Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
У Тернополі попрощалися з сімома Героями, імена яких поки невідомі (відео)
У Тернополі провели в останню путь сімох українських військових, чиї особи не вдалося встановити за рік експертиз. Кореспонденти "Терміново" були присутніми під час вшанування пам'яті. Імена, підрозділи та місця народження цих семи військових залишаються невідомими. Поліція та судмедексперти цілий рік намагалися ідентифікувати загиблих. Для встановлення осіб спеціалісти досі шукають рідних, щоб провести порівняльний аналіз ДНК. "Кожного дня зустрічаємо наших героїв, які приїжджають з поля бою в останню дорогу. Ми знаємо їх, ми знаємо їхні імена, з яких вони населених пунктів, яких вони в військових частинах служили. Сьогодні ми будемо проводжати сім бійців, про яких нам мало відомо", - сказав перед церемонією начальник військової адміністрації Тарас Пастух. Тіла невпізнаних захисників передадуть до Києва на Національне військове меморіальне кладовище. На їхніх могилах замість імен установлять спеціальні таблички. На цих знаках зазначать такі дані: реєстраційний номер справи; стать загиблого воїна; дату виявлення тіла; […]
Підполковник з Тернопільщини обіцяв відкупити бійця від фронту за долари
На Тернопільщині підполковник за 5 тисяч доларів продавав переведення з фронту. Правоохоронця затримали на гарячому у Тернополі, коли він вимагав гроші за вплив на військово-лікарську комісію. Про це повідомляє Теруправління ДБР у Львові. Що сталося У січні цього року правоохоронець у званні підполковника дізнався, що батько його знайомої служить у бойовій частині. Чоловік якраз намагався пройти ВЛК через проблеми зі здоров’ям. Фігурант вирішив заробити та пообіцяв знайомій пришвидшити комісію. Також він гарантував переведення військового до тилової частини або в один із ТЦК на Тернопільщині. За свої послуги підполковник вимагав гроші. Спочатку він отримав від родичів військовослужбовця 5 тисяч доларів. Згодом фігурант зажадав ще грошей - нібито на спорядження та аптечки для посадовців, які ухвалюють рішення. Як затримали фігуранта Співробітники ДБР спільно з СБУ затримали підполковника в одному зі скверів Тернополя. Затримання відбулося під час передачі чергової частини хабаря в сумі […]
На Шептицького у Тернополі жінку збило авто
У Тернополі автомобіль BMW збив жінку біля торгового центру Єврошоп. Потерпіла намагалася перебігти дорогу в неналежному місці. Про це заявила старша інспекторка патрульної поліції Тернопільщини Віталія Щупляк. Що відомо про ДТП Аварія сталася сьогодні, 27 травня, на вулиці Шептицького. Водій за кермом автомобіля BMW здійснив наїзд на пішохода. За попередніми даними правоохоронців, потерпіла перебігала проїжджу частину за межами пішохідного переходу. Медики швидкої допомоги госпіталізували жінку до найближчого медичного закладу для надання допомоги. На місці події працюють правоохоронці. Фото - Труха Тернопіль
Помер колишній заступник міністра та керівник Львівської залізниці з Тернопільщини
У вічність відійшов відомий уродженець села Увисла Чортківського району Михайло Мостовий. Чоловік пройшов шлях від простого робітника до високих державних посад та активно допомагав рідній Тернопільщині. Про це повідомила Ольга Сопель. Михайло Мостовий народився 3 серпня 1952 року. За своє професійне життя він встиг попрацювати на керівних посадах у транспортній інфраструктурі країни: очолював державне підприємство “Львівська залізниця”; працював заступником генерального директора “Укрзалізниці”; обіймав посаду заступника міністра транспорту України. Внесок у розвиток рідного села Попри високий статус у столиці, чоловік постійно підтримував жителів Тернопільщини. Завдяки його зусиллям та фінансуванню у селі Увисла повністю відремонтували головну дорогу. Земляки згадують його як справедливого керівника та патріота свого краю. Про дату та місце прощального набрання заупокійної служби повідомлять згодом.
Верховна Рада позбавила мандата нардепа з Кременця
Сьогодні парламент з другої спроби підтримав заяву про складання повноважень народного депутата від партії “Голос” Володимира Цабаля. Попереднє голосування за його звільнення провалилося через брак голосів. Про це свідчить трансляція засідання парламенту. Як голосували депутати Рішення про дострокове припинення повноважень нардепа підтримали 257 народних обранців. Володимир Цабаль написав заяву про складання мандата ще у квітні. Перша спроба проголосувати за це рішення відбулася 12 травня - тоді голосів у залі не вистачило. Парламентарі змогли відпустити колегу лише під час сьогоднішнього засідання. Хто такий Володимир Цабаль Володимир Цабаль народився 25 квітня 1985 року в Кременці на Тернопільщині. Він здобув економічну освіту в НаУКМА, а згодом отримав ступінь МВА у відомій бізнес-школі INSEAD. Перед політичною кар'єрою він працював у великих міжнародних компаніях: “Тетра пак Україна” “Нестле Україна”, а також у філіях в Афінах та Софії з 2008 по 2019 рік був асоційованим партнером […]
Митрополит Епіфаній приїде на Тернопільщину: названо дату
На Тернопільщину з першосвятительським візитом приїде Предстоятель ПЦУ Блаженнійший Митрополит Епіфаній. Глава церкви відвідає Тернопіль 7 червня, коли місцева єпархія відзначатиме свято чудотворної ікони Божої Матері. Про це повідомили на офіційній сторінці Тернопільсько-Бучацької єпархії Православної Церкви України. Про що говорили на зустрічі Організацію майбутнього візиту та актуальні питання церковного життя обговорили під час зборів духовенства. Зустріч провів архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон у Свято-Покровському храмі села Підгороднє. На засіданні священики підняли такі теми: організація богослужінь у громадах; особливості душпастирського служіння під час війни; подальша діяльність парафій у час випробувань; святкування дня чудотворної ікони Тернопільської Божої Матері. Під час спілкування архієпископ Тихон подякував місцевим священнослужителям за ревне служіння та постійну підтримку вірян. Особливу увагу владика звернув на допомогу українським військовим, яку регулярно збирають та передають парафії єпархії.
