До 1939 року у Тернополі можна було поїсти пиріжки з устрицями і неаполітанську зупу, хоч звучить це зовсім як вигадка. Але про все по порядку.
Відомий ресторатор, бренд-Шеф мережі ресторанів “Опілля”, спікер і суддя кулінарних конкурсів Костянтин Черненко розповів про феномени Тернополя у сфері гастро-туризму і про те, який величезний потенціал має наше місто.
“Перш за все варто сказати, що у Тернополя є всі шанси стати столицею гастро-туризму в Україні. Тут є багато автентичних, національних страв, є найдешевше і найсмачніше в Україні пиво. То чому у Тернополі немає туристів?
Я на кухні уже 14 років, працював у багатьох містах України, побачив багато. Наприклад, Львів, який зараз є величезним центром туризму країни, почав стрімко розвиватися у цій галузі з 2003 року. А Тернопіль зараз і є цим “Львовом” 2003-го року. Проте місту є чим здивувати туриста!
Тут є стільки унікального: печери, замки, підземелля, найбільший в Європі штучний став. На Львівщині зуміли скористатися своїми цікавинками (а де їх не було, то вигадували) та створили привабливий туристичний продукт.
“У Тернополі може бути значно більше туристів. Що потрібно людям? По-перше, емоції, по-друге, смачно поїсти, по-третє, десь комфортно заночувати”.
У Тернополі я бачу гостру нестачу атмосферних, крутих закладів з цікавими “фішками”. Цим Тернопіль не дотягує до Львова.
“Вважаю, що у Тернополі потрібно розвивати концепцію унікальної кухні, це може стати такою особливістю”
А що такого особливого є у кухні Тернополя, – спитала журналістка “Терміново”?
“Як ресторатор бачу безліч унікального. Хочу віднайти старосвітні страви, які були популярні на Тернопільщині до 1939 року. І я вже віднайшов декілька рецептів, які буду впроваджувати у новому закладі, що відкриється у Тернополі незабаром.
Наприклад, така цікава страва як “неаполітанська зупа з пармезаном”.
Складно повірити, що у Тернополі взагалі був такий інгредієнт як пармезан.
“Чому складно? У закладі, який був на місці колишнього ресторану “Європа”, наприклад, до 1939 року точно подавали пироги з устрицями. Здавалось, би, устриці. Це щось таке унікальне.
Також у селі Біла варили таку спеціальну зупу на бульйоні, з капустою та томатами. Вона називалася “Пажиброда”. У літературі та архівах про неї є лише згадки, точніше, одна назва. Цю зупу готували лише в Білій. Та я уже маю її рецепт. Скоро усі тернополяни зможуть спробувати унікальну тернопільську зупу в закладі “Над ставом”.
У Тернополі було безліч унікальних страв. Наприклад, запечений голуб, кайзершмарнн, цитринове морозиво, начинені “цвяхами” яблука, ванільне суфле та інші. Деякі з них я уже відтворив.
“Вважаю, що тернопільській кухні потрібно ламати стереотип, що вона складається лише з борщу та вареників. Хоча навіть борщ тут є унікальним. Його варили зі смаженим оселедцем. І ця страва точно скоро буде представлена у закладах Тернополя.
Тому щиро вважаю, що саме Тернопіль може претендувати на звання гастро-столиці України”.