trending_flat

Дохристиянське містечко на болотяному острівці знайшли археологи на Тернопільщині

У селищі на Тернопільщині під час розкопок знайшли унікальні рідкісні артефакти. У Залізцях триває робота Залозецької археологічної експедиції музею та Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України ОАСУ за підтримки Спілки археологів України та за участі молоді громадського об'єднання ВГО СОКІЛ Залізці. Про це розповідають у Залозецькому краєзнавчому музеї.  Читайте також: У печері на Тернопільщині зробили сенсаційні відкриття Наразі провели розвідкові шурфування на території "Старого міста" з метою дослідження дописемних археологічних горизонтів. Дослідження проводились на приватних присадибних ділянках мешканців містечка, які проявили інтерес до досліджень праісторї свого населеного пункту і запросили нас провести дослідження. А саме, на території домоволодінь Андрій Котович та Петро Михальчишин, за що їм велике спасибі від усієї наукової спільноти! У результаті проведених досліджень простежено хронологію забудови давнього середмістя. Науковці з'ясували, що найраніший міський будівельний горизонт Залізців ХV-ХVІ століть представлений залишками дерев'яних будівель, які збудовані на дубових […]

trending_flat

У печері на Тернопільщині зробили сенсаційні відкриття

Про сенсаційні відкриття у печері на Тернопільщині повідомляє Борщівський обласний комунальний краєзнавчий музей. Там нещодавно провели дослідження київські спелеологи та археологи. Деякі знахідки дивували пошуковців і можуть стати відкриттями у науковому світі.  "Нещодавно київські спелеологи під керівництвом Ігоря Стефанишина відкрили на Борщівщині нову печеру. Вона знаходиться на околиці села Пилипче. Першовідкривачі, увійшовши в порожнину, були впевнені, що сюди ніколи не ступала людська нога. Проте, під час обстеження тут були виявлені залишки керамічного посуду. Також , спелеологи натрапили на людське поховання. Ці події наштовхнули дослідників на те, що до справи треба залучити фахівця з археології. Так, на запрошення спелеологів, обстеження у печері продовжив археолог Михайло Сохацький. Йому вдалося встановити датування керамічного посуду – це період середньовіччя. Науковець визначив, що людські останки належать трьом особам, серед них: два останки підлітків та один – дорослої людини. Та щоб намалювати більш цілісну картину, знахідки […]

trending_flat

Історичний Кременець можна купити за 3 тис євро

Йдеться про картину із зображенням центральної історичної частини древнього міста. Полотно, якому майже 90 років, можна придбати на аукціоні за 3 тис євро. Про нього розповіла дослідниця Ірина Дан-Коен.  "Кременець 1938 рік. Художник Станіслав Еміль Борисовський (народився 2 січня 1906 р. у Львові , помер 1 травня 1988 р. в місті Торунь) - польський живописець, графік, багаторічний завідувач кафедри декоративного живопису Університету Миколая Коперника (Uniwersytet Mikołaja Kopernika). Картина на аукціоні , її ціна 3 000 €. Полотно, олія 63 x 70 см. Хочеться, щоб новий власник знав, що лівобіч на картині художник увіковічнив розсувну сукку, вмонтовану на даху одного з єврейських будинків центральної частини міста Кременця, знищену в час німецької окупації міста", - пише дослідниця.

trending_flat

На Тернопільщині відкриють перший в Україні музей сільськогосподарської техніки

Незабаром на Тернопільщині відкриють музей сільськогосподарської техніки. Заклад на базі ДНЗ "Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою", ймовірно, стане першим схожим в Україні. Наразі для нього зібрали уже 30 унікальних експонатів. Про це повідомляє директор навчального закладу, полковник Вадим Ластовицький.  "Сьогодні заклали початок в будівництві першого в області, а можливо і в Україні музею сільскогосподарської техніки на відкритому майданчику. Музей вже зараз нараховує понад 30 унікальних одиниць с/г техніки: комбайни, трактори, овочезбиральні машини. Всю техніку відреставрують та розмістять у цікавій локації, де можна буде ознайомитись з історією створення та тактико-технічними характеристиками цього зразка. Впевнений, що музей для курсантів закладу стане цікавим місцем, де можна буде ознайомитись з історією розвитку сільського господарства, а для гостей міста Збараж туристичним магнітом", - йдеться у повідомленні.

trending_flat

Простота, затишок і квіти – як жили студенти одного з найелітніших закладів Тернопільщини 100 років тому

Як жили студенти одного з найелітніших навчальних закладів Тернопільщини 100 років тому, можна побачити сьогодні. Цікавою світлиною з кімнати гуртожитку Кременецького ліцею поділилася дослідниця Іра Дан-Коен. Щоправда, Кременець тоді ще не був частиною Тернопільської області і області, як такої, також не було. Від зображення на фото віє затишком. Видно, що у кімнаті немає нічого зайвого, все просто. Поряд з тим там багато квітів. Вони усюди: на підвіконнях, столику посередині приміщення, навіть на тумбах біля кожного ліжка. Фото, яке оприлюднила пані Ірина, належить відомому майстру фотографії з Кременця Генрику Германовичу. Його кар'єра тісно пов'язана з роботою у ліцеї. Довідка: На початку ХХ століття на основі указу Ю. Пілсудського у Кременці відродили Кременецький ліцей, який закрили у 1834 році. Сюди входили загальноосвітня школа, гімназія, учительська семінарія. середня рільнича школа, кілька професійно-технічних училищ. Новий навчальний заклад успадкував усі споруди Волинського ліцею першої третини […]

trending_flat

Юна тернополянка дослідила вісім поколінь і здобула перемогу у конкурсі етно-блогерів

Юна тернополянка Магдалина Липовецька - серед чотирьох переможців Всеукраїнського конкурсу етно-блогерів на здобуття третьої Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Олександра Капіноса. Переможців оголосили днями на урочистому заході у місті Києві, - повідомляють організатори.  Магдалина стала кращою у віковій категорії 10-13 років. Дівчинка дослідила вісім поколінь родинного дерева, щоб визначити найпопулярніші за 2 століття імена. "Пра-бабусю Магдалин Липовецької теж так звали. А Юстиною звали пра-пра-пра-прабабусю, як і маленьку сестричку етноблогерки. Магдалинка навчила своїх підписників, як правильно шукати своє село на карті Боплана 1650-го року, адже його карт є багато, і вони дещо відрізняються від сучасних, - треба знати секрети. Досліджуючи старі родинні фото п’яти поколінь, дівчинка спостерігає, як змінювалися одягові традиції українців на Львівщині, робить цікаві висновки про те, чому українці до 1930-х років майже не носили вишитих сорочок. Чи носили? Про все на сторінці Магдалинки", - зазначають у повідомленні.

trending_flat

Понад 30 років тому над Лисонею вперше підняли український прапор: фоторепортаж фестивалю

Учора в Бережанах відбувся фестиваль "Дзвони Лисоні". Від більшості схожих заходів цей відрізняється патріотичним спрямуванням. Він присвячений пам'яті героїв, які полягли на цьому місці понад 100 років тому. Відтоді Лисоня стала каталізатором духовного відродження українців, - зазначають у Тернопільській ОДА.  "На горі Лисоня, у серпні-вересні 1916 року відбулися бої між російською армією з одного боку та полком українських січових стрільців і австро-угорськими бойовими загонами − з іншого. Під час битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте впорався із завданням − зупинив наступ російських військ на Бережани. У 1989 році саме тут, уперше за часів більшовицької окупації, підняли синьо-жовтий прапор. На горі насипали символічну могилу, а у 1994 році спорудили величний пам’ятник полеглим січовикам і збудували каплицю. У 2006-му році у Бережанах створили фестиваль-конкурс стрілецької та повстанської пісні «Дзвони Лисоні», - йдеться у повідомленні. Нині фестиваль щороку збирає гостей з […]

Палац Радзивілів Дятлово
trending_flat

Палац Радзивілів можна придбати за 2 тис грн

І це не жарт. Хочете відчути себе представником княжого роду? Є чудова нагода придбати палац Радзивілів у м. Дятлово (Білорусія). Маєток площею понад 1,5 тис м кв продають всього за 145 білоруських рублів, у гривнях це трохи більше 1800. Єдина умова - переможець аукціону повинен реставрувати пам'ятку за власні кошти. Про це розповідає історик, генеолог, журналіст Тетяна Яцечко-Блаженко. "У Білорусі, в Гродненській області продають палац Радзивілів. Стартова ціна - 145 рублів. Палац Радзивілів вже виставлявся на аукціоні кілька разів, але господаря для історичної будівлі не знайшлося. Останні торги проходили зі стартовою ціною в 12 тисяч доларів США. Цього разу ціну знизили до мінімуму - 145 білоруських рублів. Будівля колишнього палацу (як зазначено на сайті Держкомітету по майну) знаходиться в місті Дятлово Гродненської області. Загальна площа об'єкта становить 1527.5 квадратних метрів. Варто відзначити, що в будівлі є опалення, водопостачання, електропостачання та […]

Артефакт сокира Х століття
trending_flat

Унікальний артефакт з українською символікою врятували від “чорних археологів”

Символічно, що саме напередодні Дня Незалежності, унікальний артефакт з українською символікою передадуть у Національний музей історії України. Залізну сокиру Х—ХІІІ століть вирізняє оригінальна інкрустація сріблом із зображенням тризуба. Від "чорних археологів" знахідку врятував львів'янин Тарас Хмеловський, - повідомляють в НМІУ. "Тарас Хмеловський — археолог за освітою, хоча і не працює за фахом. Кілька років підтримує дослідження Інституту археології НАН України. Від науковців він і дізнався про унікальну сокиру, яка потрапила на «чорний ринок» старожитностей і могла бути вивезена закордон. Тарас Хмеловський вирішив врятувати артефакт. Єдиним реальним виходом було викупити сокиру на аукціоні, що і зробив львів’янин. Реставрацію сокири провів художник-реставратор вищої категорії Віктор Голуб. Він переконався в автентичності знахідки, коли побачив її наживо. Про оригінальність свідчили ступінь корозії залізної основи сокири, техніка виконання та рідкісне оздоблення. Основна задача під час реставрації полягала в тому, щоб розкрити інкрустацію сріблом та стабілізувати […]

Тетяна Федорів
trending_flat

Коли оживає надгробний камінь – дослідниця Тетяна Федорів про новий історичний тренд

Потяг до пізнання та вивчення нового закладено у нас природою. Надто нам хочеться зазирнути туди, де ще не були, й пізнати те, чого не знали. Іноді випадає нагода доторкнутися до історії, оповитої столітніми таємницями і навіть містикою. Тоді хочеться з головою поринути у новий, невідомий світ. З істориком та дослідницею Тетяною Федорів вперше зустрілися минулого року у Кременці. Вона була однією з лекторів семінару «Простір спадщини: єврейський цвинтар і міська історія». Тетяна вивчає історію життя єврейської громади, наразі переважно у Збаражі. Проте, й допомагає колегам з інших міст та селищ Тернопільщини. Один із засобів дослідження Тетяни Федорів – епітафії, простіше кажучи – надгробні написи. Як прийшла до вивчення історії саме таким шляхом та чи планує розширити географію своїх досліджень, пані Тетяна розповіла «Терміново». Тетяна Федорів народилася у Збаражі, закінчила місцеву школу. Вступила до Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А

ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright 2025