За радянських часів вперше синьо-жовтий прапор підняли на Тернопільщині.
На початку 1970-х років група юнаків із села Росохач, що на Чортківщині, утворила підпільну організацію, яка увійшла в історію як «Росохацька група». У ніч проти 22 січня 1973 року у Чорткові група провела резонансну акцію: встановила чотири синьо-жовті прапори та розвішала 19 прокламацій до 55-ї річниці проголошення Четвертого Універсалу Української Центральної Ради в Києві. Уже 19 лютого 1973 року почалися арешти, а наприкінці 1973 року у Тернополі відбувся закритий суд.
5 листопада 1972 року, на лісовій галявині члени організації прийняли присягу, текст якої написав організатор групи Володимир Мармус. Її текст розпочинався словами: «Перед образом Святої Богородиці, перед лицем своїх товаришів урочисто присягаюся вірно служити Україні, боротися за її незалежність». Присягу прийняли десятеро хлопців: Володимир і Микола Мармуси, Петро Вітів, Петро Винничук, Василь Лотоцький, Володимир Сеньків, Андрій Кравець, Микола Слободян, Микола Лисий і Степан Сапеляк.
17 жовтня 2018 року в Українському домі «Перемога» відбулася прем’єра докфільму «Прапори». Стрічка розповідає історію підпільної «Росохацької групи». Знятий Тернопільською медійною групою на замовлення і за підтримки Тернопільської кінокомісії. Ідея фільму належить Володимиру Ханасу і Ярославу Чорнозубу.
Вдруге в Україні прапор підняли над Тернопільською міською радою 29 квітня 1990 року. У Києві це зробили на кілька місяців пізніше, 24 серпня. У Львові синьо-жовтий стяг замайорів над ратушею 3 квітня.
Освячення прапора відбулося на Театральному майдані Тернополя, за цим спостерігали тисячі тернополян. Приміщення театру прикрасили синьо-жовтим полотнищем із написом “Боже великий, єдиний нам Україну храни!” Такої кількості людей до цього дня не збирав жоден партійний захід.
Освячували знамено священики Ігор Возьняк (нині Львівський митрополит УГКЦ), Дмитро Лисак (зараз настоятель Надставної церкви) та Валерій Кудряков (нині покійний, колишній предстоятель УАПЦ). Першим освячений прапор поцілували сотник Українських січових стрільців, 90-річний житель с.Богданівка Підволочиського району Павло Герасимик, молоде подружжя, яке в цей день одружилося, Лариса (Куземко) та Ярослав Федчуки, а також шестирічна Юля Змарко.
Голова міської Ради Вячеслав Негода прийняв присягу на вірність народові і національному прапору.
З Театрального майдану до міської ради прапор супроводжувала велелюдна хода, люди несли сотні синьо-жовтих стягів і хоругв.
Забезпечити підняття прапора Крайова Рада Руху запропонувала рухівській організації виробничого об’єднання “Оріон”. Це зробили наймолодші оріонівські “рухівці” 24-річний Володимир Стаюра (нині покійний) та С.Сидір.
Оцифруванням запису відеозйомки 1990 року завдячуємо Валерію Смирнову.
22 серпня 2010 року у Тернополі провели акцію «Ровесник Незалежності». У нашому місті розгорнули рекордний на той час прапор України – завдовжки 9,5 км та завширшки 0,75 м. Цієї довжини вистачило, щоби оточити весь Тернопільський став. До акції залучили 2010 учасників — ровесників Незалежності України, тобто 12 % усіх, хто народився в 1991 році в Тернопільській області, а це — 16 498 осіб. Рекорд занесли до Книги рекордів України. Потім знамено поділили на майже 7 тисяч прапорів. Частину передали в обласний краєзнавчий музей, а інші сегменти роздали у різні бюджетні заклади області.
