Обмежувальні заходи в Тернополі ввели у вівторок, 17 березня. Чимало крамниць та сервісів із першого ж дня почали дотримуватись приписів, пов’язаних із карантином. Однак, чи змінили за ці кілька днів свої звички тернополяни?
На дверях аптеки на Миру висить оголошення: клієнтів просять дотримуватись дистанції в 1 метр. На вході до сусіднього магазину наклеїли схоже: написане від руки чиїмсь красивим почерком (хоч і з помилками, ну, але…). Просять заходити не більше 2-х людей. В сусідній крамниці таке ж повідомлення. На деяких немає нічого. Повз мене проходить хлопець в формі патрульного. В масці. Фотографує кіоск, на якому оголошення немає.
Підходжу до аптеки. Крізь великі скляні стіни видно: в приміщенні вже двоє покупців. На око, для мене ще місце є, але мовчки чекаю назовні. За мною вишиковується черга. Хто в масці, хто без. Але дистанції дотримуються. Ніхто не питає, чого я не заходжу. Зрештою, ніхто оголошення на дверях і не читає. Очевидно, вирішили, якщо я так стою, отже, так і має бути. Деякі приклади заразливі. Цього разу — на щастя.
Одразу навпроти аптеки – зупинка громадського транспорту. Відмовляюсь від думки “махнути” маршруткою коло масивом, аби побачити, чи дотримуються тернополяни обмежень (згідно з рішенням Тернопільського оперативного штабу з протидії поширенню коронавірусу, в транспорті дозволено перебувати до 10-ти пасажирам одночасно – авт.). На зупинці й так прекрасно це видно. За 3-4 хвилини маршруток проїхало зо три. Усюди до 5 людей, а це навіть менше, ніж зараз дозволено. Але на вулиці сонце – люди, мабуть, обирають ходити пішки.
Пасажири в маршрутках дехто в масках, дехто – без. І якщо з кількістю людей все гаразд, то дотримуватись дистанції в громадському транспорті не поспішають. Сидять одне за одним, хоча салон пустісінький. Яка там дистанція мінімум в 1 метр?
Нарешті заходжу досередини аптеки. Зупиняюсь на відстані 1 метра від віконечка. Добрий день – Добрий день. Зразу “випалюю” головне питання:
– Кажіть, що маєте?
– Маю тільки спирт, – розводить руками фармацевтка.
Негусто, звісно. Обіцяних модноразових масок тут за останній тиждень як не було так і немає. Коли будуть – теж неясно.
– Добре, тоді давайте по-іншому. Марля?
– Є відрізки 2, 5 і 10 метрів.
– Давайте, де 10. І рукавички.
– От їх якраз є багато.
Рукавичок тернополяни не купують. В місті бум на маски. І на санітайзери, чи хоча б на те, з чого їх можна зробити. Але ні гліцерину, ні перекису водню в аптеці немає. Є тільки спирт.
10 пар рукавичок, 10 метрів марлі та 100 мл спирту обійшлись в 127 грн. Марля – 70 гривень з копійками, спирт – 22 грн. Не знаю, скільки це коштувало до карантину, тому порівняти ні з чим.
***
Біля дверей Ощадбанку помалу теж створюється черга. До 14.00 обід. Тож чекаємо ще 5 хвилин. На дверях оголошення, про обмеження відвідування. Людей просять записуватись на прийом телефоном. Вказано, о котрій відбувається періодична дезінфекція.
Тим часом біля банкомата на вулиці теж стоїть кілька людей. Дистанції дотримуватись не сильно поспішають. Чоловік, який саме забирає гроші з картки, голосно кашляє, чхає, витирає носа долонею і далі тицяє на кнопки. Люди в черзі автоматично натягують на обличчя шарфи. Хто в масках теж відходять трохи далі.
Ще один чоловік, який стоїть позаду “героя з кашлем”, коли той відходить, тупцяє на місці, не може наважитись: йти не йти? Зрештою, чиєсь “та скільки можна, чого стоїте?” зрушує його з місця. Чоловік однією рукою кнопає по банкомату, а іншою бере гроші і кладе їх до кишені. Хитро. Відходить, дивиться на свої руки.
Дістаю санітайзера, кажу “давайте!”, – і чоловік довірливо підставляє долоні.
Чим могла.
Але чи дезинфікують оті банкомати?
В банк впускають по троє людей. Нас у черзі якраз троє і є: бабуся-пенсіонерка, дівчина в масці і я, без маски, але тримаю дистанцію в 2 (на око) метри. Всі працівники відділення – в одноразових масках і рукавичках.
Я йду до каси, пенсіонерка прийшла оплачувати комуналку через термінал. Дівчина, очевидно, теж, бо стоїть і чекає на відстані. Чую, як хлопець-консультант пояснює бабусі, що в неї борг за щось аж 37 копійок, але комісії буде три гривні.
– Я три рубля платити не буду, – рубає бабуся. І йде до каси міняти гроші на дрібніші – оплачувати ще щось.
До слова, пенсіонерів на вулицях справді зустріла чимало. Хтось просто сидить на лавках у дворах, гріється на сонці. Хтось сам йде до аптеки чи крамниці.
Активісти та МОЗ закликають потурбуватись про самотніх сусідів-пенсіонерів. Мотивують до волонтерства. Якщо чуєтесь в силі і маєте бажання підтримати ініціативу, то контакти ось тут.
***
Біля термінала в “Теко” про дезінфекцію при операціях із грошима, очевидно, подумали. Тут немає банкомата, але є термінал. Зрештою, термінал стоїть всередині магазину, де продають продукти. На столику біля нього з’явились одноразові рукавички. Не гумові медичні, а целофанові, такі, як набирати продукти.
В крамниці пахне хлоркою. Двері навстіж – карантинні заходи вимагають частих провітрювань приміщень.
***
В супермаркеті “АТБ” на дверях попередження: обмеження стосовно продажу води – не більше 12 пляшок в одні руки. На вході стоїть охоронець. Просить мене зачекати назовні: в магазині вже є 15 клієнтів із допустимих.
Зрештою, пропускає. Продавці розкладають на полиці крупи. Від початку тижня на тих полицях періодично зяяли пусті діри – люди змітали все. Залишались зазвичай лише рис і цукор. Чомусь першим ділом “змітають” сіль і гречку. Зараз це все доставляють.
На касі вкотре доводиться “битись” із клієнткою, яка стоїть позаду. Дотримуватись дистанції вона не збирається. Показую на оголошення, що наклеїли на стіні.
– Я бачила.
– І?
– Я стою за метр.
Пояснюю, що 1 метр – це від рожевої лінії зі скотчу до наступної. Панянка ж наразі залізла на мою територію.
– О господи…, – каже вона кудись у космос тоном, в якому відлунює все, що вона думає про мої розумові здібності. Але таки відступає.
На касі знову, за інерцією, стає біля мене впритул.
– Та ж не лізьте ви людині на голову, пані! – не витримує чоловік, що стоїть за нею. – Де ви спішите?
Та буркає щось собі під носа і відступає. Я збираю покупки і йду геть.
На сьогодні вражень і людей досить.
About the author
“Літр баланди та 450 грамів каші, а тоді 10 годин на шахті”: історія політв’язня з Тернопільщини Ігоря Олещука
– Кадебісти знайшли написаний мною звіт, але під псевдонімом "Грушка". Там я писав, що в школі була дискусія стосовно Мазепи. Історик називав його зрадником, а ми з однокласниками не боялися назвати його патріотом. По цьому знайшли мою контрольну роботу і прийшли по мене... Дали 25 років таборів суворого режиму. Мені було 17... Травень 2021-го року. Майже 73 роки опісля, двором, що на початку вулиці Коперніка, походжає чоловік. З сусідніх дворів вітер приносить сюди білі пелюстки цвіту аличі та вишень. І волосся у чоловіка таке ж біле. Надворі +20, а він – у довгій куртці. Ліва рука – у в'язаній чорній рукавиці. Згодом пояснить: рука мерзне і опухає. Чоловік оглядає дві наглядацькі вишки. Деревина почорніла від дощів. Де-не-де поламані поручні. – Діти гралися, – з посмішкою каже чоловік в чорній рукавиці. Прикидає, що варто десь дістати 3,5 метри дощок, аби встигнути […]
Захворюваність на ковід на Тернопільщині знижується вже 5 тижнів поспіль – епідеміолог
На Тернопільщині тенденцію до зниження захворюваності на ковід спостерігають вже 5 тижнів поспіль, про це на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом 14 травня розповів лікар-епідеміолог обласного лабораторного центру Володимир Паничев. З 7 квітня в області спостерігають тенденцію до зниження захворюваності, однак впродовж тижня захворюваність не однакова. Це стала тенденція в цілому в країні, пояснив епідеміолог. – Пов'язано це з поведінкою людей, які зазвичай не звертаються за допомогою в п'ятницю-неділю, а чекають до понеділка. Тому середа-четвер – це тижневі піки, – каже Паничев. – Попри це, жовта лінія на діаграмі – це лінія тренду, яка вказує на тенденцію до зниження захворюваності. Впродовж трьох останніх тижнів середньоденна захворюваність в області наступна: – на цьому тижні – 146 випадків в середньому за день; – на попередньому тижні – 211; – два тижні тому – 271. Ці цифри говорять про чітку тенденцію […]
Тернопільським пенсіонерам за віком знову відновлять пільговий проїзд вдень
Із суботи, 15 травня, в Тернополі скасують обмеження щодо пільгового проїзду пенсіонерів за віком з 10.00 до 16.00. Відповідне рішення ухвалили на засіданні міського штабу для боротьби з коронавірусом. Нагадаємо, це обмеження ввели 22 березня, зважаючи на те, що через карантинні обмеження місць у громадському транспорті не вистачало для всіх, а особливо важко було дістатися на роботу працівникам критичних структур, зокрема, медикам. Як оцінив епідемічну ситуацію в місті лікар-епідеміолог Володимир Паничев, вона має тенденцію до зменшення кількості інфікованих. І вже не перший тиждень. – В цілому ситуація, яку ми спостерігаємо на сьогодні, є підставою, щоб приймати рішення про послаблення карантинних заходів, – каже Паничев. – Відповідно до постанови Кабміну №320, яка дає право посилювати заходи місцевій владі, тепер можна розглядати питання щодо скасування деяких обмежень, введених раніше. Наприклад, щодо обмеження проїзду у громадському транспорті. Читайте також: “А де ж транспорт? […]
Хто зміг потрапити на фінал Кубка України та що відбувається на стадіоні (фоторепортаж, відео)
Бути присутніми на фіналі Кубка України з футболу, де 13 травня зіграють "Динамо" (Київ) та "Зоря" (Луганськ), змогли далеко не всі. Із виділених лише 3000 місць на матч потрапили люди "від футболу", медики, атовці та вихованці дитячих спортшкіл. Про це Терміново розповів голова обласної асоціації футболу Тарас Юрик. За його словами, перш за все квитки отримали "довколафутбольні" люди. – В нас були колективні заявки усіх команд чемпіонату області та чемпіонатів районів, вони мали можливість викупити певну кількість квитків. На це була виділена квота. Велику частину отримали ветерани футболу та дитячо-юнацькі спортивні школи, – розповідає Юрик. – Квитки отримали медики, воїни АТО. За словами Юрика квитки отримували за принципом колективних заявок. Крім того частина квитків пішла і на команди "Зоря" та "Динамо". До цього на рішенні міського штабу для боротьби з коронавірусом йшла мова, що їм виділять 10% від квитків. Дісталися […]
“Мінусуємо в прирості захворювань”: ситуація з ковідом на Тернопільщині різко покращала, але чекають на наслідки травневих свят (відео)
На Тернопільщині та в обласному центрі, зокрема, різко знижується кількість випадків інфікування коронавірусом, а також кількість пацієнтів, які саме хворіють. В Тернополі приріст захворюваності взагалі пішов у мінус – становить -49,8%. Такі дані на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом у п'ятницю, 7 травня, повідомив лікар-епідеміолог Володимир Паничев. Епідеміолог нагадує: перед святами він висловлював занепокоєння, щоб внаслідок застіль та гостин рівень захворюваності не почав рости знову. Але наразі критерії оцінювання ситуації дозволяють говорити, що є тенденція до зниження і вона є стабільною: адже знижується не лише кількість нових випадків, а й зменшується кількість людей, які хворіють. – Станом на сьогодні це 6 468 людей, а це вдвічі нижче, ніж ми мали в пік підйому захворюваності, – каже Паничев. – Кількість тих, хто одужують, перевищує кількість тих, хто захворіли. Зменшується також відсоток зайнятості ліжок у медзакладах: 29,7% – це […]
Теми, які викладати геть нелегко: чому навчатимуть тернопільських старшокласників на резонансному спецкурсі
У 2021-2022 навчальному році “Основи сім’ї” ввійдуть до переліку предметів, які мають бути у шкільній програмі Тернопільської міської територіальної громади. Відповідне рішення ухвалили на сесії міськради наприкінці січня цього року. Хоча напередодні по Україні активісти, батьки та фахівці піддали курс нищівній критиці через наявність у підручнику спірних тез та засилля шаблонних, але не завжди підтверджених реаліями, некоректних висновків. Щоправда, до частини зауважень автор курсу все ж дослухався. У Тернополі кінцеве рішення таки дали можливість приймати учням та їх батькам. Якщо вони вирішать, що ці уроки не є необхідними, на них можна буде не ходити. Оцінюватимуть предмет як кінцевий запис у табелі “зарах/незарах”. Аби зрозуміти, про що саме цей курс, журналістка видання “Терміново” придбала робочі зошити для учнів 10-11 класів та проглянула їх із психологинею, директоркою Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги “Родина” Оленою Нагірною. Тут мусимо зробити уточнення: після численних звернень […]
