Мандри

Триває реалізація проєкту «Кишенькове місто. Чортків у 3D форматі», яким спільно займаються ГО «Центр розвитку молодої громади та міжнародного партнерства ІНІЦІАТИВА», Чортківська міська рада та компанія Skeiron. Команда працює над скануванням великих історичних будівель, що є першим, необхідним кроком до оцифрування пам’ятки архітектури. Такі детальні сканування архітектурного об’єкта дають можливість виконувати проєктні реставраційні креслення, що допоможе у відновленні історичної будівлі у її автентичному вигляді. Після оцифрування планують створити 600 комплектів безкоштовних листівок доповненої реальності для мешканців міста та туристів, які приїдуть до Чорткова. Об’єкти, обрані для сканування: - годинникова вежа та торгові ряди (ХІХ – поч. ХХ ст.); - Чортківський замок (ХVІІ ст.); - церква Вознесіння Господнього (ХVІІ ст.); - церква Успіння (ХVІ ст.); - костел св. Станіслава (ХVІІ ст.); - нова синагога (поч. ХХ ст.); - ратуша (поч. ХХ ст.); - монастир сестер Ордену Милосердя (ХVІІІ ст.). Оцифровані об’єкти можна […]

Всередині скляної коробки автостанції у Підволочиську – пусто. На кріслах, де мали б чекати своїх автобусів пасажири, розмістились холод і протяги. Сидять мовчки і переглядаються. Ну, що там стала? Заходь, сідай поруч! У касі-диспетчерській також пусто – жінка, яка якраз на зміні, побігла до водія автобуса щось узгоджувати. Озираюсь на велику безлюдну будівлю, де всі? – Чекайте-чекайте, я зараз з вами поговорю, – кричить мені знадвору касирка. Добре, чекаю. Тим часом роздивляюсь предмети на її столі: калькулятор, книга обліку. Під вікном стоять вогнегасники, на шафці – вазони. На столі – пуста пластикова пляшка, напевне, там "відстоюють" воду, аби тамувати спрагу місцевої флори. Втомлено притулившись чолом до скла, розклад роботи автостанції ненавмисне обманює пасажирів. Написано, що обід з 14.00 до 15.00, а тоді всі працюють до 19.00. Стандартний такий розклад, чи не в кожному місті однаковий. Але не тут. – Я […]

Зазвичай, ми говоримо, що це люди мають у власності будинки. Однак життя показує, що роки йдуть, будівлі стоять на місці, а от саме люди змінюють одні одних. Чортків – якраз із тих міст, де це видно чи не найкраще. За довоєнними фасадами кам'яниць та вілл живуть історії людей, яких вже не є. В тих стінах зараз мешкають інші родини, іноді — це нащадки перших власників, але найчастіше — це зовсім інші люди. Іншої національності та віросповідання. За новими “китайськими” металевими дверима ховаються старі – дерев'яні, пофарбовані на рожеве. А за ними – зовсім інший світ. Видно, що мешканці будинку свій під’їзд люблять: домашній затишок квартир помалу перетнув кордони порогів та дверних клямок і водоспадом розтікся сходами. Тут стоять шафи, дзеркала і вазони, сохнуть зібрані горіхи та розвішана між бильцями випрана білизна. На одному з поверхів поручні, котрі мушлею закручуються знизу […]

На перший погляд, Гусятин видається дуже радянським. Ряди п'ятиповерхових "панельок", закинутий готель "Збруч" із поіржавілою вивіскою, неначе з кіно про апокаліпсис, стела із мозаїкою в парку – це те, що впадає у вічі перш за все. З довоєнних будівель на центральній вулиці залишились раптом дві-три. В це містечко приїздять "пити водичку" і далеко не кожен знає, що було раніше на місці безликих спальних районів. Похмуре небо, сіре місиво під ногами – не найкращий день для відвідин Гусятина. Але така вже цьогорічна зима. Однак варто дійти до парку і ти вже бачиш першу будівлю, що нагадує: містечку не одна сотня років. Неначе іграшкова, зведена в мавританському стилі, з готичними вікнами, тут стоїть синагога. Вона мало вписується до сучасного стилю міста і зовні здається майже новою. Лише шрамом на стіні видніється облущений тиньк в місці, де раніше були літери. До 2000-х років […]