Олена Ілинич

У Кременецько-Почаївському ДІАЗі вперше відкрили виставку унікальних артефактів, які знайшли під час досліджень Євгенії Пламеницької на Замковій горі понад 50 років тому. Захід присвятили Дню археолога. З понад сотень експонатів представили ті, що розповідають найбільше і найцікавіше про історії твердині, яку називають "Щитом Європи", що 800 років тому зупинила агресивну навалу зі сходу. А це, як ніколи, актуально й сьогодні. У це важко повірити, проте сьогодні на Тернопільщині справжніх ліцензованих археологів є лише 6, а в Україні усього 300. Багато з них, на жаль, загинули на війні. Хвилиною мовчання Героїв вшанували на відкритті виставки. Про винятковість експонатів розповів директор заповідника Василь Ільчишин. Виставка присвячена саме Кременецькому замку, бо це знакова пам'ятка не лише України, а і Європи. Дослідниця Євгенія Пламеницька, під час обстеження у 1970-их роках, віднайшла мур, який датувала ІХ століттям. За нинішніми даними ми його датуємо Х століттям. […]

Те, що для когось є неоціненим спадком, частиною історії, творчим та мистецьким надбанням, для когось - непотріб. З такою печальною картиною "Терміново" зіштовхнулося учора, коли ми спостерігали за роботою львівських реставраторів на території Миколаївського собору в Кременці. Від книг та ікон до частин древнього іконостаса та вінчальних корон - усе це невдовзі можна буде побачити в експозиції виставкової кімнати на дзвіниці храму.  В одному з приміщень звернули увагу на стелаж, на якому було багато старовини - здебільшого це ікони, релігійні книги, скульптури, релігійна атрибутика. Поцікавилися у директора Кременецько-Почаївського ДІАЗу Василя Ільчишина - звідки скарби. І були вражені відповіддю. Скриньки для збору пожертв, які знайшли на горищі дзвіниці Миколаївського собору Усе це ми знайшли на горищі дзвіниці. Очевидно попередні власники (орендарі) храму вважали це за непотріб і просто скидали на купу, - каже Василь Ільчишин. - Наші знахідки це в межах […]

У Миколаївському соборі та колишніх келіях монахів-францисканців цими днями тихо. У приміщеннях древньої сакральної споруди чути старовиною і ледве вловлюється запах хімічних речовин, за допомогою яких майстри зі Львова творять магію. Вони рятують старовинні, подекуди унікальні артефакти, деякі знайшли на горищі чи у коморі, які хтось викинув, як непотріб. Ми на власні очі побачили, як до життя повертають давно забуті раритети та розпитали фахівців про секрети цього відтворення. Читайте також: Почаївському музею повернули 4 ікони після 2 років реставрації Деякі роботи у критичному стані Перша робота, реставрацію якої бачимо, у критичному стані. Ікону "Коронування Марії", кінця XVIII - початку XIX століття, знайшли на горищі дзвіниці, де вона була приречена на суцільне знищення. На щастя, її виявили працівники ДІАЗу, тепер над нею працюють двоє фахівців. Ікона у критичному стані. Є здуття левкасу та фарбових шарів. Підводимо потрібні місця колагеном. Це етап […]

Сьогодні, 16 липня, відбувся моніторинговий візит заступника міністра охорони здоров'я України Петра Ємця на Тернопільщину. Представники міністерства, директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Тетяна Кудик та директорка департаменту охорони здоров'я Тернопільської ОВА Ольга Ярмоленко відвідали низку медзакладів області. Зокрема, й скандальну Кременецьку лікарню, де нещодавно вкотре звільнили директора. А тепер лікарня може позбавитися кластерності. Адже договір на медичні послуги з реабілітації з НСЗУ досі не укладено. Оглянувши відділення лікарні, обговорили проблемні питання діяльності та розвитку лікарні. А таких є чимало. Зокрема у терапевтичному відділенні Кременецької лікарні переповнені палати. Для діагностики хворих немає мобільного рентген апарату. Та найбільше візитерів цікавила робота реабілітаційного відділення, без якого медзаклад може залишитися без кластера. Нагадаємо, що проблеми із запуском у роботу відділення розпочалися, коли на посаду повернувся уже колишній директор лікарні Павло Кісіль. Тоді він повернув 740 тис. грн з 1,5 млн грн у казну, які виділили […]

Кременецько-Почаївський ДІАЗ вперше за 20 років видав путівник по своїх об'єктах та пам'ятках краю. Попереднє повне схоже видання з'явилося ще у 2005 році й було видане підприємцем. Новий гід складається з 56 сторінок, його приурочили до туристичного форуму та видрукували наразі лише 100 екземплярів. Тексти в усіх путівниках, починаючи з 1930-их років, ще з польського періоду, переходили один в один і були фактично ідентичні. Багато інформації застарілої, ми її оновили. У цьому виданні ми вперше виокремили Ринкову площу. А це феномен міста, бо будь-яке місто, яке мало Магдебурзьке право, передбачало наявність Ринкової площі, або навіть двох.  Про це можна писати окрему книжку. Але путівник - це своєрідний анонс, щоб зацікавити туриста. Тут багато нової інформації про собори Кременця, наші авторські фото, старі світлини міста, - розповідає директор ДІАЗ Василь Ільчишин. - Ілюструвати такі речі потрібно туристичними магнітами, тим винятковим, що […]

Побачити Кременець з дзвіниці собору, куди донедавна не пускали туристів, познайомитися з таємницями орденів, які багато століть тому діяли у місті, розгадати загадки древніх некрополів відтепер можна у старовинному місті на Тернопільщині. Під час туристичного форуму "Terno Tourism 2024", який днями відбувся у Кременці презентували нові екскурсійні маршрути, подорож якими справді вражає. Насправді, щоб познайомитися з усією багатою історичною та архітектурною спадщиною Кременця потрібно, мабуть, тиждень. Або хоча б вихідні. Та у гостей не завжди є можливість залишитися бодай на кілька днів. Тому ми розробили нові нетривалі маршрути та обновили ті, що уже є, аби кожен турист міг обрати для себе те, що цікавить його найбільше, - каже директор Кременецько-Почаївського ДІАЗу Василь Ільчишин. "Таємницями Кременецьких орденів" - це новий туристично-екскурсійний маршрут Кременецько-Почаївського ДІАЗу.  Тут яскраво розповідають історію двох головних храмів міста, які розділені ринковою площею. Гості можуть відвідати Францисканський монастир […]

Сьогодні у Кременці можна було зустріти Бону Сфорцу, князів Вишнівецьких, Тадеуша Чацького і навіть Тараса Шевченка та Лесю Українку. Так креативно у древньому місті відкрили туристичний форум "Terno Tourism 2024. Внутрішній туризм як засіб емоційного відновлення: відпочинок, реабілітація, інклюзія та безбар'єрність" та туристичний сезон 2024 на Тернопільщині. Програма заходу була дуже насиченою і її заледве помістили в один день. До Кременця приїхали сотні гостей. Подію з відомих причин не анонсували, а локації проведення періодично змінювали. Захід розпочали у дворі у дворі Кременецької академії - навчального закладу, який має одну з найбагатших освітніх історій в Україні. До офіційного початку гостей радував своїм виконанням улюблений серед кременчан та знаний в Україні вокально-інструментальний ансамбль "Любисток". Познайомитися учасники форуму мали нагоду за чаєм та кавою, якими пригощали організатори. Привітали присутніх представники місцевої влади, а також начальниця департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байталюк. […]

У Кременецькому краєзнавчому музеї зберігається 200-річний рояль знаного майстра Фредеріка Буххольца. Це відомий на весь світ майстер з виготовлення роялів та органів. Про це "Терміново" розповів директор музею Андрій Левчук.  Читайте також: Старовинну ікону художника з Кременця та древні артефакти знайшли на горищі храму у купі сміття На такій моделі інструменту грав молодий Фредерік Шопен На такій моделі інструменту грав Фредерік Шопен. Нещодавно рояль оглянув професор музичного мистецтва із Польщі Віктор Зигмунт Лияк, - каже Андрій Левчук. - Професор підтвердив, що таких залишилося у світі дуже мало. Зрозуміти музику Шопена можна краще на оригінальному інструменту, саме на роялі фірми Буххольц грав Шопен, - зазначив Віктор Зигмунт Лияк. Цей унікальний інструмент потребує реконструкції. У цьому погодилися як у Кременецькому музеї, так і польські партнери. Зараз ми ведемо перемовини з польською стороною про консервацію цього інструмента та можливого створення його репліки, - […]

Не лише старовинна ікона, а й інші безцінні артефакти валялися на горищі у церкві цілими десятиліттями. Виявили їх випадково, під час ремонту. Серед них й ікона Христа Боремельського авторства маляра з Кременця Федора Лісневича. Сьогодні образ перебуває у соборі Святого Іллі у м. Дубно, на сусідній Рівненщині. Та це лише незначна частина історії кременецького іконопису, - розповів "Терміново" директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук. Зараз наш музей проводить цікаві, унікальні дослідження. Науковим співробітником, серед інших, у нас працює Ярослав Жупанюк - відомий волинський художник та іконописець. Він, зокрема, розписував храм-пантеон у с. Лішня, церкву у с. Підлісці. Батько Ярослава Володимир Жупанюк працював у Луцькому музеї, писав копії ікон, звідти й з'явилася інформація про ще одного кременецького іконописця Бужанта, який написав образ Христа Боремельського ще за понад 100 років до Лісневича, у 1671 році. На жаль, це зображення втрачено ще до […]