trending_flat

Гусятин: ключі від синагоги, костелу та Царства Божого (фоторепортаж)

На перший погляд, Гусятин видається дуже радянським. Ряди п'ятиповерхових "панельок", закинутий готель "Збруч" із поіржавілою вивіскою, неначе з кіно про апокаліпсис, стела із мозаїкою в парку – це те, що впадає у вічі перш за все. З довоєнних будівель на центральній вулиці залишились раптом дві-три. В це містечко приїздять "пити водичку" і далеко не кожен знає, що було раніше на місці безликих спальних районів. Похмуре небо, сіре місиво під ногами – не найкращий день для відвідин Гусятина. Але така вже цьогорічна зима. Однак варто дійти до парку і ти вже бачиш першу будівлю, що нагадує: містечку не одна сотня років. Неначе іграшкова, зведена в мавританському стилі, з готичними вікнами, тут стоїть синагога. Вона мало вписується до сучасного стилю міста і зовні здається майже новою. Лише шрамом на стіні видніється облущений тиньк в місці, де раніше були літери. До 2000-х років […]

trending_flat

Ілюстрації до книжок, яких не існує: у Тернополі відкрили спільну виставку батька та сина

Який вигляд має корова, яка не несе відповідальності, та як самотужки зробити Північне сяйво, можна дізнатись на виставці Сергія та Іллі Школярів – УНІsOН. Сергію – 43, його синові Іллі – 12. На перший погляд роботи можуть здатись дещо похмурими і зовсім не дитячими, однак батько – Сергій Школяр – пояснює: це зовсім не так. – Нам часто кажуть, що картини є неяскравими, можливо, навіть комусь вони видаються депресивними, хтось вбачає в них багато агресії. Але вони скоріше іронічні та жартівливі. Хоча я не певен, що діти вміють відрізняти іронію від сарказму, – пояснює Сергій. – Але ми сміємось, бо це все жарт, діалог. Ілля – спокійний і веселий, комунікабельний, розповідає Сергій. – Хоча не любить надлишку уваги. Його вчителі та однокласники навіть не знаютьпро синове захоплення,  бо на уроках він малює те, що від нього вимагають. Йому навіть сказали […]

trending_flat

“Люблю нісенітниці про себе розповідати”: Олександра Гонтар презентувала свою дебютну збірку іронічної поезії

Олександру Гонтар зазвичай знають завдяки її роботі на “Телебаченні Торонто” та жартам. До Тернополя ж вона привезла першу збірку своїх поезій із провокативною назвою “Жери землю”. Її вірші точно не про високе і пафос, це, скоріше, тонке, а іноді і не дуже висміювання стереотипів, що існують в суспільстві, звичок перевіряти сторінки “колишніх” і шукати в собі ґанджі  – в її віршах знайшлось місце для багатьох моментів сучасного життя. Таку поезію влучніше назвати хуліганською, бо це іронічний стьоб над всім, над чим тільки можна пожартувати. В її рідному Кропивницькому збірку віршів Олександри навіть дарували на сесії міської ради. Про цей випадок поетка розповідає, не стримуючи сміху. – До слова, одним із тих, кому на сесії “підігнали” мою книжку, був секретар міськради. Найсмішніше те, що свого часу я працювала в кав’ярні, яка йому належала, потім я працювала в ЗМІ, яке він частково […]

trending_flat

“Не треба бідкатись, що в Україні немає мистецтва, треба творити його самому”, – художниця Олена Каїнська про пошуки себе та мистецтво

Олена Каїнська в один момент вирішила кардинально змінити життя і почала малювати. Чи не жалкує про те, що проміняла "ситу і спокійну" офісну роботу на будні художниці, розповіла тернополянам на закритті власної виставки "Світло приходить з тиші". Олена – за освітою лінгвістка, роками працювала з текстами: копірайтеркою, перекладачкою, журналісткою. А сім років тому вперше намалювала свою велику роботу і зрозуміла: це саме те, чим вона хоче займатись. – Якщо починати говорити про будь-що, то перш за все варто відповісти на питання: "навіщо? для чого? що з цього?", – починає свою розповідь художниця. – Колись я жила, як всі люди: працювала в офісі, відпочивала, багато подорожувала, займалась спортом, в мене була купа друзів. Все було прекрасно. Але в усьому цьому наче чогось трішечки не вистачало. Мені хотілось робити якісь такі штуки, які б залишали відбитки на людях. Як от почитаєш якусь […]

trending_flat

Мандрівник Роман Задорожний взяв участь у рекордному трембітанні

146 трембіт і 15 рогів – 25 грудня в Івано-Франківську встановили новий рекорд із масового трембітання. Участь у ньому взяли поліціянти, пластуни, військові, студенти, волонтери та всі охочі. Долучився до дійства і тернополянин, мандрівник Роман Задорожний. – У гуцулів є давня традиція: всі важливі події в житті трембітаються, – розповідає міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. – Особливо, коли мова йде про народження дитини. А оскільки сьогодні Різдво... (рекорд встановлювали 25 грудня – авт.) Давня традиція насправді помалу відмирає, кажуть учасники свята. Гуцульське трембітання – це дуже багато різних "сигналів", завдяки яким можна було "спілкуватись" між собою на величезній відстані. – У мене трембіти немає, бо я не зовсім справжній гуцул, – сміється студент Андрій Смоляр. – Я з Волині, але навчаюся у Франківську. Мій дідусь – зі Сколівського району, він розповідав, наскільки важливим колись було оце трембітання для гуцулів. У […]

trending_flat

Майстриня, водійка та фотографиня: як жінки стають видимими в тернопільських ЗМІ

У всеукраїнському рейтингу за індексом гендерної чутливості ЗМІ Тернополя посідають 9-те місце. Такі результати дослідження, проведеного в рамках проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики". – У друкованих ЗМІ Тернополя жінки виступають експертками у 20-45% матеріалів, героїнями вони є у 22-45%. В інтернет-виданнях жінок "пустили"  в експертки  в 30-38% випадків, а героїнями вони стали в 17-33% статей, – коментує ситуацію координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» (Луцьк) Богдана Стельмах. В ідеалі, експертну думку в матеріалі мають висловлювати чоловіки та жінки порівну. Фемінітиви в друкованих ЗМІ Тернополя використовують у 28-55% випадків, залежно від видання, коли мова у статті йде про жінок. В онлайн-виданнях ситуація трохи краща – 40-50% матеріалів про жінок містять відповідну жіночу форму професії. – Варто нагадувати, що фемінітиви роблять жінку видимою для суспільства, – пояснює Богдана Стельмах. – Бо виходить, що людина є, а професії такої немає. […]

trending_flat

У Бучачі відбувся перший Jazz Bez (фото)

14 грудня в Бучачі вперше відбувся українсько-польський фестиваль Jazz Bez. Його учасниками стали польський гурт Organic Noises, який грає джаз із вірменськими і балканськими мотивами, та місцевий “Опус”. – В тому, що це була знакова подія для Бучача не сумнівається ніхто, – розповідає організатор Jazz Bez Buchach Віктор Гребеньовський. – Це дійсно перший джазовий фестиваль на наших теренах і в Будинку культури звучала музика різних стилів та уподобань. Загалом же Jazz Bez цьогоріч відбувся вже вдевʼятнадцяте. А Бучач став перший районним центром Тернопільщини, який приймав у себе цей міжнародний фестиваль. – Власне, потрібно висловити слова подяки Ользі Ковалевській (представниця фестивалю у Львові –авт.), яка запропонувала мені провести Jazz Bez у Бучачі і Олегу Макогону (представник дійства у Тернополі –авт.), який ретельно відбирав колективи для Бучача та давав практичні поради, – продовжує пан Гребеньовський. – При підготовці до фестивалю був приємно […]

trending_flat

Для чортківської рятувальної частини збирають іграшкові пожежні авто – створять музей

Створити музей іграшкових пожежних автомобілів хочуть при Чортківській пожежно-рятувальній частині. Аби малеча з дитинства знала: рятувальники – важлива і гідна надзвичайної поваги професія. Для цього хочуть зібрати пожежні машинки з усього світу, тож сподіваються на підтримку земляків і за кордоном. Ініціатори хочуть таким чином привернути увагу суспільства до професії рятувальника, розповів куратор проєкту Василь Білик. – Ми назвали наш проєкт #ДОВІРСЯЇМ і під цією назвою проведемо багато акцій, – пояснює Василь. – Першу ми вже провели (за участі «студії Чорна ІзолЄнта» “BIS”) до 120-річчя заснування пожежної охорони в Чорткові, тоді ми створили мурал на вежі пожежної частини. В другій частині проєкту можуть взяти участь не лише мешканці Чортківського району, за який відповідальні наші рятувальники, а і всі небайдужі українці, які можуть подарувати іграшкову машинку для нашої частини. Наша студія взяла собі за мету створити музей пожежної справи на території частини, […]

trending_flat

Скалат: слідами забутого минулого (фоторепортаж)

В автобусі майже всі пасажири з торбами. З них визирають кілограми мандаринок, шоколадні зайці та Санти, вафлі та пофасовані цукерки в барвистих обгортках. Поруч сідає жінка із великою пухнастою, хоч і штучною, ялинкою. – Миколаю замовили, – ловить мій погляд і киває на деревце. Посміхається, гладить штучну зелень крізь прозорий целофан. – А ви в Скалат? – В Скалат. – Додому? – Ні, погуляти. – Аааа, на замок глянути? – Ні, на синагогу і на ваш перебудований костел. Жінка з підробленою ялинкою дивиться на мене задумливо, а тоді наче хоче щось сказати, але лише махає рукою, мовляв, "ай, дай спокій". Над Скалатом нависло важке зимове небо. Крізь хмари, як через протерту стару тканину, все ж просвічує блакить. Здавалося б у місті й справді є лише замок. Він першим впадає у вічі, коли покидаєш автобус. Ні, спершу все ж облізла зупинка, […]

trending_flat

“Жінкам потрібна дружня підтримка”: тернополянки, які побороли рак, створили ГО

У Тернополі створили громадську організацію, що підтримує жінок, які борються з раком, – "Амазонки Тернопілля". Її голова – психологиня Марина Орап – знає про онкологію не з чужих слів, бо сама боролася з недугою і перемогла. Після цього переконана: важливим елементом одужання при раку є позитивне психологічне налаштування і дружня підтримка в процесі одужання. – Коли я вилікувалась, то намагалась різними способами налагодити психологічну підтримку онкохворих: організувала терапевтичну групу, проводила індивідуальні консультації і групові заняття. Через два роки дійшла думки, що жінкам в першу чергу потрібна дружня підтримка тих, хто цю хворобу вже пережив. Так виник клуб спілкування в невимушеній атмосфері. І виявилось, що все це насправді необхідно великій кількості жінок. –  Тому ми почали організовувати різні заходи, продовжує пані Марина. –  Щочетверга ми відвідуємо онкодиспансер, розмовляємо з пацієнтками.  Щомісяця у нас відбуваються засідання клубу. Ми спілкуємось, обговорюємо питання, ділимось […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025