Українська діаспора передала в Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини близько 3,5 тонн так званого гуманітарного вантажу. Це – газети, книжки, альманахи 40-80-х років, видані в Німеччині та Великобританії. Є українською мовою, а є і переклади праць Левка Лук’яненка та Ярослава Стецька на німецьку та англійську. Деякі видання – варті особливої уваги.
Заступник директора музею з наукової роботи, кандидат історичних наук, Сергій Волянюк водить із кабінету в кабінет. На дверях кожного – таблички. “Клас духових інструментів” або “Клас струнно-смичкових інструментів” – раніше в цьому приміщенні була школа мистецтв, зараз його передали музею. В самих кабінетах на підлозі та на підвіконнях всюди стоять коробки, повні книжок та брошур, газет та їх підшивок. Деякі навіть у целофанових пакунках – їх ще ні разу не відкривали, хоча книжки видали кілька десятиріч тому.
– Разом тут 3 395 кг матеріалів, – розповідає Сергій. – Все це передала діаспора. Торік ми сконтактували, вони запропонували передати книжки, якщо знайдемо кошти на те, щоб перевезти це все в Україну. Ми знайшли меценатів – і ось. В першому кабінеті, тому, де мали бути духові інструменти, зараз зберігають газети. “Голос правди” та “Шлях перемоги”, підшивка “Визвольного шляху” – у формі книжки-альманаху. – Ми сподіваємось, що це буде найповніше зібрання, принаймні в нашій області.
Все це видавала діаспора в Мюнхені та Лондоні. Потім ці матеріали передавали на територію України. В газетних статтях йде мова про шкільну освіту, про національно-визвольний рух, аналізують політичну ситуацію в Радянському Союзі. Ці газети були популярними за кордоном. “Шляхи перемоги” за 64-й рік. Ціна 0,6 німецьких марок.
– “Шлях перемоги” бере свій початок з часів діяльності УПА, – продовжує Сергій. – Під такою назвою приблизно з 1945-го року виходив пресовий орган воєнної округи “Говерля” – це територія сучасної Івано-Франківської області. Видання було популярним, тому на еміграції вирішили зберегти цю назву. Загалом це поширена практика. Таким чином емігрували і назви “Літопис УПА” – воєнної округи “Буг”. На Тернопільщині ж виходив військово-політичний часопис “Голос УПА”, газета “Голос правди” та інші.
Далі коридором, в кабінеті, де раніше вправлялись у грі на скрипці, тепер також живуть книжки. Поки що не на полицях, а в ящиках, в яких і приїхали з-за кордону. Частину надішлють в інші музеї, бо є дуже багато дублікатів.
– Велика кількість книжок – про часи “Єжовщини” (більш поширена назва Великий терор – період тотальних репресій в 36-38 рр.,”Єжовщиною” період називають, бо керівником народного комісаріату внутрішніх справ СРСР тоді був Микола Єжов – авт.). Є тут і художня література про події того періоду, нариси з історії української медичної освіти.
Найстарші видання датуються 46-48 роками, як, наприклад, збірка малої художньої літератури, чи “фізична географія”, видавництва “Заграва”. Є тут і книги 80-х років, приміром, переклади на англійську творів Ярослава Стецька. Деякі видання, видно, набирали на друкарській машинці. Одне із них – оповідання “Сонячні дзвони”, 1946 року. Діаспора також займалась перекладами класичної літератури на українську мову. Тож серед отриманих фоліантів є також і Кіплінг за ціною 9 німецьких марок. Є тут і дитяча література – казка “Їжак-миротворець”.
Найчастіше гроші на отакі видання збирали найпоширенішим тоді видом спільнокошту – під час колядувань та щедрувань.
– Організовували веснянки, збирали кошти також на національні свята. Життя та діяльність української діаспори були дуже організованими, тому зараз є чимало літератури ще з тих тиражів. Можна лише уявити загальні наклади, – пояснює Сергій Волянюк.
Діаспора вкладала багато зусиль у видавництво, розуміючи силу слова і важливість зафіксованого моменту. Література загалом різна: є тут і сухі звіти про проведені збори, є художня література, основою для якої стали власні спогади про пережите, є репортажі про засідки на повстанців, ‘ матеріали із поміткою “для внутрішнього організаційного використання” як наприклад на “Перспективах української національної революції”, автором якої є Степан Бандера. Видання вийшло в 1958 року – за рік до його загибелі. Є багато роздумів та закликів проти радянщини.
“В Україні кипить жорстока боротьба, не стихають стріли, не вгасають пожежі. На фабриках і в заводах, по колгоспах і поосібних господарствах, у школах і установах, у лісах і горах, в далекому Сибіру і Казахстані, скрізь стоїть український народ на визвольних барикадах. Стоїть скривавлений, але невгнутий, неподоланий, нескорений”.
Але одна справа: зібрати кошти і видати, і зовсім інша – передати це все на територію Союзу. Тому часто вдавались до відвертих хитрощів.
Сергій бере до рук невелику книжечку в яскраво-червоній палітурці з написом “Матеріали XXV з’їзду комуністичної партії України”. Київ, 76 рік. Але варто розгорнути на випадковій сторінці, а там “…до поневолених народів”, “….президія 5-го великого збору Організації українських націоналістів”. Під комуністично обкладинкою – література про діяльність ОУН.
– Все це задля того, аби було менше запитань, і щоб матеріали могли дійти на території України, – усміхається Сергій і гортає далі. – Тут також підбірка статей, загальна інформація про діяльність організації – отакий продукт свого часу.
Деякі видання роздруковували настільки малим шрифтом, що на стандартну сторінку поміщалось до восьми. І таким чином виходила цілком собі захалявна книжечка, яку можна було десь заховати.
– Передусім вона розрахована на так званих туристів, які змогли би передати це все в СРСР. Переважно в таких виданнях також були вирізки різних статей. Але, попри маленький розмір, за неї цілком реально було отримати серйозний термін в таборах, – зауважує Сергій Волянюк.
Всі ці книжки та газети мають описати та каталогізувати. Вони стануть частиною бібліотеки музею, отже, доступ до матеріалів матимуть і науковці, і охочі до вивчення історії.
About the author
“Літр баланди та 450 грамів каші, а тоді 10 годин на шахті”: історія політв’язня з Тернопільщини Ігоря Олещука
– Кадебісти знайшли написаний мною звіт, але під псевдонімом "Грушка". Там я писав, що в школі була дискусія стосовно Мазепи. Історик називав його зрадником, а ми з однокласниками не боялися назвати його патріотом. По цьому знайшли мою контрольну роботу і прийшли по мене... Дали 25 років таборів суворого режиму. Мені було 17... Травень 2021-го року. Майже 73 роки опісля, двором, що на початку вулиці Коперніка, походжає чоловік. З сусідніх дворів вітер приносить сюди білі пелюстки цвіту аличі та вишень. І волосся у чоловіка таке ж біле. Надворі +20, а він – у довгій куртці. Ліва рука – у в'язаній чорній рукавиці. Згодом пояснить: рука мерзне і опухає. Чоловік оглядає дві наглядацькі вишки. Деревина почорніла від дощів. Де-не-де поламані поручні. – Діти гралися, – з посмішкою каже чоловік в чорній рукавиці. Прикидає, що варто десь дістати 3,5 метри дощок, аби встигнути […]
Захворюваність на ковід на Тернопільщині знижується вже 5 тижнів поспіль – епідеміолог
На Тернопільщині тенденцію до зниження захворюваності на ковід спостерігають вже 5 тижнів поспіль, про це на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом 14 травня розповів лікар-епідеміолог обласного лабораторного центру Володимир Паничев. З 7 квітня в області спостерігають тенденцію до зниження захворюваності, однак впродовж тижня захворюваність не однакова. Це стала тенденція в цілому в країні, пояснив епідеміолог. – Пов'язано це з поведінкою людей, які зазвичай не звертаються за допомогою в п'ятницю-неділю, а чекають до понеділка. Тому середа-четвер – це тижневі піки, – каже Паничев. – Попри це, жовта лінія на діаграмі – це лінія тренду, яка вказує на тенденцію до зниження захворюваності. Впродовж трьох останніх тижнів середньоденна захворюваність в області наступна: – на цьому тижні – 146 випадків в середньому за день; – на попередньому тижні – 211; – два тижні тому – 271. Ці цифри говорять про чітку тенденцію […]
Тернопільським пенсіонерам за віком знову відновлять пільговий проїзд вдень
Із суботи, 15 травня, в Тернополі скасують обмеження щодо пільгового проїзду пенсіонерів за віком з 10.00 до 16.00. Відповідне рішення ухвалили на засіданні міського штабу для боротьби з коронавірусом. Нагадаємо, це обмеження ввели 22 березня, зважаючи на те, що через карантинні обмеження місць у громадському транспорті не вистачало для всіх, а особливо важко було дістатися на роботу працівникам критичних структур, зокрема, медикам. Як оцінив епідемічну ситуацію в місті лікар-епідеміолог Володимир Паничев, вона має тенденцію до зменшення кількості інфікованих. І вже не перший тиждень. – В цілому ситуація, яку ми спостерігаємо на сьогодні, є підставою, щоб приймати рішення про послаблення карантинних заходів, – каже Паничев. – Відповідно до постанови Кабміну №320, яка дає право посилювати заходи місцевій владі, тепер можна розглядати питання щодо скасування деяких обмежень, введених раніше. Наприклад, щодо обмеження проїзду у громадському транспорті. Читайте також: “А де ж транспорт? […]
Хто зміг потрапити на фінал Кубка України та що відбувається на стадіоні (фоторепортаж, відео)
Бути присутніми на фіналі Кубка України з футболу, де 13 травня зіграють "Динамо" (Київ) та "Зоря" (Луганськ), змогли далеко не всі. Із виділених лише 3000 місць на матч потрапили люди "від футболу", медики, атовці та вихованці дитячих спортшкіл. Про це Терміново розповів голова обласної асоціації футболу Тарас Юрик. За його словами, перш за все квитки отримали "довколафутбольні" люди. – В нас були колективні заявки усіх команд чемпіонату області та чемпіонатів районів, вони мали можливість викупити певну кількість квитків. На це була виділена квота. Велику частину отримали ветерани футболу та дитячо-юнацькі спортивні школи, – розповідає Юрик. – Квитки отримали медики, воїни АТО. За словами Юрика квитки отримували за принципом колективних заявок. Крім того частина квитків пішла і на команди "Зоря" та "Динамо". До цього на рішенні міського штабу для боротьби з коронавірусом йшла мова, що їм виділять 10% від квитків. Дісталися […]
“Мінусуємо в прирості захворювань”: ситуація з ковідом на Тернопільщині різко покращала, але чекають на наслідки травневих свят (відео)
На Тернопільщині та в обласному центрі, зокрема, різко знижується кількість випадків інфікування коронавірусом, а також кількість пацієнтів, які саме хворіють. В Тернополі приріст захворюваності взагалі пішов у мінус – становить -49,8%. Такі дані на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом у п'ятницю, 7 травня, повідомив лікар-епідеміолог Володимир Паничев. Епідеміолог нагадує: перед святами він висловлював занепокоєння, щоб внаслідок застіль та гостин рівень захворюваності не почав рости знову. Але наразі критерії оцінювання ситуації дозволяють говорити, що є тенденція до зниження і вона є стабільною: адже знижується не лише кількість нових випадків, а й зменшується кількість людей, які хворіють. – Станом на сьогодні це 6 468 людей, а це вдвічі нижче, ніж ми мали в пік підйому захворюваності, – каже Паничев. – Кількість тих, хто одужують, перевищує кількість тих, хто захворіли. Зменшується також відсоток зайнятості ліжок у медзакладах: 29,7% – це […]
Теми, які викладати геть нелегко: чому навчатимуть тернопільських старшокласників на резонансному спецкурсі
У 2021-2022 навчальному році “Основи сім’ї” ввійдуть до переліку предметів, які мають бути у шкільній програмі Тернопільської міської територіальної громади. Відповідне рішення ухвалили на сесії міськради наприкінці січня цього року. Хоча напередодні по Україні активісти, батьки та фахівці піддали курс нищівній критиці через наявність у підручнику спірних тез та засилля шаблонних, але не завжди підтверджених реаліями, некоректних висновків. Щоправда, до частини зауважень автор курсу все ж дослухався. У Тернополі кінцеве рішення таки дали можливість приймати учням та їх батькам. Якщо вони вирішать, що ці уроки не є необхідними, на них можна буде не ходити. Оцінюватимуть предмет як кінцевий запис у табелі “зарах/незарах”. Аби зрозуміти, про що саме цей курс, журналістка видання “Терміново” придбала робочі зошити для учнів 10-11 класів та проглянула їх із психологинею, директоркою Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги “Родина” Оленою Нагірною. Тут мусимо зробити уточнення: після численних звернень […]
