Пологи – це дуже чуттєвий процес, який вимагає комфорту для породіллі і підтримки присутніх. І тут на допомогу приходить доула. Вона водночас і подруга, і адвокатка, із якою жінка народжує. Саме так про це розповідає представниця поки що маловідомої сфери діяльності Леся Дерень. За 4 роки практики вона супроводжувала 8 пологів, підготувала до партнерських пологів 50 пар і сама вчетверте стала мамою. Тож хто такі доули, які права мають жінки, коли народжують, і чому іноді варто відмовитись від категоричного бажання, аби чоловік був присутнім у цей момент?
Сімейний лікар за освітою і тоді ще мама трьох дітей, у 2016 році Леся Дерень вирішила зайнятися тим, що найбільше подобалося – працювати з вагітними. На ідею стати доулою її наштовхнула найстарша донька.
– Донька побачила по ТБ сюжет про доулу і звернула мою увагу на цю діяльність. Коли я детальніше дізналась про доул, зрозуміла, що це моє. Адже раніше мені найбільше подобалось працювати саме з малими дітьми та вагітними. Тож почала шукати, де готують таких фахівчинь. Знайшла курси в Києві, їх проводить Асоціація фахівців природного батьківства (АФПБ). Їхні умови мені сподобались і я записалась на піврічне навчання.
– Що взагалі потрібно, аби бути доулою: медична освіта, знання психології, емпатія?
Доула не приймає пологи, тому спеціальна медична освіта не потрібна. Натомість дуже важливо мати знання із психології та фізіології пологів. Їх надають на курсах. Позитивний власний досвід також важливий, хоч і необов’язковий. Тобто, чим більше в тебе власних пологів, тим більше “бонусів” ти маєш. Мова йде про наявність більшого багажу знань.
На курсах також вчать основ психології та фізіології перинатального періоду: вагітності та пологів. Доулу готують для психологічної допомоги та підтримки жінки, під час пологів це також і практична допомога: тактики дихання, природні методи знеболення, масаж знеболювальних точок. Але в будь-якому випадку – це і постійна самоосвіта. В Україні потрібної літератури мало, тож переймаємо закордонний досвід – там ця діяльність більш поширена. В США доули працюють уже 50-60 років, в Україні – це десь останні півтора десятиліття.
– А як до доули ставиться медперсонал пологового? Бували конфліктні ситуації?
У більшості випадків у Тернополі був позитивний досвід. Якщо пригадувати мої перші пологи як доули, то лікарі поставилися до мене дуже скептично. Вони, очевидно, думали, що я буду влазити в медичний процес, буду керувати ними. Але одна з базових речей, яких нас вчать, – етичний кодекс. Ми маємо створювати атмосферу комфорту для жінки. Якщо я “колотитиму” конфлікти із лікарями на рівному місці – це точно буде недоречним. На перших моїх пологах лікарі спершу недовірливо ставились, бо ми наголосили, що жінка буде народжувати з партнеркою, а не з партнером. І прийшла я (сміється – авт.). Але основне в пологах – бути командою. Я не втручаюсь у роботу медиків, але я є партнеркою жінки: можу налаштувати її психологічно, зробити масаж. Якщо говорити про медикаментозне втручання, то доулу наймають ті жінки, які зацікавлені в ньому мінімально і налаштовані на природні пологи. Тому доула стежить, чи дії лікарів виправдані. Оскільки я маю медичну освіту, то контролюю, аби обов’язково була інформаційна згода: лікар при будь-якому втручанні пояснює жінці, для чого це, які є протипокази, і бере її згоду. Жінка може запитати в мене, як краще, і я можу підказати щось із власного досвіду, як би робила я, але остаточне рішення все ж приймає вона.
– За чим ще стежить доула?
Це багатофункціональна робота. Щоправда, зараз жінки йдуть на пологи добре обізнаними з усіма процесами: вони хочуть, аби лікарі довший час не перетискали пуповину, тож доула повинна і за цим простежити. Часто жінки беруть доулу як адвокатку, аби вона захищала їхні права. Їм так спокійніше. Зрештою, це також впливає і на поведінку медперсоналу, бо вони бачать, що за їхніми діями є додатковий контроль.
– У вас четверо дітей, найстаршій доньці – 11 років, наймолодша народилася вже коли ви працювали доулою. Як власний досвід пологів впливає на цю діяльність?
Ще раз повторю: чим більше власного позитивного досвіду має доула, тим більше вона може зрозуміти відчуття жінки під час пологів. Я знаю, коли слова є доречними, а коли краще перейти на мову погляду і дотику. Коли жінка вже на своїй хвилі, доула сама спілкується із медперсоналом про частоту переймів. Тоді породілля не відволікається від процесу. Доула виконує функцію партнерки, бере на себе подразники зовнішнього світу, аби жінка максимально була занурена в себе. За Мішелем Оденом (автор підходу в акушерстві, орієнтованого на фізіологічні потреби породіллі (покій та усамітнення), її ресурси, а не на ліки та медичні процедури – авт.) у пологах є принцип трьох Т: тепло, тиша, напівтемрява. Це – сприятливі умови для природних пологів. Жінка має максимально відімкнути свій розум, аби все працювало на рівні гормонів. Тоді медикаментозне втручання буде мінімальним.
– Психологічно підготовлена жінка справді матиме менші больові відчуття під час пологів? Що на це ще може вплинути?
Рівень фізичних больових відчуттів залежить від рівня больового порогу в жінки, наскільки вона чутлива. Але й психологічне налаштування відіграє важливу роль. Саме для цього ми маємо передпологові заняття, де проговорюємо все це. Певні знання жінка має отримати, аби розуміти, що із нею відбувається. Їй не треба перейматись усіма медичними нюансами, але вагітна чітко має знати, що є нормальним, аби бути впевненою в собі і розслабитись.
– Якщо зачепити питання акушерсько-гінекологічного насильства…
Прикро це визнавати, але наші жінки насправді бояться лікарів у пологовому, тому хочуть якнайшвидше втекти звідти. Їх лякає можливість акушерського насильства: криків, звинувачень, зайвого медикаментозного втручання чи навпаки – неуважності, коли потрібно щось уточнити або допомогти. Якби було поважне ставлення до вагітних жінок, вони би по-іншому сприймали і самі пологи. Із практичного досвіду: лише на перших пологах, де я була доулою, лікарка поводила себе не дуже етично стосовно породіллі. Але так, доула завжди має захищати інтерес жінки, яка народжує, і нагадувати медперсоналу про їхні етичні норми.
– Чи можна говорити про травматичний досвід пологів як про одну з передумов післяпологової депресії?
Це однозначно одна з причин. Крім того, виникає страх народжувати дитину. Дуже часто жінки приходять на повторні пологи вже із певними моральними травмами, коли по 8-10 років не наважувались народжувати ще раз, бо “з мене лікарі насміхалися; робили, що хотіли; я була там ніким; витискали дитину; було боляче, але на це ніхто не зважав…” Після цього важко наважитися на ще одну дитину. В таких випадках завдання доули – відновити жінку, пояснити, що природні пологи існують і все може бути без зайвого втручання.
– Останніми роками з’явився певний тренд на присутність батька на пологах. Якщо раніше було звичним, що це “не чоловіча справа”, то тепер можна почути зневажливе “навіть на пологи не прийшов”. Хоча, насправді, це суто сімейна справа. Однак чи є ситуації, коли жінці краще народжувати без членів родини?
На бажання жінки треба завжди зважати, але й попередити: якщо чоловік боїться, неготовий морально, то він буде приносити паніку і страх. А додатковий адреналін під час пологів для жінки зайвий. Якщо сам партнер буде панікувати, то він і дружині не допоможе, і себе вимучить. Хоча скажу таке: є чоловіки, які бояться пологів, але проходять підготовку і потім дуже впевнено поводяться. Але якщо чоловік категорично проти, чи жінка з певних причин розуміє, що їй буде незручно, то краще не силувати нікого. Особливо часто таке трапляється, коли пологи перші, чи коли люди нещодавно одружені, соромляться показатись одне перед одним у “невигідному світлі”… Орієнтуватися потрібно лише на комфорт породіллі. Якщо їй так буде гірше, то цього кроку робити не варто. Але все ж можна спробувати, прийти на підготовчі заняття і тоді зробити остаточні висновки.
Часто жінки кажуть, що хочуть народжувати лише з доулою, бо чоловік боїться. А потім поспілкуються з ним, розкажуть про допологове навчання, і чоловіки змінюють свою думку. Хоч зазвичай жінки ще до першого заняття знають: хочуть вони чоловіка на пологах чи ні, але попередньо іноді роблять помилкові висновки про власних партнерів.
– Якщо все ж вирішили народжувати з чоловіком?
Тоді ми готуємось разом. Є програма онлайн-занять, а потім ще зустрічаємось наживо. Аби чоловік також розумів, як жінка буде поводитись у різні періоди пологів, і щоб він був до цього готовим і допомагав: робив масаж чи відволікав жінку.
У моїй практиці одні пологи були спільними – коли були і батько, і я. За протоколом на пологах поруч із жінкою може бути двоє людей. Однак, із власного досвіду скажу, що цей момент варто озвучити медперсоналу до пологів. Бо в кожній лікарні можуть вносити свої зміни, дехто дозволяє лише одному партнеру бути присутнім.
– Це варто уточнити?
Протокол діє один на всіх. Але іноді є так звані «неписані» протоколи. То палати замалі, щоб усіх вмістити, то ще якась причина. Тому краще уточнити це з тими, хто буде приймати пологи, або з завлікарнею. Тобто, це побажання з їхньої сторони, вони не можуть заборонити.
– Ви розповідаєте, що пологи – це командна робота. Але якщо в палаті присутній батько, чи “співпрацює” доула і з ним також? Чи дає підказки, чи, можливо, іноді навіть має заспокоїти і його?
У такому випадку доула отримує додаткове завдання: адже повинна і свої функції виконувати, і для батька знайти завдання, щоб він також був активним учасником процесу. Треба скомпонувати це все. Насправді іноді це до смішного елементарні речі: навіть сказати йому піти поїсти. Бо чоловік може думати, що дитина вже от-от має народитись, а доула бачить, що це ще буде нескоро. Тож часто чоловіка треба навіть відправити прогулятись, або залишити його на підміну собі, коли пологи довготривалі і доулі також потрібен відпочинок. Буває по-різному. Іноді жінка хоче води, але при цьому і не хоче відпускати чоловіка, бо їй легше, коли він поруч. Доула із ним мусить скоординувати дії.
– Коли варто починати шукати свою доулу? Є якісь терміни? І до якого етапу вона супроводжує породіллю?
Конкретних термінів немає. Якщо жінка хоче спілкуватись зі мною вже на 15 тижні, то будь ласка. Якщо на 35-му – це теж варіант. Бажано, щоб не пізніше 35-го, аби ми встигли провести обов’язкові передпологові зустрічі. Доула залишається 2 години після пологів. Після цього надає консультації, якщо потрібно. Це така традиційна практика, хоча угоду можна коригувати. Догляд за дитиною, грудне вигодовування, як купати, пеленати – все це також можна уточнити.
– Чи доводилося приймати пологи вдома, а не в медичному закладі?
Наше законодавство цьому не сприяє, тому працюю тільки в пологових будинках. Кодекс доул не схвалює участі в солопологах (домашні пологи без сторонньої допомоги – авт.). Доула не виконує жодних медичних маніпуляцій, про це говорю кожній жінці.
– Чи працюють доулами в Україні чоловіки?
Ні, чоловіків-доул в Україні немає.
– Чи на власні пологи брали доулу? І чи є така практика взагалі?
Така практика, звісно, існує, навіть серед українських колег. Зручно, щоб твоя доула жила неподалік, в моїй ситуації це не було можливим. Але я поділяла партнерство в пологах зі своїм чоловіком, який вже теж професійний партнер.
– Чи є якісь обмеження: на які пологи доулу брати не варто? Можливо, певні ускладнення під час вагітності? Чи тоді сама доула відмовляється, вивчивши картку вагітної?
Так, звісно, певні обмеження є. Доула працює в фізіологічних пологах. Якщо є певні показання до розродження Кесаревим розтином, високі ризики при вагітності, тоді доула може відмовитися від супроводу.
Коментар експертки:
Євгенія Кубах, співзасновниця ГО “Природні права Україна”
– В Україні точно є дві школи, що готують доул. Іноді жінки навчаються на онлайн-курсах інших країн. Тобто, доули існують, але точна їхня кількість та рівень підготовки невідомий. Також немає такої професії в національному класифікаторі та якихось вимог до доул. Зазвичай вони позиціонуть себе як помічниці в пологах (йдеться саме про психологічну підтримку жінки).
Причина появи такої діяльності в Україні – запит жінок на фахову підтримку в пологах. На жаль, наша медична система її не забезпечує, та й прояви акушерського насильства даються взнаки. А родичі не завжди готові до процесу пологів та надання реальної підтримки. До речі, до обов’язків доули не входить втручання в медичні питання, навіть якщо вона усвідомлює наявність акушерського насильства. Іноді це навіть трактується як порушення меж професії.
Всі фото з власного архіву Лесі Дерень
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
About the author
“Літр баланди та 450 грамів каші, а тоді 10 годин на шахті”: історія політв’язня з Тернопільщини Ігоря Олещука
– Кадебісти знайшли написаний мною звіт, але під псевдонімом "Грушка". Там я писав, що в школі була дискусія стосовно Мазепи. Історик називав його зрадником, а ми з однокласниками не боялися назвати його патріотом. По цьому знайшли мою контрольну роботу і прийшли по мене... Дали 25 років таборів суворого режиму. Мені було 17... Травень 2021-го року. Майже 73 роки опісля, двором, що на початку вулиці Коперніка, походжає чоловік. З сусідніх дворів вітер приносить сюди білі пелюстки цвіту аличі та вишень. І волосся у чоловіка таке ж біле. Надворі +20, а він – у довгій куртці. Ліва рука – у в'язаній чорній рукавиці. Згодом пояснить: рука мерзне і опухає. Чоловік оглядає дві наглядацькі вишки. Деревина почорніла від дощів. Де-не-де поламані поручні. – Діти гралися, – з посмішкою каже чоловік в чорній рукавиці. Прикидає, що варто десь дістати 3,5 метри дощок, аби встигнути […]
Захворюваність на ковід на Тернопільщині знижується вже 5 тижнів поспіль – епідеміолог
На Тернопільщині тенденцію до зниження захворюваності на ковід спостерігають вже 5 тижнів поспіль, про це на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом 14 травня розповів лікар-епідеміолог обласного лабораторного центру Володимир Паничев. З 7 квітня в області спостерігають тенденцію до зниження захворюваності, однак впродовж тижня захворюваність не однакова. Це стала тенденція в цілому в країні, пояснив епідеміолог. – Пов'язано це з поведінкою людей, які зазвичай не звертаються за допомогою в п'ятницю-неділю, а чекають до понеділка. Тому середа-четвер – це тижневі піки, – каже Паничев. – Попри це, жовта лінія на діаграмі – це лінія тренду, яка вказує на тенденцію до зниження захворюваності. Впродовж трьох останніх тижнів середньоденна захворюваність в області наступна: – на цьому тижні – 146 випадків в середньому за день; – на попередньому тижні – 211; – два тижні тому – 271. Ці цифри говорять про чітку тенденцію […]
Тернопільським пенсіонерам за віком знову відновлять пільговий проїзд вдень
Із суботи, 15 травня, в Тернополі скасують обмеження щодо пільгового проїзду пенсіонерів за віком з 10.00 до 16.00. Відповідне рішення ухвалили на засіданні міського штабу для боротьби з коронавірусом. Нагадаємо, це обмеження ввели 22 березня, зважаючи на те, що через карантинні обмеження місць у громадському транспорті не вистачало для всіх, а особливо важко було дістатися на роботу працівникам критичних структур, зокрема, медикам. Як оцінив епідемічну ситуацію в місті лікар-епідеміолог Володимир Паничев, вона має тенденцію до зменшення кількості інфікованих. І вже не перший тиждень. – В цілому ситуація, яку ми спостерігаємо на сьогодні, є підставою, щоб приймати рішення про послаблення карантинних заходів, – каже Паничев. – Відповідно до постанови Кабміну №320, яка дає право посилювати заходи місцевій владі, тепер можна розглядати питання щодо скасування деяких обмежень, введених раніше. Наприклад, щодо обмеження проїзду у громадському транспорті. Читайте також: “А де ж транспорт? […]
Хто зміг потрапити на фінал Кубка України та що відбувається на стадіоні (фоторепортаж, відео)
Бути присутніми на фіналі Кубка України з футболу, де 13 травня зіграють "Динамо" (Київ) та "Зоря" (Луганськ), змогли далеко не всі. Із виділених лише 3000 місць на матч потрапили люди "від футболу", медики, атовці та вихованці дитячих спортшкіл. Про це Терміново розповів голова обласної асоціації футболу Тарас Юрик. За його словами, перш за все квитки отримали "довколафутбольні" люди. – В нас були колективні заявки усіх команд чемпіонату області та чемпіонатів районів, вони мали можливість викупити певну кількість квитків. На це була виділена квота. Велику частину отримали ветерани футболу та дитячо-юнацькі спортивні школи, – розповідає Юрик. – Квитки отримали медики, воїни АТО. За словами Юрика квитки отримували за принципом колективних заявок. Крім того частина квитків пішла і на команди "Зоря" та "Динамо". До цього на рішенні міського штабу для боротьби з коронавірусом йшла мова, що їм виділять 10% від квитків. Дісталися […]
“Мінусуємо в прирості захворювань”: ситуація з ковідом на Тернопільщині різко покращала, але чекають на наслідки травневих свят (відео)
На Тернопільщині та в обласному центрі, зокрема, різко знижується кількість випадків інфікування коронавірусом, а також кількість пацієнтів, які саме хворіють. В Тернополі приріст захворюваності взагалі пішов у мінус – становить -49,8%. Такі дані на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом у п'ятницю, 7 травня, повідомив лікар-епідеміолог Володимир Паничев. Епідеміолог нагадує: перед святами він висловлював занепокоєння, щоб внаслідок застіль та гостин рівень захворюваності не почав рости знову. Але наразі критерії оцінювання ситуації дозволяють говорити, що є тенденція до зниження і вона є стабільною: адже знижується не лише кількість нових випадків, а й зменшується кількість людей, які хворіють. – Станом на сьогодні це 6 468 людей, а це вдвічі нижче, ніж ми мали в пік підйому захворюваності, – каже Паничев. – Кількість тих, хто одужують, перевищує кількість тих, хто захворіли. Зменшується також відсоток зайнятості ліжок у медзакладах: 29,7% – це […]
Теми, які викладати геть нелегко: чому навчатимуть тернопільських старшокласників на резонансному спецкурсі
У 2021-2022 навчальному році “Основи сім’ї” ввійдуть до переліку предметів, які мають бути у шкільній програмі Тернопільської міської територіальної громади. Відповідне рішення ухвалили на сесії міськради наприкінці січня цього року. Хоча напередодні по Україні активісти, батьки та фахівці піддали курс нищівній критиці через наявність у підручнику спірних тез та засилля шаблонних, але не завжди підтверджених реаліями, некоректних висновків. Щоправда, до частини зауважень автор курсу все ж дослухався. У Тернополі кінцеве рішення таки дали можливість приймати учням та їх батькам. Якщо вони вирішать, що ці уроки не є необхідними, на них можна буде не ходити. Оцінюватимуть предмет як кінцевий запис у табелі “зарах/незарах”. Аби зрозуміти, про що саме цей курс, журналістка видання “Терміново” придбала робочі зошити для учнів 10-11 класів та проглянула їх із психологинею, директоркою Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги “Родина” Оленою Нагірною. Тут мусимо зробити уточнення: після численних звернень […]
