27.04.2024
Новини

Сьогодні прощатимуться з президентом тернопільського Ротарі клубу Ігорем Цепенюком

Похорон тернопільського підприємця, волонтера, мецената, президента Ротарі клубу Ігоря Цепенюка відбудеться сьогодні, 26 листопада. Проте кількість людей на похороні буде обмежена. Про це повідомила у Фейсбуці дружина пана Ігоря Валентина Цепенюк.

 

“Сьогодні приблизно о 16 годині ми будемо ховати нашого коханого чоловіко, дорогого батька, дідуся, свекра, швагра, свата, для багатьох – друга, для всіх – Людину з великої букви, – написала вона. – Нікого не запрошую з нами провести його в останню дорогу, тому що в нас ковід. Буде обмежена кількість людей. Тільки рідні. На жаль, навіть не зможу обійняти старшого сина й невістку, щоб не наражати на небезпеку. Ви помоліться за нього в той час. Хто схоче, зможе пізніше провідати його могилу. Цвинтар села Підгороднє, недалеко від входу зліва.

Нагадаємо, Ігоря Цепенюка не стало 24 листопада. Як виявилося, чоловік який лікувався від СOVID-19,  мав хворі нирки і потребував гемодіалізу, а Тернопіль немає такого відділення для ковідних хворих. Така допомога передбачена аж в Бучацькій райлікарні. Відтак пацієнта везли майже сотню кілометрів до райцентру. Після важкої дороги Ігор Цепенюк помер у кисневій масці під дверима інфекційного відділення Бучацької райлікарні, куди його привезли на гемодіаліз. Шокуючі обставини смерті чоловіка його дружина описала на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук. Її пост поширили сотні людей.

– Мені сказали, що пости про мого чоловіка підірвали Інтернет. Пише вся Україна, іноземні ЗМІ. Я не маю ні сил, ні бажання зараз щось читати. Але можливо аж смерть мого чоловіка щось змінить в цій СИСТЕМІ, чи як ще це незрозуміле явище назвати?! – написала Валентина Цепенюк сьогодні, 26 листопада. – Ви ж уявіть, що по суті відбулося! Чоловіка рятували, як могли. В районній лікарні весь персонал працює, як коні! Вони не ходять, вони бігають. В захисних костюмах. Не знаю, як в інших лікарнях, але в цій йде реальна боротьба за кожного пацієнта. Кисень подається безперебійно. Ті моменти, коли міняють балони з киснем, дуже тяжкі, бо нараз ситурація кисню в легенях палала на 50. Нам з реанімації принесли концентратор повітря. Чоловік був під’єднаний до прямого потоку кисню і до концентратора. Концентратор перегрівся і зазбоїв. Біля кожного ліжка є вихід кисню. Від мого ліжка кисень ще напряму подали в ніс. Два потоки кисню. І йому не вистачало. Коли міняли балони, я швидко переключала його на концентратор. З‘являвся кисень – назад напряму.
І людині в такому надтяжкому стані в Тернополі не можливо було робити гемодіаліз, бо обласна відмовилася. Бучач приймав. Та людину прирекли! Його повезли вбивати.
“І я весь час тепер думаю, розкладаю, шукаю варіанти – а їх НЕ БУЛО. Шансів у мого чоловіка НЕ БУЛО! Система його викинула. Для системи це статистична жертва. І винних немає. І ні з кого не спитаєш”, – продовжує Валентина Цепенюк.

Чому у Тернополі немає відділення гемодіалізу для ковідних хворих і чому таких пацієнтів доводиться транспортувати аж так далеко? Про це видання Терміново запитувало керівників управління охорони здоров’я міста та області. Детальніше про це у публікації “Він говорив, що не доїде”: тернополян Ігор Цепенюк помер в кисневій масці під дверима Бучацької райлікарні. Чому так сталося?

Перейти до панелі інструментів