Ірина Небесна

З автобуса Тернопіль–Губин під голосне шоферове "Струсів!" та крики пасажирів “задні відкрийте!”, що помалу переходять в ультразвук, виходять-вивалюються наступні дійові особи: молодь з клунками (мабуть, студенти, які їдуть додому на вихідні); старші люди (не знаю, припустимо, їздили в Тернопіль на ринок); ми з подругою (сповнені любові до руїн і всього, що в найближчій перспективі ними стане). Усе це втомлене 40-хвилинною поїздкою “добро” покидає автобус, за гарною традицією, лаючи одне одного за відтоптані ноги, а водія – бо ж задні двері так і не відкрив, то довелось самим. Синьо-жовті та червоно-чорні прапори першими зустрічають тих, хто нарешті вирвався із задушливого салону. “Вітаємо в Струсові”, – іронізую подумки. Але вартує раз-другий вдихнути-видихнути, зловити поглядом гострий шпиль костелу – і от тепер це справжній Струсів. Попри невеликий розмір, це містечко (а для нас це таки містечко, яке просто “понизили у званні”) має дещицю […]

Скала-Подільська тепер має власний мобільний додаток, в якому можна ознайомитись з історичними та природними пам'ятками містечка та околиць – NearYou. Всього за кілька місяців активісти розробили додаток, зняли проморолик, встановили фотозону та інформаційні таблички на історичних локаціях, тепер продовжують наповнювати застосунок новою інформацією. – Зараз вже доступні історичний та природничий маршрути, – розповідає керівниця проєкту "Скала – перехрестя туристичних шляхів" Ірина Джуфер. – Продовжуємо доповнювати їх, і паралельно працюємо із аграріями та фермерами громади, аби залучити їх до розвитку агромаршруту - третього у додатку, намагаємось пояснити їм переваги "реклами" у застосунку. Адже агротуризм розвинений за кордоном, тож і в нас справа помалу почне рухатись, просто треба часу. Основною функцією додатку є три туристичні маршрути. Якщо мандрівник не хоче відвідувати всі запропоновані локації, то може створити власний маршрут і пройтись лише тими, що його цікавлять. Також в застосунку можна отримати інформацію […]

Дві війни перемололи Бережани. Етнічний склад населення змінився, багато людей просто зникли. Ті, що залишились, або змогли підлаштуватись під новий темп життя в новій країні з іншими порядками, або ні. Їхні храми та доми молитов, будинки та крамниці зробили так само: щось встояло, щось отримало нове "призначення", щось занепало остаточно... Бережани католицькі – польські. Бережани православні – вірменські. Бережани юдейські – єврейські. І Бережани греко-католицькі – русинські, як тоді називали все українське. *** На пагорбі, який величають "Бережанським Олімпом", стоїть закинута будівля. Увагу привертають красиві різьблені двері, помальовані у вишневий та білий кольори. Підходиш ближче і бачиш цікаву клямку – у формі пташки. Тут тихо, і тут ми з подругою чекаємо на Михайла Музичку. Він краєзнавець, ініціатор відновлення старих дверей в будинках Бережан, водить екскурсії і знає про це місто, мабуть, все, що тільки не спитаєш. Ця закинута будівля, яку хоче […]

Поки в Бучачі завершують реставрацію ратуші, спорудженої геніальним архітектором Бернардом Меретином, скульптури не менш відомого Йогана Пінзеля ризикують залишитись лише на ретросвітлинах. Зараз на ратуші "живе" лише одна більш-менш вціліла – "Геракл, який вбиває Лернейську гідру". Де решта робіт геніального митця, чому фігури зараз в настільки злиденному стані і що може їм допомогти? Про це "Терміново" поспілкувалось із головою ГО "Бучач-Арт" Віктором Гребеньовським. – Давайте почнемо з самого початку. Який приблизний вік скульптур і з якого каменю їх зробили? В мережі є різні цифри (від 14 і більше), то скільки саме фігур прикрашали ратушу?  – Побудова ратуші датується 1751 роком. Вважаємо, що скульптури того ж періоду. Наразі невідомо, скільки фігур спочатку прикрашали фасад. Як писав отець Садок Баронч (чернець-домініканець, історик та фольклорист, який залишив нариси про галицькі містечка – авт.), по обидві сторони від герба на аттику рівновіддалено стояли 12 фігур. […]