Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
У сусідній області почали штрафувати за непрацюючі кондиціонери в маршрутках
Львівські посадовці взялися за ретельну перевірку клімат-контролю в міському транспорті. За останні два тижні рейди виявили вже 28 фактів, коли пасажирам доводилося їхати у душних салонах через несправні або просто вимкнені системи охолодження. Остання інспекція закінчилася фінансовими санкціями для приватних компаній, повідомляється на сайті Львівської міської ради. Хто потрапив під удар: підсумки останнього рейду Управління транспорту ЛМР «без попередження» оглянуло кондиціонери у 33 автобусах (маршрути №20, 23, 34, 43) та 11 тролейбусах (№30 і №32). Результати виявилися невтішними: Приватні перевізники: Охолодження не працювало у 6 автобусах. Головним антигероєм став перевізник ТзОВ "Фіакр-Львів" (4 порушення), ще 2 «гарячих» салони зафіксували у ПАТ "Львівське АТП-14630". За кожен такий випадок підприємства збідніють на 1700 гривень. Електротранспорт: Спекотно було і у двох тролейбусах №32. Проте комунальне підприємство «Львівелектротранс» штрафу уникне — чинний договір цього не передбачає. Замість цього «на килим» викличуть керівництво депо та […]
Пяний водій на Тернопільщині збив жінку і сховав авто в саду: суд виніс остаточний вирок
П'яний водій збив жінку на Тернопільщині, кинув її на дорозі й спробував уникнути покарання. Суд вирішив інакше. Про це повідомили у пресслужбі Тернопільської обласної прокуратури. 7 років без права оскарження Тернопільський апеляційний суд підтримав вирок водію, засудженому за п'яне ДТП, втечу з місця аварії та керування авто без посвідчення. Захист вимагав зменшити термін ув'язнення, але суд не погодився. Вирок набрав законної сили. 23 жовтня 2025 року в селі Влащинці Кременецького району водій автомобіля ВАЗ 2101 у стані сильного алкогольного сп'яніння виїхав на зустрічну смугу і збив жінку, яка йшла по узбіччю. За висновком суду, водій мав змогу вчасно помітити пішохода і загальмувати, але не зробив цього. Кинув жертву і сховав авто Після аварії чоловік зник із місця події, залишивши травмовану жінку без жодної допомоги. Потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження. Пошкоджене авто водій сховав у власному саду. Саме там його й […]
Тернопільщина втратила молодого Героя Івана Бачинського
Тернопільщина втратила молодого Героя Івана Бачинського, родом з Чортківщини. Про втрату повідомили у Бучацькій міській раді. "З глибоким сумом повідомляємо, що 21 червня 2026 року, виконуючи військовий обов’язок із захисту України, загинув наш земляк, житель села Переволока, старший стрілець-оператор, солдат Іван Бачинський, 1991 року народження. Життя воїна обірвалося поблизу населеного пункту Оріхуватка Донецької області внаслідок ураження FPV-дроном противника. Іван віддав найдорожче – своє життя – за свободу, незалежність і майбутнє України", - йдеться у повідомленні. Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним, близьким та усім, хто знав Івана Бачинського.
Побутові лайфхаки: як довго зберігати відкриту томатну пасту
Томатна паста — незамінний продукт на кухні, який додає стравам насиченого кольору та глибокого аромату. Проте під час приготування борщу чи соусу зазвичай потрібна лише пара столових ложок цього концентрату. Залишок продукту в банці часто відправляється до холодильника, а вже за кілька днів з'являється цвіль. Оскільки в справжньому продукті немає штучних консервантів, він миттєво реагує на контакт із повітрям, але за допомогою простих хитрощів його свіжість можна суттєво подовжити. Створення захисного бар'єра всередині банки Головна причина швидкого псування томатного концентрату — кисень, який запускає процеси окиснення. Найпростіший спосіб перекрити доступ повітря до залишків продукту полягає у використанні рослинної олії. Після того як ви взяли необхідну кількість пасти, акуратно розрівняйте її поверхню ложкою та залийте тонким шаром соняшникової чи оливкової олії завтовшки приблизно в пів сантиметра. Сучасні натуральні томатні пасти без сторонніх домішок завдяки своїй густій консистенції чудово тримають форму і не змішуються […]
Тернопільські синоптики прогнозують +39 градусів спеки
Погода на Тернопільщині продовжує дивувати. На найближчі дні синоптики Тернопілля прогнозують до 39 градусів спеки. Про це свідчить прогноз Тернопільського обласного центру з гідрометрології. Пік температури, згідно з прогнозом, буде 29 червня, у понеділок. Тоді стовпчики термометрів можуть піднятись навіть до +39. "26 ЧЕРВНЯ: Мінлива хмарність. Без опадів. Вітер північно-західний, 7 – 12 м/с. Температура по області вночі 15 – 20° тепла, вдень 29 – 34° тепла, по м. Тернополю вночі 16 – 18° тепла, вдень 31 – 33° тепла. Рівень небезпечності – зелений (відсутній). 27 червня: Малохмарно. Без опадів. Вітер північний, 5 – 10 м/с. Температура вночі 15 – 20° тепла, вдень 30 – 35° тепла. 28 червня: Ясно. Вітер західний, 3 – 8 м/с. Температура вночі 16 – 21° тепла, вдень 34 – 39° тепла", - йдеться у повідомленні.
Тернополянин встановив світовий рекорд на Гран-прі з паралегкої атлетики в Тунісі
Спортсмен з Тернополя Павло Шаблій здобув дві золоті медалі на міжнародному Гран-прі з паралегкої атлетики в Тунісі та встановив світовий рекорд. Про це повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал. У метанні диска серед спортсменів класу F51 Шаблій показав результат 14,16 метра, що є світовим рекордом. Друге золото він отримав у метанні булави — з результатом 31,82 метра. Тренер спортсмена — Іван Салук. Вітаємо! Раніше "Терміново" писало, що дует тернополянки та харків’янина виборов золото на чемпіонаті Європи-2026. Українці продемонстрували хороший результат, обійшовши 63 найсильніші пари з усієї Європи та піднявшись на найвищу сходинку п’єдесталу.
