Багате та сите життя дипломатів у Москві і десь, за сотні кілометрів від них, – порожні українські села, жителі яких померли від голоду. Такі паралелі проводить у своєму фільмі про Голодомор 30-х років режисерка фільму “Ціна правди” Аґнєшка Голланд.
Поміж цим журналіст-валлієць Ґарет Джонс, який приїхав до радянської столиці з надією дізнатись у Сталіна, за який кошт розвивається Радянський Союз, якщо чи не вся Європа перебуває в економічній кризі. Зачепившись за визначення, що “золото Сталіна – це пшениця”, він їде в Українську РСР. Те, що там бачить, аж ніяк не схоже на утопічні описи його колег про райську колективізацію.
На допрем’єрному показі стрічки в Тернополі детальніше про підготовку до створення фільму розповів продюсер зйомок з українського боку Сергій Демидов.
Над фільмом працювали одразу три сторони: польська, українська та англійська. Оскільки більшість зйомок проводили все ж на території нашої країни, то акторів для масових сцен намагались підібрати саме тут.
– В кіностудії ім. Довженка зібрали близько 400 людей. За допомогою консультантів з’ясували, який одяг носили люди в ті роки. Тож акторів спершу перевдягли та загримували відповідно до тих часів, про які мова в фільмі, – пояснює Демидов. – Тоді всіх відфотографували, а світлини надіслали на затвердження Аґнєшці. Саме вона вибирала, хто гратиме, навіть в масових сценах. Важливим моментом, звісно, було й те, що потрібно було знайти людей з нетиповою в наш час худобою.
В Україні зйомки тривали кілька тижнів у березні 2018 року, розповів продюсер.
– Знімали на Чернігівщині та під Києвом, в Харкові, де довелося перекрити центральну вулицю заради зйомок. За сюжетом події відбуваються в Москві, тому шукали локації, схожі на тогочасну столицю Радянського Союзу. Тому також багато кадрів відзняли і в Польщі.
Сергій Демидов розповідає, що особливо багато часу забрала саме підготовка до зйомок, яка є вже вершиною процесу. Перед цим же довелось зібрати багато матеріалу за темою Голодомору 32-33 років. Відтворити деталі побуту допомогли архівні світлини. Сама ж Аґнєшка Голланд також чимало досліджувала тему.
– Режисерка багато уточнювала у дослідників теми Голодомору. Все це необхідно було донести і до акторів та долучити до фільму. Я цікавився навіть у власної бабусі, питав, що вона пам’ятає про ці роки. Адже тоді вона жила в Києві, – каже Демидов. – Вона розповіла, що тоді і справді була посуха, однак ситуацію штучно погіршили саме тим, що продукти масово відбирали. Уявити собі всі ці цифри лячно. Зараз я розумію, що десятки років ця тема ніким не висвітлювалась, багато інформації ми втратили.
Головним героєм “Ціни правди” є Ґарет Джонс – реальна постать, журналіст, який після повернення з Радянського Союзу одним із перших почав розповідати світу про те, що відбувалось в УРСР. Власне, оригінальна назва фільму якраз і носить його ім’я – Mr. Jones.
– Фільм на цю трагедію дивиться очима реальної постаті. Саме Джонс свого часу не побоявся сказати правду. З великою вірогідністю, саме за це він і поплатився власним життям. Є версія, що його вбивство було через цю спробу розповісти світові про мільйони смертей від голоду, – так Сергій Демидов пояснює, чому в українському прокаті кіно має іншу назву.
У фільмі також наголошують на тому, що велика частина промислових об’єктів, зведених в ті часи в Радянському Союзі, збудована саме за гроші, отримані за пшеницю, відібрану у селян.
У Тернополі початок прокату фільму запланований на 28 листопада. Показуватимуть його в “Сінема Сіті”.
Довідково:
22 листопада вийшов указ президента України, згідно з яким голова Європейської Академії кіно Аґнєшка Голланд отримала орден княгині Ольги ІІІ ступеня “За вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу — Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор”.