30.03.2020
Новини

Без пафосу і промов. Свічку пам’яті за загиблими засвітили у Тернополі учасники Революції Гідності

Увечері 20 лютого тернополяни, учасники Революції Гідності, волонтери, усі охочі зустрілись на площі Героїв Євромайдану, щоб помолитись та запалити свічку в пам’ять загиблих на Майдані. Тут вже не було представників влади та голосних промов, а лише спогади, думки, сльози та хвилини мовчання.

– Кожен з нас, особливо ті, хто були на Майдані, переосмислюємо, що відбулося шість років тому і відчуваємо біль, – ділиться Іван Ковалик. – Хлопці підняли за нас дуже велику ланку. В моїй душі відчуття, що ми десь не допрацьовуємо, той подвиг, який був зроблений тоді не виправдовуємо своїми діями. Від кожного з нас залежить як вшанувати пам’ять героїв. Обов’язок кожного прийти, помолитися, поставити свічку і згадати тих, кого з нами вже немає.

– Я був частиною тої боротьби в центрі Києва, – розповідає сотник 15-ї сотні Самооборони Майдану Микола Бігус. – З Тернополя було багато організованих “майданівців”, які не просто приїжджали побути кілька днів, але ставили цілі, щоб досягти перемоги. Вони не знали як перемогти. Щити, палиці, шоломи, кольорова атрибутика була лише демонстрацією готовності боротися. Революція не відбулася переможно, адже почалась війна, яка досі триває. Війна буде, поки є несвідомі Українці. Радію, що свідомих людей побільшало, вони змінюють світ навколо себе, будучи активними громадянами. Сьогодні важливо згадувати не тільки про тих, які загинули, але й про тих, які героїчно допомагали пораненим, захищали і зробили важливі речі, які в подальшому змінили хід історії. Переважно про них не говорять голосно, вони тихенько стоять на таких подіях, їх не кличуть на сцену, щоб сказати слово, це роблять ті, хто там не був і цього не відчував.

 

– Я не відзначився чимось героїчним на Майдані, не перебував в сотнях, організаціях, я просто їздив декілька разів з дружиною і робив те, що було потрібно на той момент, – розповідає колишній волонтер логістичного складу Назар Хамуляк. – Як чоловік, я вибирав найбезпечніші, спокійніші моменти, бо боявся за жінку, але моментами вона була більш героїчна за мене. Для Українців це переломний момент в історії, це  відродження від панівної узурпації, яка була століттями, поштовх, щоб вирватися з, впливу та відкопати своє, рідне та виставити напоказ, щоб гордитись і берегти. 

 

Ваш коментар

Схожі пости

“Виміряй свій тиск, скажи інсульту – НІ!”Тернополян запрошують на акцію на вул. Сагайдачного

Український Єрусалим: Свята Земля на Тернопільщині (фоторепортаж)

Назарій Наджога

Прокуратура вимагає визнати право власності за державою на частку у майні пансіонату «Лісова пісня» на Борщівщині