Лікарняна палата, два тижні без людей і будь-якого зв’язку із зовнішнім світом. Прогулянки – тільки на балконі, спілкування – лише онлайн і по мобільному. А ще щоденне вимірювання температури і нудьга. Такі умови обсервації у тих, хто повернувся з-за кордону.
Тернополянин Юрій Войцишин вже п’ятий день на обсервації у Тернопільській міській лікарні №3. Каже, не все так страшно, як здається на перший погляд. Він знайшов позитив у вимушеному перебуванні в лікарні, а своїм карантинним щоденником ділиться у соцмережі “Фейсбук”.
– Часу багато, – каже з посмішкою, – тому хочу, щоб друзі мали уявлення, як виглядає обсервація. Бо дехто думає, що тут закривають у чотирьох стінах і все.
За даними Тернопільського штабу для боротьби з коронавірусом, станом на 19 травня у лікарні №3 на обсервації перебували двоє тернополян. Як каже Юрій Войцишин, третього пацієнта поселили через дві палати від нього увечері, 19 травня. Проте зранку, 20 травня виписали іншого. То ж наразі їх далі залишається двоє. Проте чоловіки не можуть перетинатися один з одним – все влаштовано так, щоб вони не контактували.
В лікарню спочатку категорично не хотів
Юрій зізнається, що спершу дуже не хотів у лікарню на обсервацію, навіть думав орендувати квартиру для цього, бо з лікарняними умовами у нього не дуже приємні асоціації. Але те, що побачив у медзакладі, його здивувало і зламало стереотипи: нормальні умови, приємний персонал, душ, тепла вода, WI-FI, – все як як у недорогому готелі.
– Я лежу в лікарні другий раз в житті. Перший був ще у дитячому віці, спогади не з приємних, – розповідає тернополянин. – Думав, буде купа людей в палаті. А виявилося, я сам в кімнаті, тут акуратно, зроблений косметичний ремонт. Не євро, але стіни не потріскані, встановлені пластикові вікні і двері, ліжко нове, зручне. У мене були набагато гірші очікування.
Юрій повернувся до Тернополя бусом 15 травня після трьохмісячного перебування на заробітках у Польщі. Розповідає, що на кордоні черг не було, температуру не міряли, як всюди пишуть. На українській стороні запитали, де буде проходити обсервацію і записали номер телефону. Оскільки Юрій проживає в гуртожитку, де немає умов для самоізоляції, він вирішив, що обсервацію відбуде у лікарні №3.
– Орендувати квартиру на 14 днів надто дорого – доба 400 грн, – каже чоловік. – Тож обрав лікарню. Перед тим мама звернулася до сімейного лікаря і мені дали направлення на обсервацію. Одразу з кордону поїхав у медзаклад. Подзвонив у дзвінок, мене запитали хто я і що потрібно. Сказав прізвище, пояснив що на обсервацію. Вийшла медсестра повністю у захисному костюмі, поміряла температуру, яка була в нормі, записала дані і провела в палату.
Перебування на обсервації безкоштовне.
– Коли я вже потрапив у палату і принесли обід (тоді був перловий суп, картопля з квасолею і овочами, два квашених огірки і компот) я зрозумів, що не все так погано, як я думав, – каже Юрій. – У кімнаті є два ліжка і дві тумбочки, стіл за яким можна їсти і працювати за комп’ютером, стілець, в невеличкому коридорчику – вішалка для одягу , навпроти – кімната гігієни – туалет, умивальник, душ. Виглядає як двозірковий готельний номер.
Згідно з правилами обсервації, виходити на коридор заборонено, ні з ким контактувати не можна. Благо дозволили приймати передачі із зовнішнього світу. Їжу приносять під двері. Санітарки з ніг до голови у захисті – бахіли, костюм, рукавички, маска, захисний щиток.
– Стукають двері , тоді виходжу і забираю піднос з їжею. Я обов’язково повинен бути в масці, – розповідає тернополянин. – Коли зранку і увечері проводять вологе прибирання та кварцування кімнати, виходжу на балкон.
Онлайн-курси і щоденник у соцмережі
Обсервацію Юрій сприймає як своєрідний відпочинок. Каже, щоб не сумувати, доволося щось придумувати. Відтак прийшла ідея розповідати про своє перебування у лікарні у соцмережі “Фейсбук”.
– Ці розповіді вже навіть допомогли знайомому, який планує повертатися з Польщі і не мав де проходити обсервацію, – розповідає тернополянин. – Тепер він вже визначився, що може претендувати на лікарню.
Юрій додає, що у перші дні сидів у телефоні – заходив у соцмережі, читав новини, дивився серіали, але це швидко набридло. Тож вирішив займатися саморозвитком.
– Написав друзям у соцмережі, щоб порадили онлайн-курси, – каже він. – Зараз проходжу курс із вивчення англійської мови, а ще – основи державної політики. Це для мене цікава тема.
Нещодавно до чоловіка зателефонувала психотерапевтка. Нагадаємо, таких фахівців залучили для роботи з пацієнтами на самоізоляції після трагічного випадку, коли 39-річний тенополянин 24 квітня, перебуваючи на обсервації у лікарні №3, звів рахунки з життям.
– Говорили ми з психотерапевткою 5 хв. Сказала, що до неї можна звертатися, якщо будуть якісь складні ситуації, бо розуміє, що одному 14 днів просидіти непросто, – розповідає Юрій Войцишин. – Приємно з нею поспілкувалися, посміялися. Вона каже: якщо настрій веселий, то це чудово. Має дзвонити мені раз у три дні.
“Страви не те що їстівні, вони смачні!”
На своїй сторінці у Facebook Юрій щодня публікує фото та описи сніданків, обідів і вечерь. Каже, їжа хоч і недосолена, але досить смачна. З фото видно, що немає м’яса, свіжих овочів та фруктів. Проте чоловік до лікарняного харчування особливих претензій немає.
– У лікарні завжди їжа дієтична і я це розумію, – каже він. – Страви, як на мене, не те що їстівні, вони навіть смачні. Те що їжу мало солять, для мене трохи було проблемою. Але мені вже передали сіль, досолюю скільки потрібно.
Юрій наводить приклад харчування одного дня. Сніданок – картопляний суп, хліб і чай, обід – гороховий суп, рис з овочами, квашений огірок, чай. Вечеря – суп, хліб, чай. Кожного дня щось змінюється, але набір приблизно той самий, – може бути борщ, суп з макаронами, печена картопля, картопля з квасолею та овочами, чай, компот, кисіль.
– Чай дуже смачний, хоча одного разу був якийсь незрозумілий, я не міг його пити, – каже Юрій. – Нещодавно кисіль дуже сподобався. М’яса наразі не було, але меню щодня інше – може і попаде.
Чоловік зізнається, що не дуже наїдається, з його апетитом йому порцій медзакладу замало. Однак голодним не буває, оскільки подруга передала домашні пиріжки, мама – канапки, котлети, відбивні, овочі, паштет.
– Те що принесли, на пару днів вистачить, а далі буде видно, – каже Юрій. – Проблема, що мама не має сюди чим добратися, адже маршрутки не їздять, а ми живемо аж на Бродівській. Добре, що сусід машиною їхав і зміг це все передати.
Друзі у соцмережі запитують Юрія, чи треба йому щось привезти, одні пропонують піцу, інші пиво. Та він каже, що наразі нічого не потребує.
– Єдиний негатив – що ти в ізоляції. Хотів би вийти на природу, така погода гарна, а не можна, – каже він. – Прогулянки тільки на балконі. Добре, що є гарний краєвид на парк “Здоров’я”. Ще у палаті немає холодильника. Але це – вже вибади.
Юрій Войцишин з нетерпінням чекає закінчення обсервації. Дуже хоче прогулятись містом. А ще зізнається, що одразу ж замовить мамі домашніх вареників, їх на обсервації особливо бракує.
About the author
Із кранів текла “кава і віскі” : чому тернополяни не змогли набрати чистої води перед її відключенням
Фото ванн з брудною водою, яку набрали напередодні відключення водопостачання у Тернополі, публікують користувачі соцмереж. Як тільки не називають з іронією рідину, яка тече з кранів: кавою, віскі, шампанським, фантою. Брудна вода увечері 18 травня з'являлася у різних мікрорайонах міста, пишуть у соцмережах. Тернополяни цікавляться, чому вода такої поганої якості. Нагадаємо, у Тернополі на два дні припинене водопостачання мікрорайонів “Сонячний”, “Аляска”, “Східний”, “Канада”, “Дружба”, “Кутківці”, “Пронятин”, “Березовиця”, а також довколишніх сіл у зв’язку з плановим промиванням водопровідних мереж і ремонтними роботами на насосних станціях та мережах. Як повідомили у КП “Тернопільводоканал”, постачання води припиняється з 00 год 19 травня до 24 год 20 травня. Проте багато тернополян розповідають, що брудна вода почала тексти з кранів ще з 20.00 18 травня. “Або ванну мити, або сидіти без води 2 дні” “То навіщо писати, що відключають в 00.00 год 19 травня, якщо ти […]
П’ятирічна Злата з Тернопільщини віддала 34 см свого волосся на перуки онкохворим дітям (відео)
Своє довге волосся заради перук для онкохворих діток вирішила підстригти 5-річна Злата Воробель із Заліщиків. Дівчинка цілий рік виношувала цю ідею і нарешті втілила її у життя. - Якось донечка побачила по телебаченню сюжет, де дівчинка віддала своє волосся на виготовлення перук для онкохворих дітей, - пригадує мама Злати Юлія Воробель. - Тоді моя чотирирічна дитина почала розпитувати: що таке онко? Чому діткам необхідні перуки? Чому її ровесники такі бліденькі і сумні? Ми намагались їй все пояснити. А згодом Златочка повідомила, що відмовляється підстригати кінчики, бо хоче відростити достатню довжину, щоб пожертвувати свою косу. На добру справу Злата віддала 34 см волосся. Заплетені дитячі кіски відправили до Львова для проєкту Hair for Share. Як розповідає Юлія Воробель, у її доньки змалечку довге волосся, лише час від часу їй підрівнювали кінці. Проте у останній рік, відколи дитина загорілась мрією стати донором, […]
На Тернопільщині таксист висадив пасажирку з авто, коли вона попросила його одягнути маску
Про неприємний інцидент з водієм таксі у Теребовлі художниця Марія Ворончак написала у фейсбуці. 12 травня на автостанції жінка взяла таксі місцевої фірми “Княже”. “Проїхавши декілька метрів, я помітила, що водій був без маски і попросила його одягнути її. Він не тільки відмовився виконати моє прохання, але розвернувся і висадив мене знову на автостанції”, - написала обурена пасажирка. Жінку не розуміє, чому кожного разу потрібно просити таксистів одягати маски. - Чому керівництво таксі в Теребовлі не зобов'язує водіїв одягати маски при посадці пасажира? Яке право мав водій висадити мене з машини лише за те, що я попросила одягнути маску? - запитує Марія Ворончак. Вона також просить фірму таксі розібратися з поведінкою водія. “Відповів, що не повезе мене” Про цей випадок, як розповіла Марія Ворончак журналістці Терміново, вона одразу повідомила диспетчера служби таксі, де їй сказали, що у ситуації розберуться. Проте […]
“Збив і залишив помирати”: потерпіла у ДТП на Тернопільщині вимагає покарати сина поліцейського
19-річна Олена Хрещук з Тернопільщини добивається покарання винуватця ДТП, в якій вона отримала серйозні травми. Аварія сталася в серпні минулого року. Дівчина за цей час пережила дві операції, наново вчиться ходити, а водій, який є сином заступника начальника Шумського відділення Кременецького відділу поліції розгулює на волі. Про це Олена Хрещук написала на своїй сторінці в Instagram. Аналогічний пост опублікувала її мама Людмила Хрещук у фейсбуці. Матеріал містить фото з елементами насильства (ред.). “Він далі їздить на машині, мотоциклі, тракторі” “8 місяців тому, 24 серпня син замначальника поліції Андрій Д., житель с.Бриків Шумського району на службовому автомобілі батька збив мене і залишив саму помирати на вулиці, - написала у соцмережі Олена Хрещук. - Якби не почули люди в придорожній хаті, то не знаю, що було б зі мною до ранку. У мене внаслідок аварії вибиті зуби, перелом коліна зі зміщенням, струс […]
“Єдина надія – на Всевишнього і добрих людей”: на лікування Арсенка з Тернопільщини вже зібрали перший мільйон доларів
Тисячі людей з Тернопільщини, всієї України та світу об’єдналися заради того, щоб зібрати кошти для маленького Арсена Бориса зі Скалата, в якого діагностували рідкісне захворювання СМА - спінально м’язова атрофія. Небайдужі люди надсилають кошти на рахунки батьків хлопчика, організовують конкурси, ярмарки, розіграші, марафони, розпродажі, благодійні вечори. До доброї справи підключаються школярі, церковні парафії, волонтери, співаки, блогери, політики та підприємці. Нещодавно вдалося зібрати перший мільйон доларів на придбання ін'єкцї, яка коштує 2 млн 300 тис. доларів. “Раніше ми думали, що це нереально...Але завдяки кожному з Вас за три місяці ми зібрали майже половину потрібної суми! Навіть не можу уявити СКІЛЬКИ людей подали нам руку допомоги ! Люди, ми щиро просим, не залишайте нас...Зустрівшись з родиною, розкажіть їм історію Арсенка... У нас єдина надія на Всевишнього і на добрих людей” , - написала у соцмрежі фейсбук мама Арсена Надія Борис. На другий […]
У міськраді чекають на заяву мами залишеного у “Вікні життя” хлопчика
Інформація про те, що мама залишеного у “Вікні життя” хлопчика за кілька днів повернулася за сином, з’явилася у деяких тернопільських ЗМІ. Проте наразі офіційно цього не підтверджують ні у пологовому, ні у міськраді. - Станом на 5 травня до нас із заявою мама не зверталася, - повідомила виданню Терміново начальниця міського управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей Христина Білінська. - Офіційного листа із лікарні про появу мами ми теж не отримували. Дітей переводять з пологового Медична директорка з дитинства та пологової роботи міської лікарні №2 Ольга Сидорчук також не підтвердила зацікавленість матері покинутим сином. Як каже вона, лікарня не займається усиновленням, відтак таких питань вона коментувати не може. Нагадаємо, 28 квітня у "Вікні Життя", що в тернопільській міській лікарні №2, залишили здорового двотижневого хлопчика. Його назвали Володимир Великодній. А наступного дня у “Вікні життя” з’явилися ще новонароджені двійнята. Тут […]
