Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
У центрі Тернополя стався конфлікт між юнаками та військовими Нацгвардії: що кажуть у поліції
У Тернополі стався конфлікт між молодиками та військовослужбовцями Національної Гвардії України. Відповідне відео днями поширювали у соцмережах. У справу втрутилась поліція. У пресслужбі ГУНП розповіли, що сталося. "28 грудня в центральній частині Тернополя під час патрулювання території між групою молодих людей та військовослужбовцями Національної гвардії України виникла суперечка. Про порушення громадського порядку військові повідомили на спецлінію 102. На місце інциденту виїжджала група швидкого реагування поліції. Одного з учасників події правоохоронці доставили до Тернопільського районного управління поліції. Це - 18-річний житель Тернополя. Молодик перебував у стані алкогольного сп'яніння. За вчинене правопорушення молодика притягнули до відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - "дрібне хуліганство", - йдеться у повідомленні.
Помер Петро Содоль – майор армії США, дослідник УПА та відомий пластун з Тернопільщини
Помер історик УПА Петро Содоль - дослідник, який повернув імена сотням повстанців. 31 грудня 2025 року відійшов у вічність Петро Содоль - історик, який присвятив життя вивченню Української повстанської армії. Про це повідомив дослідник Володимир В'ятрович у своєму Facebook. Чоловік був родом з Бучаччини, з села Миколаївка. Петро Содоль був не лише науковцем, а й майором армії США та ветераном війни у В'єтнамі. Його роботи про повстанський рух вийшли українською та англійською мовами і стали новим словом в історіографії УПА. Дослідник працював з величезною кількістю документів повстанського руху та спогадів безпосередніх учасників подій. Багатьох із них він знав особисто. У своїх працях Содоль ретельно перевіряв кожен факт, чітко структурував інформацію та робив цікаві висновки, спираючись на власний військовий досвід. Особливою заслугою історика стало відновлення біографій сотень підпільників. Він скрупульозно відшукував дані про людей, які без його праці залишилися б відомі […]
Трагедія на Тернопільщині – на Новий рік загинула жінка
На Тернопільщині сталася трагедія - у власному помешканні загинула 78-річна жінка. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області та поліції. "Ще одна трагічна пожежа сталася о 20:14 у селі Вимислівка Козівської громади. Загорівся житловий будинок, вогонь знищив дерев’яні конструкції та речі домашнього вжитку. Рятувальники не допустили поширення полум’я на сусідні оселі та врятували п’ять будівель, однак життя власниці, на жаль, не вдалося зберегти", - йдеться у повідомленні. У поліції кажуть, що жінка хворіла та тривалий час не виходила з дому. "Після ліквідації пожежі в будинку виявили тіло господарки. За попередніми даними, через стан здоров’я жінка тривалий час не виходила з оселі та мала обмежені можливості пересування. Експерти, які оглядали місце загоряння припускають, що пожежа виникла через порушення правил експлуатації печі", - кажуть поліцейські.
Лісника, який незаконно вирубав дерева, засудили до реального позбавлення волі: який термін він отримав
Майстра лісу, який незаконно вирубав дерева на майже 4 млн грн, засудили до реального ув'язнення. Про це повідомили у Тернопільській обласній прокуратурі. "До 5 років позбавлення волі засуджено майстра лісу, через дії і недбалість якого незаконно зрубано дерев на майже 4 млн грн За публічного обвинувачення прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури майстра лісу засуджено до 5 років позбавлення волі. Вироком Підгаєцького районного суду його визнано винуватим у розтраті майна в особливо великих розмірах, незаконній порубці лісу, службовому підробленні та службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України)", - йдеться у повідомленні. У суді було доведено, що посадовець лісгоспу не лише не забезпечив належну охорону та збереження лісових насаджень, але й провів незаконне вирубування дерев. Також він підписав документи на вирубку дерев на […]
Помер чиновник з Борщівської міськради
Відійшов до вічності чиновник Борщівської міської ради Валерій Васильків. Чоловік боровся з важкою хворобою. Про втрату повідомили у Борщівській міській раді. Там висловили співчуття рідним та близьким чоловіка. "Пішла із життя людина, яка своїми діями, вчинками, любов’ю та турботою була опорою для сім’ї. Нехай добрий, світлий спомин про Валерія Орестовича назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, односельчан, усіх, хто його знав, любив та шанував. Важко знайти слова втіхи, коли зупиняється серце людини, яка була найголовнішою в житті, проте світлі спогади про тих, хто залишив по собі добрі справи, завжди будуть сильніші, ніж смерть. Висловлюємо найщиріші слова співчуття рідним та близьким Валерія ВАСИЛЬКОВА, поділяємо ваші біль та горе", - йдеться у повідомленні.
У селі біля Тернополя в пожежі загинула людина (фото, відео)
У Гаях-Шевченківських у пожежі загинув чоловік. 1 січня о 14:52 вогонь охопив весь житловий будинок. Про це повідомляють у пресслужбі ГУ ДСНС у Тернопільській області. "Пожежно-рятувальні підрозділи, які оперативно прибули на місце події, встановили, що вогнем охоплено житловий будинок. Площа пожежі сягнула близько 100 м². До ліквідації загоряння було залучено 3 одиниці пожежно-рятувальної техніки та 15 рятувальників. О 15:46 пожежу локалізували, а о 16:30 — повністю ліквідували. Під час ліквідації пожежі рятувальники виявили тіло власника будинку 1982 року народження без ознак життя. Внаслідок пожежі знищено перекриття, покриття будинку та речі домашнього вжитку на площі 100 м²", - йдеться у повідомленні. Причину наразі встановлюють. https://www.youtube.com/watch?v=AEjBjfG-BdE
