У всеукраїнському рейтингу за індексом гендерної чутливості ЗМІ Тернополя посідають 9-те місце. Такі результати дослідження, проведеного в рамках проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”.
– У друкованих ЗМІ Тернополя жінки виступають експертками у 20-45% матеріалів, героїнями вони є у 22-45%. В інтернет-виданнях жінок “пустили” в експертки в 30-38% випадків, а героїнями вони стали в 17-33% статей, – коментує ситуацію координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» (Луцьк) Богдана Стельмах.
В ідеалі, експертну думку в матеріалі мають висловлювати чоловіки та жінки порівну.
Фемінітиви в друкованих ЗМІ Тернополя використовують у 28-55% випадків, залежно від видання, коли мова у статті йде про жінок. В онлайн-виданнях ситуація трохи краща – 40-50% матеріалів про жінок містять відповідну жіночу форму професії.
– Варто нагадувати, що фемінітиви роблять жінку видимою для суспільства, – пояснює Богдана Стельмах. – Бо виходить, що людина є, а професії такої немає. Якщо є вчитель, то є і вчителька. Якщо є фотограф, то і фотографиня. Якщо є керівник, то, відповідно, – і керівниця.
До слова, після введення нового правопису, який зробив фемінітиви нормою, їх тернопільські журналісти та журналістки почали вживати частіше.
– Найменше досі вживають фемінітиви, коли мова йде про офіційні посади представниць органів влади, місцевого самоврядування, різних служб та управлінь, – додає журналістка, заступниця голови правління Тернопільського прес-клубу, експертка з моніторингу проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у Тернопільській області Тетяна Тарасенко. – Тоді посади записують традиційно – в маскулінітивній формі. Зрештою, найчастіше місцеві ЗМІ використовують такі фемінітиви як фотографиня, водійка, редакторка, журналістка, майстриня, лідерка, дизайнерка. Водночас до однієї і тієї ж людини можуть одночасно застосовувати як фемінітив, так і маскулінітив. Коли жінка співачка, але все ж композитор.
Загалом же індекс гендерної чутливості ЗМІ Тернопільської області становить 35. В лідерах Вінниччина – 41, Кіровоградська – 40, Волинська, Харківська та Львівська області – 39. Найнижчий показник на Київщині – 24.
Головне зображення OpenClipart-Vectors з сайту Pixabay
