Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
Ексголову Тернопільської облради Михайла Головка взяли під варту
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок ексголові Тернопільської обласної ради, якого визнали винним в одержанні хабаря від бізнесмена-волонтера. Посадовець вимагав понад 600 тисяч гривень за ремонт дороги. Про це повідомили в САП. Суть справи Ексголову Тернопільської обласної ради М. Головка викрили у червні 2023 року. Він просив та отримав неправомірну вигоду від бізнесмена-волонтера на суму понад 600 тисяч гривень. Ці кошти посадовець вимагав за: узгодження та включення в перелік об'єктів, які потребують бюджетного фінансування, виконаних робіт з капітального ремонту дороги місцевого значення; подальше підписання актів виконаних робіт комунальним підприємством Тернопільської обласної ради. Що вирішив суд Вироком ВАКС від 18 червня 2025 року М. Головка визнали винним за частиною 4 статті 368 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України - одержання хабаря та незаконне зберігання зброї. Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила скаргу захисту. Із обвинувачення виключили частину […]
Безкоштовне харчування у школах Тернополя: учням 5–11 класів потрібно буде оформити соціальну картку
Виконавчий комітет Тернопільської міської ради вніс зміни до порядку фіксації, обліку та звітності послуг із харчування у закладах освіти. Про це йшлося у трансляції засідання виконкому 8 липня. Як повідомили під час засідання, зміни пов'язані з планами організувати з 1 вересня 2026 року харчування для учнів 1–11 класів. У міській раді зазначили, що вже шість років у школах діє система обліку харчування за допомогою соціальної картки тернополянина. Наразі її використовують для обліку безкоштовного харчування учнів 1–4 класів та дітей пільгових категорій. Читайте також: Безкоштовне харчування у школах для всіх учнів: коли стартує нова програма Уряду У разі запровадження харчування для всіх школярів виникла потреба оформити соціальні картки й для учнів 5–11 класів. Виготовити їх батьки зможуть протягом літнього періоду через відповідне підприємство на платній основі. За словами посадовців, оновлений порядок дозволить забезпечити якісний облік наданих послуг, контроль за використанням бюджетних […]
Як вибрати швейну машину для дому
Вибір швейної машини лякає більше, ніж саме шиття. У характеристиках десятки операцій, незрозумілі терміни й ціна, що відрізняється в рази. Розгубитися легко ще на етапі порівняння. Додайте сюди продавців, які радо розхвалюють функції, потрібні хіба що професійному ательє, і картина стає геть заплутаною. Насправді якість шва визначають лише кілька речей, а решта в характеристиках лишається приємним, але необовʼязковим бонусом. Які бувають швейні машинки Почнемо з типу керування. Саме він визначає і ціну, і зручність роботи. Механічні машини найпростіші, довжину та ширину стібка ви виставляєте вручну коліщатками, а електроніки тут немає як класу. Електромеханічні складніші й цікавіші, адже мають ширший набір операцій та зручніше перемикання, хоча керування лишається механічним. А компʼютерні працюють під управлінням процесора, показують параметри на дисплеї й виконують від тридцяти до кількох сотень операцій, включно з петлею-автоматом, коли машина сама обшиває отвір під ґудзик за один цикл. Деякі […]
Наймасованіший удар по Києву за час війни: що відомо про цинічну атаку Росії цієї ночі
Уночі проти 6 липня Росія завдала одного з наймасованіших ударів по Києву за час війни: у столиці загинули люди, а рятувальники досі шукають постраждалих під завалами. "Терміново" розповідає про все, що відомо про наслідки удару. Скільки ракет і дронів випустила Росія Уночі, з 18:00 5 липня, ворог завдав комбінованого удару по Україні. Радіотехнічні війська зафіксували 419 засобів повітряного нападу - 68 ракет і 351 безпілотник. Головним напрямком удару знову став Київ. Серед застосованої зброї: 6 протикорабельних ракет "Циркон"/"Онікс" - пуски з Курської області; 23 балістичні ракети "Іскандер-М" та КНДРівські аналоги - з Брянської, Орловської та Курської областей; 33 крилаті ракети Х-101 - з Вологодської області; 6 крилатих ракет "Калібр" - з району Новоросійська; 351 ударний безпілотник типу "Шахед", "Гербера", "Італмас" та дрони-імітатори "Пародія" - зі Шаталового, Брянська, Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська та тимчасово окупованої території Донеччини. Скільки цілей знешкодила протиповітряна […]
У Бучацькій громаді лисиця зі сказом покусала людину
У селі Дуліби, що на Бучаччині, підтверджено випадок сказу у лисиці. Вона зайшла у двір та покусала людину. Про це повідомили у Бучацькій міській раді. "23 червня 2026 року до жителя села Дуліби забігла агресивна лисиця. Під час спроби відігнати її чоловік отримав укуси. Тварину було ліквідовано, після чого спеціалісти Бучацької дільничної лікарні ветеринарної медицини відібрали патологічний матеріал та направили його на дослідження. За результатами лабораторних досліджень Тернопільської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 29 червня 2026 року підтверджено, що лисиця була хвора на сказ. Постраждалий проходить курс антирабічної вакцинації," - йдеться у повідомленні. Від 2 липня 2026 року у селі Дуліби запроваджено карантин.
На березі було не проштовхнутися. Як раніше виглядав елітний курорт Тернопільщини (архівні фото)
Пальми над Дністром, нудистський пляж, потяг-люкс із Варшави та відпочивальники, які приїжджали сюди здалеку. Так виглядав курорт, який колись порівнювали з Флоридою та Палм-Біч — а сьогодні про нього нагадують лише архівні фото. Ще менше ста років тому на пляжах Заліщиків справді не було де яблуку впасти. Місто, що фактично є півостровом у глибокому яру Дністра, дев'яносто років тому вважалося престижним курортом Європи. Курорт, який змагався з Австро-Угорщиною та Європою за увагу туристів Своєю популярністю Заліщики завдячують унікальному мікроклімату: місто розташоване в долині Дністра, оточене вигином річки, що створило особливий, схожий на середземноморський клімат, який здавна сприяв розвитку виноградарства й садівництва. Завдяки зручному залізничному сполученню, яке з'явилося наприкінці ХІХ століття, місто увійшло до трійки найпопулярніших курортів Австро-Угорської імперії. Справжній розквіт настав у міжвоєнний період. У 1920–30-х роках береги Дністра почали активно забудовувати пансіонатами — їх звели кілька десятків, а місцеві […]
