
Дорогі у Христі брати і сестри!
Щороку перед святами ми поспішаємо на цвинтар, щоб згадати наших рідних і близьких, які вже відійшли у вічність. Несемо на могили свічки, квіти, інколи — цілі кошики зі штучними прикрасами… Бо хочеться зробити щось добре, гарне, щоб показати свою любов і пам’ять. Це природно і зрозуміло.
Але дозвольте звернутись до кожного з вас з щирим проханням: не приносьте на могили штучних квітів.
Чому? Бо не цього потребують душі наших померлих. Їм не потрібна пластикова краса, яка з часом перетворюється на сміття. Штучні квіти не мають запаху, не в’януть, не розквітають — як і не мають молитви в собі. Вони не гріють душу, не зцілюють, не несуть вічності. Вони шкодять природі, яку створив Бог, і засмічують святу землю, де покояться наші дорогі.
А що ж їм справді потрібно?
Їм потрібно, щоб ми були живими у вірі, щоб ми прощали, любили, творили добро — бо кожен наш добрий вчинок є світлом у їхній вічності.
Нехай наші цвинтарі будуть не смітниками з пластику, а місцями молитви, тиші й любові.
Принесіть краще живу квітку — як символ воскреслого життя. А ще краще — подаруйте добру справу, милостиню, Службу Божу за упокій душі.
Молитва — це найкращий «вінок», який не зів’яне ніколи.
Отець Олексій Філюк