04.06.2020
Здоров’я Місто Новини

Бігають, ловлять рибу та катаються на самокатах: як тернополяни дотримуються карантинних обмежень (фоторепортаж)

31 березня тернопільський оперативний штаб для боротьби з коронавірусом вирішив посилити заходити безпеки. Відповідно до рішення, заборонили перебувати в місцях відпочинку, на вулицях, в парках, скверах Тернопільської міської територіальної громади групам понад двоє осіб, або в межах однієї сім’ї (за винятком роботи державних, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування та ремонтних бригад), а також бути на вулицях дітям, віком до 14 років, без супроводу дорослих, а дітям, віком від 14 до 18 років, –  без відома батьків чи опікунів.

Чи дотримуються цих заборон тернополяни?

Дозволено гуляти групам до двох осіб. Тож разом із колегою йдемо перевірити, чи не порушують встановлені умови жителі міста.

Зустрітись домовились о 15.00 год біля замку. Я живу в іншому мікрорайоні. Оскільки транспорт перевозить лише окремі категорії, а я до них не належу (не працюю ані в медичній, ані комунальній сферах), то пішки йду через дамбу. Дорогою виглядаю порушників. Але, можливо, час такий, або й справді тернополяни чемні і нікуди не ходять, але зустрічаю лише поодиноких людей в масках. Тільки одна жінка вела кудись дівчинку-школярку. Обидві в масках і рукавицях.

Але закінчується дамба, а з нею – і маски з рукавицями. Хоча, нагадаю, заборони виходити без маски на вулицю, наразі не було. Одразу біля Надставної церкви повним ходом триває ремонт: стелять бруківку. З двох робітників в жодного не було маски. На руках – зрозуміло, будівельні рукавиці. Гумові в таких умовах точно довго не прожили б.

Дорогою до замку зустрічаю ще трохи людей. Всі максимум по двоє. Двоє дівчат сидять на лавці і щось жваво обговорюють. Чоловік і жінка бігають разом, але тримають дистанцію одне від одного. Хлопець вигуляє собак. Хтось, як і я, фотографує майже безлюдні алеї.

Люди майже всі в масках. Хтось в одноразових медичних, хтось – в марлевих, хтось в сампошиві. Хоча деякі люди стягують їх на підборіддя. Без масок практично нереально зайти в крамницю чи аптеку. Тому раз – і ти вже в масці. А от медичні рукавиці носять одиниці. Таких видно здалеку, особливо, коли рукавиці – синього кольору. В мене – такі ж. І в них одночасно і парко, і холодно, бо біля озера дме холодний вітер.

Йдемо з колегою в центр міста. Біля катедри гуляють поодинокі перехожі. Бачимо, як в храм заходить чоловік. Йдемо за ним.

На дверях – кілька оголошень. Одне з них повідомляє: в катедру можна заходити, якщо ви в масці. А відправи слухати можна тільки біля самого храму. Всередині дозволяють лише персональні молитви. Я – в масці, колега натягує хустку на обличчя. Заходимо.

Всередині, крім нас, троє людей. Чоловік, який диктує працівниці храму, мабуть, імена на Службу Божу. Поруч жінка вписує імена своїх рідних сама. Всі в масках.

Там, де раніше лежали ікони для поцілунків, – пусто. Натомість розмістили оголошення: в ньому просять утриматись від традиції і замінити її на іншу – більш безпечну для здоров’я в сучасних умовах.

Підходимо питати у співробітниці храму, чи можна посповідатись. Можна, для цього до храму потрібно зайти через інший вхід.

– Там потрібно покликати священника. Але сповідь – надворі, – пояснює жінка.

Дякуємо і виходимо. Загалом центральні вулиці міста стали такими ж безлюдними, як на бронзовому макеті біля самої катедри.

В центрі працюють банки, аптеки, продуктові та крамниці з хімією і гігієнічними засобами. Магазини, які продають інші товари, подекуди перейшли в онлайн – повідомлення про це наклеїли на зачинених на ролети дверях.

Повертаємось в парк Шевченка. На гойдалках та гірках на дитячих майданчиках поклеєні повідомлення про те, що перебувати там заборонено. Деякі гойдалки, для певності, перев’язані сигнальною стрічкою. Дітей ніде не видно. Хоча колега каже: поки йшла мені назустріч, таки бачила тут кількох дітей.

Біля води – повно рибалок. На Острівці Закоханих людей небагато: кілька пар і знову ж таки рибалки.

Йдемо вздовж набережної, блукаємо алеями – ніде немає великих компаній. Переважно всі в масках. Навіть діти, які час від часу пролітають повз нас на самокатах і велосипедах.

А от на “Циганці” таки натрапляємо на перше порушення. Мінімальне, бо хлопці точно тримають дистанцію, але. В скейт-парку таки є охочі позайматись. Хоча на самому снаряді висить попередження, що цього робити не можна. Хлопців лише двоє. Поки один катає, інший сидить на відстані. Але я не певна, що їм є 18 років.

Дорогою назад бачимо, що рибалок стало ще більше: чоловіки стоять і біля “Чайки”. Жителі міста гуляють з дітьми, вигулюють собак. Повз нас йде старший чоловік з білим-білим волоссям. Маску з марлі спустив на підборіддя.

– Доброго вам здоров’ячка, – і йде далі.

Піших служб громадського порядку, до слова, не зустріли жодного разу. Хоча дорогами авто патрульних регулярно проїжджали.

 

Нагадаємо, 2 квітня Кабмін обіцяє ввести ще суворіші заходи безпеки, які діятимуть до 24 квітня. Але спершу постанову мають доопрацювати за участі уповноваженої з прав людини Людмили Денісової.

Попередньо мова у постанові йде про такі заборони:

– перебувати в громадських місцях без одягнених маски чи респіратора;

– переміщення групою з більш ніж двоє осіб, окрім випадків службової необхідності і супроводу дітей;

– перебування в громадських місцях особам, які не досягли 16 років, без супроводу дорослих;

– відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових і прибережних зон, окрім як для вигулу домашніх тварин однією особою і при службовій необхідності;

– відвідування спортивних і дитячих майданчиків;

– проведення всіх масових заходів, у яких беруть участь понад 10 осіб, окрім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади і органів місцевого самоврядування тощо.

Деякі з цих пунктів вже почали діяти в Тернополі. Деякі можуть стати ще суворішими.

Фото авторки

 

 

Ваш коментар

Схожі пости

Снідати ні працювати – сесія Тернопільської облради (фото, відео)

На Тернопільському стадіоні відбудеться матч за участю команди “Тернопіль-АТО”

Володимир Голоднюк: “Полонених повертати потрібно, але необов’язково для цього ґвалтувати судову систему”

Наталка Колтун