Чи вистачить лікарням Тернопільщини апаратів ШВЛ для боротьби з COVID-19? Аналіз ситуації

Пандемія коронавірусу поповнила наш словниковий запас щонайменше кількома новими поняттями, вже не кажучи про нові знання й аналітичні навики. Навіть діти засвоїли суть карантину, як правильно носити маски і мити руки, для чого важливо залишатися вдома. Ми дізналися, навіщо лікарням апарати штучної вентиляції легень (далі ШВЛ). Та головний урок коронавірусу – зміна ставлення до медичних працівників і розуміння того, що їх потрібно берегти. І пересічні громадяни, і влада дійшли, наскільки неготові наші медзаклади до прийому хворих на тяжку форму COVID-19.

На початку пандемії масками, антисептиками, костюмами, захисними щитками і навіть апаратами ШВЛ лікарів кинулись забезпечувати волонтери, підключився й соціально відповідальний бізнес. З початку першої хвилі волонтерства минув місяць, і журналісти «Терміново» вирішили проаналізувати, як змінилось забезпечення лікарень Тернопільщини апаратами ШВЛ і яка у цьому участь обласної влади.

Частина апаратів ШВЛ у районних лікарнях з минулого століття

Цікавим документом поділився з редакцією координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого з прав людини в Тернопільській області Володимир Шевченко. Він зробив кілька запитів до органів місцевої влади із проханням вказати кількість апаратів ШВЛ у лікарнях області.

– Я хотів подивитися, як виконується закон «Про публічну інформацію» під час надзвичайної ситуації, – розповідає Володимир Шевченко. – Різниці немає. Всі люди можуть звертатися до органів влади й під час надзвичайної ситуації і отримувати потрібну їм інформацію, навіть під час надзвичайного стану.

Друга причина, чому правозахисник звернувся до органів влади із запитом про кількість апаратів ШВЛ, це те, що різні джерела давали різні цифри.

– Мені стало цікаво, яка ситуація на Тернопільщині, – продовжує Володимир Шевченко. – І я був дуже здивований, бо Міністерство охорони здоров’я повідомляє про 1048 апаратів на цілу Україну, а в нашій області виявилось 133 апарати, це досить велика кількість, майже 10%. Мені надали інформацію у розрізі лікарень, я думаю, що вона є не дуже достовірною, оскільки в Монастириськах, наприклад, волонтери зараз займаються купівлею апаратів.

У відповіді на запит в управлінні охорони здоров’я ОДА зазначають, що у медзакладах Тернопільщини станом на 26 березня 2020 року є 133 апарати ШВЛ. Приблизно у той же час з уст новопризначеного голови ОДА Володимира Труша звучить цифра 148. Та нас цікавить не стільки кількість, скільки якість, бо в очі кидається рік випуску апаратів, якими оснащені реанімації райлікарень Тернопільщини. 30 з них випущені до 2000 року, є раритети з 1970 р. (у Збаразькій ЦРЛ), з 1976 р. (у Гусятинській лікарні).

Комунальне некомерційне підприємство „Тернопільська університетська лікарня” Тернопільської обласної ради має у розпорядженні 34 апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ – ред). 5 із них «Бриз» від компанії «Буревісник» (2002-2006 року випуску (далі р.в. – ред), 16 Servo – i від «Maquet» (2004-2011 р.в.) і 4 найновіших Hamilton-C1 Hamilton medical (2016 р.в.), ще 9 апаратів 80-90-х років випуску.

6 відносно нових апаратів (2004-2019 р.в.) має обласна дитяча лікарня, 13 – онкодиспансер (три з них 1989 р.в.), 1 в психоневролікарні. Усього 2 апарати в обласному перинатальному центрі.

Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги, яка визначена базовою для прийому хворих з COVID-19 обладнана 11-ма апаратами ШВЛ, два з яких ще радянського виробництва. 10 має друга міська лікарня і 4 – третя. Лише чотири апарати у дитячій міській лікарні, яка теж визначена базою для прийому хворих на коронавірус.

У міських лікарнях Тернополя, як і в обласній, ситуація з обладнанням не критична. На сторінці Тернопільського міського штабу для боротьби з COVID-19 регулярно знаходимо повідомлення про передання того чи іншого обладнання у ці лікарні, тому зупинимося детальніше на районних лікарнях, де апаратів справді не вистачає.

За даними управління охорони здоров’я обласної держадміністрації:

Бережани  –  5 апаратів, 2 з яких 1990 і 1999 р.в.;

Борщів –  5 (2003-2008 р.в.);

Бучач –  8 (3 з них 1986-1987 р.в.);

Гусятин – 3 (1 – 1976 р.в.);

Заліщики – 9 (2007-2012 р.в.);

Збараж – 6 (2 з них 1970 і 1989 р.в.);

Зборів – 4 (2003-2010 р.в.);

Козова – 1 (2008 р.в.);

Кременець – 4 (1999-2010 р.в.);

Ланівці – 5 (2 з них 1988 і 1989 р.в.);

Монастириська – 3 (2006-2009 р.в.);

Підволочиськ – 6 (1994-2010 р.в.);

Підгайці – 4 (один 1978 р.в.);

Тернопіль (районна) – 5 (один з 1988);

Теребовля – 5 (2004-2009);

Чортків – 11 (один з 1989);

Шумськ – 5 (2008-2011).

По 1-2 апарати, частина з яких радянського зразка, мають лікарні у Мельниці Подільській, Золотому Потоці, Копичинцях, Почаєві, Вишнівці, Залізцях, Товстому, Скалаті.

 

Коментар

Чи можливо використовувати апарати 70-80-х років випуску для лікування ускладнень від коронавірусу? За коментарем ми звернулися до фахівця – завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії Тернопільської університетської лікарні Олега Ємяшева.

– Я дуже сумніваюсь, що цими апаратами можна надати адекватну допомогу, – каже Олег Ємяшев. – Я навіть здогадуюся, про які конкретно марки йдеться. Пацієнти з COVID-19 дуже важкі і для них потрібні сучасні технології – інтелектуальні режими, комп’ютерне моделювання. Функція будь-якого дихального апарата – вдихнути у людину певну кількість повітря, і ці апарати можуть зробити тільки це. Але в ситуації, коли пошкоджені легені, цей варіант не підходить, тому й люди задихаються. Ці старі апарати, типу «Бризи», можна застосовувати лише здоровим людям, а для того, щоб лікувати пацієнта з пошкодженими легенями, треба витримати тонкі параметри, які мають високотехнологічні апарати.

 

Скільки ж апаратів ШВЛ в області є насправді?

9 квітня на порталі аналітичної системи YouControl запрацювала карта медичного забезпечення, яка відображає не тільки статистику інфікування на COVID-19, а й потреби медзакладів області. Подібна система у той же час почала діяти на сайті Кабінету Міністрів України. Про них ми детальніше розповідали раніше, але сьогодні зупинимося на одній цифрі – кількість апаратів ШВЛ. Як стверджують розробники обох систем, дані оновлюються по кілька разів на день, їх подають самі лікарні, тому хочеться їм вірити. Скористаймося також інтерактивною картою Національної служби здоров’я України і порівняймо деякі дані.

Станом на вечір 28 квітня 18 лікарень Тернопільщини, які визначені МОЗ для госпіталізації хворих на COVID-19, подають різні дані про забезпеченість апаратами ШВЛ.

На YouControl.Virus їх 121.

А на сайті Кабміну – 111.

Візьмемо кілька районних лікарень, де ситуація найважча. Першим осередком спалаху COVID-19 було місто Монастириська. Тоді, наприкінці березня, у кожному з коментарів обласні чиновники подавали різну цифру – то 4, то 5 апаратів. Такою цифрою оперував і головний санітарний лікар країни Віктор Ляшко, який так і не спромігся доїхати до Монастириськів і на власні очі побачити начебто чотири апарати. Офіційні дані управління охорони здоров’я ОДА на кінець березня кажуть нам про три апарати.

А от на карті НСЗУ у той же час йдеться про 5 апаратів.

 

31 березня у Фейсбук-спільноті “Медицина Монастирищини” нарешті з’являється допис від лікаря Монастириської центральної райлікарні Віталія Трищука, який вносить хоч якусь ясність про життєво необхідні на той час жителям Монастириськів апарати.

• В нашій лікарні є один апарат “Каріна”, який може працювати в режимі CPAP (СІПАП),для неінвазивної респіраторної підтримки, та другий запозичений із Заліщиків. Тобто є два апарати, які можуть використовуватись для надання допомоги важким хворим з коронавірусом, всі інші не годяться.

На карті YouControl станом на 28.04 теж йдеться про два апарати.

Чому їх досі два – незрозуміло. Адже громада Монастириськів зібрала достатньо коштів на закупівлю апаратів ШВЛ. І справді, у системі clarity-project.info ми знаходимо дані про укладення тендеру на суму 1 827 000 грн. на закупівлю двох апаратів ШВЛ для райлікарні. У договорі чесно вказано – 700000 гривень – кошти місцевого бюджету, 1127000 гривень- кошти від благодійних внесків( надходжень) від населення. Переможець тендеру – ТзОВ “Медгарант”, дані про яке відсутні у системі YouControl. На щастя, договір вчасно розірвали і зразу ж уклали новий, вже на меншу суму – 1 480 000 грн. із ТзОВ “Мірід Україна”, яка займається неспеціалізованою оптовою торгівлею. Тут інші цифри – 700000 гривень- місцевий бюджет, 780000- благодійні кошти від населення. Термін поставки апаратів з 27.04 по 10.05, тому сподіваємось найближчим часом побачити на сторінці Монастириської райлікарні повідомлення про нове обладнання.

А тим часом спалах перемістився у Почаїв. На момент написання статті у містечку на Кременеччині 111 випадків виявлення COVID-19. І тут, за даними управління охорони здоров’я ОДА, два апарати ШВЛ.

Інтерактивні карти теж містять дані про два апарати у Почаївській лікарні, однак спілкуючись із зав. відділенням анестезіології та інтенсивної терапії Тернопільської університетської лікарні Олегом Ємяшевим, ми перепитали саме про ці марки апаратів і отримали відповідь, що жоден з них не підходить для лікування важких форм COVID-19. Тим часом у Почаєві вже два летальних випадки, одну з пацієнток, 43-річну жінку, запізно привезли до Тернополя.

 

Яка ситуація станом на сьогодні

У системі Prozorro знаходимо дуже небагато даних про закупівлю апаратів ШВЛ, особливо для районних лікарень. На це обладнання чекають лише тернопільські лікарні, договір на один апарат уклала Борщівська райлікарня і двох вже згадувана Монастириська лікарня.

Купувати і виробляти апарати в країні наразі складно. Товар дефіцитний у всьому світі, а в Україні БРИЗи припинили виробляти ще у 1980-х. Про відновлення їх виробництва на початку пандемії заявив Укроборонпром, концерн готовий передати частину документації на виготовлення апаратів, що збереглася, приватним виробникам. Однак за місяць на сайті підприємства так і не з’явилося повідомлення про те, що хтось взявся за відновлення апаратів за методикою українських інженерів.

13 квітня на сайті Офісу президента з’явилося повідомлення про те, що зараз розглядають можливості постачання у лікарні апаратів ШВЛ вітчизняного виробництва. Нині перевіряють технічні параметри апаратів двох українських компаній, і якщо їхні показники якості відповідатимуть закордонному обладнанню, українські лікарні отримають сотні апаратів вже у найближчі тижні. Вартість таких апаратів у рази менша, ніж закордонного обладнання.

За кошти Європейського інвестиційного банку Україна закупить 838 апаратів ШВЛ. Про це повідомляв міністр охорони здоров’я Максим Степанов 15 квітня на брифінгу. Коли це станеться і скільки з них надійде на Тернопільщину – поки невідомо. Вітчизняні апарати, за словами Міністра, мають бути готові до кінця травня.

Минулого тижня в область надійшов 31 апарат ШВЛ від благодійної організації з Данії “Bevar Ukraine”. Число цих апаратів магічним чином збігається з потребою Тернопільщини в апаратах. Це, нагадаємо, відображають аналітичні дашборди Кабміну.

Про таке надходження кілька разів повідомляє Тернопільська обласна держадміністрація і сторінка голови ОДА Володимира Труша. Утім, влада лише допомогла розмитнити гуманітарний вантаж і забезпечила транспортні витрати, а привіз цінний вантаж благодійний фонд «Світло Реформації».

Як би там не було, а 31 апарат ШВЛ нині на складі у Збаражі, десять з них встановлять у новій інфекційній лікарні, що відкрили на базі протитуберкульозного диспансеру, решту – видаватимуть за потребою.

Перший вантаж з двома апаратами 28 квітня надійшов у Козову.