Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
У Почаєві горів приватний будинок
У місті Почаїв, що на Кременеччині, сталася пожежа житлового будинка. Вогонь завдав чималих збитків господарству. Про це розповіли у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. Пожежа сталася у ніч на 17 січня. "Пожежа приватного житлового будинку. Полум’я охопило покриття та перекриття, пошкодило вікна й двері. Рятувальники зупинили вогонь і не допустили повного знищення оселі — врятовано житловий будинок та господарську споруду", - йдеться у повідомленні.
Біля Тернополя горіла пилорама: займання було масштабним
На Тернопільщині сталася пожежа на території пилорами. Пожежа була масштабною. Про це розповіли у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Вранці у селі Великі Гаї Тернопільського району виникла пожежа на території пилорами. О 07:47 на номер Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про займання. На момент прибуття підрозділів другий поверх будівлі був повністю охоплений вогнем. Через значну кількість деревини та конструктивні особливості об’єкта полум’я швидко поширювалося. Площа пожежі становила близько 250 м². Усі сили та засоби було негайно зосереджено на локалізації та ліквідації пожежі, а також недопущенні поширення вогню на суміжні приміщення," - йдеться у повідомленні. Пожежу гасили 15 рятувальників та 3 одинині пожежної техніки.
У Тернополі призупинили навчання у школах
У школах Тернополя вирішили призупинити навчання. Пояснюють це необхідністю виконувати рекомендацію уряду. Про це повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал. "Тернопільська регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Тернопільській обласній військовій адміністрації, виконуючи рекомендацію уряду, ухвалила рішення зупинити навчання у школах області, в тому числі і в Тернополі. У Тернополі школярі будуть на канікулах з понеділка, 19 січня, до 25 січня. Причина – складна ситуація в енергетиці України через масовані російські обстріли. Міська комісія з надзвичайних ситуацій при Тернопільській міській раді прийняла рішення, що садочки, школи-сади, спортивні школи, секції і гуртки будуть працювати", - йдеться у повідомленні. Нагадуємо, що ще в п'ятницю, 16 січня, очільниця міського управління освіти Ольга Похиляк заявляла, що в школах дотримано температурного режиму, а всі освітні заклади забезпечені генераторами до них. На численні коментарі батьків, які стверджували, що в класах холодно - температура […]
Знайшли жінку, яка покинула немовля у під’їзді на Київській
Знайшли породіллю, яка залишила новонароджене маля в одному з під’їздів багатоповерхівки у Тернополі Встановлено, що породілля - 20-річна жителька Зборова, яка проживає у Тернополі разом із бабусею. З нею тривають слідчі дії. Про це повідомили у поліції Тернопільської області. "Кожна дитина має право на життя, захист і турботу. І коли це право грубо порушують - держава, суспільство і поліція не можуть залишатися осторонь. Оперативники карного розшуку встановили особу жінки, яка залишила новонароджену дитину в одному з під’їздів багатоповерхівки у Тернополі. Немовля знайшли близько першої години ночі на вулиці Київській. Дівчинку негайно доправили до лікарні - зараз вона перебуває у реанімації під наглядом медиків," - кажуть у поліції Тернопільської області. Дитина у важкому стані - вона отримала сильне переохолодження. Поліцейські провели комплекс заходів для розкриття злочину: опитували місцевих жителів, опрацьовували відео з камер спостереження, перевіряли інформацію про вагітних жінок, співпрацювали з […]
На Тернопільщині виникла велика пожежа на господарстві
На Тернопільщині горіла будівля приватного господарства. Унаслідок пожежі є значні збитки. Про це повідомили у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "19:35, сел. Скала-Подільська, Чортківський район Пожежа приватної господарської будівлі площею 40 м². Вогнем знищено покриття, перекриття та майно, пошкоджено сусідню споруду. До гасіння залучалися рятувальники 8-ї ДПРЧ та місцеві пожежні команди. Врятовано дві будівлі", - розповіли рятувальники у своєму щоденному зведенні. Раніше "Терміново" розповідало також про пожежу у селі Великі Бірки Тернопільського району. Полум’я знищило покриття, пошкодило перекриття та стіни.
Президент нагородив поліцейського та ветерана війни з Тернополя
Президент України Володимир Зеленський вручив нагороду бійцю з Тернополя, поліцейському та ветерану війни Олексію Горбу. Чоловік отримав високу відзнаку - орден«За заслуги» III ступеня. Про це розповів начальник ГУНП у Тернопільській області Сергій Зюбаненко на своїй сторінці у Фейсбуці. "Ветеран війни, провідний консультант ГУНП в Тернопільській області Олексій Горб удостоєний державної нагороди - ордена «За заслуги» III ступеня. Високу відзнаку Олексію особисто вручив Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з ветеранами - учасниками, переможцями Ігор Нескорених. Олексій - частина нашої поліцейської родини. Він активно працює у ветеранському просторі «Незламні духом», тренує захисників, організовує змагання з адаптивних видів спорту, ініціював створення в Тернополі команди з волейболу сидячи, об’єднавши ветеранів із пораненнями та порушеннями опорно-рухового апарату. У травні 2023 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, він отримав важке поранення, переніс понад десять операцій і пройшов тривалу реабілітацію, але не зламався. А […]
