Пригадуєте історію про те, як Служба автомобільних доріг у Тернопільській області за два тижні уклала близько сотні договорів з компанією «БМБуд»? Сума кожного з цих договорів не перевищувала 200 тис. грн, тобто дозволяла не проводити відкриті торги та уникнути уваги, що прикута до великих цифр та маловідомих фірм. Загальна сума авантюри склала 26,8 млн. грн. Хоча йшлося про один відрізок дороги.
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян тоді навіть заявляв, що “Остап Бендер вчився в Тернопільському САД як обходити законодавство”.
У міськраді Тернополя свої «Остапи Бендери». Вони хоч і не ділять одну дорогу по 40 метрів, але зате активно використовують можливість обходити тендер та підписувати десятки угод з одними й тими ж підприємцями. Деякі з них почали освоювати бюджетні кошти за кілька днів після реєстрації своєї підприємницької діяльності, деякі, вочевидь, консультувалися у впливових родичів. Та про все по порядку.
Тернопіль – на ремонті! Принаймні саме так виглядало місто весною, влітку та в перші тижні осені. Після впровадження адмінреформи, бюджети міст значно зросли, що дало можливість їх очільникам більше витрачати. В нашому місті левова частка бюджету йде в… ремонти!
Усім цим процесом як правило займається Управління житлово-комунального господарства Тернопільської міської ради. Спочатку нас зацікавило, скільки ж коштів з міської казни уже «закатали» в асфальт та бруківку. Та коли ми почали переглядати, з ким та як Управління ЖКГ укладає угоди, зацікавилися ще більше…
Так за останні десять місяців 2018 року Управління ЖКГ уклало 387 угод на суму в понад 269 мільйонів гривень. Для об’єктивності слід зазначити, що деякі витрати не стосувалися ремонтів. Приміром, як оплата за електроенергію, тощо. Та цікаво інше. У списку фігурує багато фізичних осіб-підприємців, які надавали послуги мерії на суму до 200 тисяч гривень.
Що це означає? Якщо по простому, то всі тендери до 200 тисяч гривень проводять з використанням допорогових процедур, що дає можливість замовнику не проводити відкритий аукціон для закупівлі товарів, а укласти «прямий» договір. Це, до речі, дозволено законом. Хоча добросовісний розпорядник бюджетних коштів може користуватися системою «Prozorro» і в допорогових торгах. Але для чого? Якщо це звузить простір для «маневру» та «підкине» зайву роботу. І як в такому випадку вийде укладати десять договорів з одним підприємцем?
Оформився – і в ЖКГ
Так, активно співпрацює з Тернопільською міськрадою фізична особа-підприємець Роман Ігорович Яремчук. Цей чоловік зареєструвався як підприємець (згідно публічних даних Мінюсту) 3 жовтня 2016 року. А вже 11 жовтня того ж року уклав перший контракт на суму понад 55 тисяч гривень з Управлінням житлово-комунального господарства. За цю суму Яремчук капітально ремонтував внутрішньо будинкові інженерні мережі в житловому будинку на вул. Брюкнера,2.
Далі браку в коштах платників податків чоловік не відчував. Угоди з Управлінням житлово-комунального господарства укладалися одна за одною, а часто й в один день. І більшість з них – вартістю до 200 тисяч гривень. Тобто такі, що можуть не проходити тендерні торги.
Ми зателефонували до Романа Яремчука, щоб запитати, чи збігом є той факт, що після кількох днів з моменту реєстрації його як підприємця, він уклав перший договір з Управлінням ЖКГ. Чоловік підняв слухавку, вислухав наше питання, кілька секунд промовчав і відповів, що не цікавився цим.
«Зараз я пораджуся із своїм бухгалтером і перетелефоную»,- сказав Роман Яремчук.
Проте ні він, ні його бухгалтер до нас так і не зателефонували.
Угоди для зятя і чоловіка депутатки
Не менш цікавою є співпраця мерієї з іншим підприємцем – Сушко Михайлом Сергійовичом. Чоловік в цьому році вже освоїв 1 мільйон 447 тисяч бюджетних гривень. Усі вони – по угодах з Управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської міськради. За останні десять місяців, згідно даних публічних закупівель, Сушко уклав з управлінням ЖКГ 26 угод. При чому 14 з них – в один день – 4 квітня 2018 року. Також одразу дев’ять угод ФОП уклав 2 липня 2018 року. Усі вони – до 200 тисяч гривень, тобто не потребують проведення тендеру. Цікаво, що раніше Сушко як ФОП справи з державними грошима не мав. Управління ЖКГ – це його перший досвід. Усі угоди Сушко з радою, до слова, стосуються ремонту, або монтажу дитячих майданчиків.
Перший досвід – а такий рівень довіри з боку чиновників, що готові підписувати угоди «пачками» вдень. Ми вирішили поцікавитися у Михайла Сергійовича, як йому це вдається.
Та після того, як ми зателефонували, представилися, чоловік сказав, що часу на спілкування не має, і просто кинув слухавку.
Як виявилося, пан Михайло – непересічний тернополянин. Чоловік з такими ж ініціалами та місцем реєстрації одружений з Сушко Зоряною Степанівною – донькою депутатки міськради від фракції «Свобода» Галини Гевко. Депутатка, між іншим, також очолює постійну комісію ради з питань ЖКГ. Мабуть, Галина Орестівна, як «жеківка» з досвідом, консультувала свого зятя з приводу угод з управлінням житлово-комунального господарства.
Хоча не виключено, що Михайло Сушко перейняв досвід укладання угод з Управлінням ЖКГ у свого тестя – чоловіка депутатки Галини Гевко – Степана. Він також, згідно публічних закупівель, вміє укладати угоди в один день. В цьому році пан Степан освоїв 594 тисячі бюджетних гривень по угодах виключно з Управлінням ЖКГ.
«Батько помер, тому так…»
Ще один цікавий підприємець, а точніше родинний підряд ФОПів – Кульба Володимир Іванович, Кульба Борис Володимирович та Кульба Віталій Володимирович. Кожен з них в реєстрах фігурує як фізична особа-підприємець. І угоди по наданню послуг з кожним Управління житлово-комунального господарства укладає окремо і часто-густо в один день.
Начальник Управління житлово-комунального господарства ТМР Олег Соколовський:
«Була фірма Кульби, який всі ці роботи виконував. Він помер. І тепер вони розділилися. Зараз вони вирішують, як об’єднатися. Можливо, знову буде одна фірма. Це просто тимчасово»,- пояснював нам Олег Соколовський.
“Скажіть ще, до 200 тисяч – ви просто укладаєте договір?”,- запитали ми.
“Так. Без проблем” – відповів Олег Іванович.
Проте ж, не Кульбами єдиними… Ми запитали й про інші «неймовірні збіги» та десять угод «На руки», проте Олег Іванович почав переконувати нас у тому, що окрім Кульб, такого бути не може.
«Ну зайдете, подивитеся»,- сказав Соколовський і побіг.
Ми, власне, тому й запитували, бо уже до розмови з начальником Управління усе подивилися. Мабуть, у нас та чиновників різне сприйняття реальності, або ж і допорогові угоди в один день, і збіги в реєстраціях, і родинні зв’язки, – все це просто випадковість.
Так чи інакше, але це далеко не усі випадковості, які ми висвітлили у цій публікації. Щоб не виснажувати читача містичними збігами, продовжимо оповідати про міську казну в наступних публікаціях. Адже ремонти в Тернополі роблять за податки містян, а не з кишень чиновників. Тож далі буде…
