У Тернополі до Міжнародного дня матері проведуть фотовиставку “Право на щастя”. Її мета – привернути увагу до матерів, які виховують дітей з інвалідністю. 10 жінок – 20 фото про те, з якими думками та емоціями вони щодня живуть і з якими би були не проти жити.
Ініціаторкою проєкту є Олена Коваль. Вона – голова громадської організації “РУХ – ЖИТТЯ БЕЗ МЕЖ” і мама дитини з інвалідністю. Її сину Володі – вже 6 років. І саме завдяки йому жінка відчула, як живуть матері, які виховують дітей з комплексними порушеннями, які потреби у них виникають. Одна з них – послуга денного догляду. Це коли батьки дітей з інвалідністю мають можливість залишати свою малечу на фахівців, а самі в цей час, як мінімум, йдуть на роботу. У Тернополі такої послуги наразі немає. Але родини, котрі виховують дітей із інвалідністю, вкрай у ній зацікавлені, особливо мами. Адже саме на жінку зазвичай лягає відповідальність за виховання дітей, особливо, якщо у них є проблеми зі здоров’ям.
– Коли в сім’ї народжується дитина з інвалідністю чи без, для татів ритм життя, звісно, також змінюється, але вони все ж таки мають можливість вийти на роботу, працювати далі, – пояснює голова ГО. – Але якщо в родині є дитина з інвалідністю, мама переважно не має вибору – вона вимушена залишатися вдома.
Догляд лягає на плечі мами
Як пояснює Олена Коваль, відповідно до статті 16 Закону “Про соціальні послуги” від 2020-го року, послуга денного догляду є базовою, а отже, органи кожної громади зобов’язані її забезпечити, відповідно до потреб мешканців цієї громади. У Тернополі є родини, які зараз об’єднуються і прагнуть змінити своє життя на краще.
У проєкті “Право на щастя” взяли участь 10 жінок, кожна з них має дитину з важкими формами функціональних порушень. За цим складним формулюванням ховаються затримки в розвитку, проблеми з мовленням. 9 із 10 дітей учасниць не ходять, а це означає, що їм постійно потрібна стороння підтримка. Коли немає можливості денного догляду, все це лягає на плечі мами.
Олена Коваль розуміє всіх цих жінок як ніхто.
– Вже майже сім років я постійно біля дитини, не маю можливості повноцінно працювати і розумію, що далі так тривати не може, – каже Олена Коваль. – Є таке поняття “соціальна інвалідизація” мене і моєї дитини. Це коли коло спілкування значно обмежується через життєві обставини.
Тож проєкт має об’єднати батьків і донести до інших: незважаючи на стан здоров’я дитини, ми всі маємо право на соціалізацію.
– Часто говорять, що матері повинні просто змиритися, бо “ну, ви ж розумієте, що ваша дитина така чи ось така, то що ж ви хочете?”, – пояснює Олена Коваль. – Так, на даний момент у нас в Тернополі є садок, який готовий нас прийняли, але він – в протилежній частині міста. І люди, які виховують дітей з інвалідністю, розуміють, як це – годину добиратися до нього. Якщо дитина має поведінкові порушення, а ви потрапляєте в затори, це може закінчитися істерикою. Адже дитину неможливо втримати на місці, вона кричить. Мова йде також і про територіальну доступність.
“Жінка міняє одні стіни на інші”
Зрештою, кожен дошкільний заклад має і вікові обмеження. Цей садок також приймає малюків віком лише до 8 років. А що робити далі? А далі – школа, обов’язкова освіта для дітей, незважаючи на те, є в когось інвалідність чи ні.
– Якщо дитину, яка має глибоку психічну та моторну затримку розвитку і беруть у школу, то в неї обов’язково має бути супроводжуючий, переважно це матір, – наголошує Олена Коваль. – Тобто, якщо для дитини ситуація змінюється на краще: вона отримує нові знайомства, спілкування, то для мами – ні. Вона й надалі прив’язана до своєї дитини. Мама просто міняє одні стіни на інші.
А всі ці матері – це жінки, віком плюс-мінус 30 років, які мають освіту, потенціал, бажання розвиватися і проявляти себе. Але в таких умовах вони позбавлені будь-яких можливостей.
Олена Коваль також зауважує, що життя мами не може крутитися довкола лише дитини з інвалідністю. Адже є й інші члени родини, інші діти, чоловік, батьки. Вони також потребують уваги. Та й сама жінка, насправді передусім вона, має знаходити час на себе. Інакше все це закінчиться вигоранням та депресіями.
– Групи денного догляду зазвичай розглядають лише через призму витрат, бо ж ці діти не будуть платниками податків у майбутньому, – продовжує пояснювати Олена Коваль. – Однак, за підрахунками фахівців, кожна вкладена чимраніше гривня у розвиток дітей з інвалідністю зекономить 7 гривень у майбутньому. Бо діти вчаться обслуговувати себе самотужки, є прогрес у розвитку. Та й матері не вигорають. А це зберігає сім’ї, бо ми також знаємо, що дитина з інвалідністю стає чималим випробуванням, і відсоток розлучень в родинах з таким досвідом дуже високий.
То про що ж фотовиставка? З кожною із десяти жінок зробили дві світлини. Одне фото – про емоцію, яку відчуває жінка на даний момент, інше – дзеркальне до першого. Та ж жінка, але з можливістю самореалізації.
– Якою вона себе бачить, ким хоче працювати, які її мрії. Ці образи абсолютно універсальні і кожна мама їх відчуває, тож виставку можна згодом показати хоч по всій Україні, бо кожна мама в такій ситуації зрозуміє її посил, – пояснює ідею проєкту Олена Коваль.
Фотовиставку “Право на щастя” відкриють в неділю, 9 травня, о 15.00 в ТРЦ “Подоляни”. Триватиме вона два тижні.
Паралельно запускають однойменний всеукраїнський флешмоб, в рамках якого кожна мама може розповісти свою історію із поясненням, чому є потреба в групах денного догляду. Долучитися до нього можна у соцмережах, додавши тег #Право_на_щастя.
– Достатньо просто розповісти свою історію, навіть якщо Ви мама здорової дитини, – каже Олена Коваль. – Розказати про те, як важливо матерям після народження дитини мати можливість розвитку, самореалізації, а також про необхідність соціального контакту як для дитини, так і для тих, хто завжди поруч із нею.
Головне зображення: учасниці проєкту “Право на щастя”. Олена Коваль — посередині. Джерело: архів Олени Коваль.
About the author
“Літр баланди та 450 грамів каші, а тоді 10 годин на шахті”: історія політв’язня з Тернопільщини Ігоря Олещука
– Кадебісти знайшли написаний мною звіт, але під псевдонімом "Грушка". Там я писав, що в школі була дискусія стосовно Мазепи. Історик називав його зрадником, а ми з однокласниками не боялися назвати його патріотом. По цьому знайшли мою контрольну роботу і прийшли по мене... Дали 25 років таборів суворого режиму. Мені було 17... Травень 2021-го року. Майже 73 роки опісля, двором, що на початку вулиці Коперніка, походжає чоловік. З сусідніх дворів вітер приносить сюди білі пелюстки цвіту аличі та вишень. І волосся у чоловіка таке ж біле. Надворі +20, а він – у довгій куртці. Ліва рука – у в'язаній чорній рукавиці. Згодом пояснить: рука мерзне і опухає. Чоловік оглядає дві наглядацькі вишки. Деревина почорніла від дощів. Де-не-де поламані поручні. – Діти гралися, – з посмішкою каже чоловік в чорній рукавиці. Прикидає, що варто десь дістати 3,5 метри дощок, аби встигнути […]
Захворюваність на ковід на Тернопільщині знижується вже 5 тижнів поспіль – епідеміолог
На Тернопільщині тенденцію до зниження захворюваності на ковід спостерігають вже 5 тижнів поспіль, про це на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом 14 травня розповів лікар-епідеміолог обласного лабораторного центру Володимир Паничев. З 7 квітня в області спостерігають тенденцію до зниження захворюваності, однак впродовж тижня захворюваність не однакова. Це стала тенденція в цілому в країні, пояснив епідеміолог. – Пов'язано це з поведінкою людей, які зазвичай не звертаються за допомогою в п'ятницю-неділю, а чекають до понеділка. Тому середа-четвер – це тижневі піки, – каже Паничев. – Попри це, жовта лінія на діаграмі – це лінія тренду, яка вказує на тенденцію до зниження захворюваності. Впродовж трьох останніх тижнів середньоденна захворюваність в області наступна: – на цьому тижні – 146 випадків в середньому за день; – на попередньому тижні – 211; – два тижні тому – 271. Ці цифри говорять про чітку тенденцію […]
Тернопільським пенсіонерам за віком знову відновлять пільговий проїзд вдень
Із суботи, 15 травня, в Тернополі скасують обмеження щодо пільгового проїзду пенсіонерів за віком з 10.00 до 16.00. Відповідне рішення ухвалили на засіданні міського штабу для боротьби з коронавірусом. Нагадаємо, це обмеження ввели 22 березня, зважаючи на те, що через карантинні обмеження місць у громадському транспорті не вистачало для всіх, а особливо важко було дістатися на роботу працівникам критичних структур, зокрема, медикам. Як оцінив епідемічну ситуацію в місті лікар-епідеміолог Володимир Паничев, вона має тенденцію до зменшення кількості інфікованих. І вже не перший тиждень. – В цілому ситуація, яку ми спостерігаємо на сьогодні, є підставою, щоб приймати рішення про послаблення карантинних заходів, – каже Паничев. – Відповідно до постанови Кабміну №320, яка дає право посилювати заходи місцевій владі, тепер можна розглядати питання щодо скасування деяких обмежень, введених раніше. Наприклад, щодо обмеження проїзду у громадському транспорті. Читайте також: “А де ж транспорт? […]
Хто зміг потрапити на фінал Кубка України та що відбувається на стадіоні (фоторепортаж, відео)
Бути присутніми на фіналі Кубка України з футболу, де 13 травня зіграють "Динамо" (Київ) та "Зоря" (Луганськ), змогли далеко не всі. Із виділених лише 3000 місць на матч потрапили люди "від футболу", медики, атовці та вихованці дитячих спортшкіл. Про це Терміново розповів голова обласної асоціації футболу Тарас Юрик. За його словами, перш за все квитки отримали "довколафутбольні" люди. – В нас були колективні заявки усіх команд чемпіонату області та чемпіонатів районів, вони мали можливість викупити певну кількість квитків. На це була виділена квота. Велику частину отримали ветерани футболу та дитячо-юнацькі спортивні школи, – розповідає Юрик. – Квитки отримали медики, воїни АТО. За словами Юрика квитки отримували за принципом колективних заявок. Крім того частина квитків пішла і на команди "Зоря" та "Динамо". До цього на рішенні міського штабу для боротьби з коронавірусом йшла мова, що їм виділять 10% від квитків. Дісталися […]
“Мінусуємо в прирості захворювань”: ситуація з ковідом на Тернопільщині різко покращала, але чекають на наслідки травневих свят (відео)
На Тернопільщині та в обласному центрі, зокрема, різко знижується кількість випадків інфікування коронавірусом, а також кількість пацієнтів, які саме хворіють. В Тернополі приріст захворюваності взагалі пішов у мінус – становить -49,8%. Такі дані на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом у п'ятницю, 7 травня, повідомив лікар-епідеміолог Володимир Паничев. Епідеміолог нагадує: перед святами він висловлював занепокоєння, щоб внаслідок застіль та гостин рівень захворюваності не почав рости знову. Але наразі критерії оцінювання ситуації дозволяють говорити, що є тенденція до зниження і вона є стабільною: адже знижується не лише кількість нових випадків, а й зменшується кількість людей, які хворіють. – Станом на сьогодні це 6 468 людей, а це вдвічі нижче, ніж ми мали в пік підйому захворюваності, – каже Паничев. – Кількість тих, хто одужують, перевищує кількість тих, хто захворіли. Зменшується також відсоток зайнятості ліжок у медзакладах: 29,7% – це […]
Теми, які викладати геть нелегко: чому навчатимуть тернопільських старшокласників на резонансному спецкурсі
У 2021-2022 навчальному році “Основи сім’ї” ввійдуть до переліку предметів, які мають бути у шкільній програмі Тернопільської міської територіальної громади. Відповідне рішення ухвалили на сесії міськради наприкінці січня цього року. Хоча напередодні по Україні активісти, батьки та фахівці піддали курс нищівній критиці через наявність у підручнику спірних тез та засилля шаблонних, але не завжди підтверджених реаліями, некоректних висновків. Щоправда, до частини зауважень автор курсу все ж дослухався. У Тернополі кінцеве рішення таки дали можливість приймати учням та їх батькам. Якщо вони вирішать, що ці уроки не є необхідними, на них можна буде не ходити. Оцінюватимуть предмет як кінцевий запис у табелі “зарах/незарах”. Аби зрозуміти, про що саме цей курс, журналістка видання “Терміново” придбала робочі зошити для учнів 10-11 класів та проглянула їх із психологинею, директоркою Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги “Родина” Оленою Нагірною. Тут мусимо зробити уточнення: після численних звернень […]
