Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
Життя без гаджетів: як захопити дитину корисними розвиваюльними іграми вдома
Надмірне споживання цифрового контенту знижує здатність дітей до тривалої концентрації, що робить цифровий детокс необхідним елементом режиму дня. Розвиток когнітивних навичок та логіки найбільш ефективно відбувається через фізичну взаємодію з об’ємними предметами. Заміна екранного часу на роботу з реальними структурними елементами стимулює аналітичне мислення та фокусування уваги. Тренування дрібної моторики та просторового мислення Тактильний контакт із дрібними деталями безпосередньо впливає на формування нових нейронних зв’язків у корі головного мозку. Робота зі складними формами вимагає від дитини підключення просторового мислення та планування послідовності дій для досягнення результату. Для складання рухомих механічних моделей використовують металевий конструктор, такі набори представлені за адресою https://rozetka.com.ua/ua/building_kits/c97420/material=8797/. Робота з гвинтовими з’єднаннями розвиває точність рухів та розуміння базових принципів механіки. 3 правила організації домашньої ігрової зони Ефективність розвивальних ігор залежить від правильної підготовки простору. Порушення ергономіки призводить до швидкої втоми дитини та зниження інтересу до процесу конструювання. Для облаштування […]
На Тернопільщині військовий заявив про замінування ТЦК
На Тернопільщині чоловік зателефонував до поліції з повідомленням про замінування ТЦК. Зокрема, він сказав, що заміноване приміщення у місті Ланівці. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Фахівці ретельно обстежили будівлю та прилеглу територію - жодних вибухонебезпечних предметів не було виявлено. У ході оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили особу зловмисника. Ним виявився 24-річний житель Кременецького району. Як з’ясувалося, чоловік є військовослужбовцем та перебуває в розшуку за самовільне залишення військової частини", - йдеться у повідомленні. У поліції також зазначили, що фігуранта затримали в порядку статті 208 ККУ. Під час обшуку його місця проживання виявили 35 набоїв доавтомата Калашникова. Чоловіку повідомили про підозру за двома статтями - ч. 2 ст. 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального […]
У Тернополі відзначають Обливаний понеділок: традиції, жарти та народні звичаї
У Тернополі сьогодні відзначають Обливаний понеділок - другий день після Великодня, який у народі супроводжується веселими звичаями та водяними забавами. Зранку молодь і діти виходять на вулиці, щоб обливати одне одного водою. За традицією, найбільше «дістається» дівчатам — вважається, що це приносить їм здоров’я та красу. З Обливаним понеділком пов’язані й народні прикмети: якщо цього дня облити людину водою — вона буде здоровою протягом року; чим більше води — тим більше щастя і достатку; вважається, що вода цього дня має очищувальну силу; якщо день теплий і сонячний — літо буде погожим; не варто ображатися на обливання — це вважається доброю прикметою.
Великдень у жалобі. Тернопільщина втратила шістьох Героїв
Цьогорічні Великодні свята для Тернопільщини затьмарені важким болем втрат. Після тривалого очікування та експертиз ДНК підтверджено загибель шістьох воїнів, які до останнього подиху боронили Україну. Іван Кацюк та Роман Лаус Тернопіль прощається з двома досвідченими воїнами, які понад чотири роки стояли на захисті держави. Обидва вважалися зниклими безвісти з 6 лютого 2026 року після боїв у Харківській області. Лише ДНК-експертиза поставила крапку в болючому очікуванні. Івану Кацюку було 38 років, Роману Лаусу — 48. Товариш загиблих, Роман Яриш, згадує, що Іван завжди був готовий прийти на допомогу, а Роман врятував його після першого поранення. Тіла Героїв доправляють до Тернополя. Попередньо, прощання відбудеться у вівторок, а чин похорону — у середу. Дмитро Лозовський Копичинецька громада отримала офіційне підтвердження загибелі старшого солдата Дмитра Лозовського (1983 р.н.). Радіотелефоніст польового вузла зв'язку загинув 8 вересня 2025 року в ході стрілецького бою під час облаштування […]
Україна святкує Великдень: що символізує свято та як його правильно провести
Сьогодні віряни відзначають Великдень - одне з найбільших християнських свят, що символізує воскресіння Ісуса Христа та перемогу життя над смертю. До храмів міста прийшли сотні людей, аби взяти участь у великодній літургії. Після служби традиційно відбулося освячення кошиків — віряни приносили паски, писанки, ковбаси та інші святкові страви. Значення свята для вірян Священники наголошують, що Великдень — це не лише освячення їжі, а передусім духовне очищення, віра та надія. Вони зазначають, що на Великдень особливо цінують можливість зібратися разом із родиною та помолитися за мир і спокій в Україні. У зв’язку зі святкуваннями в місті посилили заходи безпеки. Правоохоронці чергують поблизу храмів та закликають громадян дотримуватися порядку. Народні прикмети на Великдень Зі святом пов’язано чимало народних вірувань і прикмет: якщо на Великдень сонячно — літо буде теплим і врожайним; дощ цього дня віщує хороший урожай зернових; якщо першою до хати […]
Заступник начальника ТОВА оголосив про відставку
Заступник голови Тернопільської ОВА Павло Журба залишає посаду після понад півтора року роботи в команді обласної адміністрації. Журба підбив підсумки роботи і подякував усім, з ким співпрацював. Про це він написав на своїй фейсбук-сторінці. За його словами, цей час виявився насиченим - відповідальними рішеннями, складними викликами і командною роботою. На посаді Журба відповідав за напрям євроінтеграції та цифровізації. Він вивчав досвід європейських регіонів і намагався впроваджувати його в громадах Тернопільщини. Посадовець подякував: начальнику Тернопільської ОВА Тарасу Пастуху - за довіру; колишньому керівнику ОВА В'ячеславу Негоді - за співпрацю та спільне бачення розвитку області; обласній раді, керівникам громад, правоохоронцям, рятувальникам і військовим. Окремо Журба відзначив міжнародних партнерів і їхню підтримку України під час війни. "Продовжу працювати заради України вже на іншому напрямку", - зазначив посадовець. Читайте також: Кабмін погодив нову заступницю для начальника ОВА Тараса Пастуха Нагадаємо, Павло Журба та Степан […]
