Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
Громада на Кременеччині втратила двох мужніх воїнів
Шумська громада на Кременеччині переживає важкі втрати - стало відомо про загибель одразу двох захисників. 24 лютого 2026 року в громаді оголошено днем жалоби. Завтра, 23 лютого о 13:00, на Площі Героїв Майдану в Шумську зустрінуть тіло Анатолія Борисовича Процишина. Мешканців просять прийти та утворити "живий коридор". Поховання відбудеться 24 лютого об 11:00 в селі Потуторів. Про це повідомив міський голова Шумська Вадим Боярський. Також підтвердилася загибель Дмитра Ярославовича Войцішевського, 1967 року народження, жителя села Бірки. У війську він служив командиром бойової машини. За службу був відзначений президентською відзнакою "За оборону України" та грамотою від командира 110-ї окремої механізованої бригади. 10 червня 2024 року рідні отримали повідомлення, що Дмитро зник безвісти під час бойового завдання - внаслідок мінометного обстрілу. Майже два роки близькі чекали на добру звістку. Дмитро загинув поблизу Новоолександрівки Покровського району Донецької області. Дату та місце поховання буде […]
На Кременеччині у пожежі загинула людина
У селі Лідихів Кременецького району вщент згорів житловий будинок. Під час гасіння вогню рятувальники знайшли тіло власниці помешкання. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. Пожежники встигли врятувати господарську будівлю поруч. Що саме спричинило займання, наразі встановлюють відповідні служби. 21 лютого підрозділи ДСНС Тернопільської області виїжджали на пожежі також у Тернополі та Чортківському районі. У Чортківському районі, в селі Ромашівка, під час пожежі житлового будинку постраждала одна людина.
Масована атака на Україну в ніч на 22 лютого: є загиблий та поранені (фото)
Вночі Росія завдала масованого удару по Україні - в небо підняли майже 300 дронів і 50 ракет різних типів. Головною метою була енергетика, але постраждали й житлові квартали, залізнична інфраструктура. Українська ППО збила 33 з 50 ракет і 274 з 297 безпілотників. Більшість ракет, що летіли по енергетичних об'єктах, вдалося перехопити - на Київщині зафіксували лише незначні влучання в один із теплогенеруючих об'єктів, повідомив нардеп Нагорняк. Удари зафіксовано на 14 локаціях, уламки впали ще в п'яти місцях. Росія атакувала Київ та область, Дніпропетровщину, Кіровоградщину, Миколаївщину, Одещину, Полтавщину та Сумщину. Під удар потрапила й залізнична інфраструктура в Запорізькій, Донецькій, Миколаївській та Одеській областях - пошкоджено два локомотиви, проте рух поїздів не зупиняли. У Фастівському районі Київщини внаслідок атаки загинула людина. Масштабні руйнування зафіксовано в Софіївській Борщагівці. Загалом поранено вісім людей, серед них одна дитина. Зеленський звернувся до партнерів: "Маємо посилювати нашу […]
Брендовані чашки: як перетворити звичайний посуд на символ довіри до бізнесу
У сучасному маркетингу фізичний контакт із брендом цінується значно вище за цифрову рекламу. Ранкова кава або вечірній чай — це моменти особистого затишку, які ваш бізнес може гармонійно доповнити. Якісні брендовані чашки з логотипом — це про асоціації з відпочинком, гармонією та щоденним затишком. Чому фірмовий посуд працює ефективніше за флаєри На відміну від паперової продукції, яка миттєво опиняється в смітнику, чашка залишається з власником на роки. Вона займає почесне місце на офісному столі або на домашній кухні. І кожен ковток напою дарує спокій, який асоціюватиметься з брендом. Зазначимо, що продукція від Vip-Print вирізняється довговічністю, що робить її вигідною інвестицією в репутацію. Коли людина користується зручним та красивим посудом, вона відчуває турботу з боку компанії. Це м'який шлях до серця клієнта, де практичність чашки стає основою для тривалих ділових стосунків. Як вибрати ідеальну чашку для нанесення логотипа Щоби подарунок не […]
Теракт у Львові: багато поранених і є загибла, ймовірну виконавицю затримали
Вночі у Львові стався теракт - пролунали два вибухи біля магазину на вулиці Данилишина. Унаслідок підривів загинула молода патрульна поліцейська, ще 24 людини отримали поранення. Перший виклик на спецлінію 102 надійшов близько 03:30 з повідомленням про проникнення до магазину. Коли на місце прибув перший екіпаж патрульної поліції - стався вибух, потім, із прибуттям другого екіпажу, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої. Пошкоджено службовий автомобіль патрульної поліції та цивільний транспортний засіб. Про це повідомили у поліції Львівської області. Загиблою виявилась 23-річна Вікторія Шпилька. Дівчина родом із Волині, згодом разом із батьками переїхала до Херсона. Закінчила Львівський державний університет внутрішніх справ і стала патрульною поліцейською. Служила на Херсонщині, а з 2023 року - на Львівщині. Підозрювану у вчиненні теракту затримали близько 10:20. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко і доповів президенту. "Ми зробили все можливе і […]
Трагічно загинули двоє рятувальників з Тернополя
У ніч на неділю, 22 лютого, у Тернополі трагічно загинули двоє рятувальників ГУ ДСНС Тернопільщини. Вони пострапили у ДТП на Об'їзній, яку спровокував п'яний водій. Про це повідомив очільник поліції Тернопільщини Сергій Зюбаненко. "На жаль, сьогодні вночі Тернопіль сколихнула трагічна звістка. Близько 3-ї години на вулиці Об’їзній сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій загинули двоє співробітників Головного управління ДСНС у Тернопільській області. За попередніми даними, водій автомобіля Mercedes перебуваючи у стані спʼяніння, здійснюючи обгін, грубо порушуючи правила дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з Renault Kangoo. Унаслідок удару двоє чоловіків-працівників ДСНС віком 35 і 47 років, які перебували в Renault, загинули на місці", - каже Зюбаненко. Водія затримано. Йому загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі. У ГУ ДСНС назвали імена загиблих. Це майстер-сержант ТАНАСИШИН Василь Орестович, водій 14-ї державної пожежно-рятувальної частини 6-го державного пожежно-рятувального загону ГУ […]
