25.11.2020
Новини

“Робити висновки, щоб знати, як боротися далі”. У Тернополі вшанували пам’ять загиблих на Майдані

20 лютого на площі Героїв Євромайдану відбувся мітинг-реквієм з нагоди вшанування подвигу учасників Революції гідності та пам’яті Героїв Небесної Сотні із гаслом “ Хто вмирає в боротьбі, в серцях живе навіки”. Урочистості розпочалися біля пам’ятника Героям Небесної Сотні, де вшанувати подвиг героїв прийшли тернополяни, представники громадських організацій, учасники Майдану, ветерани АТО, волонтери, родичі і друзі учасників Революції Гідності, очільники міста та області. 

– Пам’ятати про хлопців потрібно не лише на таких заходах, а завжди, – розповідає волонтер, наказний отаман Тернопільського крайового коша Українського козацтва Володимир Мосейко. – З цими хлопцями я був разом на Майдані, був активним учасником Революції 2004 року та Революції Гідності 2014 року. На жаль, наша Україна втратила і продовжує втрачати славних синів. Як волонтеру, мені приходилось привозити вбитих наших хлопців, а рани, які залишили материнські сльози в наших серцях неможливо залічити. Тому ми маємо робити висновки, щоб знати як боротися далі.

Згадали шестьох хлопців з Тернопільщини, які загинули на Майдані: Олександра Капіноса, Назара Войтовича, Тараса Слободяна, Василя Мойсея, Ігора Костенка та Устима Голоднюка. Пом’янули й інших героїв Небесної Сотні та вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.

– Потрібно пам’ятати і продовжити боротьбу, щоб подвиг мого сина і важкий тягар в моєму серці не були даремними, – говорить мати загиблого Тараса Слободяна пані Марія. – Країна в майбутньому має бути цілісною, незалежною, квітучою, економічно успішною. А молоді бажаю здоров’я та щасливої долі.

Отці та владики відправили панахиду та разом із присутніми запалювали лампадки та клали квіти до пам’ятника Героям Небесної Сотні.

– Для мене важко згадувати ті події і не віриться, що це вже шоста річниця, – ділиться координатор волонтерської групи “Схід та Захід єдині назавжди” Василь Конько . – Згадую ті дні, коли діти від 17 років віддавали найдорожче – життя, а хто залишився живий пішли на схід країни. Молодь України жертовна, впевнена. Вони показали наступному поколінню як потрібно любити та обороняти, тому недаремно вони загинули. Їхній подвиг назавжди у моєму серці.

Схожі пости

Чоловікові, який має рідкісне захворювання печінки, потрібно 140 тисяч доларів на пересадку

На тернопільських ринках картопля дорога, як ніколи. Чому і на скільки подорожчав “другий хліб”

За нез’ясованих обставин у Польщі загинули заробітчани з Тернопільщини