Від початку 2021 найбільш поширеною проблемою журналістів Тернопільщини є інфозапити: їм періодично вставляють палки в колеса у відповідях на них, обмежуються відписками або й взагалі не відповідають.
Так, журналіст та головний редактор онлайн-видання “Очевидець” Назарій Наджога розповідає про кілька таких випадків. Перший пов’язаний із запитом до Тернопільської обласної ради щодо рішення сесії про парк “Загребелля”. Аби отримати потрібні документи запит довелося надсилати тричі.
За першим разом у відповідь Назарій Наджога отримав відписку.
– Перший запит я створив на сайті облради через електронний кабінет, через який можна подавати інфозапити, – розповідає журналіст. – Зрештою, отримав відповідь, в якій не було відповіді на моє запитання, як і доступу до інформації, яку я запитував. Другий запит я надіслав на електронку, яка вказана в електронному кабінеті як адреса для запитів на публічну інформації. Але його у відділі звернень не отримали. Минули всі терміни. Вже хотілося подавати заяву в поліцію, але спробував втретє. І лише тоді отримав повноцінну відповідь із доступом до усіх потрібних документів.
Назарій Наджога не розуміє, чому йому довелося витратити практично місяць часу, щоб отримати доступ до документів, які цілком можна було би викласти на сайті структури як супровідні документи для прийняття рішення сесії.
“Футболять” та ігнорують
Є також проблеми із запитами до Тернопільської міської ради. 30 березня через шумне рішення сесії про продаж комунального майна площею кілька тисяч квадратних метрів Назарій Наджога надіслав запит і в міськраду. І до сьогодні не отримав відповіді. Повторного запиту Назарій ще не надсилав за браком часу, але не виключає, що так і зробить.
Хоча, нагадаємо, що, відповідно до статті 24 Закону “Про доступ до публічної інформації”, відповідальність є як за ненадання необхідної інформації так і за ненадання відповіді на запит.
Однак ігнорують інфозапити не лише в органах місцевої влади. Журналістка онлайн-видання “Терміново” Євгенія Цебрій кілька місяців тому працювала над розслідуванням щодо діяльності однієї з фінансових пірамід. Щоб написати продовження історії, надіслала запит в СБУ, аби дізнатися, на якому етапі справа. Адже саме СБУ раніше повідомляла про викриття цієї афери і затримання її організаторів.
– Звідти мені одразу перетелефонували і сказали, що справу розслідує Нацполіція, відповідно, мій запит переадресують туди, – розповідає журналістка. – Щоб перестрахуватися, я ще й сама надіслала запит в Нацполіцію України на скриньку, вказану на їхньому сайті для запитів ЗМІ. Минуло два тижні, а відповіді я так і не дочекалася. Коли зателефонувала, щоб дізнатися, що з відповіддю, мені сказали, що її ніхто не готує, бо мій запит неправильно оформлений. “Правильність” полягала в тому, що потрібно було в “шапці” написати одне речення: Національній поліції України.
Читайте також: Відписки та ігнорування: чим “грішать” органи влади Тернополя від час карантину
Медіаюрист Роман Головенко пояснює: запити можуть бути довільної форми. А що ж до уточнення, якого вимагали в оформленні, то тут все однозначно.
– Закон не вимагає цього вказувати, – зауважує медіаюрист і посилається на ч. 5 ст. 19 Закону “Про доступ до інформації”. – Якщо запит надійшов до розпорядника, то це вже означає, що він йому адресований і запит мали розглянути. Навіть на неналежно оформлений запит мала бути надана письмова відмова, відповідно до ч. 4 ст. 22 цього закону.
Відтак Євгенія Цебрій надіслала запит ще раз, його внесли у сервіс автоматизованої обробки та контролю вхідної кореспонденції. Зрештою, і цю відповідь довелося просто вибивати, бо на електронну адресу так нічого і не надійшло. А журналістку постійно перекидали телефонувати і все з’ясовувати з номера на номер. У результаті відповідь виявилася відпискою, мовляв запитувана інформація з обмеженим доступом і становить таємницю досудового розслідування.
– У цей час я надсилала запити і в інші структури: Міністерство юстиції, Департамент виконання покарань і ніде так халатно не поводилися, – звертає увагу журналістка. – Навіть якщо запитувана інформація була не в їхній компетенції, мені телефонували або відписували на електронну адресу, все пояснювали і автоматично пересилали мій запит розпорядникам інформації. А тут нічого. Неправильно оформлений запит і ніхто мені нічого не написав у відповідь на цей лист.
Якщо запит надійшов до розпорядника, то це вже означає, що він йому адресований і запит мали розглянути
Деякі журналісти розповідають, що на уточнення, де ж відповідь на запит, їм радять надіслати його ще раз, мовляв, “може, лист потрапив у спам”.
– Для початку я би радив подати скаргу начальнику посадовця, який так “відповів” на запит, – коментує медіаюрист. – Якщо в запиті не вказано, що він від журналіста, то скаргу також варто подати й до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. За невідповіді на інформаційні запити журналістів у нас передбачено кримінальну відповідальність, але я вважаю це надмірним заходом, який розбалансовує гарантії свободи інформації.
Робота комісій
Також звертає увагу Назарій Наджога і про минулорічний недопуск журналістки його видання на засідання однієї з комісій Тернопільської міської ради, де це пояснили карантинними обмеженнями. На це медіаюрист звертає увагу, що формально комісія місцевої ради не є суб’єктом владних повноважень, бо не приймає остаточного рішення з розглядуваних питань. Тому виникають питання щодо поширення гарантій відкритості їхніх засідань за Законом про доступ до публічної інформації.
– Але якщо йдеться про карантинні обмеження, то вони не мали б стосуватися журналістів, оскільки їхня робота в умовах карантину як виняток гарантується (ч. 4 ст. 25 Закону Про інформацію в ред. 2020 р.), – каже Роман Головенко.
Читайте також: Перша платна підписка, свобода слова та маніпуляції в заголовках: як минув 2020 рік для медіаспільноти Тернопільщини
Що ж до роботи комісій, приміром, в облраді, то там зазвичай є трансляції засідань, відповідно, і відеозаписи, які згодом можна переглянути. Однак це залежить від кабінету, в якому це засідання відбувається. Виходить, що до одних доступ є, а до інших – ні. І часто це якраз засідання, де приймають фінальні рішення, зауважує Назарій Наджога.
– На жаль, трансляція засідань ради чи її органів поки законом не регламентується, – пояснює Роман Головенко. – Але в більшості випадків на практиці будь-який депутат чи інший присутній зі смартфоном може вести таку трансляцію.
Які висновки напрошуються? Переважно журналісти не вдаються до радикальних методів, коли на їхні запити реагують неналежним чином та намагаються все ж отримати необхідну інформацію “по-доброму” або обмежуються приміткою в тексті матеріалу, для якого і надсилали запит, що “відповіді редакція не отримала”. Дехто з журналістів не під запис каже: іноді добитися необхідної інформації вдається завдяки депутатам, коли запити надсилають саме вони. Однак писати заяви в поліцію чи Уповноваженому за ненадання потрібної інформації редакції наразі вважають крайнім методом. Але, схоже, що скоро і його почнуть застосовувати, якщо ігнорування звернень стане усталеною практикою.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області
Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House
Головне зображення: unsplash
About the author
“Літр баланди та 450 грамів каші, а тоді 10 годин на шахті”: історія політв’язня з Тернопільщини Ігоря Олещука
– Кадебісти знайшли написаний мною звіт, але під псевдонімом "Грушка". Там я писав, що в школі була дискусія стосовно Мазепи. Історик називав його зрадником, а ми з однокласниками не боялися назвати його патріотом. По цьому знайшли мою контрольну роботу і прийшли по мене... Дали 25 років таборів суворого режиму. Мені було 17... Травень 2021-го року. Майже 73 роки опісля, двором, що на початку вулиці Коперніка, походжає чоловік. З сусідніх дворів вітер приносить сюди білі пелюстки цвіту аличі та вишень. І волосся у чоловіка таке ж біле. Надворі +20, а він – у довгій куртці. Ліва рука – у в'язаній чорній рукавиці. Згодом пояснить: рука мерзне і опухає. Чоловік оглядає дві наглядацькі вишки. Деревина почорніла від дощів. Де-не-де поламані поручні. – Діти гралися, – з посмішкою каже чоловік в чорній рукавиці. Прикидає, що варто десь дістати 3,5 метри дощок, аби встигнути […]
Захворюваність на ковід на Тернопільщині знижується вже 5 тижнів поспіль – епідеміолог
На Тернопільщині тенденцію до зниження захворюваності на ковід спостерігають вже 5 тижнів поспіль, про це на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом 14 травня розповів лікар-епідеміолог обласного лабораторного центру Володимир Паничев. З 7 квітня в області спостерігають тенденцію до зниження захворюваності, однак впродовж тижня захворюваність не однакова. Це стала тенденція в цілому в країні, пояснив епідеміолог. – Пов'язано це з поведінкою людей, які зазвичай не звертаються за допомогою в п'ятницю-неділю, а чекають до понеділка. Тому середа-четвер – це тижневі піки, – каже Паничев. – Попри це, жовта лінія на діаграмі – це лінія тренду, яка вказує на тенденцію до зниження захворюваності. Впродовж трьох останніх тижнів середньоденна захворюваність в області наступна: – на цьому тижні – 146 випадків в середньому за день; – на попередньому тижні – 211; – два тижні тому – 271. Ці цифри говорять про чітку тенденцію […]
Тернопільським пенсіонерам за віком знову відновлять пільговий проїзд вдень
Із суботи, 15 травня, в Тернополі скасують обмеження щодо пільгового проїзду пенсіонерів за віком з 10.00 до 16.00. Відповідне рішення ухвалили на засіданні міського штабу для боротьби з коронавірусом. Нагадаємо, це обмеження ввели 22 березня, зважаючи на те, що через карантинні обмеження місць у громадському транспорті не вистачало для всіх, а особливо важко було дістатися на роботу працівникам критичних структур, зокрема, медикам. Як оцінив епідемічну ситуацію в місті лікар-епідеміолог Володимир Паничев, вона має тенденцію до зменшення кількості інфікованих. І вже не перший тиждень. – В цілому ситуація, яку ми спостерігаємо на сьогодні, є підставою, щоб приймати рішення про послаблення карантинних заходів, – каже Паничев. – Відповідно до постанови Кабміну №320, яка дає право посилювати заходи місцевій владі, тепер можна розглядати питання щодо скасування деяких обмежень, введених раніше. Наприклад, щодо обмеження проїзду у громадському транспорті. Читайте також: “А де ж транспорт? […]
Хто зміг потрапити на фінал Кубка України та що відбувається на стадіоні (фоторепортаж, відео)
Бути присутніми на фіналі Кубка України з футболу, де 13 травня зіграють "Динамо" (Київ) та "Зоря" (Луганськ), змогли далеко не всі. Із виділених лише 3000 місць на матч потрапили люди "від футболу", медики, атовці та вихованці дитячих спортшкіл. Про це Терміново розповів голова обласної асоціації футболу Тарас Юрик. За його словами, перш за все квитки отримали "довколафутбольні" люди. – В нас були колективні заявки усіх команд чемпіонату області та чемпіонатів районів, вони мали можливість викупити певну кількість квитків. На це була виділена квота. Велику частину отримали ветерани футболу та дитячо-юнацькі спортивні школи, – розповідає Юрик. – Квитки отримали медики, воїни АТО. За словами Юрика квитки отримували за принципом колективних заявок. Крім того частина квитків пішла і на команди "Зоря" та "Динамо". До цього на рішенні міського штабу для боротьби з коронавірусом йшла мова, що їм виділять 10% від квитків. Дісталися […]
“Мінусуємо в прирості захворювань”: ситуація з ковідом на Тернопільщині різко покращала, але чекають на наслідки травневих свят (відео)
На Тернопільщині та в обласному центрі, зокрема, різко знижується кількість випадків інфікування коронавірусом, а також кількість пацієнтів, які саме хворіють. В Тернополі приріст захворюваності взагалі пішов у мінус – становить -49,8%. Такі дані на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом у п'ятницю, 7 травня, повідомив лікар-епідеміолог Володимир Паничев. Епідеміолог нагадує: перед святами він висловлював занепокоєння, щоб внаслідок застіль та гостин рівень захворюваності не почав рости знову. Але наразі критерії оцінювання ситуації дозволяють говорити, що є тенденція до зниження і вона є стабільною: адже знижується не лише кількість нових випадків, а й зменшується кількість людей, які хворіють. – Станом на сьогодні це 6 468 людей, а це вдвічі нижче, ніж ми мали в пік підйому захворюваності, – каже Паничев. – Кількість тих, хто одужують, перевищує кількість тих, хто захворіли. Зменшується також відсоток зайнятості ліжок у медзакладах: 29,7% – це […]
Теми, які викладати геть нелегко: чому навчатимуть тернопільських старшокласників на резонансному спецкурсі
У 2021-2022 навчальному році “Основи сім’ї” ввійдуть до переліку предметів, які мають бути у шкільній програмі Тернопільської міської територіальної громади. Відповідне рішення ухвалили на сесії міськради наприкінці січня цього року. Хоча напередодні по Україні активісти, батьки та фахівці піддали курс нищівній критиці через наявність у підручнику спірних тез та засилля шаблонних, але не завжди підтверджених реаліями, некоректних висновків. Щоправда, до частини зауважень автор курсу все ж дослухався. У Тернополі кінцеве рішення таки дали можливість приймати учням та їх батькам. Якщо вони вирішать, що ці уроки не є необхідними, на них можна буде не ходити. Оцінюватимуть предмет як кінцевий запис у табелі “зарах/незарах”. Аби зрозуміти, про що саме цей курс, журналістка видання “Терміново” придбала робочі зошити для учнів 10-11 класів та проглянула їх із психологинею, директоркою Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги “Родина” Оленою Нагірною. Тут мусимо зробити уточнення: після численних звернень […]
