Історії

Ще одну трагічну історію з життя кременчан розповіла дослідниця Ірина Дан-Коен. Розповідь стосується долі офіцера 42-го Якутскаго полка, якого з іншими офіцерами, замордованими більшовиками, похоронили біля муру Богоявленського монастиря в Кременці. Одні з небагатьох речей, що нині нам нагадують про це, листи з Дубнівської в'язниці. Зараз вони зберігаються в Ірини, в Берліні.  "Галина Павлівна Шпігельман - дочка офіцера 42-го Якутскаго полка, якого з іншими офіцерами, замордованими більшовиками похоронили біля муру Богоявленського монастиря в Кременці. Останні листи з ув'язнення в місті Дубно, офіцера, Павла Петровича Шпігельмана, батька Галини Павлівни, пані Галина, незадовго до своєї смерті в моїй присутності передала на довічне збереження в руки моєї бабусі, скляну скриньку з останніми записками батька пані Галини з в'язниці міста Дубно. Записки зараз у мене в Берліні, успішно перетнувши кордони, зберігаються в тій же скляній скринці, нагадуючи про минуле міста і про героїв моєї […]

Житель села Озеряни Бучацького району не залишив у біді незнайому жінку, котра поверталася з лікарні, аж раптом посеред дороги авто заглохло. Про випадок у фейсбуці розповіла сама жінка — Наталія Склярчук-Міхневич. "Іван Олійник. Друзі, не можу заснути, щоб не подякувати цьому прекрасному юнаку, який не дав мені замерзнути в машині, яка поломалася ще в половині дороги додому з обласної лікарні. Живе цей хлопчина в селі Озеряни, що під Бучачем. Я хотіла би низько вклонитися його батькам за те, що вони виховали такого сина, а виявляється, на жаль, він круглий сирота. Іванку, синочку, нехай Господь Бог віддячить Тобі за Твою людяність, доброту - міцним здоров‘ям, доброю долею. Друзі попрошу поширити,таких людей дуже мало в наш час, нехай знає їх країна .Обіймаю Тебе своїми молитвами іще раз щиро дякую від себе і від своєї родини!!!", — написала жінка. За два дні допис […]

Ялинкові прикраси післявоєнних років досі зберігає родина з Тернополя. Ці іграшки бачили чотири покоління цієї сім’ї. Їх придбали батьки тернополянки Зої Погодкіної майже 80 років тому. Зараз родинною реліквією милуються також донька і внучка пані Зої.  Прикраси у вигляді дерев’яної сови та лелеки, намальованої на лампочці, поряд зі зробленим власноруч будиночком, родина щороку виставляє у своїй домівці на новорічні свята. Ці простенькі на перший погляд іграшки для родини особливо цінні. - Зараз новорічна ялинка прикрашена дорогими, красивими іграшками, які можна купити в будь-якому супермаркеті. А колись, у післявоєнний час, прикраси можна було придбати хіба на стихійних ринках або виготовити власноруч, - розповідає донька Зої Погодкіної Наталія Гесюк.  - Моя мама народилась одразу після війни і скільки себе пам'ятає, в квартирі завжди ставили ялинку. Грошей, щоб купити дорогі іграшки, не було. Та батьки як могли давали раду, фантазували, адже в родині […]