Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
Росія вночі масовано атакувала Україну дронами та ракетами: багато загиблих та поранених (фото, відео)
Україна пережила ще одну важку ніч, яка принесла біль, руйнування та втрати. Росія масовано атакувала дронами та ракетами. Основний удар припав на Київ. "Терміново" розповідає все, що відомо про наслідки атаки станом на зараз. На 09:00 за інформацією від рятувальників та медиків, унаслідок удару по Києву є 86 поранених та 13 загиблих. Є також двоє постраждалих в Київській області - там ворог гатив по підприємствах, цивільних авто та будинках. Наслідки удару по Києву Армія РФ тероризувала Київ всю ніч, удар тривав 11 годин поспіль. Ворог залучив ракети, балістику та дрони. "Ще понад 80 людей постраждали. Нелюди били просто по житлових кварталах, до фундамента знищені багатоповерхові будинки, де перебували люди. У столиці фактично всі районі зазнали пошкоджень від російських ударів. На всіх місцях влучань працюють рятувальники, профільні екстрені служби, під завалами досі можуть бути люди. Розгорнуті оперативні штаби для допомоги постраждалим", […]
Мешканці Тернополя скаржаться на відсутність транспортного сполучення з важливим мікрорайоном
Жителі Тернополя звернулися до міської влади та міського голови Сергія Надала з проханням вирішити проблему транспортного сполучення з районом Промисловий, де розташована велика кількість підприємств, установ та організацій. Як зазначають автори звернення, тут щодня працюють сотні людей, які сумлінно виконують свою роботу та сплачують податки до міського бюджету. Однак вони постійно стикаються з проблемою відсутності належного транспорту. Ще 23 березня 2026 року мешканці подали до Тернопільської міської ради офіційне колективне звернення, під яким зібрали 45 підписів. У зверненні йшлося: «Ми просили лише одного – звернути увагу на транспортне сполучення району Промисловий та запровадити додаткові маршрути». Втім, за кілька місяців жодних змін не відбулося. За словами жителів, після 19:00 дістатися з Промислового додому стає складно: тролейбус №7 та маршрут №21 у цей час уже не курсують. У вихідні дні пряме сполучення з містом практично відсутнє. Мешканці розповідають, що навіть у спекотну […]
Волонтери Тернопільщини закликали не використовувати соціальне таксі для супроводу Героїв
Волонтери громадської ініціативи «На щиті Тернопільщина» звернулися до мешканців та очільників громад із закликом гідно вшановувати полеглих захисників і не допускати використання соціального таксі для їхнього перевезення в останню путь. Про це написали на сторінці "На Щиті Тернопільщина". Якщо громада потребує допомоги з організацією, волонтери готові шукати рішення разом. Також волонтери звернули увагу, що місцеві водії вкрай рідко долучаються до таких колон. Однак варто було лише поговорити: після дзвінка голові громади та розмов із мешканцями ситуація змінилася — на супровід приїхали автомобілі з прапорами. «Отже, можна. Треба лише бажання», — підсумували в організації. Волонтери наголошують: вшанування Героїв — це не лише їхня місія. Будь-який охочий може приїхати на власному автомобілі з прапором і приєднатися до колони. Це не потребує значних коштів чи складної організації — лише небайдужості та поваги.
У ДТП на Тернопільщині постраждало четверо підлітків
Увечері 30 червня у селищі Козлів на Тернопільщині сталася аварія за участю підлітків. Про це йдеться у повідомленні пресслужби ГУНП у Тернопільській області. Як повідомляється, 15-річний хлопець керував квадроциклом Orix 150, на якому також їхав його ровесник-пасажир. Квадроцикл зіткнувся з мотоциклом Spark, за кермом якого перебував юнак 2009 року народження. На мотоциклі також перебував неповнолітній пасажир. Внаслідок зіткнення постраждали троє: водій і пасажир мотоцикла, а також пасажир квадроцикла. Їх усіх доправили до лікарні для надання медичної допомоги. Щоб з'ясувати всі обставини пригоди, в учасників аварії взяли кров на аналіз для визначення вмісту алкоголю. Точні причини та обставини ДТП зараз з'ясовують правоохоронні органи.
Курйоз дня: у Тернополі чоловіки катались містом у причепі з водою (відео)
У Тернополі хлопці катались містом у причепі, наповненому водою. Відповідне відео опублікував у TikTok користувач під ніком md.maa22. Веселий ролик був знятий на вулиці Замковій — компанія хлопців облаштувала імпровізований басейн прямо в причепі та вирушила в "заплив" містом.
Від сьогодні в Україні на всіх АЗС змінили стандарт бензину: що це означає для покупців
З 1 липня 2025 року на всіх автозаправних станціях України запроваджено новий стандарт бензину E10 - суміш, до складу якої входить до 10% біоетанолу. Відповідне рішення закріплено на законодавчому рівні. Додавання біоетанолу може збільшити собівартість пального на 50–70 копійок за літр, що становить менше 1% від поточної ціни і фактично не відчутно для споживачів. Суміш E10 є безпечною для всіх типів двигунів — включно зі старими автомобілями. Жодних додаткових технічних вимог до транспортних засобів не висувається. Нова норма набирає чинності сьогодні, 1 липня 2025 року, і поширюється на всі АЗС країни без винятку.
