Серед двохсотлітнього парку в селі Більче-Золоте на Борщівщині стоїть мініатюрна капличка, схожа на витончену іграшку. Вона настільки вишукана й непомітна, що здається, ніби її створили для ляльок, а не для людей. Дата зведення споруди досі викликає суперечки: одні джерела називають 1839 рік, інші – кінець ХІХ століття.
Розповідаємо, ця маленька будівля стала родинною усипальницею польської аристократії, чому комуністи наказали перепоховати князів на звичайному цвинтарі та що зараз відбувається в стінах колишнього мавзолею.
Від заможних поляків до греко-католиків: як капличка змінювала господарів
У 1854 році містечко Більче викупив на аукціоні князь Адам Сапєга в графа Іполіта Дуніна-Козицького. Саме ця заможна польська родина подарувала селу ті пам’ятки, які збереглися до сьогодні. Через дванадцять років Сапєги кардинально змінили парк, перепланувавши його в модному на той час ландшафтному стилі.
На території садиби родина воєводи віленського Леона Сапєги звела двоповерховий палац. Будівельним матеріалом послужило каміння зі старого замку, що раніше захищав містечко від турків і татар. Під час Другої світової війни палац зруйнували, а на його місці згодом з’явився звичайний сільський клуб.
Приблизно у 1870 році поруч із палацом постала ошатна капличка. Про її фундаторів досі свідчать родові герби на фасаді: “Лис” належав Адаму Сапезі, а “Погоня” – його дружині Ядвізі Сангушко. Після смерті Леон Павло Сапєги, старшого сина князя Адама, у 1893 році капличка набула нової функції – стала родинним мавзолеєм.
Крім Адама Сапєги, тут поховали його родичку Ізабелу. Однак у 1950-х роках радянська влада наказала перепоховати їхні останки на звичайному сільському цвинтарі. Нещодавно в капличці провели реставрацію, і тепер місцева громада Української греко-католицької церкви час від часу править тут богослужіння.
Маленька балюстрада і великі готичні вікна: чому капличка більше схожа на костел
Споруда справді невелика й більше нагадує декоративну прикрасу, ніж повноцінний храм. Проте саме розмір надає їй особливого шарму. Маленька балюстрадка, великі готичні вікна та черепичний дах створюють враження, що будівля якимось дивом потрапила сюди з казки про середньовічних лицарів.
Кілька родинних гербів Сапєгів на фасаді підкреслюють аристократичне походження споруди. Капличка вижила попри всі історичні потрясіння – революції, війни, радянську владу з її боротьбою проти релігії.
Сьогодні будівля не стоїть покинутою. Греко-католики підтримують її в належному стані та регулярно використовують для служб. Це рідкісний випадок, коли історична пам’ятка зберігає свою первісну функцію.
Від палацу залишилися лише ворота: що ще можна побачити в старовинному парку
На території колишньої садиби Сапєгів у 1960-х роках створили Більче-Золотецький ландшафтний парк. Зараз це пам’ятка садово-паркового мистецтва державного значення площею одинадцять гектарів. Тут збереглися близько чотирьохсот вікових дерев, серед яких рідкісні види: два тюльпанових дерева, три чорних горіхи, дві сосни Веймутова.
Ростуть тут також ялина сиза колючої форми та магнолія падуболиста. У 1966 році парк поповнили новими цінними деревами та кущами з Гермаківського дендропарку. Є в парку й ставок, що живиться джерельними водами.
Від колишньої палацової розкоші залишилося небагато. Паркова брама при в’їзді до села з боку Борщова – це все, що нагадує про те, як тут колись жила заможна польська родина. Двоповерховий палац знищили під час війни, а капличка пережила всі лихоліття й досі стоїть серед старих дерев.
Поруч із парком можна оглянути й інші споруди, які залишили Сапєги. У центрі села височіє мурована церква Святого Михаїла, збудована у 1871 році також із замкового каміння. Розписи в храмі зробив художник Модест Сосенко у 1912 році. Навіть із сучасною цибулястою банею храм більше нагадує костел.
Фото – “Україна інкогніта”
About the author
На Тернопільщині спалахнула будівля із зерном
На Тернопільщині рятувальники ліквідували пожежу господарської будівлі для сушіння зерна. Вогонь охопив 20 кв. м споруди в селі Суходіл. Рятувальники не дали полум'ю перекинутися на сусідню будівлю, повідомляють у ДСНС. "У селі Суходіл Гусятинської громади Чортківського району сталася пожежа господарської будівлі, призначеної для сушіння та зберігання зерна. Загоряння виникло о 14:43. Вогонь охопив площу 20 кв. м. Унаслідок пожежі знищено покрівлю навісу та пошкоджено будівлю. Завдяки оперативним діям рятувальників вдалося врятувати сусідню господарську будівлю", - йдеться у повідомленні. До ліквідації пожежі залучали підрозділи ДСНС: 12 рятувальників та 3 одиниці техніки. Причину виникнення пожежі та розмір матеріальних збитків встановлюють.
На Тернопільщині та інших областях заходу знищували дрони: як впоралась ППО
На Тернопільщині та в інших областях заходу України знищували ворожі дрони. Про це повідомляє Повітряне командування "Захід". "Вдень 3 листопада та вночі 4 листопада російські агресори атакували західний регіон України уданими дронами з реактивними і поршневими двигунами. Авіація та підрозділи протиповітряної оборони повітряного командування «Захід» у зоні своєї відповідальності в Рівненській, Хмельницькій, Волинській та Тернопільській областях знищили 27 ударних БпЛА типу «Герань-2», «Герань-4» та «Герань-5»", - йдеться у заяві. Втім, є "приліт". Ворог вдарив по енергетиці поблизу Тернополя. https://terminovo.te.ua/news/146571/
У Тернополі дівчина потрапила під тролейбус і отримала важкі травми – родина шукає свідків ДТП
Поліція та родичі шукають очевидців ДТП з тролейбусом на вулиці Богдана Хмельницького. У Тернополі розшукують свідків дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 30 жовтня орієнтовно о 22:00 на зупинці біля залізничного вокзалу. Під час маневру тролейбуса дівчина потрапила під його задні колеса та отримала важкі тілесні ушкодження (переломи обох кінцівок). Усіх, хто володіє будь-якою інформацією щодо обставин події або має фото/відеозаписи, просять звернутися за номером: 096-816-77-78. Фото ілюстративне
Ворог вдарив по об’єкту енергетики біля Тернополя
Уночі ворог вдарив по об'єкту інфраструктури поблизу Тернополя. Про це повідомив начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух. "На жаль, унаслідок ворожої атаки маємо влучання БпЛА в Тернопільському районі. Пошкоджено об’єкт енергетичної інфраструктури. Усі відповідні служби виїхали на місце події та працюють над ліквідацією наслідків атаки", - йдеться у повідомленні. Влучання сталося близько 5 ранку. Повітряні сили попереджали про рух безпілотника у бік обласного центру. "Реактивний БпЛА з Хмельниччини на Тернопільщину у напрямку Тернополя", - написали ПС о 05:04.
ДТП біля Тернополя: двоє загиблих, деталі від поліції
На Тернопільщині сталася ДТП, у якій загинуло двоє людей. Про це повідомили у Нацполіції області. "За попередніми даними, автомобіль Mazda, здійснюючи обгін, допустив зіткнення з автомобілем Peugeot. Внаслідок ДТП на місці події загинули водій Peugeot та пасажир Mazda. Також травми отримали ще двоє осіб - водій та ще один пасажир Маzda. Потерпілих доправили до лікарні", - кажуть у поліції. У ДСНС додали, що на місці події працювали 10 рятувальників. "Бійці ДСНС деблокували двох осіб із понівечених автомобілів та провели заходи, щоб не допустити займання транспортних засобів," - повідомили рятувальники.
Порт-системи для хімієтерапії: організація тривалого венозного доступу
Під час лікування онкологічних захворювань пацієнтам нерідко призначають багаторазове внутрішньовенне введення лікарських препаратів. Регулярні пункції периферичних вен можуть створювати додатковий дискомфорт, особливо якщо терапія триває протягом кількох місяців. У таких ситуаціях лікар може рекомендувати встановлення імплантованої порт-системи, яка забезпечує доступ до центрального венозного русла. Перед оснащенням медичного закладу відповідними виробами важливо оцінити їхні характеристики та сумісність із запланованими процедурами. Якщо виникає необхідність купити порт для хімії, вибір конкретної моделі здійснюють з урахуванням клінічних потреб, конструкції пристрою та передбачуваної тривалості лікування. Як працює імплантована порт-система Порт-система складається з невеликого резервуара зі спеціальною мембраною та катетера, який встановлюють у центральну вену. Сам резервуар розміщують під шкірою, зазвичай у верхній частині грудної клітки, хоча можливі й інші варіанти локалізації. Для введення препаратів використовують спеціальну голку Губера, конструкція якої призначена для багаторазової пункції мембрани. Через неї лікарський розчин надходить до резервуара, а потім через […]
