trending_flat

Юна тернополянка дослідила вісім поколінь і здобула перемогу у конкурсі етно-блогерів

Юна тернополянка Магдалина Липовецька - серед чотирьох переможців Всеукраїнського конкурсу етно-блогерів на здобуття третьої Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Олександра Капіноса. Переможців оголосили днями на урочистому заході у місті Києві, - повідомляють організатори.  Магдалина стала кращою у віковій категорії 10-13 років. Дівчинка дослідила вісім поколінь родинного дерева, щоб визначити найпопулярніші за 2 століття імена. "Пра-бабусю Магдалин Липовецької теж так звали. А Юстиною звали пра-пра-пра-прабабусю, як і маленьку сестричку етноблогерки. Магдалинка навчила своїх підписників, як правильно шукати своє село на карті Боплана 1650-го року, адже його карт є багато, і вони дещо відрізняються від сучасних, - треба знати секрети. Досліджуючи старі родинні фото п’яти поколінь, дівчинка спостерігає, як змінювалися одягові традиції українців на Львівщині, робить цікаві висновки про те, чому українці до 1930-х років майже не носили вишитих сорочок. Чи носили? Про все на сторінці Магдалинки", - зазначають у повідомленні.

trending_flat

Понад 30 років тому над Лисонею вперше підняли український прапор: фоторепортаж фестивалю

Учора в Бережанах відбувся фестиваль "Дзвони Лисоні". Від більшості схожих заходів цей відрізняється патріотичним спрямуванням. Він присвячений пам'яті героїв, які полягли на цьому місці понад 100 років тому. Відтоді Лисоня стала каталізатором духовного відродження українців, - зазначають у Тернопільській ОДА.  "На горі Лисоня, у серпні-вересні 1916 року відбулися бої між російською армією з одного боку та полком українських січових стрільців і австро-угорськими бойовими загонами − з іншого. Під час битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте впорався із завданням − зупинив наступ російських військ на Бережани. У 1989 році саме тут, уперше за часів більшовицької окупації, підняли синьо-жовтий прапор. На горі насипали символічну могилу, а у 1994 році спорудили величний пам’ятник полеглим січовикам і збудували каплицю. У 2006-му році у Бережанах створили фестиваль-конкурс стрілецької та повстанської пісні «Дзвони Лисоні», - йдеться у повідомленні. Нині фестиваль щороку збирає гостей з […]

trending_flat

У Кременці відкрили міжнародний мистецький форум

Сьогодні у Кременці стартував українсько-польський мистецький форум "Діалог двох культур - 2021". Цього року захід проводять у 22-ге. Триватиме він два дні.  Традиційно організатори "Діалогу..." Тернопільська ОДА, Тернопільська обласна рада, департамент культури та туризму Тернопільської ОДА, Кременецька міська рада, обласний комунальний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького. За сприяння Генерального консульства Польщі у Луцьку, Кременецької РДА та КОГПА ім. Тараса Шевченка. У цьогорічній програмі форуму наукові конференції, концерти, виставки, літературні презентації. "Діалог..." урочисто відкрили сьогодні на подвір'ї літературно-меморіального музею. До заходу долучилися представники творчої інтелігенції України та Польщі,  викладачі академії, представники місцевої та обласної влади. Вранці у рамках форуму відбулася святкова служба та концерт органної музики у костелі св. Станіслава.

trending_flat

Лише двоє тернополян отримали відзнаку Міжнародного літературного конкурсу

Лише двоє представників Тернопільщини отримали визнання та відзнаки на Міжнародному літературному конкурсі "Коронація слова". Дипломантом стала Мирослава Ярмуш з твором "Соломія Крушельницька". Спецвідзнаку за один з кращих історико-патріотичних творів отримав шумчанин Сергій Синюк. Про це повідомляють у цьогорічних підсумках конкурсу.    "Коронація слова" провела День Коронації у рамках Kyiv Book Art Fest у виставковому центрі "АККО Інтернешнл". Також відбулася офлайн-церемонія нагородження переможців Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова»-2021 у номінаціях «П'єси» і "Кіносценарії",- йдеться у повідомленні. Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» проводять уже 21 рік. Він один з найпрестижніших українських конкурсів, який у царині романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей відкрив понад 1000 нових імен. Головна мета конкурсу – підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру. І як наслідок, наповнення українського ринку повнокровною конкурентноспроможною літературою, а […]

trending_flat

Не скандалом єдиним: кременецька Замкова гора “засвітилася” у фільмі-концерті до Дня Незалежності

Кременецьку Замкову гору можна побачити у двогодинному фільмі-концерті до Дня Незалежності. Відео зняли та презентували з нагоди свята.  На 1:19:00 співак Арсен Мірзоян виконує одну зі своїх композицій. Відео записали близько трьох місяців тому. Тоді артист приїздив до Кременця. Він виступав в одному із готельно-розважальних центрів міста. Читайте також: На Замковій горі у Кременці встановлять понад 30-метровий флагшток Нагадаємо, фільм "Україна! 30 років незалежності" презентував "5-ий канал". Триває запис майже дві години. Знімали концерт у кожній області України.

trending_flat

Незабутні враження – кременчанка розповіла про подорож до родового маєтку графа Дракули

Побувати у замку легендарного графа Дракули для кременчанки Світлани було однією з мрій дитинства. Цього літа вона втілилася. Разом з родиною жінка відвідала родовий маєток Влада Цепеша. Ми поверталися з одного з морських болгарських курортів. Наш шлях пролягав неподалік легендарного замку Бран. Варто було проїхати зайвих 100 км і ми на місці, - розповідає Світлана. - Тож вирішили не нехтувати нагодою. Замок Бран приваблює туристів з усього світу. Але насправді він ніколи не був місцем проживання Влада Цепеша, князя Валахії, більш відомого, як вампір граф Дракула. Тільки після виходу легендарного роману Брема Стокера, Бран отримав свою славу і став візитною карткою туризму в Румунії. За легендою, румунський граф Влад Цепеш був тут проїздом, можливо, зупинявся кілька разів. На цьому історія його відносин з Браном, схоже, закінчується. Але є наполегливіі дослідники, які вірять у свою ж версію про те, що граф […]

Червоний. Без лінії фронту
trending_flat

На День Незалежності презентують художній фільм, який зняли на Тернопільщині. Відео

Саме на День Незалежності запланована презентація фільму "Червоний. Без лінії фронту". Прем'єра мала відбутися у 2020 році. Її перенесли через карантин. Це приквел до українського історичного фільму "Червоний". Зйомки картини тривали упродовж 2018 року. Події 1930-их років відтворювали здебільшого у Кременці і частково у Бережанах. Вихід історичної драми, яка розповідає історію становлення Данила Червоного та перенесе глядача в Кременець 1930-х років, запланований на 24 серпня цього року. Про це повідомив продюсер стрічки Володимир Філіпов на своїй сторінці у Facebook. “Червоний. Без лінії фронту” режисерів Зази Буадзе і Тараса Ткаченко – це приквел фільму “Червоний” 2017 року. Картина є масштабною екранізацією однойменного кіно-роману Андрія Кокотюхи. "Західна Україна знаходиться під владою Польської республіки. Данило Червоний — звичайний студент. Разом із друзями, українськими студентами, він захоплений ідеєю створення Української незалежної держави. Потрапивши під вплив радикалів, четверо друзів вступають у збройне протистояння з польською […]

Студія "Співаночка"
trending_flat

Вокальна студія з Кременця презентувала перший професійний кліп. Відео

Перший професійний кліп презентувала вокальна студія "Співаночка" Кременецького ЦДТ. Чуттєвим відео й виконанням "Веснянки" у фольк стилі поділилися у YouTube.  Автор кліпу - Славік Панков, озвучення Сергія Русакова. Читайте також: Танцювальний колектив з Ланівець здобув перемогу на міжнародному фестивалі-конкурсі "Нарешті. Довгоочікувана прем'єра! Вокальна студія "Співаночка" Кременецького ЦДТ. "Веснянка".  Щиро дякуємо всім, хто нам допоміг в створенні відео: Сергій Русаков (звук) та Slavik Pankov (відео)", - пише керівниця студії Наталія Гладин.

"Ольвія" Ланівці
trending_flat

Танцювальний колектив з Ланівець здобув перемогу на міжнародному фестивалі-конкурсі

Перемогу на престижному міжнародному конкурсі здобув зразковий художній ансамбль танцю "Ольвія" (керівник Ольга Голишева). Журі фестивалю-конкурсу "Слов'янський вінець" вразив танок "Карпатські візерунки" у виконанні ланівчан. Про це розповідають у Лановецькій міській раді. "Фестиваль проводиться у Болгарії з 2000 року. На захід з'їжджаються творчі колективи і солісти слов'янських країн, аби показати свою майстерність і познайомитися з творчістю інших дітлахів, обмінятися творчим досвідом і знайти багато нових друзів. Не зважаючи на велику конкуренцію ансамбль "Ольвія", виконавши гуцульський народний танець "Карпатські візерунки", здобув гран-прі. Ми пишаємося нашими переможцями та бажаємо і надалі натхнення, віри у свої сили, невичерпної енергії, упевненості у подальших конкурсах!", - зазначають у міській раді.

Іван Марчук
trending_flat

Скандал з картинами Івана Марчука прокоментували у Лановецькій міській раді

У Лановецькій міській раді прокоментували скандал навколо картин всесвітньо відомого художника Івана Марчука. Митець вирішив забрати свої картини з музею у с. Москалівка. На його думку там немає належних умов для зберігання творів мистецтва. Вирішували питання на рівні Офісу Президента.  Читайте також: Відомий художник з Тернопільщини вчетверте став Почесним громадянином "18 серпня відомий український художник, геній сучасності Іван Марчук забрав свої картини із єдиного музею, створеного в його честь, що знаходиться у Москалівській початковій школі. Колись маестро подарував їх сільському музею свого рідного села, але, на превеликий жаль, ми змушені були попрощатися з ними. Наразі дана подія висвітлена дуже однобоко, тому давайте поставимо усі крапки над “і”. Лановецька міська рада не забороняла Івану Степановичу забирати твори мистецтва, автором яких він є. Та це право має лише він. Проте, у відсутності Івана Марчука, двоє осіб вандальними способами стали зривати оригінали картин […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025