20.09.2020
Здоров’я Новини Соціальні проблеми

“Раціоналізуйте страх”: чому ми так легко піддаємось паніці та як із цим боротись

Коронавірус вкотре показав: якщо відбувається щось, чого ми не можемо зрозуміти чи пояснити, ми вимикаємо раціональне мислення і піддаємось емоціям. Експерт пояснює, які були до цього  передумови та як зрештою взяти себе в руки.

Відсутність необхідної інформації, нагнітання зі сторони ЗМІ та оточення, вплив соцмереж та недовіра до влади й медицини, – чому українці в критичній ситуації повелись так, як повелись, і чому виникли конфлікти в Микулинцях, Нових Санжарах та Чернівцях? Тож, поки нас усіх вчать мити руки з милом, чхати в рукав та не носити медичних масок без зайвої потреби, ми поспілкувались із заступником директора Українського інституту дослідження екстремізму Богданом Петренком.

Два основних питання: чому так трапилось і, класичне, що робити? Розкладаємо все поличками.

– Чи отакі панічні настрої – це наслідок недостатнього інформування чи це все ж інстинкт самозбереження?

Основні причини, які призводять до паніки – це створення нової (реальної чи уявної) загрози та відсутність усвідомлених шляхів до її вирішення. Щодо українців, то під час коронавірусу відбулось накладення декількох шарів, які в кінцевому результаті призвели до панічних настроїв:

1) довготривале обговорення загрози без зіткнення з фактами в реальності. Так є сам факт «заморської болячки», від якої вмирають (офіційна статистика – 2%, чутки ж збільшують смертність аж до третини). Але ще більше – це відсутність її на території України і реальні перспективи появи. Власне є приказка: “лякає не смерть, а очікування смерті”.

2) все невідоме насторожує. 48 померлих від звичайного грипу в Україні не лякає. Онкологія засмучує. А невідома болячка навіть з порівняно низькою смертністю – просто переводить у паніку.

3) відсутність чіткої інформації та засилля фейків. Ми живемо у суспільстві, де кожен може стати джерелом інформації. І довіра до панічної інформації із соцмереж вища, ніж довіра до авторитетних, наукових чи офіційних джерел інформації.

4) відсутність у держави стратегії і реальних кроків з подолання. Державний апарат та його представники повели себе невпевнено у поверненні наших громадян з Китаю. А невпевненість держави формує страх і бажання до самозахисту. І, звичайно, час: паніці, як і вірусу, треба інкубаційний період. Чим довше нічого не робиться, тим вірогідніше масовий ірраціональний страх.

5) емоційність українців. Ми більше довіряємо емоціям, а не раціо, а тому – всі події пропускаємо через серце, а не голову. А так найпростіше маніпулювати людьми. І саме емоційність українців призводить до того, що ми частіше поширюємо гіпернегативні новин – і у спілкуванні, у соцмережах – у тому числі й фейкову інформацію.

6) штучна підтримка панічних настроїв. У тих же Нових Санжарах були цілеспроямовані вкиди у соцмережі і використання людей сумнівної зовнішності для протесту.

7) протест в Україні не буде почутий без насилля. На жаль, у нас відбулась «нормалізація агресії». Люди відучились висловлювати свої думки без застосування насилля.

– Як не піддаватися паніці? Чи є методи/способи загасити емоції і ввімкнути раціо, щоб не накручувати себе та оточення?

Що робити державі? Насамперед, демонструвати впевненість влади у своїх діях. Надавати чітку інформацію щодо ситуації серед евакуйованих. І так само – щодо українців, які лишились в Китаї. Розповідати про заходи, які здійснюються державою для профілактики. Необхідні виступи людей, які є авторитетами для суспільства в цілому, і для Нових Санжар – зокрема. Вони мають знизити рівень напруженості. Важливий також пошук і притягнення до відповідальності осіб, причетних до штучного роздмухування проблеми.

Що робити людям? Раціоналізувати страх. Подивитись офіційну статистику на авторитетних джерелах. Ознайомитись з фактами, а не домислами. Не вірити на слово. Спробуйте висловити свої думки та емоції в письмовому вигляді, це завжди заспокоює. Невисловлена емоція лякає більше, ніж страх, що навіяв цю емоцію. Спробуйте відписатись у сомережах від груп, де ширяться панічні настрої – правильної інформації там точно не буде. І пам’ятайте: паніка, як і грип, заразна. Не передавайте її дітям та сусідам. Лікуйте паніку мозком.

Довідково:

Згідно з інформацією МОЗ, станом на ранок 05 березня 2020 року було зареєстровано 95 416 випадків захворювання COVID-19, з них 3285 закінчились смертю, у той же час 53 278 (55,6%) осіб одужали. За межами Китаю зафіксовано 14 850 випадків у 75 країнах світу, в Україні зареєстровано 1 лабораторно підтверджений випадок COVID-19.

Головне зображення pixabay

Схожі пости

Жителів Тернопільщини закликають зберігати спокій у випадку затоплення

Відсьогодні у Тернополі закривають дитсадок №9 через хворого на COVID працівника

Україна дочекалася полонених з Росії. Обмін відбувся (відео)