Рівень сексизму у дописах лідерів думок Тернопільщини з нагоди 8 березня виявився чи не найнижчим в Україні – 10%. Щоправда, про права жінок згадала така ж кількість дописувачів – 10%.Такі результати дослідження, яке опублікував днями Інститут масової інформації.
Поділ на “чоловічі” та “жіночі” сфери життя досі міцно вкорінений в нашу культуру. Однак саме 8-го березня рівень концентрації сексизму у привітаннях зазвичай перевищує всі норми, тож в цей день можна зробити приблизні висновки про стереотипи, якими послуговуються українці. Загалом дослідили 259 фейсбук-акаунтів лідерів думок з усієї України. З них про 8 березня напередодні та в Міжнародний день боротьби за жіночі права написали 124 користувачі. З них у 45,2% випадків у текстах спостерігався відвертий сексизм, натомість лише 26,6% написали про права жінок.
Найчастіше у дописах згадували про свято весни – 31,1%, справжню жіночність – 26,9%, іронічно, з сарказмом або неприхованою агресією згадали цей день 12,6%, краса та об’єктивація жінок стали темою для 10,9% дописів, не могли не згадати про берегиню – 10,1%.
Найбільше сексистських стереотипів виявилося у дописах лідерів думок Дніпра та Сум – 100% із опублікованих з нагоди 8 березня текстів, Херсоні – 87,5%, Одесі та Чернігові – 80%, Миколаєві – 77,8%, Вінниці – 71,4%. Найбільше ж дописів про права жінок було на Буковині – 100% написаних до Міжнародного дня боротьби за права жінок текстів, Львів – 60%, Донбас – 57,1%.
Що ж до Тернополя, то лідери думок переважно обійшли увагою це свято. Із 10 людей, відібраних регіональною представницею, а серед них були директор школи, громадські активісти, психологині, відомі мандрівники та спортсмени, про нього написали лише двоє: спортсменка Лілія Проць та рекламіст і блогер, дописи якого часто стають колонками місцевих видань, Володимир Гевко.
Так, Володимир Гевко в своєму дописі почав із того, що відмовлятися від “традиційного” уявлення про 8 березня – важко через усталені стереотипи. Але потім чомусь відповідальність за підтримку цих стереотипів поклав саме на жінок, навіть вказав якого віку.
“Відмовлятись від «восьмеберезня» не так легко, як може виглядати на перший погляд. Практично будь-яка публічна спроба збити пафос з цієї традиції та зішкрябати наждачкою сучасного мислення її сакральну позолоту наражається на публічне засудження старших і навіть середнього віку жіночок і звинувачення у жлобстві.
Не хочеш дарувати квіти чи подарунки? Хахаха, та ти просто жлоб і навіть не заперечуй. Жлоб, скнара і жмикрут скупий. За сто гривень вдавишся. І купа сердечок і лайків підтримки.
І що характерно – стереотип про щедрого чоловіка активно підтримується навіть жінками розумними, активними і юними. Чоловік повинен дарувати подарунки. І знаки уваги. І подарунки як знаки уваги. І знаки уваги як подарунки. Скупий чоловік – гірше алкоголіка”, – написав у фейсбуці Володимир Гевко.
І хоч підсумком допису є думка, що стереотипне уявлення про “чоловічі” та “жіночі” ролі робить заручниками ситуації обидві статі, незрозуміло, чому узагальнення про “жіночок” конкретного віку робить їх винними у стереотипах, які поширюють в такій же мірі і чоловіки?
Тим часом тернопільська спортсменка та чемпіонка світу з пауерліфтингу Лілія Проць поділилася досвідом, як це було – входити у “чоловічий” вид спорту 27 років тому.
“Я мала право на заняття спортом. Але дуже довго боролася зі стереотипом, що заняття штангою не для дівчат/жінок. Я стала першою жінкою у Тернополі, яка виконала норматив майстра спорту України та майстра спорту України міжнародного класу з пауерліфтингу. Я була, тією на кого рівнялися дівчата і починали впевнено займатися пауерліфтінгом чи важкою атлетикою. Сьогодні – моє свято”, – написала чемпіонка світу.
До слова, варто зауважити, що дискусії довкола 8 березня точаться не лише напередодні Міжнародного дня боротьби за жіночі права. Наратив, що цей день – “комуняцьке свято”, знецінює саму ідею його офіційної назви, тим часом, як певні політичні рухи справді намагаються “присвоїти” його і вкласти в нього посил про “свято весни, краси та жіночності”. Тим паче варто звернути увагу, з якими словами жінок вітають ті, хто вважає 8 березня ще одним святом в календарі, а не днем привернення уваги до проблем нерівності статей. На жінок і далі вішають стереотип про берегинь роду, нав’язують думку про те, що краса – чи не єдине, що справді для них важливо. Хоча насправді 8 березня – про можливість отримати освіту, а згодом і фах, незалежно від статі, про реалізацію себе не лише в родині, про те, що посади та нагороди отримують не просто жінки, шатенки/блондинки чи чиїсь дружини, а фахівчині у своїх галузях.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інститут масової інформації у Тернопільській області
Цей моніторинг здійснено на замовлення Національного Демократичного Інституту завдяки щедрій підтримці британського народу через Міністерство закордонних справ, у справах співдружності та розвитку в межах Фонду розвитку ефективного врядування. Думки, висловлені тут, належать авторкам та авторам і не обов’язково відбивають погляди Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку або Уряду Її Величності.
Головне зображення: Freepik
