Президент ГО “Ротарі клуб Тернополя” Ігор Цепенюк помер у кисневій масці під дверима інфекційного відділення Бучацької райлікарні, куди його привезли на швидкій на гемодіаліз. Про обставини смерті чоловіка написала у соцмережі Фейсбук його дружина Валентина Цепенюк, яка також опублікувала останнє прижиттєве фото коханого.
“Помер після важкої дороги до Бучача”
Як виявилося, чоловік який лікувався від СOVID-19, мав хворі нирки і потребував гемодіалізу, а Тернопіль немає такого відділення для ковідних хворих. Така допомога передбачена аж в Бучацькій райлікарні. Відтак пацієнта везли майже сотню кілометрів до райцентру. Після важкої дороги 24 листопада Ігор Цепенюк помер.
“Сьогодні по п‘ятій годині дня під дверима бучацького інфекційного відділення в швидкій мій чоловік, після тяжкої виснажливої дороги в кисневій масці, помер. Реанімувати не змогли, – написала його дружина. – Він говорив, що не доїде, він говорив, що помре. Але ми тарганили його в Бучач! І ми його вбили! Бо великий Тернопіль не спроможний мати у себе відділ гемодіалізу для ковідних хворих та ще й залежних від кисню. Для Тернополя ця втрата пройде непомітно. Але вона покалічила нашу родину і всіх, хто знав мого чоловіка!”
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2843318115939932&id=100007853142118
Ігор Цепенюк був підприємцем, волонтером, доброю і світла людиною, розповідають його друзі та знайомі. Багатьох вразила така несподівана смерть чоловіка.
“Я мала чоловіка, за якого дякувала Богу! Він був чудовим батьком, дідусем, швагром, сватом, другом, розумним порадником, надійним плечем! Йому було всього 57 років! – пише Валентина Цепенюк. – Тепер вже все – БУЛО, і більше нічого не буде! Пустка і туга! Прошу всіх, хто знав мого чоловіка, Цепенюка Ігоря, та й тих, хто не знав – помоліться за його душу, бо він пішов у небуття дуже несподівано. Хай Господь простить йому всі гріхи його, вільні та невільні! Дякую всім!”
“Така логістика затверджена штабом”
Чому у Тернополі немає відділення гемодіалізу для ковідних хворих і чому таких пацієнтів доводиться транспортувати аж так далеко? Про це журналістка Терміново запитала начальницю обласного управління охорони здоров’я Ольгу Ярмоленко. Вона повідомила, що про смерть Ігоря Цепенюка, який був відомою у Тернополі людиною, дізналася із соцмережі. Пані Ярмоленко співчуває його рідним та близьким, проте за яких обставин помер чоловік, їй наразі невідомо. Начальниця управління тільки буде все з’ясовувати. Як пояснює, у стаціонарі лікуються сотні людей, і вона просто не може знати все про кожного.
У Тернопільській області відділення гемодіалізу є в Тернополі, Заліщиках, Кременці та Бучачі. Оскільки у Тернополі найбільша кількість пацієнтів, яким потрібен апарат “штучної нирки”, то ковідних хворих, які потребують гемодіалізу, скеровують за межі обласного центру.
– Якщо в гемодіалізного хворого підтверджується COVID-19 , його переправляють в Бучач, – каже Ярмоленко. – Багато хворих від початку пандемії лікують в такому випадку у цьому райцентрі. Така логістика передбачена і затверджена рішенням штабу боротьби з коронавірусом.
За словами Ольги Ярмоленко, у Тернополі гемодіалізне відділення обслуговує дуже багато пацієнтів. Тому хворих з ковідом, стверджує вона, тут прийняти неможливо, бо апарат стоїть біля апарата і ковідні хворі можуть інфікувати інших.
До Бучача хворого возили не вперше
До речі, разом з Ігорем Цепенюком на COVID-19 хворіла і його дружина. Подружжя лікувалося у Тернопільській райлікарні. Про це Валентина Цепенюк писала на своїй сторінці у Фейсбуці 19 листопада. Вона закликала усіх не виходити нікуди зайвий раз, носити маски, щоб вберегтися від цієї небезпечної хвороби.
“Ми з чоловіком лежимо з цим діагнозом в Тернопільській районній лікарні. Чоловік тиждень лежав вдома, а з 9 листопада в лікарні, а я лягла 16-го. Нам зробили сімейну палату, бо на той момент чоловік вже був у тяжкому стані, а мій стан давав мені можливість його доглядати. Дуже гарна практика – хворий під постійним наглядом, – написала Валентина Цепенюк. – Обов‘язково хочу написати про медперсонал. Люди працюють, як солдати. Робота відлагоджена. Медикаменти всі є. Єдине, що купуємо – антибіотик чоловіку, бо в нього хворі нирки”.
У пості жінка також розповідає, що чоловік від неділі 15 листопада не може дихати без кисневої маски.
“Дуже тяжкі ночі! Кожна все тяжча. В ліжку сидить, бо лежачи задихається і в масці. Вдень, щоб дійти 4 метри до туалету, сидить біля двох годин на ліжку, поки наважиться зняти маску на хвилину. І бігом до маски назад! За цю хвилину рівень кисню в легенях падає до 70% і дуже тяжко піднімається назад до 85-91%. Рівень кисню в легенях має бути від 95%”, – писала дружина.
Як виявилося, Ігоря Цепенюка возили на гемодіаліз до Бучача туди і назад вже не вперше. Про таку поїздку дружина пише у пості від 19 листопада.
“Сьогодні чоловіка повезли в Бучач на гемодіаліз нирок, бо інакше його не витягнути. Це півтори години дороги з кисневим балоном. 4 години діалізу там і півтори години дороги назад. Чекаю і молюся!”, – повідомляла пані Валентина. На жаль, поїздка до Бучача 24 листопада стала для її чоловіка фатальною.
“Усі питання – до обласного управління”
Чому у Тернополі досі не облаштували приміщення для проведення гемодіалізу таким хворим, залишається незрозумілим. Адже явище виснажливих поїздок для пацієнтів, як виявилося, далеко непоодиноке.
Як пояснює начальник міського управління охорони здоров’я Василь Даньчак, міські лікарні не мають апаратів штучної нирки, тому всі пацієнти, які мають ниркову недостатність, обслуговуються у гемодіалізному відділенні обласної університетської лікарні.
– А пацієнти з підтвердженим діагнозом COVID-19, які мають супутню ниркову патологію, згідно наказу управління охорони здоров’я лікуються на базі Бучацької райлікарні, де є апарат штучної нирки, – говорить начальник міського управління.
Він погоджується, що гемодіаліз для ковідних хворих варто було б організувати у Тернополі, де є ціле гемодіалізне відділення.
– Але вирішили, що ковідним пацієнтам буде надаватися допомога з гемодіалізом на базі Бучацької райлікарні. Тому тут всі питання до обласного управління охорони здоров’я, яке видало такий наказ, – зазначає Василь Даньчак.
About the author
Із кранів текла “кава і віскі” : чому тернополяни не змогли набрати чистої води перед її відключенням
Фото ванн з брудною водою, яку набрали напередодні відключення водопостачання у Тернополі, публікують користувачі соцмереж. Як тільки не називають з іронією рідину, яка тече з кранів: кавою, віскі, шампанським, фантою. Брудна вода увечері 18 травня з'являлася у різних мікрорайонах міста, пишуть у соцмережах. Тернополяни цікавляться, чому вода такої поганої якості. Нагадаємо, у Тернополі на два дні припинене водопостачання мікрорайонів “Сонячний”, “Аляска”, “Східний”, “Канада”, “Дружба”, “Кутківці”, “Пронятин”, “Березовиця”, а також довколишніх сіл у зв’язку з плановим промиванням водопровідних мереж і ремонтними роботами на насосних станціях та мережах. Як повідомили у КП “Тернопільводоканал”, постачання води припиняється з 00 год 19 травня до 24 год 20 травня. Проте багато тернополян розповідають, що брудна вода почала тексти з кранів ще з 20.00 18 травня. “Або ванну мити, або сидіти без води 2 дні” “То навіщо писати, що відключають в 00.00 год 19 травня, якщо ти […]
П’ятирічна Злата з Тернопільщини віддала 34 см свого волосся на перуки онкохворим дітям (відео)
Своє довге волосся заради перук для онкохворих діток вирішила підстригти 5-річна Злата Воробель із Заліщиків. Дівчинка цілий рік виношувала цю ідею і нарешті втілила її у життя. - Якось донечка побачила по телебаченню сюжет, де дівчинка віддала своє волосся на виготовлення перук для онкохворих дітей, - пригадує мама Злати Юлія Воробель. - Тоді моя чотирирічна дитина почала розпитувати: що таке онко? Чому діткам необхідні перуки? Чому її ровесники такі бліденькі і сумні? Ми намагались їй все пояснити. А згодом Златочка повідомила, що відмовляється підстригати кінчики, бо хоче відростити достатню довжину, щоб пожертвувати свою косу. На добру справу Злата віддала 34 см волосся. Заплетені дитячі кіски відправили до Львова для проєкту Hair for Share. Як розповідає Юлія Воробель, у її доньки змалечку довге волосся, лише час від часу їй підрівнювали кінці. Проте у останній рік, відколи дитина загорілась мрією стати донором, […]
На Тернопільщині таксист висадив пасажирку з авто, коли вона попросила його одягнути маску
Про неприємний інцидент з водієм таксі у Теребовлі художниця Марія Ворончак написала у фейсбуці. 12 травня на автостанції жінка взяла таксі місцевої фірми “Княже”. “Проїхавши декілька метрів, я помітила, що водій був без маски і попросила його одягнути її. Він не тільки відмовився виконати моє прохання, але розвернувся і висадив мене знову на автостанції”, - написала обурена пасажирка. Жінку не розуміє, чому кожного разу потрібно просити таксистів одягати маски. - Чому керівництво таксі в Теребовлі не зобов'язує водіїв одягати маски при посадці пасажира? Яке право мав водій висадити мене з машини лише за те, що я попросила одягнути маску? - запитує Марія Ворончак. Вона також просить фірму таксі розібратися з поведінкою водія. “Відповів, що не повезе мене” Про цей випадок, як розповіла Марія Ворончак журналістці Терміново, вона одразу повідомила диспетчера служби таксі, де їй сказали, що у ситуації розберуться. Проте […]
“Збив і залишив помирати”: потерпіла у ДТП на Тернопільщині вимагає покарати сина поліцейського
19-річна Олена Хрещук з Тернопільщини добивається покарання винуватця ДТП, в якій вона отримала серйозні травми. Аварія сталася в серпні минулого року. Дівчина за цей час пережила дві операції, наново вчиться ходити, а водій, який є сином заступника начальника Шумського відділення Кременецького відділу поліції розгулює на волі. Про це Олена Хрещук написала на своїй сторінці в Instagram. Аналогічний пост опублікувала її мама Людмила Хрещук у фейсбуці. Матеріал містить фото з елементами насильства (ред.). “Він далі їздить на машині, мотоциклі, тракторі” “8 місяців тому, 24 серпня син замначальника поліції Андрій Д., житель с.Бриків Шумського району на службовому автомобілі батька збив мене і залишив саму помирати на вулиці, - написала у соцмережі Олена Хрещук. - Якби не почули люди в придорожній хаті, то не знаю, що було б зі мною до ранку. У мене внаслідок аварії вибиті зуби, перелом коліна зі зміщенням, струс […]
“Єдина надія – на Всевишнього і добрих людей”: на лікування Арсенка з Тернопільщини вже зібрали перший мільйон доларів
Тисячі людей з Тернопільщини, всієї України та світу об’єдналися заради того, щоб зібрати кошти для маленького Арсена Бориса зі Скалата, в якого діагностували рідкісне захворювання СМА - спінально м’язова атрофія. Небайдужі люди надсилають кошти на рахунки батьків хлопчика, організовують конкурси, ярмарки, розіграші, марафони, розпродажі, благодійні вечори. До доброї справи підключаються школярі, церковні парафії, волонтери, співаки, блогери, політики та підприємці. Нещодавно вдалося зібрати перший мільйон доларів на придбання ін'єкцї, яка коштує 2 млн 300 тис. доларів. “Раніше ми думали, що це нереально...Але завдяки кожному з Вас за три місяці ми зібрали майже половину потрібної суми! Навіть не можу уявити СКІЛЬКИ людей подали нам руку допомоги ! Люди, ми щиро просим, не залишайте нас...Зустрівшись з родиною, розкажіть їм історію Арсенка... У нас єдина надія на Всевишнього і на добрих людей” , - написала у соцмрежі фейсбук мама Арсена Надія Борис. На другий […]
У міськраді чекають на заяву мами залишеного у “Вікні життя” хлопчика
Інформація про те, що мама залишеного у “Вікні життя” хлопчика за кілька днів повернулася за сином, з’явилася у деяких тернопільських ЗМІ. Проте наразі офіційно цього не підтверджують ні у пологовому, ні у міськраді. - Станом на 5 травня до нас із заявою мама не зверталася, - повідомила виданню Терміново начальниця міського управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей Христина Білінська. - Офіційного листа із лікарні про появу мами ми теж не отримували. Дітей переводять з пологового Медична директорка з дитинства та пологової роботи міської лікарні №2 Ольга Сидорчук також не підтвердила зацікавленість матері покинутим сином. Як каже вона, лікарня не займається усиновленням, відтак таких питань вона коментувати не може. Нагадаємо, 28 квітня у "Вікні Життя", що в тернопільській міській лікарні №2, залишили здорового двотижневого хлопчика. Його назвали Володимир Великодній. А наступного дня у “Вікні життя” з’явилися ще новонароджені двійнята. Тут […]
