Нові райради, які будуть обирати у жовтні на місцевих виборах, навряд чи проіснують передбачені 5 років. Адже із реалізацією реформи децентралізації вони починають дублювати функції ОТГ.
Відтак, після внесення відповідних змін до Конституції, райради, ймовірно, розпустять. Такий сценарій під час свого перебування у Тернополі підтвердив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
Тернопільщині залишили лише 3 райони
«Стратегія реформи децентралізації полягає в тому, щоб якнайбільше повноважень дати органам місцевого самоврядування, тобто громадам, – зауважив чиновник. – Роль адміністрацій буде мінімальною – розподілу майна між суб’єктами цього процесу та представництва влади на місцях».
За словами міністра, попереду ще чимало роботи для продовження втілення реформи. Водночас Чернишов висловив впевненість, що є всі підстави розраховувати на її кінцеве втілення вже наступного року.
«Вибори до райрад ми проведемо цьогоріч ще згідно чинного законодавства. Попереду ж нас очікують конституційні зміни, які, можливо, відбудуться на початку наступного року. Планується прийняття закону про префектів. І це визначить умови подальшого існування та функціоналу райдержадміністрацій та райрад», – описав майбітні плани мінстр.
На уточнююче питання Терміново щодо того, що райради в такому контексті звичного терміну повноважень можуть не добути, Чернишов відвів, що така ймовірність існує.
«Такий сценарій теж розглядається. Це буде вирішено після змін до конституції», – сказав Чернишов.
Загалом на Тернопільщині буде три райони замість 17, як раніше. В Україні замість 490 районів залишили 136. Хоча окремі області, які за площею близькі до Тернопільської, зуміли вибороти більшу кількість районів, ніж 3.
«Конфігурація викликала деякі спекуляції. Звичайно, усі 100% побажань забезпечити неможливо. Але було проведено тисячі зустрічей, конференцій, обговорень. Комітет Верховної Ради працював з великим навантажень. Голови ОДА і облрад працювали над конфігурацією і зустрічами з ОТГ. Потім надходили пропозиції від облдержадміністрацій, вони затверджувалися рішенням уряду і опрацьовувалося парламентом. Головним показником було, щоб район мав від 150 тис. населення», – окреслив ключовий принцип формування районів міністр.
Однак чому на Тернопільщині з понад мільйонним населенням таки не зробили хоча б 4 райони він чітко пояснити не зміг.
Чим же займатимуться райради та РДА
Як пояснили Українській правді голова підкомітету Верховної Ради з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін і радник міністра розвитку громад та територійІван Лукеря, ключове, що втратять райони після передачі повноважень на громади, – це гроші, а саме 60% податку на дохід фізичних осіб (ПДФО), які проживають в межах району. Замість району вони йтимуть одразу в громади.
Районний бюджет тепер здебільшого поповнюватиметься за рахунок комунальних підприємств, які залишилися на його балансі, та дотацій з державного бюджету.
РДА залишають, щоб уряду було легше організовувати роботу різних структур на місцях – судів, податкової, соцзахисту, пенсійного фонду, поліції тощо. Безгін та Лукеря пояснюють, що район – це фактично адміністративно-територіальна одиниця для уряду, а не для громадян. Для громадян – громади.
Так, райради продовжать ухвалювати рішення, а РДА – їх реалізовувати. Утім завдань стане менше, адже частину повноважень – освіту, утримання ЦНАПів та іншого комунального майна – перебирають на себе громади.
За районними органами частково залишається медицина, освіта, соцзахист і логістика. Ключове у роботі РДА після 1 січня 2021 року – це соціальний захист, державні програми та координація різних органів на кшталт ДСНС, поліції, лісгоспів.
Райради також мають стати “підтримувальною подушкою” для тих закладів, які громади не зможуть взяти собі на утримання. Це частина районних лікарень, позашкільні навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячі будинки, будинки для людей похилого віку.