29.03.2024
Місто Новини

Ставу – антибіотик, «Чайці» – труба, у планах – гондоли (фото)

Тернопільський став починає дедалі більше заростати по периметру. Про те, що водойма має всі шанси вже незабаром перетворитися на болото, науковці попереджали і раніше, однак влада міста фактично бездіяла.

Зараз починає тепліти і наближається період цвітіння синьо-зелених водоростей, який супроводжується шаленим смородом.

Як готується до цього міська влада в програмі Радіо рокс розповів начальник міського управління житлово-комунального господарства Олег Соколовський.

Став вбиває хімія

Він наголошує, що найбільшими проблемами для водойми є стічні води з навколишніх сіл, хімікати з полів, а також те, що під час дощів вода змиває з доріг автомобільні мастила та інший хімічний бруд і все це через дощовий колектор несе у став.

– Раніше такої хімії не було. А вона вбиває кисень. Без кисню починають розвиватися синьо-зелені водорості, – каже Олег Соколовський.

Як одне з вирішень проблеми цвітіння ставу він назвав оноволення стічного колектора в парку ім. Шевченка із встановленням металічних сіток, які затримуватимуть механічне сміття. Однак яким чином дане оновлення може зменшити надходження хімічних сполук у став, не пояснив. Хоча сам попередньо закцентував, що власне хімічні сполуки несуть найбільшу загрозу.

Читайте також: “Скільки живу в Тернополі – такого смороду не було”: чому місто втрачає став і як цьому зарадити (відео)

За даними чиновника, покращити стан екосистеми має і її детоксикація.

– У зонах вздовж дамби та набережної вода нерухома. Ми взяли хімічний аналіз мулу і зрозуміли, що його треба негайно забирати. І ми все це болото практично забрали.  Там де найбільші проблеми – там намул забрали і дно поглибили, – прозвітував начальник управління ЖКГ.

Щоб таки покращити рух води і її очистку, планують відремонтувати шлюзи. Але і тут є проблема.

– 5 років тому ми поставили двигуни, але коли включили, то направляючі не витримали навантаження. І зараз шлюзи регулюються лише механічно. А треба ще електричне керування. Бо  зараз є лише нижній скид води. А є забруднення не лише в товщі води, а й на поверхні, причому на поверхні навіть більше. І тому треба ще верхній злив, – наголошує Соколовський. – Ми виграли тендер, готуємося до ремонтів. Але різко пішли вверх ціни на залізо. І те, що ми виграли, далеко не відповідає потрібній зараз сумі. Думаємо, як цю проблему вирішити.

Остання надія – на рослини

Аби зменшити кількість синьо-зелених водоростів, у став планують помістити інші.

– Задіємо хлорелу. Це – мілкі вододорості, антибіотик для ставу та риби. Хлорела різко розмножується, поглинає всі негативні речовини довкола, в тому числі з’їдає синьо-зелені водорості,і вже випускає чисту воду. Востаннє ми закинули понад 100 кг хлорели (мова про минулий тиждень – авт.), але були дощі, похолодання. Через 3 тижні маємо побачити результати: підвищення прозорості води та зникнення запаху, – анонсує Соколовський.

Він розповів, що наслідки дії хлорели вже бачив на Хмельниччині і ефект усіх просто вразив.

– Правда там ми дивилися на менших ставках, не порівняння за розмірами з нашим. Але хоч якийсь ефект однозначно в нас мусить бути. Єдина проблема, що з похолоданням хлорела вмирає, її лишається відсотків 10%, – зазначив Олег Соколовський.

На наступний рік планують закинути у воду чергову партію хлорели.

Також науковці радили мерії задіяти біоплато, тобто висаджувати на виходах з колекторів на каменях спеціальні рослини, проходячи крізь коріння яких вода очищується. Такий собі природній фільтр.

– Але нам за цей крок доведеться забути, – констатує начальник управління ЖКГ. – Бо коли в нас після сильних дощів іде залповий скид води, то ці рослини просто не втримуються. Першого висадженого біоплато вже немає, його змило. Біоплато любить спокійну воду, а не турбулентність. Всі кажуть, що нам треба біоплато, але якщо ці рослини постійно змиватиме, то це буде марнотратство.

Натомість через два тижні в озеро планують запустити настурцію.

– Ця рослина знищує негативні речовини у стоячій воді. Це мікроводорості. Їх треба небагато, мішечок нам передадуть і цього будуть достатньо, – запевнив головний по господарці у місті.

Аераційний фонтан до церкви тягнутимуть два роки

Також у мерії планують встановити кінцеву четверту чергу аераційного фонтану – від існуючого до Надставної церкви.

Ділянка ставу біля Надставної церкви, яку очищали і поглиблювали минулоріч, уже знову заросла. Аераційні фонтани до цієї ділянки планують вести впродовж двох років.

– Гроші виділені, завершуються тендерні процедури, – повідомив Соколовський. – Плануємо це втілити за два роки. Бо там немає глибини і треба добре подумати, як це все зробити. Рибалки скаржаться, що понаставили фонтанів і їм ніде рибу ловити. Але потрібно розуміти, що якщо не буде фонтанів, то і риби не буде у водоймі, якщо їй бракуватиме кисню. І чомусь коли вирізали кабель, який живить фонтани, то ніхто нікуди не поскаржився. Тоді як в нас єдине місто в Європі, яке має таке унікальне місце: став посередині, довкола – ліс та два парки. У нас унікальне місто, треба це цінувати і берегти.

Читайте також: У мерії обіцяють, що вже невдовзі тернополянам не доведеться мокнути на набережній у вітер через бризки фонтану (фото, відео)

Водночас начальник управління ЖКГ повідомив і радісну для рибалок новину: став зариблюватимуть. Планують робити це у жовтні. Запустять коропа то товстолоба.

– Наразі рибу не запускаємо, бо вона просто здохне, їй нема що їсти, – пояснює посадовець. – Коли буде рослинність, то буде і харчування, і кисень. А хлорела – це корм для риби, риби дуже люблять хлорелу.

«Не все так просто»

Водночас жодних гарантій того, що з потеплінням став не засмердить, Олег Соколовський не дає.

– Ми не маємо ілюзій, розуміємо, що не все так просто. Якщо хтось має якісь підказки, то ми готові їх почути. Якщо буде сильна спека, то не знаю, що буде, – зізнається начальник управління ЖКГ. – Бо глибина ставу зменшилась. Коли ми робили поглиблення дна, то рівень води приспустили. Змінився і водний режим, води поступає все менше і менше.

За словами Соколовського, у попередні роки у мерії вже навіть піднімали питання про припинення водопостачання водойм гідропарку, бо ставу бракує на це ресурсів.

– А коли бракує води, то при сильній спеці виникають проблеми. Зараз достатньо води у ставі, щоб функціонували водойми гідропарку, – заспокоїв чиновник. – Ми також розробляємо проєкт «Тернопільска Венеція», який передбачає покращити стан прилеглих річок. І думаємо навіть гондоли запустити, щоб люди відчули, що таке «Тернопільська Венеція». Але це наразі тільки плани.

Також у мерії планують розрухати стоячу воду довкола острівка «Чайка».

– Острівок «Чайка» – це окраса парку Шевченка. Але там найбільш стояча вода, – зауважив Соколовський. – Як раніше вирішувалася проблема. Там була свердловина і чиста вода постійно вливалася у ту зону. Окрім того, працювали фонтани, які збагачували воду киснем. Тому водойма довкола «Чайки» не цвіла.Потужності свердловини вичерпалися, та й зараз це заборонено екологічними нормами так нераціонально використовувати  чисту підземну воду. Тому ми замовили проектну документації, щоб прокласти трубу від «Чайки» до оновленого колектора.

Заплановано встановити насос, періодично його включати для перекачки води і завдяки цьому уникнути застійних явищ води довкола «Чайки».

До впровадження ідеї з гондолами, владі міста варто було б зосередитися на тому, як терміново рятувати став.
Перейти до панелі інструментів