11.05.2021
Аналітика Новини Соціальні проблеми

Узагальнення та стигматизація: як представники нацспільнот стають “героями” кримінальної хроніки тернопільських онлайн-медіа

Зазвичай люди інших національностей з’являються у ЗМІ Тернопільщини як герої новин про злочини. Стається так тому, що пресслужби відповідних структур вказують національність чи громадянство людей, про яких згадують. А медіа вже виносять це в заголовки, роблячи “родзинкою”.

Регіональна представниця ІМІ в Тернопільській області проаналізувала новинні стрічки кількох онлайн-медіа Тернопільської області за останні два роки. З побаченого можна зробити наступний висновок: найбільше “дістається” ромам. Саме представників цієї спільноти зазвичай виносять у заголовок, щоб акцентувати увагу на особах підозрюваних чи обвинувачених.

Таким чином з’являються новини з заголовками Відчула погану енергетику та почала викачувати яйця: як жінка ромської національності знімала пороби”, або “У Тернополі розшукують жінку ромської національності, яка видурила гроші в 96-річної пенсіонерки”. 

В цих новинах національність використовують для більшої клікабельності. Хоча тим самим створюють негативний стереотип щодо ромської громади. Зрозуміло, що ЗМІ не пишуть у заголовках національність, коли підозрюваним є українець. Швидше за все, таке повідомлення взагалі обійдуть увагою, натомість крадіжка чи випадок шахрайства стає сенсацією, якщо у цьому підозрюють людину іншої національності. Таким чином у новинних стрічках формується штучне уявлення, що до певних злочинів начебто більше схильні представники певних нацспільнот, а окремі злочини чи порушення є системою або взагалі способом життя.

Такі маніпулятивні прийоми створюють оманливе враження, що певна спільнота більш схильна до порушень та злочинів. Джерело: Скрін з сайту teren.in.ua.

Нагадаємо, в Кодексі журналістської етики вказано: “Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики”.

Тож акцентувати на національності ромів чи інших спільнот є неприпустимим, коли йдеться про злочини чи правопорушення, адже не вона є для цього причиною.

Тим часом деякі ЗМІ активно пропагують такі новини, “підсилюючи” заголовки узагальненнями чи подаючи один випадок як систему.

 Як наприклад, “На Тернопільщині особи ромської національності обкрадають людей” або “На Бучаччині “десант” ромів наробив біди: у жінки пропало майже 20 тисяч гривень”. Останній приклад – за 2019 рік, і слово “десант” взяли із повідомлення Нацполіції. Дослівно там також подали і цитату “випадки, коли в село заїжджають особи ромською національності і після їхнього візиту хтось втрачає майно, – трапляються доволі часто”. У новині “Непрохані гості обікрали пенсіонерку на Тернопільщині”, де також йдеться про крадіжку, в якій підозрюють “жінок та чоловіка ромської національності” скопіпейстили з повідомлення Нацполіції і речення “Більшість з них справжні психологи та маніпулятори, зокрема, особи ромської національності”.

У заголовку маніпулятивно протиставляються виконання громадянського обов’язку та злочин. Джерело: скрін з сайту galas.te.ua.

Начальник відділу комунікації Головного управління Нацполіції в Тернопільській області Сергій Крета пояснює: намагаються не акцентувати на національності в своїх повідомленнях.

– У нас є вказівки від департаменту комунікацій не вказувати національність людини, натомість можемо вказати місце реєстрації. Наприклад, “жителі сусідніх держав Кавказького регіону”, або “жителі Закарпатської області”. Тож, якщо підозрюваними є роми, які мають документи і там вказано, звідки вони, то вказують саме це, а не їхню національність. 

Що ж до інцидентів, на які вказала регіональна представниця, Сергій Крета прокоментував, що надалі ретельніше звертатимуть на це увагу. Однак, відслідкувати, як наданою пресслужбою інформацією скористаються ЗМІ, – тут вже керівники відділів комунікацій безсилі, пояснив він.

Речниця обласної прокуратури Леся Гурецька також запевнила: у них дотримуються стандартів журналістської етики. Тож про національність підозрюваних чи обвинувачених ніколи не йдеться, вказують лише громадянство. 

Але й в таких випадках медіа часто акцентують увагу, що злочин скоїли саме іноземці, виносячи це в заголовки. Як наприклад у новині “Іноземець обікрав тернополянина в ресторані” чи Африканець вирвав з рук неповнолітньої смартфон”.

Медіаюрист Роман Головенко зауважує стосовно уточнень про громадянство підозрюваних та обвинувачених.

– Який стосунок має як одна, так і друга ознака до ймовірного злочину? Це породжує негативні стереотипи й ворожість уже за іншою ознакою, які до того ж пов’язані й, знаючи одну, вже можна приблизно вирахувати й іншу ознаку, – коментує Головенко. 

Так, читаючи про шахрайство, в якому підозрюють “жительок Закарпатської області” чи злочин, з яким пов’язують громадян “країн Кавказького регіону”, неважко припустити, про які національності йде мова.

Окремо варто вказати, що час від часу видання ще й не дотримуються коректної лексики, вживаючи в новинах не самоназву етнічної спільноти. Також використовують недоречні зображення, де представники спільноти, про яку пишуть, танцюють та співають, коли мова йде про крадіжку.

Безвідносно до тематики, коли мова йде про національні спільноти, варто використовувати їхні самоназви. Джерело: скрін з сайту ternopolyany.te.ua.

Підсумовуючи, варто нагадати, що в 2018 році Україною прокотилася серія погромів у ромських таборах, один із них трапився в Тернополі. Тож місцевим медіа варто відповідальніше ставитися до посилів, які вони транслюють. Зокрема, не акцентувати на національності підозрюваних та обвинувачених і не використовувати мову ворожнечі, згадуючи про національні спільноти, щоб не формувати упередженого до них ставлення. Грати на емоціях читачів, протиставляючи одну нацспільноту іншій, не менш небезпечно – таким чином закріплюються негативні стереотипи щодо певних громад. 

 Дотримання цих рекомендацій допоможе не підсилювати штучно та не поширювати ксенофобських настроїв у суспільстві.

Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області 

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

Головне зображення: unsplash

Схожі пости

У Тернополі водій тролейбуса потрапив під колеса автомобіля, усуваючи несправність

Відсьогодні у Тернополі працює “Палац кіно”: що показують та яка ціна квитків

У поліції наразі не можуть сказати, коли будуть результати експертизи щодо резонансного злочину у Тернополі (відео)

Марія Голді