Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
Жодних бруківок: Україна переходить на режим економії бюджетних грошей
Через складну фінансову ситуацію в країні утримаються від витрат на об'єкти, які не є життєво необхідними. Всі наявні ресурси спрямують на підтримку армії та захист громадян. Про це заявив прем’єр-міністр України Корецький. Що сталося Держава тимчасово відкладає видатки, які не вважаються першочерговими в умовах війни. Зазначені обмеження стосуватимуться таких напрямків: нове будівництво; реконструкція та капітальні ремонти об'єктів, які не є критично важливими; благоустрій територій (парки, сквери, фонтани та перекладання бруківки). Що фінансуватимуть насамперед Усі вивільнені кошти перенаправлять на забезпечення базових потреб держави та громадян. “Передусім фінансуємо: оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери”, - наголосив Корецький.
Магазин у центрі Тернополя засвітився у гучній наркосправі (фото, відео)
Поліція Тернопільщини ліквідувала велике наркоугруповання, яке діяло у шести регіонах країни. Зловмисники маскували свій нелегальний бізнес під продаж дозволеної конопляної продукції. Про це у соцмережах повідомив начальник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Сергій Зюбаненко. Правоохоронці провели масштабну спецоперацію та заблокували продаж заборонених речовин. Члени угруповання збували наркотики під виглядом легальних товарів із вмістом канабідіолу. Правоохоронці вже провели 50 санкціонованих обшуків у різних областях. Під час облав затримали 17 учасників схеми, їм оголосили підозри у незаконному збуті наркотиків. Що вилучили правоохоронці Загальна вартість вилученої наркопродукції сягає понад 20 мільйонів гривень. Також вилучили великі суми готівки, ймовірно отримані від торгівлі: 142 тисячі доларів; 6 250 євро; 600 фунтів стерлінгів; 3,4 мільйона гривень На оприлюдненому відео видно, як силовики проводять обшуки у магазині Bob Marley, який розташований у центрі Тернополя. У спецоперації брали участь оперативники, слідчі, фахівці кримінального аналізу, а також […]
Ексдепутата з Кременеччини ув’язнили на 5 років за смертельну ДТП
Тернопільський апеляційний суд призначив 5 років позбавлення волі п’яному водію, який збив військовослужбовця. Трагедія сталася у травні минулого року в Кременецькому районі. Про це повідомила пресслужба Тернопільської обласної прокуратури. За даними прокуратури, 19 травня 2025 року о 19:30 у селі Старий Вишнівець водій Mitsubishi Colt не впорався з керуванням. Автомобіль занесло, він виїхав на зустрічну смугу та узбіччя. У цей момент там перебував військовослужбовець поблизу власного авто ВАЗ 2109. Від отриманих травм потерпілий загинув на місці події. За кермом перебував колишній депутат Кременецької районної ради. На момент аварії він був у стані алкогольного сп'яніння. Винуватець аварії визнав вину в суді та частково відшкодував матеріальну шкоду родині загиблого. Спочатку Зборівський районний суд призначив йому 3 роки позбавлення волі та позбавив права керувати авто на 8 років. Проте прокурор оскаржив це рішення через надто м'яке покарання. Тернопільський апеляційний суд скасував попередній вирок […]
Стало відомо, хто пошкодив ворота на території “Водної арени”
У Тернополі водійка пошкодила ворота на території "Водної арени". Про це повідомили у поліції Тернопільської області. "У четвер, 24 вересня, до відділу поліції №2 Тернопільського райуправління поліції надійшло повідомлення від жительки села Біла про те, що, керуючи автомобілем, вона допустила наїзд на ворота, встановлені на в’їзді до «Водної арени», внаслідок чого пошкодила їх", - йдеться у повідомленні. На неї склали адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження іншого майна). Долю водійки вирішуватиме суд.
Біля Озерної на Тернопільщині сталася серйозна аварія, є постраждала
На Тернопільщині, поблизу села Озерна, сталася ДТП з травмованими. Про це повідомили у ГУНП у Тернопільській області. "Того ж дня близько 20:15 на автодорозі "Тернопіль - Львів - Рава-Руська", поблизу села Озерна, водій автомобіля Fiat Grande Punto, рухаючись у напрямку Львова, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся з автомобілем Toyota Land Cruiser", - йдеться у повідомленні. У результаті ДТП травми отримала пасажирка автомобіля Fiat. https://terminovo.te.ua/news/145031/
Жалоба на Кременеччині: загинув снайпер
На Кременеччині оголосили жалобу через загибель воїна на фронті Сергія Теренюка. Про це повідомили на сторінці Кременецької громади. "Повідомляємо вам, що в нашу громаду надійшла трагічна звістка про те, що 17 квітня 2025 року поблизу н. п. Успенівка, Покровського району, Донецької області, загинув житель с.Рудка, Дунаївського старостинського округу, стрілець - снайпер 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти, молодший сержант ТЕРЕНЮК Сергій Петрович, 1994 року народження", - йдеться у повідомленні. Завтра, 27 вересня, біля Трьох Валетів відбудеться зустріч тіла загиблого Героя о 13:30. Прощання на Майдані Волі відбудеться о 14:00. Після того домовила з тілом Сергія прибуде до рідного села - похорон відбудеться у селі Рудка. 27 вересня у громаді оголосили Днем жалоби.
