У Зборівському районі ще у 2017 році одному із жителів виділили 2 га землі для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населеного пункту на території Мильнівської сільської ради. Щоправда, як виявилось, вділили йому два гектари археологічної пам’ятки і та земля коштує мільйони.
Тепер прокуратура пробує через суд скасувати право власності та повернути землю державі. Окрім того, відкрите кримінальне провадження.
Віддали 2 га, вартістю понад 112 млн
Про сам випадок розповів під час останнього брифінгу новий прокурор Тернопільської області Петро Бойко.
– З цікавого можу повідомити, що заявлено позов в інтересах держави, де третьою особою на стороні позивача виступає управління культури ОДА, до обласного управління Держгеокадастру, а також до мешканця одного із районів області, – розповів прокурор. – Мова йде про те, що такій особі всупереч закону було передано у власність 2 га землі, вартістю у понад 112 млн грн. Чому така цифра, бо на цій ділянці знаходиться археологічна пам’ятка, археологічний комплекс (поселення комарівсько-тшинецької, висоцької, черняхівської культур та давньоруського часу (XII-XIII ст.) і могильник черняхівської культури) Мильне V. Справа перебуває на розгляді у суді.
Зокрема, за даними Судової влади та Державного реєстру судових рішень, проведення підготовчого засідання у справі за позовом прокуратури призначене на 11 лютого 2020 року о 09.30 год в залі Зборівського районного суду. Прокуратура добивається визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності та повернення земельної ділянки.
“Вийшла накладка…”
За інформацією Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, Археологічний комплекс (поселення комарівсько-тшинецької, висоцької, черняхівської культур та давньоруського часу (XII-XIII ст.) і могильник черняхівської культури) Мильне V – пам’ятка-конгломерат, розташована майже на 8 га. Пам’ятка цінна тим, що там сконцентровані артефакти кількох культур, там фіксуються цікаві поселенські та поховальні об’єкти, що характеризуть матеріальну культуру населення області від ІІ тис. до н.е. до часів Данила Галицького.
Кому віддали два гектари та як так сталось, що вкроїли шматок археологічної пам’ятки, ми поцікавились у сільраді.
– Землю виділили АТОвцю у 2017 році наказом Держгеокадастру. Чоловік – житель села, – каже сільський голова Ігор Караїм. – Він цієї ділянки не чіпав, будівельні роботи не проводились, і сільськогосподарські роботи не проводились. І дана земельна ділянка не була здана в оренду. Зараз ми чекаємо суду і будемо тоді вирішувати, що робити – чи іншу земельну ділянку дати, чи будемо посувати. Це вже буде вирішувати суд.
Як пояснює сільський голова, про розташування археологічної пам’ятки вони звісно знали. Але вийшла накладка. Мовляв, коли Держгеокадастр робив документацію, то розмістив її, як хотів на тій Кадастровій карті.
Що стало причиною виділення земель пам’ятки, поцікавились й в Головному управлінні Держгеокадастру в Тернопільській області. Тут кажуть, що про пам’ятку інформації не мали.
– За відомостями Державного земельного кадастру, зокрема програмного забезпечення, за допомогою якого здійснюється його ведення із 2013 року, будь-які відомості щодо обмежень у використанні земель відповідно до вимог чинного законодавства в межах території Мильнівської сільської ради Зборівського району не внесено до Державного земельного кадастру, – йдеться у відповіді Держгеокадастру. – Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території режимоутворюючого об’єкта – земель історико-культурного призначення по зазначеній ділянці до Головного управління не надходив.
Вся інформація – у відкритих джерелах
Натомість в обласному центрі охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини кажуть, що відомості про пам’ятку – у відкритих джерелах і Держгеокадастр, видаючи наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки, мав би поцікавитись.
– Пам’ятка внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, вона внесена давно (за даними із ухвали – наказом Міністерства культури України від 28.01.2014 року №42 – прим. ред. ), на пам’ятку була виготовлена облікова документація, також була зроблена геодезична зйомка, навіть виготовлена охоронна дошка за рахунок обласного бюджету, – розповідає директорка центру Марина Ягодинська. – Все було передано до сільської ради і, в принципі, коли виділяли земельну ділянку людині, то про ділянку мало би бути відомо, що вона обтяжена. Вся інформація була передана Держгеокадастр ще давніше, здається у 2013 році, коли вони проводили інвентаризацію державних земель. Адже вони акумулюють всі дані про історичні, археологічні, природно заповідні об’єкти області, і у даному випадку мали би звернутись до управління культури облдержадміністрації як до державного органу охорони культурної спадщини в Тернопільській області і уточнити, чи потрапляє, чи ні цій людині земельна ділянка з археологічною спадщиною, чого ними не було зроблено. Вони не запитали нікого, а просто надали. А згідно із ст. 186-1 Земельного кодексу, вони би мали на пам’ятках археології погоджувати виділення земельної ділянки. Вони ж тими питаннями займались майже одноосібно і нікого нічого не питали.
Виділена земля, за словами пані Ягодинської, за межами села, але, тим не менше, належить до території сільради. І у сільраді, за її словами, в принципі, знали, що там знаходиться пам’ятка археології.
– На території пам’ятки кілька років проводились археологічні дослідження – там все село знало, де у якому місці що робилось, – додає Марина Ягодинська. – І тому мені просто дивно, що виділили земельну ділянку і навіть не спитали, не погодили. Це не те, що інформація від когось приховувалась про пам’ятку, це цілком відкрита інформація, тільки треба хотіти до неї звернутись.
Як щойно виявлений об’єкт культурної спадщини, за словами пані Ягодинської, пам’ятка була взята у 2010. Згодом ішла процедура внесення до Державного реєстру. Внесенню традиційно передувало виготовленні облікової документації, проведення додаткових досліджень щодо меж пам’ятки.
– Одним словом, культурна спадщина робила все, що повинна, згідно з чинним законодавством і в результаті цього ми внесли пропозицію управлінню культури, яке клопотало перед Міністерством культури України, а далі останнє внесло пам’ятку до Державного реєстру, – додає пані Ягодинська. – Крім того, у 2013 році була процедура щодо інвентаризації державних земель, тоді стояло питання про передачу державних земель до земельного банку, і Держгеокадастр робив інвентаризацію по всій області. І їм була надана інформація у електронному, у паперовому вигляді.
Справу розслідують
Хто ж винен у ситуації, що виникла, розбираються і правоохоронці. Так, за даними Реєстру судових рішень, ще у травні 2019 року відкрите кримінальне провадження за ч.2 ст. 367 КК “Службова недбалість”.
Йдеться про те, що посадові особи органів влади та місцевого самоврядування Тернопільської області внаслідок службової недбалості з боку, спричинили інтересам держави тяжкі наслідки.
Як підтвердили у прес-службі прокуратури, дане кримінальне провадження ще відкрите, триває розслідування.
