Поміняти приміщення облради, в якому зараз діє сиротинець, та майже 1 гектар міської землі неподалік парку Національного відродження на 600 м кв у якомусь з новобудів – ідея такого бартеру викликала несприйняття частини депутатів на останній сесії обласної ради. Народні обранці наголошували: проєкт, який винесли на сесію, не був погоджений профільною комісією, йому бракує прозорості, від обміну наразі більше виграє забудовник, а не облрада.
Насторожує також те, що «протягти» дане питання планували під виглядом зовсім іншого проєкту, який звучить значно миловидніше. Врешті після двох голосувань депутати таки вирішили перенести розгляд даного питання. Хоча, найімовірніше, доля сиротинця вже вирішена.
До речі, до ефективності діяльності останнього теж чимало зауважень. Столичні фахівці з проекту модернізації системи соціальної підтримки населення України зауважують – в нинішньому форматі заклад існувати далі не може.
Проєкт депутатам подали під іншою «шапкою»
Про те, що за назвою «Щодо реалізації проекту «Реформування інтернат них закладів у Тернопільській області» ховається насправді майнове питання увагу депутатського корпусу під час сесії зосередив депутат Віталій Фидрин.
«Суть рішення не відповідає змісту, – забив він на сполох. – Говоримо про реформування інтернатних закладів – а мова про продаж будівлі. Суть реформування інтернатів зводиться до того, щоб продати одну комунальну будівлю, де у нас діє дитячий будинок?».
Приміщення сиротинця планують знести, а на його місці збудувати багатоповерхівку.
Голова постійної депутатської комісії з питань соціально-економічного розвитку Лариса Римар тут же додала, що комісія рекомендували перенести розгляд даного питання, бо через карантин члени комісії не змогли отримати відповідей на питання, які виникли.
Згодом в коментарі Терміново Лариса Римар висловила здивування, що дане питання таки з’явилося в порядку денному. При цьому відзначила, що рішення комісії носить лише рекомендаційний характер.
За її даними, у разі оголошення інвестиційного конкурсу, передбачається знести будівлю сиротинця.
«Приміщення ітиме під знесення і земля буде забудована. Очевидно там буде багатоповерховий комплекс. В обмін потенційний інвестор передає у комунальну власність приміщення. На скільки мені відомо, мова іде про 600 м кв в новобуді для потреб соціальних служб. Адже зараз на рівні держави відбувається реформування інтернатних закладів, їх закриватимуть», – розповіла Лариса Римар.
Закріпити землю за сиротинцем міськрада відмовилась
На зміні державної концепції щодо підтримки дітей-сиріт під час спілкування з журналістом Терміново зауважив і заступник голови облради Любомир Крупа.
«З 2024 року вже не буде такого поняття, як інтернат. Сироти до цього часу вже мають бути забезпечені проживанням і опікунством. Тому мова не йде про переселення дітей. Площі, які ми отримаємо від інвестора, будуть уже надані для центру навчання патронатних сімей, місця відпочинку та короткочасного перебування сиріт», – пояснив заступник голови облради.
За його словами, облаштувати такий центр у нинішньому приміщенні неможливо, оскільки земля довкола закладу перебуває у власності міської ради, а та відмовляється закріпити її за об’єктом обласної ради. Хоча, нагадаємо, «потрібним» людям в рамках схем дерибану міський голова Сергій Надал та депутатський корпус без проблем роздають задурно міську землю, яка згодом віддається під комерційну забудову.
«Там на Бандери, 81 земля міста, а будівля – області. Ми там не можемо ні продати, ні реконструкцію провести, ні розширити… Вподовж 3 років ми зверталися у міську раду, щоб таки закріпили землю за нашим об’єктом, однак в міськраді не погодилися. Водночас ми розуміємо, що ця територія є цікава забудовникам. Тому шукаємо варіант, щоб територію передати забудовнику, який запропонує той метраж, який є достатнім для соціальної служби. Тобто нам надають відремонтоване приміщення, а ми відмовляємося від цього майна на С. Бандери, 81. Але це має бути тристороння угода між обласною радою, інвестором і міською радою», – окреслив бачення ситуації заступник голови облради.
За його даними, попередні переговори з інвесторами вже велися, також є домовленості і з міською радою. При цьому Крупа обумовив, що землю та приміщення таки надаватимуть на умовах конкурсу, який проводитиме облрада.
«Хто з інвесторів надасть найкращі пропозиції, той і реалізовуватиме цей проект», – запевнив заступник голови облради.
«Це – діти сироти, це так не робиться»
Ще на сесії окремі депутати висловлювали думку, що 600 м кв у новому приміщенні – це не та площа, на яку б мав претендувати соціальний центр, віддаючи нерухомого майна загальною площею 474 м кв.
«600 квадратів – це занадто вже. Це – діти сироти, це так не робиться. Це земля міської ради. Ми говоримо багато про інвестиційні проекти, але всі прекрасно знають, як наші інвестори домовляються. Потім в кінці виходить той інвестор, який і має бути. Так завжди є, і так буде цього разу. Понад гектар землі міняти на 600 квадратних метрів… Це питання треба переносити і добре в ньому розібратися», – підкреслив депутат Михайло Пінь.
Водночас його однопартієць, заступник голови облради Василь Деревляний намагався таки «дотиснути» питання ще на пленарному засідання.
«Балансоутримувач вже рік тому звернувся до нас з листами, що вони погоджують всі ці речі. Ми на сесії три рази переносили, роздавали депутатам проекти рішень. Давайте те, що забули, згадаємо і підтримаємо», – закликав депутатів Деревляний.
Підтримати дане питання пропонував і голова облради Віктор Овчарук.
«Ми спеціально проводили президію, розглядали це питання, були дискусії. Хто хотів, той лишився, щоб розібратися, щоб задати питання. Більше години ми людей «мучили», – наводив аргументи на користь того, щоб таки розглянути даний проєкт Овчарук.
Втім, депутати спочатку вирішили перенести розгляд питання на наступну сесію, а врешті проголосували за те, щоб відкласти голосування на вечір. Таку пропозицію підтримали 34 депутати, 10 не голосували. Однак коли після обідньої перерви вернулися до даного проєкту, його врешті вирішили таки розглядати вже іншого разу.
«Ділянка – в «золотому» місці, взамін має бути далеко не 600 квадратів»
«На наступному засіданні будуть знову пробувати проголосувати це питання. Імена не буду називати, тільки за цим проєктом стоять ключові особи облради, перші особи, – переконував журналіста Терміново депутат Віталій Фидрин. – Я вважаю, що треба створити комісію, і щоб вона проводила конкурс, а не управління майна облради. Бо їм важче бути об’єктивними. Там надто «масне місце». Ясно було, що воно впаде комусь в очі. Там затишні умови для дітей. Поруч школа, парк, тільки ремонту немає».
Депутат наголошує, що необхідно забезпечити максимальну прозорість при проведення конкурсу. Мовляв, тоді вдасться отримати значно більшу площу для соціального центру, а не 600 м кв, про які говорять зараз.
«Більше року тому ці самі люди хотіли 3 га землі психлікарні обміняти на 27 квартир для «атовців». Були такі приватні домовленості. Але ми відстояли, щоб це питання йшло через комісію, а не через комунальне підприємство, і щоб вони собі все не вирішили в кабінетах. Задіяли ветеранські організації, влаштували інвестиційний конкурс і замість 25 квартир забудовник дав 47, – наводить приклад ефективності прозорості при проведенні конкурсу депутат. – І зараз в мене дежавю. Треба з’ясовувати, яка комерційна ціна цієї ділянки, адже вона розташована в «золотому» місці. І тоді визначатися, на яку площу ми претендуємо. Але мова точно не про 600 м кв».
Фидрин також зауважує, що якби землю в даному місці таки закріпили за об’єктом облради, то переговори з інвестором взагалі б можна було вести із зовсім інших позицій.
«Ця будівля належить багато років облраді, юристи вже б мали оформити її за нами. Кажуть, що так і є, хоча документів цих ніхто не показує. Це мені підказали люди, які мають доступ до цих документів. Треба з’ясовувати, чи справді так. Якщо наша земля – то буде зовсім інший порядок цифр. Тоді ціну гектару в такому місці треба множити на 2 чи 3», – каже депутат.
Про якісь позакулісні домовленості, на думку Фидрина, свідчить те, що даний проект винесли на сесію під виглядом іншого.
«Розраховували, що депутати не дочитаються і проголосують. Якби я не звернув увагу, то так би й сталося. Коли розібралися, то навіть Ольга Хома (начальник обласного управління освіти – авт.) була здивована. Бо говорять про одне, а голосують насправді майнове питання. А потім в когось з’явиться майна незадеклароване», – розмірковує депутат.
У свою чергу Леонід Крупа запевнив Терміново, що мала місце звичайна помилка.
«Напрацювання по цьому об’єкту були вже давно. Просто так склалося, що «шапку» від одного проєкту поставили на інший проєкт і вийшов такий казус. Бо ніби мала йти мова про реорганізацію трьох закладів, а тут майнове питання. Але це просто технічна помилка», – стверджує заступник голови облради.
«Тернопільщина відстає у наданні соціальних послуг»
На тому, що діючий сиротинець слід переформатовувати, у розмові з журналістом Терміново наголосила Зінаїда Кияниця, ключовий експерт проєкту Світового банку «Модернізація системи соціальної підтримки населення», який реалізовувається на замовлення Міністерства соціальної політики. Вона підкреслює, що діючий заклад неефективний і лише викачує чималі кошти з обласного бюджету.
Столичний експерт стверджує, що наразі сиротинець діє неефективно. У дитбудинку працює 18 осіб, після реформування залишиться 7.
«Зараз в сиротинці – переважно діти старшого віку. Так ось на 13 дітей – 18 осіб обслуговуючого персоналу. Хіба це нормально, – дивується Кияниця. – Має бути самообслуговування. У дітей повинні бути обов’язки, вони мають вміти планувати свій день, долати труднощі. У новому закладі буде кухар, але він готуватиме лише обід. А сніданок і вечерю діти готуватимуть самі, адже їм треба готуватися до дорослого життя. Ці старші діти мають самостійно ходити в поліклініку, а не до медика на окремій ставці. Бо це неефективно. У 224 тис. грн в рік обходиться бюджету одна дитина в сиротинці».
За даними Зінаїди Кияниці, коли буде створено центр соціальної підтримки, у ньому працюватиме вже не 18 працівників, а 7. Там також зможуть отримувати послуги інші діти. При центрі діятиме мобільна бригада, яка виїжджатиме на виклики врегульовувати конфлікти чи факти сімейного насильства.
«Центр також буде допомагати об’єднаним громадам розвивати соціальні послуги, бо вони в ОТГ мають бути, але їх там ніколи не було і ніхто не має поняття, що це таке і як цим займатися», – додає експерт.
Загалом планується, що новий соціальний центр не лише прийматиме дітей-сиріт, а й попереджуватиме сирітство.
«Тернопільска область значно відстає у наданні соціальних послуг. Якщо сім’я неблагополучна – то не лише тому, що вона бідна, не лише брак роботи породжує конфлікти в сім’ї. І так як лікар, який помагає вирішити проблеми зі здоров’ям, так є і професійний соціальний працівник, який помагає у розв’язанні сімейних проблем: своєчасно вирішити конфлікти між батьками і дітьми, залучити психолога при потребі, навіть допомогти стати на облік в центрі зайнятості при втраті роботи. А зараз на Тернопільщині соціальна робота – на дуже низькому рівні», – стверджує Кияниця.
“Земля дорога, то є конфліктна ситуація”
Вона зауважує, що сиротинець наразі фінансується з обласного бюджету. Тоді як прийомна сім’я, патронат над дітьми, дитячий будинок сімейного типу, опіка, усиновлення – всі ці форми фінансують з державного бюджету. Та оскільки вони в області розвинуті слабко, тягар таки лягає на бюджет області, причому утримують коштами місцевих платників податків більше працівників, ніж треба.
«Коли ж створимо Центр соціальної підтримки сім’ї та дітей, там буле і малий груповий дитячий будинок. Будуть кращі умови, бо вже діти житимуть по двоє в кімнаті. Земля зараз біля закладу використовується неефективно, – зауважує експерт проєкту з модернізації соціальних закладів. – Там якісь слони, ще якісь конструкції, які сучасним дітям ні про що не говорять. Інша справа, як би там облаштували сучасний спортивний майданчик. Але область не може цього робити на землі, яка їй не належить».
Зінаїда Кияниця вважає, що в меншій громаді питання безкоштовної передачі землі сиротинцю навіть не стояло б.
Зінаїда Кияниця переконана, що десь в сільській місцевості питання про передачу землі для таких цілей навіть би не стояло.
«Але в Тернополі, де земля дорога, є конфліктна ситуація, – констатує жінка. – Місто землю не віддає. Наше ж завдання – створити якнайкращі умови для цих дітей».
Столичні фахівці побачили, що поруч з сиротинцем ведеться будівництво і вирішили, що забудовнику може бути цікава співпраця для реалізації задуму із створенням соціального центру.
«Ми припустили, що було б добре, щоб будівельник – цей чи інший – в даному новобуді виділив приміщення і зробив все під заселення. Тоді діти продовжили б ходити в ту саму школу. Але це не наше рішення, інвестора вже не ми визначатимемо», – зазначила Кияниця.
Водночас в листі керівника проекту Володимира Кузьмінського до голови облради від 21 січня 2020 року сказано, що вже проведенні попередньо консультації з забудовником, який зводить будівлі довкола сиротинця. І забудівник, мовляв, готовий до створення малого групового будинку надати в новобуді не менше 600 м кв на першому поверсі із реконструкцією приміщень та їх ремонтом.
Ініціатори задуму вже провели перемовини з забудовником, який позводив будівлі біля парку.
Чи вдасться облраді таки організувати максимально прозорий конкурс, а не вести мову лише з одним забудовником, і таки отримати найсприятливіші умови для майбутнього соціального центру – це можуть вирішити депутати на найближчій сесії.
Звісно, може статися чудо і міська рада, яка так завзято роздає задурно потрібним людям земельні ділянки, вчинить аналогічно по відношенню до сиротинця. Щоб облрада вже могла модернізувати власний об’єкт. Від такого рішення виграли б усі, навіть жителі довколишніх будинків, які наразі мають під вікнами зелену зону, а не чергову багатоповерхівку. От тільки хто сьогодні вірить в позитивні чуда від Тернопільської міської ради?