Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
Не стало легенди футболу Тернопільщини
Помер легенда футболу Тернопільщини Михайло Шлапко. Про це повідомили в Асоціації футболу Тернопільської області. "Сьогодні, 11 березня, вночі перестало битися серце легенди монастириського футболу Михайла Івановича Шлапка – футболіста, тренера та керівника спортивної галузі. Внесок Михайла Івановича у розвиток спорту Монастирищини важко переоцінити. Його професіоналізм, відданість справі та життєва мудрість назавжди залишаться прикладом для майбутніх поколінь. Михайло Іванович в 1976 році в складі монастириського «Будівельника» став бронзовим призером чемпіонату УРСР Центральної ради ДСТ «Колос», того ж року з командою виборов звання чемпіона Тернопільської області з футболу. Як тренер –привів монастириський «Колос» до перемог у чемпіонаті Тернопільської області 1992 та 1993 роках. Також його добре знають, як багаторічного керівника спортивної галузі Монастирищини та історика місцевого футболу", - йдеться у повідомленні. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та усім, хто знав та шанував Михайла Івановича Шлапка. Вічна пам’ять і шана…
У Тернополі немає води: комунальники назвали причину
У кількох мікрорайонах Тернополя немає води. Комунальники назвали причину. Про це повідомили у КП "Тернопільводоканал". "До уваги тернополян! У кількох мікрорайонах Тернополя тимчасово відсутня вода. Централізоване водопостачання було призупинене через короткочасне знеструмлення однієї з водопровідних насосних станцій. Зараз подачу електрики відновили. Обладнання водопровідної насосної станції виходить в штатний режим роботи. Проте тиск води в мережі буде підніматися поступово, впродовж години-півтори. За цей час вода з'явиться у всіх наших абонентів", - кажуть комунальники.
У Кременці сталася пожежа на ринку
У Кременці вогонь охопив торгову площу на ринку. Про це розповіли у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "На території ринку виникла пожежа торгового павільйону на площі близько 9 м². Вогнем знищено дві морозильні камери, пошкоджено холодильник. Будівлю вдалося врятувати від поширення вогню", - кажуть рятувальники.
Пішов на тяжкий злочин: екстрадували жителя Тернопільщини, який 11 років переховувався в Чехії
Бучацький районний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на заставу щодо жителя Чортківського району, якого екстрадували з Чеської Республіки. Чоловіка підозрюють у завданні тяжких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 121 КК України). За даними слідства, ще 29 серпня 2015 року він побив потерпілого в одному із сіл колишнього Бучацького району, після чого втік за кордон, щойно йому оголосили підозру. Про це повідомляють у Тернопільській обласній прокуратурі. Понад 11 років зловмисник переховувався від українського правосуддя. Минулого тижня його затримали на території Чехії та екстрадували до України. Клопотання про арешт підготував слідчий Чортківського районного управління поліції за погодженням із прокурором Бучацької окружної прокуратури.
Долар сягнув історичного максимуму: 44 гривні – вже реальність
В Україні зафіксували черговий валютний рекорд: вранці 10 березня долар США у готівковому обігу впевнено утримується вище позначки 44 гривень, що стало новим історичним максимумом. Євро також б'є рекорди — європейська валюта торгується вище 51 гривні. Про це повідомляє аналітичний портал "Мінфін". В обмінниках долар сьогодні можна купити в середньому по 44,20 грн — на 15 копійок дорожче, ніж учора. Продати валюту можна по 44,05 грн. Євро купують по 51,54 грн, продають по 51,23 грн. Банківський сектор не відстає: середній курс купівлі долара тут також перевищує 44 грн і становить 44,20 грн. Серед найбільших гравців ринку ПриватБанк пропонує долар по 44,10 грн у касі, Ощадбанк — по 44,25 грн, Monobank — по 44,23 грн. Нагадаємо, що психологічна позначка у 44 гривні за долар вперше була пробита 5 березня. Відтоді курс лише зростає, тягнучи за собою й євро.
ТОП-10 концертів у Тернополі навесні від 200 гривень
Весна - це не лише потепління і перші квіти. Для багатьох це час, коли хочеться вийти з дому, зібратись із друзями і провести вечір так, щоб він запам'ятався. І якщо ви живете у Тернополі або поруч - цьогорічна весняна афіша дає для цього всі підстави. "Терміново" зібрало десять найцікавіших подій, які відбудуться у місті з березня по травень. Квитки ще є, ціни - різні, а виконавці - від народних улюбленців до справжніх легенд. Куди піти у Тернополі у березні: Могилевська, Virsky і камерний вечір у філармонії Перша велика подія - вже 17 березня. На сцену виходить Наталія Могилевська - співачка, яку знають і люблять не одне покоління. Квитки коштують від 500 до 1450 гривень. Через тиждень, 28 березня, Тернопіль концерти отримує одразу два. У Палаці культури «Березіль» імені Леся Курбаса о 17:00 виступить ансамбль Virsky - колектив, якому вже понад […]
