Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
У Підволочиську вітер зірвав дах лікарні (фото, відео)
У Підволочиську сильний вітер зірвав дах лікарні. Про це повідомляють у соцмережах. На відео, опублікованому очевидцями, видно, що біля входу у лікарню лежать уламки, ймовірно, даху. Нагадаємо, синоптики прогнозують погіршення погодних умов на Тернопільщині. До сильного вітру додадуться також значні заморозки.
Як технічний стан авто допоможе вам заощадити до 20% на пальному
Ціни на пальне в Україні стрімко зросли — і, судячи з прогнозів світових енергетичних агентств, повернення до попередніх позначок найближчим часом не варто очікувати. Поки глобальний ринок лихоманить, звичайний водій може взяти ситуацію у власні руки — і почати з того, що знаходиться просто під капотом. Спеціалісти https://oiler.pro/ua-ua/ знають: справний автомобіль споживає значно менше пального, ніж той, якому давно не робили технічне обслуговування. Різниця може сягати 15–20%, а іноді й більше. Що саме «краде» ваше пальне? Сучасний автомобіль — це складна система, у якій кожна несправність б'є по гаманцю. Ось конкретні вузли, на які варто звернути увагу насамперед: Повітряний фільтр. Забитий фільтр не пропускає достатньо повітря в двигун, через що паливна суміш стає надто збагаченою. Результат — перевитрата до 10%. При цьому заміна фільтра коштує копійки порівняно з витратами на зайве пальне. Паливні форсунки. Якщо форсунки розпилюють паливо нерівномірно або "ллють" […]
Зрошувачі для поливу: види та правила використання
Полив необхідний на будь-якій ділянці, незалежно від її розміру й типу рослин. Зручним і практичним вибором стане розбризкувач, який створює краплі, що імітують дощ. Вибрати й придбати зрошувач для поливу зручно в інтернет-магазині «Веснодар». Тут ви знайдете все необхідне, що знадобиться власнику присадибної ділянки або дачнику для багатого врожаю, боротьби зі шкідниками тощо. Що таке зрошувач та чому він зручний Це пристрій, який розбризкує краплі на кшталт природного дощу. Його використання необхідне для рівномірного поливу саду, городу, частини ділянки. Дрібні краплі швидко вбираються в ґрунт, при цьому в процесі роботи обладнання не утворюються калюжі. Це мінімізує ризик запливання землі. Розбризкувачі універсальні — їх можна використовувати для різних типів культур та будь-яких ґрунтів. Серед інших переваг варто виділити наступні: можливість відрегулювати швидкість подачі та інтенсивність поливу; створення й підтримка оптимальних умов для росту рослин; економна витрата води; просте транспортування з одного місця на […]
На Тернопільщину насувається сильна негода: синоптики попереджають про небезпеку
Найближчими днями жителів Тернопільщини чекають значні заморозки. Тернопільський обласний центр з гідрометеорології оголосив помаранчевий рівень небезпечності (ІІ рівень, СМЯ ІІ). 27 квітня вночі та вранці по всій області очікуються сильні заморозки у повітрі від 0 до -3°. У Тернополі температура вночі опуститься до 0..-2°. Вдень повітря прогріється до 8–13° тепла, у місті — до 11–13°. Хмарність мінлива, опадів не передбачається. Вітер північно-західний, 9–14 м/с. 28 квітня погода дещо стабілізується, проте заморозки на поверхні ґрунту збережуться — від 0 до -5°. Вночі температура повітря тримається в межах 0–5° тепла, вдень — 9–14°. Вітер північно-західний, 7–12 м/с, хмарно з проясненнями, без опадів. 29 квітня знову погіршення: вночі повертаються сильні заморозки у повітрі 0..-3°. Вдень — 7–12° тепла. Вітер північно-західний, 7–12 м/с. Синоптики рекомендують подбати про захист рослин від заморозків, а також бути обережними на дорогах ранніми ранками.
Борець зі Тернополя став чемпіоном міжнародного турніру у Словаччині
Максим Змарко зі Спортивного клубу ім. Богдана Сцібайла «Галичина-Тернопіль-Sport» («ГалТер'S») виборов золото на міжнародному турнірі — Кубку мера Старої Любовні у Словаччині. Про це повідомив засновник клубу Ігор Сцібайло у фейсбук. У змаганнях взяли участь понад 20 команд — близько 130 спортсменів зі Словаччини, Чехії, Польщі, Угорщини, Румунії та України. Нашу державу представляли три колективи: зі Львова, Пустомитів (Львівська область) та сім борців із Тернопільської області (Борщів–Тернопіль). Команда з Тернопільщини виступила блискуче — здобула 4 золоті, 1 срібну та 1 бронзову нагороду. У командному заліку тернопільці посіли третє місце, поступившись лише господарям турніру зі Старої Любовні та угорському клубу VASAS із Будапешта, які виставили більше учасників на змаганнях. Засновник клубу Ігор Сцібайло особисто представляв команду на цьому турнірі та привітав спортсменів із міжнародними здобутками. Він також подякував тренерам — Руслану і Андрію Антонюкам та Сергію Левковському, а також батькам, які […]
Унікальну традицію вбирання хрестів села Тернопільщини представили на науковій конференції
Обряд «вбирання» хрестів Хресної дороги, який зберігся лише у селі Монастирок на Чортківщині, став об’єктом уваги науковців та культурних діячів з усієї України. Про унікальну спадщину Більче-Золотецької громади йшлося під час всеукраїнської онлайн-конференції, організованої Рівненським обласним центром народної творчості. Жива історія з XVIII століття Ця традиція — не просто релігійний обряд, а приклад неймовірної стійкості громади. Як розповіли голова громади Галина Огородник та очільниця обласного департаменту культури Світлана Байталюк, мешканці Монастирка оберігали цей звичай навіть у часи радянських репресій, коли будь-які прояви віри були під забороною. У чому особливість традиції? Родинна відповідальність: У селі встановлено 14 хрестів, що символізують зупинки Ісуса на шляху до Голгофи. За кожним із них десятиліттями доглядають конкретні місцеві родини. Обряд «вбирання»: Напередодні свята Воздвиження Чесного Хреста родини прикрашають «свої» хрести живими квітами та стрічками. Хода до печерного храму: Після вбирання хрестів віряни здійснюють масштабну процесію […]
