17 разів у Тернополі “мінували” адмінбудівлі та вокзали за 2017-2019 р.р. Встановити осіб, які повідомляли про замінування, правоохоронцям вдалось тричі. В усіх інших випадках досі проводяться розслідування.
Повідомлення про замінування тієї чи іншої будівлі в обласному центрі вже давно викликає швидше сміх, роздратування через викликані ним незручності, аніж страх. Зокрема, якщо це стосується автовокзалу, залізничного вокзалу та тимчасової зупинки їхньої роботи. Адже усі повідомлення зазвичай виявляються неправдивими, хоча на певний час викликають хвилювання у рідних тих, хто перебуває у “замінованому” приміщенні.
Скільки ж разів “мінували” щось у місті, ми поцікавились інформаційним запитом у правоохоронців.
– Загалом в період з 2017 по 2019 роки станом на 16.07.2019 року до ГУНП в області та Тернопільського відділу поліції ГУНП в області надійшло 17 повідомлень про замінування будівель, вокзалів у Тернополі, – йдеться у відповіді на запит за підписом головного поліцейського області Олександра Богомола. У 2017 – 7, у 2018 – 7 та у 2019 – 3, з яких усі виявились неправдивими. Також, впродовж 2017 – 2019 років правоохоронцям вдалося тричі встановити осіб, які надавали неправдиву інформацію про замінування, до яких, відповідно до ст. 94 Кримінального кодексу України застосовано примусові заходи медичного характеру.
Поцікавились ми й розслідуванням гучних справ, як от замінування 3 березня 2017 року будівлі на Грушевського,8 перед початком роботи сесії облради, замінування Тернопільської міської ради та Національного банку України 12 травня 2017 року – того дня мала відбутись чергова сесія міськрада, а під стінами звично для цього часу відбувалось протистояння між свободівцями, їхніми прихильниками та прихильниками трьох екс-свободівців, яким перші блокували вхід у міськраду. А також поцікавились результатом розслідувань справ про замінування залізничного та автовокзалу 15 листопада 2017 та 9 листопада 2018 року. У поліції відповіли, що досі проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення осіб зловмисників. А надання більш повної інформації неможливе через недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.
У які суми обходяться такі “жарти” через операції, пов’язані з евакуацією із замінованих будівель, роботу піротехніків, інших фахівців у поліції не кажуть.
– У зв’язку із непоширеною та неуніфікованою в Національній поліції України практикою розрахунку збитків, які зазнали підрозділи поліції під час їх залучення до реагування на злочини, пов’язані із завідомо неправдивими повідомленнями про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, у ГУНП в області наразі така інформація відсутня, – відповіли у запиті. – Разом з тим, 11 червня 2019 року на нараді керівництва Нацполіції Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Нацполіції України доручено розробити алгоритм нарахування збитків, які завдані замінуваннями об’єктів, органам та підрозділам поліції під час їх залучення до реагування.
А відтак, кажуть правоохоронці, говорити про суми збитків буде можливо після розроблення відповідного алгоритму нарахування збитків та доведення його до територіальних підрозділів.
