Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
На Коновальця під час земляних робіт засипало двох людей
Під час виконання земляних робіт на вулиці Коновальця у Тернополі землею засипало двоє людей. Про це повідомляє "20 хвилин". На місці працюють медики та рятувальники. За попередньою інформацією, одну людину дістали, проводили реанімаційні дії. "Одну людину дістали, проводили реанімаційні заходи разом з медиками. До другої людини ще докопуються", - підтвердив речник ДСНС області Андрій Данілін.
“Голі” помідори за добу: найпростіший рецепт соковитої закуски, яка зникає зі столу першою (відео)
Якщо хочеться швидко приготувати щось смачне з помідорів, цей рецепт точно варто зберегти. Голі помідори в ароматному маринаді будуть готові вже через 24 години. Вони виходять ніжними, соковитими, з насиченим часниково-кроповим ароматом. Рецепт опубліковано на каналі "Корисні корисності" у Фейсбуці. Особливість рецепта в тому, що помідори попередньо очищають від шкірки. Завдяки цьому вони краще просочуються маринадом і буквально тануть у роті. Інгредієнти Для приготування знадобляться: помідори - 1 кг; парасольки кропу; часник - 1 головка. Для маринаду: вода - 1 л; сіль - 5 ч. л.; цукор - 10 ч. л.; чорний перець горошком - 10 шт.; лавровий лист - 3-4 шт.; оцет 9% - 100 мл. Як приготувати "голі" помідори Спочатку помідори потрібно очистити від шкірки. Щоб зробити це швидше, їх можна ненадовго залити окропом, а потім перекласти в холодну воду - шкірка після цього легко зніметься. Підготовлені помідори […]
Нічне життя, TikTok та алкоголь: як насправді живе молодь кашкетників на Тернопільщині
Попри суворі традиції, молоде покоління релігійної громади кашкетників на Тернопільщині виявляється значно ближчим до звичного сучасного життя, ніж прийнято вважати. Про це йдеться у програмі "Бомбардир" на Youtube. За словами вихідців зі спільноти, вечорами в селі кипить цілком звичне для підлітків і молоді життя - з побаченнями, прогулянками і навіть вечірками. Нічне життя, про яке не знають батьки Один із молодих кашкетників, який зараз живе і працює за кордоном, розповів, що замолоду разом з ровесниками часто збирався ввечері великими компаніями — гуляли по вулицях села, зустрічалися з дівчатами, а іноді й випивали. Додому доводилося повертатися непомітно: траплялося залазити до хати через вікно, щоб батьки не бачили, що син приходив пізно чи випив. За його словами, у селі є й звичайні для будь-якої молоді речі — дискотеки, побачення, бажання "кудись вирватися". Він відверто визнає: хоч громада живе за суворими релігійними правилами, […]
26 серпня два мікрорайони Тернополя залишаться без газу
Завтра, 26 серпня, два мікрорайони Тернополя залишаться без газу на весь день. Про це повідомляють у ПрАТ "Тернопільміськгаз". Причина - ремонтні роботи. "Завтра 26 серпня з 09:00 до 18:00 год буде припинено газопостачання на м-н "Центр" та "Новий світ" у зв'язку з ремонтними роботами по вул. Медова м. Тернопіль", - йдеться у повідомленні.
Не має аналогів в Україні: на Тернопільщині діє найколоритніше відділення “Нової пошти” (відео)
У селі на Тернопільщині, де живе релігійна громада, яку в народі називають кашкетниками, працює відділення "Нової пошти", яке навряд чи має аналоги в Україні. Замість звичного офісу — звичайна садиба: пасіка, господарство, автомобіль, велосипед, гуси біля двору і привітний пес, який зустрічає відвідувачів. Заходити всередину іноді доводиться, розувшись, як у звичайну домівку. Про це йдеться у програмі "Бомбардир" на Youtube. Відділення утримує родина місцевого священника Православної церкви України. За словами господарів, цей маленький "бізнес" виник насамперед заради зручності самих "кашкетників": оскільки представники громади принципово не користуються автомобілями і не їздять по магазинах у міста, замовлення онлайн та отримання посилок стало для них практично єдиним способом купувати одяг, взуття та інші необхідні речі — тим паче що в родинах тут традиційно багато дітей. Люди приміряють замовлене на місці, повертають те, що не підійшло, і забирають готове неподалік від дому, не витрачаючи […]
Спіймали п’яним: суддю з Тернополя Гевка відсторонено від правосуддя
Суддю Господарського суду Тернопільської області Володимира Гевка тимчасово відсторонили від здійснення правосуддя. Підставою стало рішення Першої Дисциплінарної палати, повідомляє Вища рада правосюддя. 24 серпня 2026 року Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалила рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього стягнення у вигляді подання про звільнення з посади. У зв’язку з цим Володимир Гевко автоматично тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя. Такий порядок передбачений законодавством: якщо Дисциплінарна палата ухвалює рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення, окремого рішення Вищої ради правосуддя для тимчасового відсторонення не потрібно. Відповідно до законодавства, суддя залишатиметься відстороненим до моменту, коли Вища рада правосуддя ухвалить рішення про його звільнення з посади або скасує рішення Дисциплінарної палати. Таким чином, наразі йдеться саме про тимчасове відсторонення судді, тоді як остаточне рішення щодо його звільнення має ухвалити Вища рада правосуддя.
