У той час, коли майже весь світ сидить по домівках, а все навчання стало онлайн, у Тернополі мами дітей з інвалідністю також почали навчатись дистанційно. За місяць карантину в рамках ініціативи “Сиджу вдома з користю” для них уже провели п’ять зустрічей: про красу зовнішню та внутрішню. І всі безкоштовно.
Ініціаторка такого навчання – Олена Коваль. Її старший син – п’ятирічний Володя – має орфанне захворювання, через яке він не говорить і не може самостійно ходити. Тому жінка добре розуміє тих, для кого обмеження почалися далеко не в березні цього року. Стереотип про те, що батьки дітей з інвалідністю часто прикуті до власних дітей, розвивався роками. Однак те, що, переважно, вся турбота за дитиною до певного віку лягає на жіночі плечі, – правда, погоджуються самі ж мами. Поки тато забезпечує фінансово, жінка весь день із малечею – такий розподіл найчастіше існує в українських родинах. Але, якщо в сім’ях, де діти здорові, ця ситуація закінчується разом із декретною відпусткою, то там, де є діти з інвалідністю, це може розтягнутись набагато довше в часі. Хоча завжди є можливість ситуацію покращити, вважає жінка.
– На прикладі мого Володі можу сказати, що для дітей з інвалідністю дуже потрібні періодичні заняття кожного дня. Бо лише постійне повторювання дає можливість зробити ту дію, яку ти хочеш. Є певні моменти, на які ми не можемо впливати, але треба вірити у своїх дітей і займатися з ними. Ця віра творить чудеса. Але водночас я знаю, наскільки важко відлучитись і вийти з дому. Те, що зустрічі безкоштовні, – це можливість більшій кількості людей на них потрапити, – пояснює жінка.
Коли народився Володя, життя змінило свій ритм, згадує Олена. Навіть коли з’являється здорова дитина, спершу довкола неї бігають всі члени сім’ї.
– Дитині з інвалідністю потрібно набагато більше приділяти уваги, з нею треба займатись набагато більше. Власне, це вічне “набагато більше” спричинює те, що практично весь час ти біля дитини. Тому вийти з дому — можливо, але можливості ці дуже рідкісні.
Згідно з інформацією Тернопільського центру соціальної реабілітації дітей з інвалідністю, в 2019 році його послугами скористались 153 дитини, віком до 18 років. Тут займаються із дітьми з інвалідністю та тими, хто мають ризик її отримати. Тобто, можна говорити як мінімум про півтори сотні родин, яким такі вебінари можуть бути цікавими.
Рік тому Олена вже ініціювала кілька майстер-класів для мам. Тоді жінки вчилися малювати пастеллю, ліпити тарілки з глини, мокрому валянню.
– Чотири стіни – не для нас. Є певні стереотипи: якщо ти мама дитини з інвалідністю, то твоє життя – лише біля дитини, і ти маєш бути до цього готовою. Однак це неправильно. Кожна людина, насамперед, – особистість: я – це я, дитина – це дитина.
Такі майстер-класи покликані розвивати нові навички.
– Ми потребуємо нової інформації. Це може бути і хендмейд, і психологія, і коучингові програми. Різні сфери, головне – аби це йшло нам на користь.
Тому, зважаючи на те, що минулого року про такі майстер-класи самі мами дітей з інвалідністю відгукувались позитивно, Олена вирішила практику продовжити. Однак через карантин все довелось перемістити в онлайн-формат. Хоча, це насправді й не до гіршого. Коли ти постійно з дитиною вдома, тобі важко вибратись кудись навіть на кілька годин. Заняття ж у вигляді вебінарів – хороша можливість бути і на місці, і отримувати нові знання та знайомства.
– Не думаю, що цей проєкт втратить свою популярність пізніше. Це, по-перше, зручно. По-друге, ми знайомимося з іншими людьми, відкриваємо для себе щось нове.
Серед спікерок, які вже провели лекції, були і косметологині, і психологині. Зараз Олена шукає людей, котрі запропонують ще якісь цікаві й потрібні теми. Спікерів/спікерок підбирає у два способи.
– Можна питати у батьків, що їм було б цікаво, і відповідно до запитів, шукати потрібного експерта чи експертку. Інший спосіб – коли ти сама знайома із певними фахівцями та розумієш, що вони могли би поділитись корисними знаннями із батьками дітей з інвалідністю. Прошу їх, щоб присвятили нам годинку-півтори. І приємно здивована, що люди відгукуються, ми їм щиро за це вдячні. У мам є два дні до вебінару, коли вони можуть надіслати спікерам свої запитання, відповіді на які хотіли б отримати під час заняття. Таким чином користь від тренінгу збільшується.
Однак спілкування зі спікером чи спікеркою не обмежується лише одним заняттям.
– У нас є попередня домовленість: якщо у матерів буде потреба звернутися до когось із них, то вони можуть це зробити: уточнити щось, чи проконсультуватись у соцмережі.
Одна зі спікерок – психологиня та арт-терапевтка Зоряна Михальська. Вона проводила вебінар про медитацію.
– Я працювала з дорослими й дітьми, що мають інвалідність. Тому знаю про труднощі, з якими стикаються сім’ї, а зокрема жінки, що виховують таких діток, – розповідає Зоряна. – Часто на них лежить не тільки фізичне, а й психоемоційне навантаження, і я вирішила поділитися одним із методів, який часто застосовую сама й у своїй роботі, що допомагає зняти напругу, гармонізувати, налаштувати на позитивну хвилю і дати собі можливість зупинитися і почути Себе і свої потреби. Ця категорія жінок дуже потребує якісного часу для себе і потрібно трішки їм допомогти.
Оскільки про проєкт Олена розповідає в себе на сторінці у Facebook, то попит на такі тренінги виник не лише у батьків дітей з інвалідністю: зараз усі в однакових умовах – замкнені у власних домівках.
– Першочергово проєкт “Сиджу вдома з користю” орієнтований на мам, які виховують дітей з інвалідністю. Тому хотілося б спершу дати йому розвинутися повною мірою. Можливо, в майбутньому він матиме загальний характер – заняття будуть для всіх охочих.
Довідка:
Ознайомитись із проєктом “Сиджу вдома з користю” можна на сторінці у Facebook.
Приєднатись до нього можуть батьки дітей з інвалідністю. Всі вебінари – безкоштовні.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми (Інтерньюз)
Головне зображення pixabay
