Зазвичай люди інших національностей з’являються у ЗМІ Тернопільщини як герої новин про злочини. Стається так тому, що пресслужби відповідних структур вказують національність чи громадянство людей, про яких згадують. А медіа вже виносять це в заголовки, роблячи “родзинкою”.
Регіональна представниця ІМІ в Тернопільській області проаналізувала новинні стрічки кількох онлайн-медіа Тернопільської області за останні два роки. З побаченого можна зробити наступний висновок: найбільше “дістається” ромам. Саме представників цієї спільноти зазвичай виносять у заголовок, щоб акцентувати увагу на особах підозрюваних чи обвинувачених.
Таким чином з’являються новини з заголовками “Відчула погану енергетику та почала викачувати яйця: як жінка ромської національності знімала пороби”, або “У Тернополі розшукують жінку ромської національності, яка видурила гроші в 96-річної пенсіонерки”.
В цих новинах національність використовують для більшої клікабельності. Хоча тим самим створюють негативний стереотип щодо ромської громади. Зрозуміло, що ЗМІ не пишуть у заголовках національність, коли підозрюваним є українець. Швидше за все, таке повідомлення взагалі обійдуть увагою, натомість крадіжка чи випадок шахрайства стає сенсацією, якщо у цьому підозрюють людину іншої національності. Таким чином у новинних стрічках формується штучне уявлення, що до певних злочинів начебто більше схильні представники певних нацспільнот, а окремі злочини чи порушення є системою або взагалі способом життя.
Нагадаємо, в Кодексі журналістської етики вказано: “Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики”.
Тож акцентувати на національності ромів чи інших спільнот є неприпустимим, коли йдеться про злочини чи правопорушення, адже не вона є для цього причиною.
Тим часом деякі ЗМІ активно пропагують такі новини, “підсилюючи” заголовки узагальненнями чи подаючи один випадок як систему.
Як наприклад, “На Тернопільщині особи ромської національності обкрадають людей” або “На Бучаччині “десант” ромів наробив біди: у жінки пропало майже 20 тисяч гривень”. Останній приклад – за 2019 рік, і слово “десант” взяли із повідомлення Нацполіції. Дослівно там також подали і цитату “випадки, коли в село заїжджають особи ромською національності і після їхнього візиту хтось втрачає майно, – трапляються доволі часто”. У новині “Непрохані гості обікрали пенсіонерку на Тернопільщині”, де також йдеться про крадіжку, в якій підозрюють “жінок та чоловіка ромської національності” скопіпейстили з повідомлення Нацполіції і речення “Більшість з них справжні психологи та маніпулятори, зокрема, особи ромської національності”.
Начальник відділу комунікації Головного управління Нацполіції в Тернопільській області Сергій Крета пояснює: намагаються не акцентувати на національності в своїх повідомленнях.
– У нас є вказівки від департаменту комунікацій не вказувати національність людини, натомість можемо вказати місце реєстрації. Наприклад, “жителі сусідніх держав Кавказького регіону”, або “жителі Закарпатської області”. Тож, якщо підозрюваними є роми, які мають документи і там вказано, звідки вони, то вказують саме це, а не їхню національність.
Що ж до інцидентів, на які вказала регіональна представниця, Сергій Крета прокоментував, що надалі ретельніше звертатимуть на це увагу. Однак, відслідкувати, як наданою пресслужбою інформацією скористаються ЗМІ, – тут вже керівники відділів комунікацій безсилі, пояснив він.
Речниця обласної прокуратури Леся Гурецька також запевнила: у них дотримуються стандартів журналістської етики. Тож про національність підозрюваних чи обвинувачених ніколи не йдеться, вказують лише громадянство.
Але й в таких випадках медіа часто акцентують увагу, що злочин скоїли саме іноземці, виносячи це в заголовки. Як наприклад у новині “Іноземець обікрав тернополянина в ресторані” чи Африканець вирвав з рук неповнолітньої смартфон”.
Медіаюрист Роман Головенко зауважує стосовно уточнень про громадянство підозрюваних та обвинувачених.
– Який стосунок має як одна, так і друга ознака до ймовірного злочину? Це породжує негативні стереотипи й ворожість уже за іншою ознакою, які до того ж пов’язані й, знаючи одну, вже можна приблизно вирахувати й іншу ознаку, – коментує Головенко.
Так, читаючи про шахрайство, в якому підозрюють “жительок Закарпатської області” чи злочин, з яким пов’язують громадян “країн Кавказького регіону”, неважко припустити, про які національності йде мова.
Окремо варто вказати, що час від часу видання ще й не дотримуються коректної лексики, вживаючи в новинах не самоназву етнічної спільноти. Також використовують недоречні зображення, де представники спільноти, про яку пишуть, танцюють та співають, коли мова йде про крадіжку.
Підсумовуючи, варто нагадати, що в 2018 році Україною прокотилася серія погромів у ромських таборах, один із них трапився в Тернополі. Тож місцевим медіа варто відповідальніше ставитися до посилів, які вони транслюють. Зокрема, не акцентувати на національності підозрюваних та обвинувачених і не використовувати мову ворожнечі, згадуючи про національні спільноти, щоб не формувати упередженого до них ставлення. Грати на емоціях читачів, протиставляючи одну нацспільноту іншій, не менш небезпечно – таким чином закріплюються негативні стереотипи щодо певних громад.
Дотримання цих рекомендацій допоможе не підсилювати штучно та не поширювати ксенофобських настроїв у суспільстві.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області
Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House
Головне зображення: unsplash
About the author
“Літр баланди та 450 грамів каші, а тоді 10 годин на шахті”: історія політв’язня з Тернопільщини Ігоря Олещука
– Кадебісти знайшли написаний мною звіт, але під псевдонімом "Грушка". Там я писав, що в школі була дискусія стосовно Мазепи. Історик називав його зрадником, а ми з однокласниками не боялися назвати його патріотом. По цьому знайшли мою контрольну роботу і прийшли по мене... Дали 25 років таборів суворого режиму. Мені було 17... Травень 2021-го року. Майже 73 роки опісля, двором, що на початку вулиці Коперніка, походжає чоловік. З сусідніх дворів вітер приносить сюди білі пелюстки цвіту аличі та вишень. І волосся у чоловіка таке ж біле. Надворі +20, а він – у довгій куртці. Ліва рука – у в'язаній чорній рукавиці. Згодом пояснить: рука мерзне і опухає. Чоловік оглядає дві наглядацькі вишки. Деревина почорніла від дощів. Де-не-де поламані поручні. – Діти гралися, – з посмішкою каже чоловік в чорній рукавиці. Прикидає, що варто десь дістати 3,5 метри дощок, аби встигнути […]
Захворюваність на ковід на Тернопільщині знижується вже 5 тижнів поспіль – епідеміолог
На Тернопільщині тенденцію до зниження захворюваності на ковід спостерігають вже 5 тижнів поспіль, про це на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом 14 травня розповів лікар-епідеміолог обласного лабораторного центру Володимир Паничев. З 7 квітня в області спостерігають тенденцію до зниження захворюваності, однак впродовж тижня захворюваність не однакова. Це стала тенденція в цілому в країні, пояснив епідеміолог. – Пов'язано це з поведінкою людей, які зазвичай не звертаються за допомогою в п'ятницю-неділю, а чекають до понеділка. Тому середа-четвер – це тижневі піки, – каже Паничев. – Попри це, жовта лінія на діаграмі – це лінія тренду, яка вказує на тенденцію до зниження захворюваності. Впродовж трьох останніх тижнів середньоденна захворюваність в області наступна: – на цьому тижні – 146 випадків в середньому за день; – на попередньому тижні – 211; – два тижні тому – 271. Ці цифри говорять про чітку тенденцію […]
Тернопільським пенсіонерам за віком знову відновлять пільговий проїзд вдень
Із суботи, 15 травня, в Тернополі скасують обмеження щодо пільгового проїзду пенсіонерів за віком з 10.00 до 16.00. Відповідне рішення ухвалили на засіданні міського штабу для боротьби з коронавірусом. Нагадаємо, це обмеження ввели 22 березня, зважаючи на те, що через карантинні обмеження місць у громадському транспорті не вистачало для всіх, а особливо важко було дістатися на роботу працівникам критичних структур, зокрема, медикам. Як оцінив епідемічну ситуацію в місті лікар-епідеміолог Володимир Паничев, вона має тенденцію до зменшення кількості інфікованих. І вже не перший тиждень. – В цілому ситуація, яку ми спостерігаємо на сьогодні, є підставою, щоб приймати рішення про послаблення карантинних заходів, – каже Паничев. – Відповідно до постанови Кабміну №320, яка дає право посилювати заходи місцевій владі, тепер можна розглядати питання щодо скасування деяких обмежень, введених раніше. Наприклад, щодо обмеження проїзду у громадському транспорті. Читайте також: “А де ж транспорт? […]
Хто зміг потрапити на фінал Кубка України та що відбувається на стадіоні (фоторепортаж, відео)
Бути присутніми на фіналі Кубка України з футболу, де 13 травня зіграють "Динамо" (Київ) та "Зоря" (Луганськ), змогли далеко не всі. Із виділених лише 3000 місць на матч потрапили люди "від футболу", медики, атовці та вихованці дитячих спортшкіл. Про це Терміново розповів голова обласної асоціації футболу Тарас Юрик. За його словами, перш за все квитки отримали "довколафутбольні" люди. – В нас були колективні заявки усіх команд чемпіонату області та чемпіонатів районів, вони мали можливість викупити певну кількість квитків. На це була виділена квота. Велику частину отримали ветерани футболу та дитячо-юнацькі спортивні школи, – розповідає Юрик. – Квитки отримали медики, воїни АТО. За словами Юрика квитки отримували за принципом колективних заявок. Крім того частина квитків пішла і на команди "Зоря" та "Динамо". До цього на рішенні міського штабу для боротьби з коронавірусом йшла мова, що їм виділять 10% від квитків. Дісталися […]
“Мінусуємо в прирості захворювань”: ситуація з ковідом на Тернопільщині різко покращала, але чекають на наслідки травневих свят (відео)
На Тернопільщині та в обласному центрі, зокрема, різко знижується кількість випадків інфікування коронавірусом, а також кількість пацієнтів, які саме хворіють. В Тернополі приріст захворюваності взагалі пішов у мінус – становить -49,8%. Такі дані на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом у п'ятницю, 7 травня, повідомив лікар-епідеміолог Володимир Паничев. Епідеміолог нагадує: перед святами він висловлював занепокоєння, щоб внаслідок застіль та гостин рівень захворюваності не почав рости знову. Але наразі критерії оцінювання ситуації дозволяють говорити, що є тенденція до зниження і вона є стабільною: адже знижується не лише кількість нових випадків, а й зменшується кількість людей, які хворіють. – Станом на сьогодні це 6 468 людей, а це вдвічі нижче, ніж ми мали в пік підйому захворюваності, – каже Паничев. – Кількість тих, хто одужують, перевищує кількість тих, хто захворіли. Зменшується також відсоток зайнятості ліжок у медзакладах: 29,7% – це […]
Теми, які викладати геть нелегко: чому навчатимуть тернопільських старшокласників на резонансному спецкурсі
У 2021-2022 навчальному році “Основи сім’ї” ввійдуть до переліку предметів, які мають бути у шкільній програмі Тернопільської міської територіальної громади. Відповідне рішення ухвалили на сесії міськради наприкінці січня цього року. Хоча напередодні по Україні активісти, батьки та фахівці піддали курс нищівній критиці через наявність у підручнику спірних тез та засилля шаблонних, але не завжди підтверджених реаліями, некоректних висновків. Щоправда, до частини зауважень автор курсу все ж дослухався. У Тернополі кінцеве рішення таки дали можливість приймати учням та їх батькам. Якщо вони вирішать, що ці уроки не є необхідними, на них можна буде не ходити. Оцінюватимуть предмет як кінцевий запис у табелі “зарах/незарах”. Аби зрозуміти, про що саме цей курс, журналістка видання “Терміново” придбала робочі зошити для учнів 10-11 класів та проглянула їх із психологинею, директоркою Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги “Родина” Оленою Нагірною. Тут мусимо зробити уточнення: після численних звернень […]
