15 політсил, які висунули своїх кандидаток до міської ради Тернополя, використовують фемінітиви в агітаціях. Промоматеріали ще 4 партій до аналізу не брали: їх або немає у вільному доступі, або немає агітації саме за кандидаток, або немає опису кандидаток, який би міг містити фемінітиви.
Журналістка Терміново проаналізувала роздаткові агітаційні матеріали, білборди та офіційні сторінки політсил у соцмережах. Як показало дослідження, найкраще прижилося слово “кандидатка”, його, навіть якщо й через раз, у рекламі використовували всі політсили. Обличчя та прізвища кандидаток на зображеннях ми заблюрили. Адже нас цікавило лише формулювання: містить воно фемінітиви чи ні.
Напередодні виборів стало зрозуміло, що фемінітиви активно входять до передвиборчої агітації. Хоча найчастіше партії все ж змішують їх із маскулінітивами (словами в чоловічому роді – авт.), більш звичними нашому вуху. Як пояснюють у політсилах: описи кандидатки робили самі, тож намагалися їх і дотримуватися. В результаті отримали суцільний вінегрет, де в одному реченні вживаються між собою слова на позначення професій та роду діяльності, але то в чоловічому, то в жіночому родах.
“Має бути за зразком”
Хоча із серпня 2020 року Мінекономіки дозволило використовувати фемінітиви навіть у кадровій документації, саме слово “кадидатка” стало проблемним для представниць політсил Тернопільщини вже на етапі реєстрації. У ТВК їх просили переписати заяви, “щоб було, як у зразку”. А в зразку стояло слово “кандидат”. Про інцидент розповіла громадська омбудсменка захисту виборчих прав громадянської мережі “Опора” в Тернопільській області Ольга Мазаєва.
– Коли майбутні кандидатки принесли документи, їх попросили виправити, бо має бути відповідно до зразків ЦВК. А там зазначено “кандидат”, тобто, в самому зразку немає фемінітиву, – описує ситуацію Ольга Мазаєва.
Підстав про відмову у реєстрації не було, кандидатки все виправили за зразком. Хоча такі моменти взагалі не могли б бути підставою для відмови, зазначає правозахисниця. Однак пані Мазаєва все ж звернулася до ЦВК і звідти прийшла відповідь, що вимог писати лише слово “кандидат” у них не було. А це “буквоїдство” – ініціатива на місцях.
– Відповідно, такі документи повинні були все ж прийняти. У ЦВК пояснили: якщо ж будуть проблеми через застосування фемінітивів, щоб їм про це повідомляли. Однак відповідь прийшла тоді, коли термін реєстрації кандидатів та кандидаток вже закінчився, бо сама ситуація виникла буквально за день до цього, – уточнює Мазаєва.
Подібні ситуації виникали і в ДВК інших міст України.
Громадська діячка, але юрист, організатор, але ведуча
Що ж до фемінітивів у самих агітаційних матеріалах, то тут журналістка зіткнулася з труднощами. Бо розшукати роздаткові матеріали партій “Патріот”, «Сила і Честь», “Наш край” та «Опозиційна платформа-За життя» не вдалося. Щодо останньої, то в агітаційному відео кандидатки до Тернопільської облради від цієї політсили в титрах вказано все ж “кандидат”. Решта тексту побудована так, що ні фемінітивів, ні маскулінітивів там просто немає. Що ж до перших трьох, то на офіційних сторінках у фейсбуці в роликах немає кандидаток, тож і аналізувати – нічого.
Тому для аналізу взяли 15 політсил, представниці яких балотуються до міської ради та на посаду Тернопільського міського голови. Крім згаданих вище мова йде про партії «Республіканська платформа», «Правий сектор», «Батьківщина», «Європейська Солідарність», , «УДАР», «За майбутнє», «Громадянський рух «Хвиля», «Українська Галицька партія», «Голос», «Слуга народу», «Довіра», «Свобода», «Порядок. Відповідальність. Справедливість», «Сила людей», “Радикальна партія Олега Ляшка”.
Серед них не виявилося жодної, яка б принципово не використовувала фемінітиви в описах кандидаток. Є випадки, коли в газеті партії не використовують жодних фемінітивів, біля кандидаток написано “кандидат” чи “керівник”, однак на інших роздаткових матеріалах вони вже є.
Або якщо їх немає в одному ролику, то вони раптом з’являються у відео з іншою кандидаткою. Або в титрах на відео йдеться про кандидата, але в описі вже наступного відео жінка все ж є кандидаткою, у третьому – кандидат та адвокат у титрах, але громадська діячка та лідерка – в описі.
Отакі “вінегрети” насправді трапляються в усіх політсил.
У партійних осередках знову ж таки пояснюють: газету робили одні люди, відео – інші, соцмережі часто ведуть взагалі треті, а зводити “до спільного знаменника” не було кому. Тому на виході отримали фемінітиви через раз. Хоча деякі такі випадки можна пояснити. Як, наприклад, одна із кандидаток пише про себе: докторка наук, професорка, але при цьому – академік та автор.
– Якщо не в переліку інших звань, то коректно було б вказати “пані академік”, бо “академікиня” ще дуже екзотичне слово, – пояснює координаторка Волинського прес-клубу, філологиня Богдана Стельмах. – Тобто, в цьому випадку маскулінітив вжито вірно. А от автор все ж мав бути авторкою.
Зазвичай кандидатки орієнтувалися на ті слова на позначення професій та роду занять, які були їм більш милозвучними чи звичними. Тут партії жорстких вимог до змісту не висували.
Тому одне відео може бути підписане суцільними маскулінітивами, інше – лише фемінітивами, третє – всього потрохи.
В деяких мовах є множина двох родів: чоловічого та жіночого. Як, наприклад, у польській та іспанській. Якщо ж множина – мішана, тобто присутні в ній особи обох родів, тоді вживається чоловіча множина. В українській мові такого напрацювання поки не існує, тож найчастіше, аби наголосити на присутності жінок, до множини чоловічої додають жіночу. Наприклад, кандидати та кандидатки, студенти та студентки, учні та учениці. Але чи правильним є формулювання «кандидатка в депутати»? Адже кандидатка, очевидно, прагне стати депутаткою.
–” Кандидатка в депутати” поки що є нормативною сполукою, бо наразі в українській мові множина, яка позначає і чоловіків, і жінок, має чоловічий рід, – пояснює Богдана Стельмах. – Але кандидатка в депутатки – це вже наступний крок у розвитку мови.
Нагадаємо, відповідно до нового правопису, в українській мові передбачене правило утворення фемінітивів за допомогою суфіксів. Щоправда, наразі їхнє використання не є обов’язковим. Хоча роль цих слів у нашій мові є значною.
Коментар експертки:
Координаторка Волинського прес-клубу, філологиня Богдана Стельмах:
– Сьогодні терміном «фемінітиви» уже нікого, мабуть, не здивуєш. І в щоденному спілкуванні в колі друзів-знайомих-рідних, і в професійному люди все частіше їх використовують. Навіть ті, хто донедавна були великими противниками. Значною мірою на це вплинуло внесення змін до Українського правопису, а також «дозвіл» Мінекономіки їх вживати і в діловому мовленні. Щоправда, вживання фемінітивів часто ще хаотичне, несистемне. Одні посади чи статуси наче «заслужили» назви в жіночому роді (наприклад, няня, волонтерка, співачка, учасниця), а інші – ні (професор, директор, міський голова). Мені часто доводиться читати в одному тексті вживання одного й того ж слова в двох варіантах – і в чоловічому, і в жіночому роді. Або коли для означення однієї людини вживають і фемінітив, і маскулінітив (слово в чоловічому роді), наприклад: вона – письменниця і перекладач. А чому не перекладачка? Насправді фемінітиви дуже важливі. Вони не принижують жінок, не применшують їх внесок чи роль на конкретній посаді чи в суспільстві, вони роблять видимими і самих жінок, і їхню діяльність. Сьогодні, коли жінки активно беруть участь у виборах до місцевих рад, потрібно акцентувати на тому, що вони кандидатКИ, а не кандидаТИ, бо для наступних поколінь вони є прикладом того, що жінка у сфері прийняття рішень – це норма. І, можливо, вислів про політику як брудну справу нарешті зникне, бо перестане бути лише «чоловічою» справою.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
About the author
“Літр баланди та 450 грамів каші, а тоді 10 годин на шахті”: історія політв’язня з Тернопільщини Ігоря Олещука
– Кадебісти знайшли написаний мною звіт, але під псевдонімом "Грушка". Там я писав, що в школі була дискусія стосовно Мазепи. Історик називав його зрадником, а ми з однокласниками не боялися назвати його патріотом. По цьому знайшли мою контрольну роботу і прийшли по мене... Дали 25 років таборів суворого режиму. Мені було 17... Травень 2021-го року. Майже 73 роки опісля, двором, що на початку вулиці Коперніка, походжає чоловік. З сусідніх дворів вітер приносить сюди білі пелюстки цвіту аличі та вишень. І волосся у чоловіка таке ж біле. Надворі +20, а він – у довгій куртці. Ліва рука – у в'язаній чорній рукавиці. Згодом пояснить: рука мерзне і опухає. Чоловік оглядає дві наглядацькі вишки. Деревина почорніла від дощів. Де-не-де поламані поручні. – Діти гралися, – з посмішкою каже чоловік в чорній рукавиці. Прикидає, що варто десь дістати 3,5 метри дощок, аби встигнути […]
Захворюваність на ковід на Тернопільщині знижується вже 5 тижнів поспіль – епідеміолог
На Тернопільщині тенденцію до зниження захворюваності на ковід спостерігають вже 5 тижнів поспіль, про це на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом 14 травня розповів лікар-епідеміолог обласного лабораторного центру Володимир Паничев. З 7 квітня в області спостерігають тенденцію до зниження захворюваності, однак впродовж тижня захворюваність не однакова. Це стала тенденція в цілому в країні, пояснив епідеміолог. – Пов'язано це з поведінкою людей, які зазвичай не звертаються за допомогою в п'ятницю-неділю, а чекають до понеділка. Тому середа-четвер – це тижневі піки, – каже Паничев. – Попри це, жовта лінія на діаграмі – це лінія тренду, яка вказує на тенденцію до зниження захворюваності. Впродовж трьох останніх тижнів середньоденна захворюваність в області наступна: – на цьому тижні – 146 випадків в середньому за день; – на попередньому тижні – 211; – два тижні тому – 271. Ці цифри говорять про чітку тенденцію […]
Тернопільським пенсіонерам за віком знову відновлять пільговий проїзд вдень
Із суботи, 15 травня, в Тернополі скасують обмеження щодо пільгового проїзду пенсіонерів за віком з 10.00 до 16.00. Відповідне рішення ухвалили на засіданні міського штабу для боротьби з коронавірусом. Нагадаємо, це обмеження ввели 22 березня, зважаючи на те, що через карантинні обмеження місць у громадському транспорті не вистачало для всіх, а особливо важко було дістатися на роботу працівникам критичних структур, зокрема, медикам. Як оцінив епідемічну ситуацію в місті лікар-епідеміолог Володимир Паничев, вона має тенденцію до зменшення кількості інфікованих. І вже не перший тиждень. – В цілому ситуація, яку ми спостерігаємо на сьогодні, є підставою, щоб приймати рішення про послаблення карантинних заходів, – каже Паничев. – Відповідно до постанови Кабміну №320, яка дає право посилювати заходи місцевій владі, тепер можна розглядати питання щодо скасування деяких обмежень, введених раніше. Наприклад, щодо обмеження проїзду у громадському транспорті. Читайте також: “А де ж транспорт? […]
Хто зміг потрапити на фінал Кубка України та що відбувається на стадіоні (фоторепортаж, відео)
Бути присутніми на фіналі Кубка України з футболу, де 13 травня зіграють "Динамо" (Київ) та "Зоря" (Луганськ), змогли далеко не всі. Із виділених лише 3000 місць на матч потрапили люди "від футболу", медики, атовці та вихованці дитячих спортшкіл. Про це Терміново розповів голова обласної асоціації футболу Тарас Юрик. За його словами, перш за все квитки отримали "довколафутбольні" люди. – В нас були колективні заявки усіх команд чемпіонату області та чемпіонатів районів, вони мали можливість викупити певну кількість квитків. На це була виділена квота. Велику частину отримали ветерани футболу та дитячо-юнацькі спортивні школи, – розповідає Юрик. – Квитки отримали медики, воїни АТО. За словами Юрика квитки отримували за принципом колективних заявок. Крім того частина квитків пішла і на команди "Зоря" та "Динамо". До цього на рішенні міського штабу для боротьби з коронавірусом йшла мова, що їм виділять 10% від квитків. Дісталися […]
“Мінусуємо в прирості захворювань”: ситуація з ковідом на Тернопільщині різко покращала, але чекають на наслідки травневих свят (відео)
На Тернопільщині та в обласному центрі, зокрема, різко знижується кількість випадків інфікування коронавірусом, а також кількість пацієнтів, які саме хворіють. В Тернополі приріст захворюваності взагалі пішов у мінус – становить -49,8%. Такі дані на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом у п'ятницю, 7 травня, повідомив лікар-епідеміолог Володимир Паничев. Епідеміолог нагадує: перед святами він висловлював занепокоєння, щоб внаслідок застіль та гостин рівень захворюваності не почав рости знову. Але наразі критерії оцінювання ситуації дозволяють говорити, що є тенденція до зниження і вона є стабільною: адже знижується не лише кількість нових випадків, а й зменшується кількість людей, які хворіють. – Станом на сьогодні це 6 468 людей, а це вдвічі нижче, ніж ми мали в пік підйому захворюваності, – каже Паничев. – Кількість тих, хто одужують, перевищує кількість тих, хто захворіли. Зменшується також відсоток зайнятості ліжок у медзакладах: 29,7% – це […]
Теми, які викладати геть нелегко: чому навчатимуть тернопільських старшокласників на резонансному спецкурсі
У 2021-2022 навчальному році “Основи сім’ї” ввійдуть до переліку предметів, які мають бути у шкільній програмі Тернопільської міської територіальної громади. Відповідне рішення ухвалили на сесії міськради наприкінці січня цього року. Хоча напередодні по Україні активісти, батьки та фахівці піддали курс нищівній критиці через наявність у підручнику спірних тез та засилля шаблонних, але не завжди підтверджених реаліями, некоректних висновків. Щоправда, до частини зауважень автор курсу все ж дослухався. У Тернополі кінцеве рішення таки дали можливість приймати учням та їх батькам. Якщо вони вирішать, що ці уроки не є необхідними, на них можна буде не ходити. Оцінюватимуть предмет як кінцевий запис у табелі “зарах/незарах”. Аби зрозуміти, про що саме цей курс, журналістка видання “Терміново” придбала робочі зошити для учнів 10-11 класів та проглянула їх із психологинею, директоркою Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги “Родина” Оленою Нагірною. Тут мусимо зробити уточнення: після численних звернень […]
