20.10.2020
Історична спадщина Новини

Сходи та поріг туалету зробили з… надгробних плит: у Залізцях повертають на місце мацеви з єврейського кладовища

Техніка піднімає кам’яну сходинку, вагою кілька десятків кілограмів. Перевертає її. Зі звороту в камені вирізьблені свічник, квіти і напис івритом “тут похована жінка скромна…”, внизу епітафія продубльована польською, як часто бувало у міжвоєнний період…  Після Другої світової мацеви (надмогильні плити з єврейського кладовища – авт.) багато де пішли на будматеріали. В Залізцях їх використали як сходи біля місцевої поліклініки та… туалету. Тепер плити повертають на місце – вивозять на спустошений цвинтар, де на них чекають ще кілька десятків уламків.

Мацеви з єврейського кладовища місцеві жителі почали розносити на власні потреби, дещо пішло “на користь батьківщині” – як будматеріал на території поліклініки. Хоча з роками небайдужі все ж почали повертати плити назад. На спустошеному кіркуті (одна з назв єврейських кладовищ – авт.) вже кілька років лежить гірка з уламків мацев. Це місцеві приносять їх на місце, пояснив Терміново історик та археолог Василь Ільчишин. Він – один із тих, хто бере участь в демонтажі надгробних плит на території поліклініки у Залізцях.

Завдяки своїй формі, мацеви були ідеальним будматеріалом. (Фото: Василь Ільчишин)

– Нещодавно виконком Залозецької селищної ради прийняв рішення про впорядкування об’єктів культурної спадщини на території Залізців та в околицях. Одними із таких є пам’ятки єврейської культури містечка. Зокрема, це мацеви із кладовища, які в радянський період використали як будівельний матеріал і порозкидали територією цілого селища, – пояснює Ільчишин.

Демонтаж надгробків і встановлення нових сходів фінансує єврейська організація “Оелей Цадикім”. 

– Всього демонтували понад 20 плит, як цілих так і фрагментованих, – продовжує розповідати Василь Ільчишин. – Здебільшого вони були у сходах поліклініки, також з мацев була викладена і доріжка поруч, і поріг до старого туалету. Скільки ще є плит у містечку – невідомо, оскільки багато з них були побиті і використанні на будівельний матеріал.

Щоб демонтувати надгробні плити, які використали для сходів, довелося використовувати важку техніку. (Фото: Василь Ільчишин)

У Залозецькому музеї, який от-от мають створити, обіцяють організувати відповідні експозиції, в яких буде висвітлено культуру і вірування усіх етнічних та релігійних груп людей які жили у Залізцях.

Адже попри те, що свого часу в містечку були дві синагоги, війн та повоєнного часу не пережила жодна: одну зруйнували ще на початку ХХ століття, іншу – в Нових Залізцях – у повоєнний час використовували як крамницю. На початку 2000-х років вона перейшла у приватну власність, а згодом її взагалі розібрали.

На початку ХХ століття євреїв у тодішніх Заложцях була третина від всього населення: 2 397 євреїв з 7 315 мешканців. Були дві синагоги. Згідно свідчень істориків, перша згадка про євреїв у містечку датують 1606 роком – тоді єврей не то з Теребовлі, не то з Тернополя орендував у містечку водяний млин. А вже через 40 років у Заложцях почала формуватися повноцінна юдейська громада.

Євреї в містечку зазвичай займалися ремісництвом та торгівлею, на початку ХХ століття є згадка про місцевого юдея-лікаря. Культурне життя процвітало: тут діяли кілька організацій, серед них і молодіжних, бібліотека та драмгурток. У 1895 році в Заложцях за фінансової допомоги єврейського мецената і філантропа європейського рівня барона Гірша відкрили єврейську школу. На початку ХХ ст. до неї ходили 118 учнів. Навчальний заклад закрили росіяни на початку Першої світової. Більше вона не працювала ніколи. 

На місці колишнього єврейського кладовища від мацев залишилися лише уламки, які зносять місцеві жителі. (Фото: Ірина Небесна)

 

 

“(тут похований) чоловік досконалий і чесний…” (Фото: Ірина Небесна)

“Особливих збитків Заложці зазнали під час І Світової війни, адже були практично спалені. Російські військові обвинувачували євреїв у підпалах і всіх гамузом вигнали з міста. На кінець війни єврейська громада складала лише чверть від довоєнної. Так, у 1921 р. з 4 774 мешканців тільки 524 були євреями. Від такого удару громада так і не відійшла. У 1931 р. у Заложцях було тільки 704 євреї”, – так описують Заложці в “Енциклопедії єврейських громад”.

А вже після Другої світової євреїв у містечку не стало взагалі. Ті, хто пережили нацистську окупацію, згодом виїхали. Хто до Ізраїлю, хто у Штати.

Помалу сліди єврейської громади затерлися, як зникали і сліди ще однієї – польської. Немає людей, немає кому підтримувати в належному стані їхню спадщину.

Демонтовані мацеви вивезли на територію єврейського кладовища (Фото: Василь Ільчишин)

Схожі пости

На Тернопільщині 21 новий випадок виявлення COVID-19, більша частина на Шумщині

Чи постраждають діти Тернопільщини через «війну» між ТОДА та облрадою?

Андрій Вацик

У затопленні Тернополя винні тропічні дощі і … коронавірус: як влада міста (не)вирішує проблему (відео)

Євгенія Цебрій