Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
У Борщеві стався вибух
У Борщеві на вулиці Данила Галицького пролунав вибух. Про це повідомляє пресслужба поліції Тернопільської області. "На лінію 102 надійшло повідомленні від диспетчера підрозділу ДСНС про те, по вулиці Данила Галицького у Борщеві пролунав вибух. На місце події виїхала слідчо-оперативна група відділення поліції №1 Чортківського районного управління та інші екстрені служби. За попередніми даними, до вибуху міг призвести витік газу у закинутому будинку. Загиблих та травмованих немає. На місці події працюють аварійні служби для ліквідації наслідків," - йдеться у повідомленні.
Житель Шумська зґвалтував свою 15-річну падчерку
Житель Шумська зґвалтував свою 15-річну падчерку. Поліцейські задокументували 2 факти сексуального насильства. Про це повідомили у ГУ НП у Тернопільській області. "У ході досудового розслідування слідчі Головного управління Нацполіції Тернопільщини встановили, що підозрюваний був вітчимом потерпілої. Проживаючи з неповнолітньою в одній квартирі, він двічі чинив щодо неї сексуальне насильство. Зі слів потерпілої, вперше він став чіплятися до неї у червні минулого року, перебуваючи у стані алкогольного сп‘яніння. Тоді дівчина вирішила нікому не розповідати про цей випадок. Через декілька місяців знахабнілий вітчим зґвалтував неповнолітню", - йдеться у повідомленні. За скоєне йому загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі.
Помер знаний священник із Чортківщини
Прикра новина потрясла християнську громаду Заліщиків. У вічність відійшов ієромонах о. Никодим Гуралюк - знаний священнослужитель, чий життєвий шлях став прикладом щирого служіння Богові, Церкві та ближнім. Цю сумну звістку оприлюднила Церква Пресвятого Серця Христового. Для вірян храму Пресвятого Серця Христового у Заліщиках ця втрата особливо відчутна, оскільки саме отець Никодим був одним із засновників їхньої парафіяльної спільноти та долучився до зведення цього храму. У перші роки відновлення української державності та релігійної свободи отець Никодим виконав визначну роль у житті Заліщанщини: Початок служіння: У 1993–1995 роках о. Никодим Гуралюк був парохом церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Заліщиках. У той час парафія Пресвятого Серця Христового ще тільки формувалася, а майбутній храм лише починали будувати, тож він узяв нову громаду під свою духовну опіку. Назва храму: Ідея назвати майбутню святиню на честь Пресвятого Серця Христового також належить йому — священник запропонував це […]
Скільки батьки витрачають на зошити за 11 років навчання дитини в школі
Кожного серпня мільйони українських родин збираються до канцелярських магазинів за одним і тим самим списком: зошити, ручки, щоденники. Саме тому напередодні навчального року варто заздалегідь переглянути великий вибір шкільних зошитів, адже ціни на них за останні роки зросли в кілька разів, а витрати за всі 11 років навчання виявляються далеко не копійчаними. Спробуймо порахувати на прикладі нинішніх одинадцятикласників Нинішні одинадцятикласники, випуск 2026 року, пішли до першого класу у 2015 році. Саме тоді, після різкої девальвації гривні, ціни на канцтовари почали стрімко повзти вгору. На шкільних ярмарках того року звичайний зошит на 12 аркушів коштував близько 3 гривень, а на 18 аркушів — 4,5-5 гривень. Відтоді ціна зростала щороку, іноді повільно, іноді стрибками. У 2020 році тонкий зошит коштував уже 5,5 гривні, у 2022 році, з початком повномасштабної війни, ціна перескочила до 7 гривень. Сьогодні, у 2026 році, за звичайний зошит […]
Інтерактивні гіганти та магічний ліс: в Тернополі відкриють «Парк Легенд»
24 липня в парку ім. Тараса Шевченка відкриють унікальний тематичний «Парк Легенд» із велетнями, тролями та іншими фантастичними істотами, які оживуть завдяки сучасним технологіям аніматроніки. На відвідувачів чекатимуть інтерактивні гіганти заввишки до 5 метрів, які рухаються, розмовляють і реагують на присутність людей, створюючи ефект повного занурення в казковий світ. «Ми прагнули створити місце для відновлення внутрішнього ресурсу та теплих емоцій, де діти й дорослі можуть на деякий час поринути у світ добрих історій», - говорить організатор проєкту, засновник компанії Unipark Денис Погорєлко. Щовихідних на гостей чекатимуть видовищні шоу, інтерактивні виступи аніматорів, а для дітей передбачена безкоштовна солодка вата. Територію парку оформлено у стилі магічного лісу, а кожну локацію доповнено спеціальною табличкою. Достатньо навести камеру телефону - і перед вами оживе анімаційна історія, створена за допомогою сучасних технологій. Квитки можна придбати на офіційному сайті парку або на касі. Подробиці - в […]
Скоморохах сталася моторошна аварія: є загиблий
У селі Скоморохи у Великогаївській територіальній громаді зіткнулися легковик та мікроавтобус. Про це повідомляють у ГУ ДСНС у Тернопільській області. "О 19:18 рятувальники отримали виклик про дорожньо-транспортну пригоду в селі Скоморохи (Великогаївська територіальна громада). Зіткнулися мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter та легковик ВАЗ 2108. Від удару машини деформувало. Наші фахівці за допомогою спецобладнання деблокували водія з легковика, а також вжили всіх необхідних заходів, щоб автомобілі не спалахнули", - йдеться у повідомленні. Унаслідок аварії травмувалась одна людина, ще одна людина загинула.
