У пошкоджених вологою домівках, без врожаю на зиму опинилися жителі Коропця Монастириського району та інших сіл на півдні області, які постраждали під час затоплення у червні цього року. Люди сподівалися на відшкодування збитків від держави, зрештою такі обіцянки і озвучувало керівництво області. Проте вже йде другий місяць, відколи сталася негода, а коштів ще ніхто не отримав.
31 липня жителі Коропця написали звернення в Тернопільську облдержадміністрацію з проханням надати їм інформацію щодо відшкодувань. Відповіді люди досі не отримали. Водночас на сайті Тернопільської ОДА з’явилася новина про те, що Кабмін виділив 12,6 млн грн для ліквідації наслідків повені на Тернопільщині. Як йдеться в повідомленні, матеріальну допомогу виплатять тим, чиї житлові будинки пошкоджені, з розрахунку 20 тис. грн на сім’ю.
– Офіційно нам ніхто ще нічого не повідомляв і коли будуть видавати ці кошти, ми не знаємо, – каже жителька Коропця Світлана Данчук.
Тих грошей ні на що не вистачить
Через брак інформації, люди починають переживати, отримають вони гроші чи ні. Адже не у всіх вода була в житлових приміщеннях. У декого затопило лише на подвір’я, пошкодило господарські будівлі та зруйнувало городину. При цьому коропчани бідкаються, що 20 тисяч – надто мала сума, щоб компенсувати завдані їм збитки.
– Я вже близько 10 тисяч гривень витратила. Побілила в двох кімнатах, вапно, фарбу купувала. А також довелося викинути підлогу, бо вона геть погнила, дошки розсипалися в руках, – розповідає Марія Піцьків. – Зараз заливаємо стяжку. Ось рахуйте: 3 тисячі заплатила за причіп піску, 3 тисячі – за причіп гравію і 2 тисячі за цемент. А потім ще треба постелити плитку – на дві кімнати треба не менше 20 тисяч.
Світлана Данчук зауважує, що 20 тисяч – це не компенсація, а просто підтримка, якої вистачить на будматеріали.
– Але на роботу майстрів вже грошей не вистачить, – розмірковує вона.
Жінки розповідають свої історії про те, як живуть після підтоплення. Кажуть, наслідки пожинатимуть ще довго, на допомогу держави особливо не розраховують, адже видно, що надії мало.
Раніше потерпілі від підтоплення жителі Коропця хвилювалися, щоб не повторилася історія 2008 року, коли після повені несправедливо розподілили компенсацію. Проте зараз бачать, що можуть взагалі опинитися без нічого. А якщо і отримають 20 тисяч, то навіть не знають, на що їх потратити – на ремонти чи на придбання на зиму городини, яка пропала через підтоплення.
Досі ночує у школі
Чоловік пенсіонерки Марії Піцьків досі ночує у приміщенні недіючої школи, куди евакуйовували потерпілих після підтоплення. Там зберігаються і всі меблі та речі родини, бо у вологому будинку ніде їх було подіти. Сама пані Марія спить на старому дивані в кухні, адже змушена пильнувати господарку.
– Інші люди вже поверталися до своїх хат, а у нас сильна вологість, ми не маємо де подітись. Тепер залили стяжку, треба, щоб це все повисихало, – описує ситуацію жінка. – Невістка з трьома дітьми зараз живе в її дідуся у Вістрі. Діти плачуть, кажуть, що вже що хочуть додому. А куди я їх поселю, як тут все мокре.
Під час негоди у червні вода зайшла до хати Марії Піцьків та знищила підлогу, у кімнатах вологість. Родині бракує коштів на ремонти.
– Нас семеро в одній хаті живе. Ми з чоловіком, син з невісткою та трьома дітьми, – розповідає потерпіла від підтоплення. – Невістка ніде не працює, син через коронавірус повернувся з Польщі і зараз теж без роботи. Виживаємо на дві пенсії – у чоловіка 1 тис 700 грн і у мене 2 тисячі. За що нам робити ті ремонти? А ще за щось жити треба. Я не знаю, як з того всього вийти… Йде зима, а на городі нічого немає… Думати про це все страшно, бо того навантаження просто можна не витримати…
Жінка каже, що наразі їм матеріально допомогла лише єпархія, також отримала 3 тис 500 грн страхівки. Всі кошти витратили на придбання будматеріалів.
– Може восени люди картоплі накопають і хтось з родини щось підкине. Вже не раз виживали у складних ситуаціях і якось цього разу виживемо, – говорить, не втрачаючи оптимізму, пенсіонерка. – Якби хто міг нам помогти городиною, то будемо вдячні. Бо у нас на городі зараз лише бур’яни ростуть. Ми зневірені і не маємо надії ні на що. У 2010 році тут також була повінь і нас тоді ніхто не спитав, як ми вижили. Боюся, щоб так не було цього разу.
Погнили підлоги, “цвітуть” стіни
У будинку Світлани Данчук під час підтоплення стояло 40 см води. Зараз у помешканні висока вологість, потребують ремонту стіни. Скільки конкретно негода завдала збитків її господарству, жінка не знає.
– Порахувати збитки не можу, я не будівельник, ремонти роблю поступово і постійно випливає щось нове, – ділиться проблемами Данчук. – Спершу, щоб відновити водопостачання в будинку, ми поміняли насос, який згорів через намулення. Це вже 4 тисячі гривень. Потім взялися за фундамент, який був весь у намулі. На матеріали, щоб його наново поштукатурити, та роботу майстра пішло ще 2 тисячі. Поступово беремося до кімнат Скільки це винесе, один Бог знає. Зараз на стінах відлітає штукатурка, все треба збивати, накидати наново, перебілювати.
Добре, що не треба ремонтувати підлогу – бо це значні витрати, продовжує пані Світлана.
– Після повені 2008-го року ми вирішили перестрахуватися, – зірвали зруйновану підлогу і встановили плитку, – говорить жінка. – Зараз сусіди таке саме роблять. А на одну кімнату потрібно близько 10 тис грн. Можете порахувати, на що вистачить тих 20 тисяч. Інша сусідка мала ламінат на бетоні і вже також його викидає, бо він вологи не витримує. Все міняє на плитку, бо так хоч можна нормально зайти до хати.
Світлана Данчук каже, що наразі своїми силами побілила дві кімнати.
– Це просто санітарна обробка стіни, щоб не було чути намулом, – пояснює вона. – Адже взимку буде страшна вологість, все стіни і стеля будуть чорні від грибка та плісняви. Тому зараз починати робити ремонти немає змісту, поки стіни всі мокрі. Треба перечекати, щоб добре висохло. Ми побілили ці дві кімнати, де будемо жити. А в тій кімнаті, де не плануємо зимувати, то навіть нічого не робимо, тому що взимку вона буде страшна. І я навіть не знаю, чи за санітарними нормами в таких будинках можна жити. Але ми не маємо виходу.
Зауважимо, що у 2008 у будинку пані Світлани було 1,7 метра води. Проте тоді вона отримала лише другу категорію, яка передбачала незначну компенсацію. Отриманої суми заледве вистачило на ремонт. Люди, які мали першу категорію, за отримане відшкодування змогли придбати інше житло і переїхати.
В Галичі люди перекривали дорогу
Серед потерпілих від повені є й такі, в кого затопило господарські будівлі та городи. Чи дадуть їм компенсацію, наразі люди не знають.
– Якщо дадуть нам тих 20 тисяч, ми будемо думати, щоб найперше закупити картоплю на насіння на другий рік посадити. Бо ми навіть не маємо посадкового матеріалу, – ділиться переживаннями Світлана Данчук. – Вода знищила городину повністю, ми змушені все купувати. Ми вирощували помідори, перець, огірки і все інше. Зараз на городі немає нічого, одна кукурудза стирчить.
– В мене родичі і багато знайомих живуть в Галичі, який також постраждав від підтоплення. Там виплатили по 20 тисяч, – розповідає коропчанка. – Люди дуже незадоволені, навіть на акції протесту виходили, дорогу перекривали. Але нам наразі взагалі нічого не дали.
Повноцінної оцінки збитків ніхто не проводив
Нагадаємо, одразу у перший день після підтоплення по дворах у Коропці ходила комісія з представників сільради і жителів села і збирала інформацію про завдану повінню шкоду. Про те, що мають бути складені акти на відшкодування збитків, наголошувало і керівництво області. Проте, як виявилося, ніхто з людей не знає, на яку конкретну суму стихія завдала їм збитків, оскільки фахової оцінки не проводили.
Світлана Данчук, як одна з потерпілих, була членом комісії від селищної ради.
– Ми просто обійшли всі будинки у перший день, зразу як тільки зійшла вода, зафіксували факт затоплення. Збитки не оцінювали, ми ж не експерти, – пояснює коропчанка. – Фіксували лиш, що затопило, приміром, житлове приміщення, господарські будівлі, город, які культури там вирощували.
За словами жіки, через тиждень після такого обходу приїхала комісія з Тернополя на чолі з архітектором.
– Він описував все – тріщини, пошкодження будинку, подвір’я, штукатурки. Ніби все професійно робив. Але ця комісія навіть половини будинків не обійшла і поїхала, – пригадує Світлана Данчук. – Після того ні актів ми не бачили, ні архітектор більше не приїжджав. Він заявив, що його робота коштує 120 тисяч. Селищна рада сказала, що грошей немає, щоб люди заплатили самі. А де нам взяти таку суму? Ми так і не знаємо, чим це все закінчилося. Тих актів, що він склав, ми не бачили і його більше не бачили.
“Люди будуть незадоволені”
Селищний голова Коропця Іван Мельник каже, що розуміє настрої людей, але якось змінити ситуацію не в силі, адже коштів не розподіляє і наразі жодної офіційної інформації про виплати в селищну раду не надходило.
– Я не президент і не прем’єр міністр, я нічого вдіяти не можу, – виправдовується голова.
Іван Мельник вважає, що розподіл по 20 тисяч на сім’ю, потерпілу від повені, буде не зовсім чесним. Бо в когось збитки більші, в когось менші.
– Адже виходить, що одну і ту ж суму отримають і ті, в кого була вода в хаті, а це 13 будинків, і ті, в кого була лише навколо хати, – говорить він.
Загалом від підтоплення в Коропці потерпіли 39 господарств та чи всі вони отримають компенсацію, селищний голова не знає. Каже, це треба з’ясовувати в керівництва області.
– Я думаю, що люди будуть незадоволені такими виплатами, – прогнозує Іван Мельник.
Визнає, що цих коштів на ремонти буде недостатньо.
– От зайшла в хату вода, знищило підлогу, ламінат, а тепер треба зробити все нове. Ви за 20 тисяч це зробите? – риторично запитує чоловік.
За його словами, помогти тим людям, які залишилися без врожаю і не матимуть овочів на зиму, сільрада теж не в силі.
– А чим я допоможу? У бюджеті селищної ради грошей немає, ні поля, ні городу теж не маю, – каже Іван Мельник. – А фермери у нас сіяли лише пшеницю.
Допомогу отримають 39 сімей
Скільки сімей отримають матеріальну допомогу? За яким критерієм їх обирали? Чому виплачуватимуть саме по 20 тисяч грн і коли зрештою люди отримають ці гроші? Всі ці питання журналістка Терміново адресувала першому заступник голови Тернопільської ОДА Ігорю Дем’янчуку, який є відповідальним за ліквідацію наслідків повені на Тернопільщині.
– Коли саме люди отримають кошти, точної дати я назвати не можу, бо мені треба відповідати за свої слова, – сказав посадовець. – Але ми вже направили відповідний лист в Міністерство фінансів і 780 тис. грн передбачено на серпень 2020 року. В цю суму якраз входять по цих 20 тисяч, які будуть виплачувати як відшкодування.
Як виявилося, 12,6 млн грн, які виділили Тернопільщині з резервного фонду держбюджету на ліквідацію наслідків повені, не повністю підуть на відшкодування збитків людям. Як пояснює Ігор Дем’янчук, крім підтоплених господарств була ще завдана шкода мостам, у Заліщицькому районі постраждав санаторій.
– Відшкодування передбачене лише тим фізичним особам, щодо яких органами місцевого самоврядування було складено відповідні акти і відповідно ці документи було подано у встановленому законом порядку, – пояснює перший заступник голови ОДА. – Тобто ті люди, котрі подали документи на відшкодування, всі потрапили в цей перелік. На скільки пам’ятаю, є 39 таких сімей, яких органи місцевого самоврядування подавали на відповідні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки (ТЕБ) і з надзвичайних ситуацій (НС). Потім РДА готували відповідний пакет документації, надавали нам, ми його оформляли. І вже 3 липня вони були направлені у Київ.
Зауважимо, що згідно з даними, яке оприлюднювало управління ДСНС в Тернопільській області через кілька днів після стихії, від проходження паводкової хвилі по річці Дністер з 24 по 26 червня постраждав 21 населений пункт у 4-х районах області (Монастириський, Бучацький, Заліщицький та Борщівський). Підтопленими на той час залишалися 107 будівель та 740 га полів.
Звідки взялася сума у 20 тис. грн на сім’ю, якій вода пошкодила будинок і чи отримають відшкодування, скажімо, ті, в кого вода завдала шкоди лише господарським будівлям Дем’янчук пояснити не зміг.
– Цього я не можу сказати, є постанова Кабміну і я не маю компетенції її коментувати, – говорить Дем’янчук. – Я думаю, що тут було обрано принцип категорійності, який було застосовано в сусідніх Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Тобто кошти виділяють на певні категорії – підтоплення будинку – це одне, підтоплення присадибної ділянки – друге і так далі. Є розпорядження Кабміну, воно у відкритому доступі, люди беруть і читають, так само як і я.
Втім, у розпорядженні Кабміну від 5 серпня 2020 р. № 959-р, про яке говорив заступник голови ОДА, журналістка Терміново не виявила даних щодо категорій та критеріїв визначення суми відшкодування.
Чи допоможуть тим, хто втратив врожай?
Терміново також поцікавилося у посадовця, чи отримають якусь допомогу ті жителі Тернопільщини, які втратили через велику воду весь врожай і не мають запасів на зиму. Конкретної відповіді теж не отримали.
– Було б добре, щоб ці люди вирощували цю городину на земельних ділянках, які їм належать, – окреслив позицію керівництва області Ігор Дем’янчук. – Зокрема, йдеться про Заліщицький район. Дуже часто люди розорюють землі у заплаві річки і це, як на мене, неправильно. Ви розумієте, що таке право власності на земельну ділянку чи право користування, тобто надане у встановленому законом порядку. Якщо особа самовільно розорала земельну ділянку, використовує її і не оформляє на неї право користування чи право власності, то це користування яке? Нелегальне. Чи може Кабмін надавати компенсацію на земельні ділянки, які використовуються нелегально? Порядок має бути.
За словами посадовця, всі люди, які вважали, що мають право на отримання компенсації, мали подати необхідну документацію, яка посвідчує їхнє право власності чи користування на земельну ділянку. А обов’язком комісій ТЕБ і НС райдержадміністрацій було ці документи прийняти і передати в Кабмін для вирішення питання щодо виділення коштів на подолання наслідків надзвичайної ситуації.
Чи допоможуть людям, в яких можуть виникнути труднощі з запасом продуктів на зиму – питання залишається відкритим.
Перевірять, чи ніхто не зловживає
Також Ігор Дем’янчук наголошує, що людям, які живуть у зоні можливого затоплення, треба подбати про страхування.
– Якби люди платили всього 200 грн в рік і страхували своє господарство, то проблем не було б, – переконаний посадовець. – Я сам виріс і жив донедавна у зоні підтоплення ( Дем’янчук родом з Івано-Франківщини – ред.). У мене на подвір’ї двічі на рік бувала вода і доти, доки цивілізовано не почали страхувати, мої батьки мали такі проблеми. Зараз страхують і все.
Журналістка Терміново навела приклад жительки Коропця, яка сплачує по 200 грн в рік за страхівку і за зруйновані підлоги у її будинку, отримала лише 3 тис 500 грн відшкодування.
– Ще треба подивитися, чи ця жінка у 2008 році-2010 роках не отримала 300 тис. грн на те, щоб купити інше житло і виселитися з того будинку, в якому вона зараз живе. Таке теж може бути, – каже Ігор Дем’янчук. – Я дав команду провести звірку по тих людях, які регулярно надають свої дані для отримання відшкодування, а насправді отримали великі суми у 2008-2010 роках і вже зловживають щодо тих питань. На це мене наштовхнула ситуація, коли відвідавши один з населених пунктів, найбільше кричав один чоловік. Як виявилося, його односельчани почали виганяти, бо він вже отримав значне відшкодування у 2008 році. Я просто хочу знайти правильний баланс між тим, що виділяє держава і тим, чи справді є потреба в цьому цим людям. Хочу відкинути ті моменти зловживання, які, на жаль, сьогодні є.
Головне фото: Світлана Дрозд
