Між волонтеркою та міською лікарнею швидкої допомоги – непорозуміння. Головний лікар запевняє: лист-прохання про захисні костюми використали по-іншому, ніж домовлялись. Медзаклад просив посприяти із постачанням готових засобів індивідуального захисту, волонтерка ж натомість почали збирати кошти на приватний рахунок – аби ці костюми пошити. Хоча де вона мала їх взяти, якщо навіть лікарня не може їх вільно купити, – незрозуміло. То хто кого не зрозумів?
Днями в соцмережі з’явився лист, підписаний головним лікарем тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги Ярославом Чайківським, із проханням допомогти забезпечити медзаклад засобами індивідуального захисту (ЗІЗ – авт.). Слідом за листом публікували реквізити приватного рахунку місцевої волонтерки Оксани Голуб (Гопанюк), на які просили пересилати кошти для пошиття захисних костюмів для медиків. Чимало тернополян здивувались: головний лікар чи не на кожному засіданні оперативного штабу звітує, що ЗІЗ в них є.
А вже за кілька годин на офіційній сторінці лікарні швидкої допомоги спростували інформацію про збір коштів від їх імені.
Там пояснюють: лист справді писали вони, але ні про який збір грошей волонтерами мова не йшла. Його повинні були розповсюджувати серед громадських організацій, які б мали допомогти знайти вже готові костюми та інші ЗІЗ (маски, окуляри, рукавиці тощо).
“Листом не передбачався збір коштів на приватну карту волонтерів! Закликаємо тернополян не надсилати кошти на вказаний у таких постах рахунок!”, – йдеться в дописі на офіційній сторінці лікарні у фейсбуці.
На засіданні міського оперативного штабу пан Чайківський роз’яснив ситуацію детальніше.
– До нас у лікувальний заклад звернулась одна з волонтерок. Вона попросила листа, щоб на його підставі виділили одноразові комбінезони нашому інфекційному відділенню. Медична директорка підготувала такого листа, в якому чітко вказала: в нас є потреба в ЗІЗ. Але, незважаючи на це, вони використали це, додавши номер картки, і почали збір коштів. Ми інформацію спростували. Надіємось, що нас правильно зрозуміють. Лікарня забезпечена всім необхідним на найближчий місяць. Але ЗІЗ у нас є постійно необхідними, щоденний розхід – десь 30-40 комбінезонів. Тому треба їх постійно шукати. Але проблем із коштами немає, лише з замовленням.
Є гроші – але немає де придбати, пояснює Ярослав Чайківський, бо, за його словами, поки що на ринку немає сертифікованих захисних комбінезонів.
І саме з цієї причини й виникло непорозуміння між лікарнею та волонтеркою Оксаною Голуб. Лікарня дала запит: потрібні захисні костюми. Лист мав це підтверджувати. Але ніхто в лікарні не спитав, де волонтерка-медик зможе їх дістати, якщо їх купити і самій лікарні зараз важко. Тож вона знайшла інший вихід – шити. Але на пошиття потрібні були кошти.
– Я волонтерю ще з 2014 року, – розповідає Оксана Голуб. – Що тут, що стосовно АТО працюю однаково, з’ясовую все, як на передовій. Питаю: “хлопці, що вам треба?”. Я ніколи не телефонувала ні до генерала, ні до полковника. Збирала допомогу, надсилала і робила фотозвіт. Так і цього разу зробила. Оскільки серед тих, хто підхопив коронавірусну хворобу в нашій області, майже кожен четвертий – медик, то хто нас буде лікувати, якщо захворіють вони всі?
Тому кілька тижнів тому Оксана Голуб звернулась до завідувачки інфекційним відділенням, але та була у відпустці. Тож надати інформацію, чи є в медиків достатньо захисних костюмів, не змогла і відіслала до адміністрації лікарні.
– Там сказали: якщо будуть костюми, то вони будуть раді, – згадує волонтерка. – Але, щоб перестрахуватись, я попросила від лікарні листа, який би підтвердив: костюмів справді треба. Однак лист вийшов із помилками, у ньому навіть не вказали дату.
Як би там не було, головний лікар лікарні швидкої допомоги Ярослав Чайківський цього листа підписав. І от на цьому етапі й виникло непорозуміння. Волонтерка, реагуючи на інформацію про те, що засоби індивідуального захисту немає де купити, вирішила, що треба зібрати кошти на їх пошиття. І робила це, консультуючись із лікарем-інфекціоністом лікарні швидкої допомоги. Тобто, в лікарні, очевидно, все ж знали про збір коштів.
– Я волонтерю в Логістичному центрі допомоги бійцям АТО. Але, щоб не змішувати кошти, які йдуть на їхній рахунок, і ті, які ми збиратимемо на пошиття захисних костюмів для медиків, вирішила відкрити окремий рахунок на своє ім‘я.
Тим часом Оксана уточнила із лікарем-інфекціоністом лікарні швидкої допомоги які саме костюми медикам потрібні, який матеріал підійде.
– Мені надіслали зразки тканини, з ними я пішла до інфекціоніста, аби він вказав, які їх влаштують, продовжує волонтерка. – Вибрали потрібний, знайшли майстрів для пошиття. Вчора вже зробили зразок того костюма, порадились із лікарем, вдосконалили викрійку, щоб у медперсоналу були кишені для ключів та мобільного. Вчора ж зробили примірку і вже будемо шити з тих 100 метрів тканини, яку замовила.
Оксана Голуб ще раз наголошує: як вона мала б забезпечити лікарню захисними костюмами, її ніхто не питав.
– А я теж не казала, як я це буду робити. Я питала: костюми треба? Сказали, що так. А тепер через те, що я відкрила рахунок, я ледь не зловмисниця, – розповідає далі волонтерка. – Але я на це закриваю очі. Мені вже допомагають атовці, розказали про збір коштів меценатам. Ви зрозумійте, лікарі повинні мати захист!
Тож виходить історія про те, що ініціатива карається. Листа складали заступники, але підписував його головний лікар. І поки Ярослав Чайківський пояснював, що не давав дозвіл на збір коштів, лікарі-інфекціоністи допомагали волонтерці розробляти викрійку захисного костюма.
Як каже Оксана Голуб, Чайківський до неї не телефонував, щоб з’ясувати непорозуміння.
– Хоча мій номер йому дали. Натомість мені передали його звернення, що він не давав мені дозволу на збір коштів. Хоча в той же час каже, що купити костюми немає де. Але ми ж саме з цих міркувань і почали збирати кошти, аби їх пошити. Бо медикам потрібен резервний запас. Не знати, що буде за два тижні. Якщо почнуть хворіти інфекціоністи, хто нас буде лікувати?
Поки що ж волонтерка продовжує збирати кошти на пошиття захисних костюмів для медиків інфекційного відділення. Але переймається, що отакі нез’ясовані і непояснені історії можуть підірвати довіру до волонтерського руху.
– Наразі працюватиму над пошиттям, поки будуть надходити кошти. Коли це закінчиться, я теж на зарплату в 5 тисяч гривень нічого вдіяти не зможу, – каже Оксана.
Довідка:
Якщо хочете фінансово допомогти міській лікарні швидкої допомоги, то ось її реквізити:
Офіційні рахунки лікарні: КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги»
код ЄДРПОУ 02001297
р/р UA673387830000026009055120171
в АТ КБ “ПриватБанк”
МФО 338783
р/р UA963003460000026001023887801
в АТ “Альфа-Банк”
МФО 300346
Якщо хочете підтримати ініціативу Оксани Голуб із пошиття захисних костюмів для медиків інфекційного відділення, то ось реквізити, на які вона збирає кошти:
Головне зображення pixabay