Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
Остання літня спека? Коли в Україну прийдуть +33
Спека в Україні незабаром знову почне посилюватися. Після кількох прохолодніших днів погода зміниться вже на вихідних. Про це повідомив начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань. Якою буде погода у вихідні За його словами, наразі Україна перебуває на прохолодній периферії антициклону з центром над Польщею. Тому найближчими днями в країні збережуться комфортні денні температури та прохолодні, як для серпня, ночі. Втім, довго така синоптична ситуація не протримається. Уже в неділю, 16 серпня, атмосферні процеси почнуть перебудовуватися. Антициклон переміститься у бік Балкан і Чорного моря, через що зміниться напрямок повітряних потоків. В Україну почне надходити тепліше повітря з південних широт. Згідно з прогнозом Тернопільського обласного центру з гідрометеорології, 15 серпня на Тернопільщині температура повітря складатиме від 25 до 30 градусів, без опадів.
Танці під російську музику біля Алеї Героїв в Монастириськах: поліція встановила особу учасниць
На Тернопільщині встановили усіх учасниць скандального відео, на якому три дівчини танцюють під російськомовну музику в центрі Монастириськ, неподалік Алеї Героїв. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Тернопільської області. Ролик, що з'явився в соціальних мережах, спричинив значний суспільний резонанс - особливо серед родин загиблих військових та близьких тих, хто нині боронить Україну на фронті. Хто потрапив у кадр Працівники сектору поліцейської діяльності Монастириськ встановили всіх учасниць відео та їхніх батьків. Ними виявилися три неповнолітні дівчини: одинадцятикласниця з Тернополя, яка приїхала до бабусі, а також дві місцеві мешканки — учениці 9-го та 10-го класів. Що зробили правоохоронці Поліцейські спільно зі службою у справах дітей Монастириської територіальної громади провели профілактичні бесіди як із самими дівчатами, так і з їхніми батьками. Правоохоронці наголосили на неприпустимості подібної поведінки, особливо у місці, пов'язаному з пам'яттю про загиблих захисників України. Щодо двох молодших учасниць події правоохоронці […]
За життя 4-річного хлопчика борються лікарі: у поліції повідомили подробиці ДТП під Зборовом
У ДТП поблизу Зборова загинули двоє людей, серед них 14-річна дівчина. Ще шестеро осіб травмувалися, троє з них - діти. За життя одного з хлопчиків зараз борються медики. Про це повідомив очільник ГУНП Сергій Зюбаненко. Аварія сталася 13 серпня близько 18:00 на Львівській трасі поблизу Зборова. Зіткнулися автомобілі Volkswagen Polo та Peugeot Expert. Водій Volkswagen та його 14-річна пасажирка загинули на місці. Ще двом пасажиркам цього автомобіля медики надали допомогу без госпіталізації. https://terminovo.te.ua/news/143260/ У Peugeot Expert їхала родина - водій та троє його дітей віком 6, 8 і 14 років. Усіх чотирьох госпіталізували. Один із хлопчиків перебуває у реанімації у важкому стані. За його життя борються лікарі. Після аварії поліцейські переглянули записи з відеореєстраторів та встановили нові обставини ДТП. За попередніми даними, Volkswagen рухався лівою смугою та виїхав на зустрічну, намагаючись уникнути зіткнення з вантажівкою, яка їхала правою смугою у […]
На Тернопільщині висохли 13 ставків і обміліли дві річки
У Борсуківській громаді Тернопільської області висохли 13 ставків, а дві річки значно обміліли. Через посуху рівень води падає також у криницях, а деякі річки області наблизилися до історичних мінімумів. Про це повідомляє "Суспільне Тернопіль". У громаді висохли 13 ставків У селі Снігурівка від річки Свинорийки, де раніше ловили рибу та купалися, нині залишився лише невеликий потічок. Місцеві жителі кажуть, що разом із річкою почала зникати вода і в криницях. Загалом у Борсуківській громаді обміліли дві річки - Свинорийка та Горинь. Також із 23 ставків частина повністю висохла, а в інших рівень води суттєво знизився. Голова Борсуківської громади Роман Кухарський розповів, що близько 15 років тому Свинорийка була повноводною річкою. Її ширина становила 4-5 метрів, а глибина - близько 70-80 сантиметрів. “Всі ці ставки, які ми бачимо, то один вже повністю висох, другий наполовину, третій теж, там десята частина води залишилася. […]
Тернопіль три дні поспіль святкуватиме День міста – програма заходів
Цьогоріч Тернопіль відзначатиме День міста одразу три дні - 14, 15 та 16 серпня. Для містян і гостей підготували насичену програму з концертами, спортивними змаганнями, виставками, сімейними розвагами, благодійними заходами та культурними подіями. Про це повідомляє Тернопільська міська рада. Водночас святкування матиме благодійну та меморіальну складову. У програмі передбачили вшанування полеглих захисників України, благодійні забіги та концерти на підтримку ЗСУ, а також відкриття нових імен на «Алеї Зірок». Що відбудеться 14 серпня Однією з центральних локацій стане парк Тараса Шевченка, де о 15:30 урочисто відкриють фестивальне містечко «Тернопіль Вражає». Тут працюватимуть ярмарок локальних виробників, зона ветеранського бізнесу, фотозони, фудкорт з локальною кухнею, дитячі майстерки та спортивні активності. О 18:00 у парку запланований благодійний концерт на підтримку ЗСУ за участю гуртів «Шоколад» та «Вільні». Також відбудеться відкритий майстер-клас з українських танців. Програма на 15 серпня Головний день святкування розпочнеться з подій, […]
У яких школах Тернопільської громади більше не буде молодших класів
У дев'яти закладах освіти Тернопільської громади цьогоріч не відкриватимуть двері для першокласників. Про це повідомили у Тернопільській міській раді. "Відповідно до затвердженого раніше плану формування освітньої мережі, у 2026/2027 навчальному році перші класи не відкриватимуть у Тернопільському академічному ліцеї «Українська гімназія» (ТАЛ УГ), гімназії «Гармонія», Тернопільській спеціалізованій школі №3, ТНВК «Школа-ліцей №6», ТНВК «Школа-мистецький ліцей №15», ТЗОШ №16, академічному ліцеї «Плеяда», ТЗОШ №28 та Курівецькій гімназії", - йдеться у заяві ТМР. У школах навчатиметься на 1177 менше учнів, ніж минулого року. Кількість класів також зменшилась - на 37.
