Василя Шевчука, який загинув під Бахмутом, називали легендою краю. Він був рекордсменом, бігав марафони, заснував у рідному Хоросткові спортивно-оздоровчий комплекс з відкритим басейном та тренажерами, де діти та дорослі могли займатися безкоштовно.
Для багатьох людей новина про трагічну загибель українського рекордсмена стала неймовірним шоком і потрясінням. Після смерті Василя його донька Тетяна опублікувала відкритий лист до батька в соціальній мережі. Кожен рядок, кожне слово цього листа дошкуляє до самого серця, зворушує до сліз.
“Для тата.
Ти мій Герой! А нещодавно героїнею для тебе була я.
Ти дуже мною гордився і я знаю, що будеш гордитися звідти! Я буду сильною, я не здамся, бо я вся в тебе🫂
Рік 2020. Осінь. Жовтень місяць. Ще цей період називають cancer month. (Завжди було страшно чути ці слова.)
Коли всі боялись померти від вірусу Корона, я боялась померти від раку.
Ультразвук. Мамограма. Втрачаю свідомість та німіють ноги від страху. Біопсія. Діагноз: «breast cancer her2 positive stage2.»
Злоякісна пухлина молочної залози 2 стадії.
Шок, біль, страх, пошук онколога та хірурга. Підготовка документів та здача енних аналізів, безкінечні медогляди.
Листопад. Перша операція. Підшкірна порт-система для хіміотерапії готова.
17 листопада. Перша хімія. 6 годин капання.
Через пару годин жахливі болі в тілі. Хотілося вити від болю, від страху, з розпачу.
Два тижні хімія вбивала все здорове в мому організмі та давала всі можливі побічні ефекти. На третій тиждень ставало легше. Почало випадати волосся. Підстриглась.
Наступна хімія. Брат поголив мені голову. Стрес. Відчай. Почали відмовляти ноги, злазити нігті, алергія навколо очей, втрачався зір, chemo belly, пропадали м’язи, біліло тіло, кров з носа, слабкість, металевий смак їжі, припливи, менопауза в 29. Кожні 21 день новий сеанс хімії та нові побічні ефекти. 6 сеансів сильної хімії отримало моє тіло. Потім ще 15.
Здавалось, що я просто помираю кожного дня. Не було сил ні вставати, ні ходити, ні піклуватись про себе.
Лише підтримка чоловіка та рідних допомогли мені витримати цей невимовно важкий шлях.
Ти завжди казав: «ще трошки, доню, ти мусиш, завтра буде краще.»
Ми складали вірші та порівнювали чий кращий. Ми згадували відомих та простих людей, які, попри недугу, залишались сильними та мотивували інших. Ти розказував смішні історії, щоб я відволікалась. Ти зі мною плакав, підтримував, вірив, що я зможу. А ще, ти жартував, що в мене тепер два дні народження і моє життя стало ціннішим на 3 мільйони доларів. Часто я казала, що в мене все добре і мені краще, щоб не було гірше тобі. Але потім я дзвонила мамі і ревіла гіркими сльозами, шукала відповіді чому я і за що. Я дуже боялась, що не зможу тебе більше побачити, обійняти, показати свої шрами, показати свої фото без волосся.
Тому брала себе в руки і боролась далі.
Крики, сльози, думки про самогубство, страх смерті стали моєю денною рутиною. Довгі сеанси з психологом допомагали.
Друга операція, важка, тривала 4 години.
Double mastectomy. Місяць реабілітації та страшних мук. Знову нестерпний фізичний біль.
Також, удалили сім доброякісних лімфовузлів (думали злоякісні)і я чую новий діагноз. Не здатність повністю піднімати руки вверх. Сеанси зі спеціалістами. Нестерпний біль.
Я починаю сама розробляти руки. День за днем були кращі результати. І ось, на обстеженні, я показую майже ідеальний результат рухливості рук. Всього за місяць. Ще через пару тижнів я повертаюсь на треніровки та досягаю ще кращих результатів.
Через 5 місяців наступна операція. На жаль, невдала, через некомпетентність хірурга. Знову розробляю руки. Шукаємо іншого пластичного хірурга.
24 лютого. Так, саме в цей день, коли росія напала на мою Україну, я їхала на останню операцію. Ніколи не забуду той день. Ще більший страх, страх за батьків, страх не прокинутись від анестезії і не почути рідних.
Досі згадуємо, як прокинувшись після анестезії, першим, що я спитала в медсестри, було, чи не закінчилась війна.
Тоді, страх був лише за рідних в Україні.
Я не могла повірити, що мої муки ще не закінчились, так як надіялась, що 24 лютого моя «війна» закінчиться. Але москаль приніс іншу біду.
В Україні повномасштабна війна!
Через пару днів після операції, з дренажами з двох сторін, я їду в Вашингтон на український мітинг, щоб підтримати Україну!
Я вистояла до кінця, зціпивши зуби від болю в тілі.
Наступні тижні ми з чоловіком вдень і вночі пакували посилки з допомогою для України. Згодом, долучились інші та хоростківчани.
Нам вдалось отримати більше 9 палетів медичної допомоги від лікарні, в якій я лікувалась. Переживання за рідних та друзів в Україні, були сильнішими, ніж біль після операції.
Я знову розробляю руки, через місяць повертаюсь на треніровки, щоб покращувати результати рухливості рук та повернути тіло в форму.
(Зараз рухливість двох рук 100%.)
Ти хотів прилетіти, але сказав, що спочатку виконаєш свій обов’язок перед Україною. Я називала тебе егоїстом, а люди – Героєм. Ти обіцяв бігти марафон в Нью-Йорку. Ти обіцяв повернутись живим. Ти обіцяв піти в гори всією сім’єю. Ти обіцяв зробити все можливе, щоб ми мали куди повернутись. Я знаю, що так і було. Ти завжди казав, що підеш перший, закривши собою молодшого. Ти завжди будеш прикладом у всьому для мене, моїм Героєм. Твоя любов до життя вражала всіх. Ти передав мені любов до спорту, і, завдяки сильній фізичній підготовці, моє тіло витримало 21 сеанс хіміотерапії.
Ти пишався мною! Ти завжди знав, що я сильна духом і не боюсь викликів долі. Я буду сильною далі: для чоловіка, для мами, для брата. Буду любити життя так, як його любив ти.
Сьогодні, 17 березня, я готуюсь до свого першого забігу, про який так і не встигла тобі розказати, а тебе готують до похорону.
Минулого року, в лютому, ти присвятив мені свій рекорд, пробігши дистанцію без верхнього одягу. Цей рекорд має особлливе значення для мене. Таким чином, ти показав свою підтримку та гордість за мене.
В неділю, 19 березня, в день твого похорону, я присвячую тобі свій перший забіг. Через сльози і біль я зберу себе докупи, як ти тоді, тату.
Люблю тебе, мій небесний ангел!
Оберігай мене з небес”, – пише Тетяна.
About the author
На Тернопільщині спалахнула будівля із зерном
На Тернопільщині рятувальники ліквідували пожежу господарської будівлі для сушіння зерна. Вогонь охопив 20 кв. м споруди в селі Суходіл. Рятувальники не дали полум'ю перекинутися на сусідню будівлю, повідомляють у ДСНС. "У селі Суходіл Гусятинської громади Чортківського району сталася пожежа господарської будівлі, призначеної для сушіння та зберігання зерна. Загоряння виникло о 14:43. Вогонь охопив площу 20 кв. м. Унаслідок пожежі знищено покрівлю навісу та пошкоджено будівлю. Завдяки оперативним діям рятувальників вдалося врятувати сусідню господарську будівлю", - йдеться у повідомленні. До ліквідації пожежі залучали підрозділи ДСНС: 12 рятувальників та 3 одиниці техніки. Причину виникнення пожежі та розмір матеріальних збитків встановлюють.
На Тернопільщині та інших областях заходу знищували дрони: як впоралась ППО
На Тернопільщині та в інших областях заходу України знищували ворожі дрони. Про це повідомляє Повітряне командування "Захід". "Вдень 3 листопада та вночі 4 листопада російські агресори атакували західний регіон України уданими дронами з реактивними і поршневими двигунами. Авіація та підрозділи протиповітряної оборони повітряного командування «Захід» у зоні своєї відповідальності в Рівненській, Хмельницькій, Волинській та Тернопільській областях знищили 27 ударних БпЛА типу «Герань-2», «Герань-4» та «Герань-5»", - йдеться у заяві. Втім, є "приліт". Ворог вдарив по енергетиці поблизу Тернополя. https://terminovo.te.ua/news/146571/
У Тернополі дівчина потрапила під тролейбус і отримала важкі травми – родина шукає свідків ДТП
Поліція та родичі шукають очевидців ДТП з тролейбусом на вулиці Богдана Хмельницького. У Тернополі розшукують свідків дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 30 жовтня орієнтовно о 22:00 на зупинці біля залізничного вокзалу. Під час маневру тролейбуса дівчина потрапила під його задні колеса та отримала важкі тілесні ушкодження (переломи обох кінцівок). Усіх, хто володіє будь-якою інформацією щодо обставин події або має фото/відеозаписи, просять звернутися за номером: 096-816-77-78. Фото ілюстративне
Ворог вдарив по об’єкту енергетики біля Тернополя
Уночі ворог вдарив по об'єкту інфраструктури поблизу Тернополя. Про це повідомив начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух. "На жаль, унаслідок ворожої атаки маємо влучання БпЛА в Тернопільському районі. Пошкоджено об’єкт енергетичної інфраструктури. Усі відповідні служби виїхали на місце події та працюють над ліквідацією наслідків атаки", - йдеться у повідомленні. Влучання сталося близько 5 ранку. Повітряні сили попереджали про рух безпілотника у бік обласного центру. "Реактивний БпЛА з Хмельниччини на Тернопільщину у напрямку Тернополя", - написали ПС о 05:04.
ДТП біля Тернополя: двоє загиблих, деталі від поліції
На Тернопільщині сталася ДТП, у якій загинуло двоє людей. Про це повідомили у Нацполіції області. "За попередніми даними, автомобіль Mazda, здійснюючи обгін, допустив зіткнення з автомобілем Peugeot. Внаслідок ДТП на місці події загинули водій Peugeot та пасажир Mazda. Також травми отримали ще двоє осіб - водій та ще один пасажир Маzda. Потерпілих доправили до лікарні", - кажуть у поліції. У ДСНС додали, що на місці події працювали 10 рятувальників. "Бійці ДСНС деблокували двох осіб із понівечених автомобілів та провели заходи, щоб не допустити займання транспортних засобів," - повідомили рятувальники.
Порт-системи для хімієтерапії: організація тривалого венозного доступу
Під час лікування онкологічних захворювань пацієнтам нерідко призначають багаторазове внутрішньовенне введення лікарських препаратів. Регулярні пункції периферичних вен можуть створювати додатковий дискомфорт, особливо якщо терапія триває протягом кількох місяців. У таких ситуаціях лікар може рекомендувати встановлення імплантованої порт-системи, яка забезпечує доступ до центрального венозного русла. Перед оснащенням медичного закладу відповідними виробами важливо оцінити їхні характеристики та сумісність із запланованими процедурами. Якщо виникає необхідність купити порт для хімії, вибір конкретної моделі здійснюють з урахуванням клінічних потреб, конструкції пристрою та передбачуваної тривалості лікування. Як працює імплантована порт-система Порт-система складається з невеликого резервуара зі спеціальною мембраною та катетера, який встановлюють у центральну вену. Сам резервуар розміщують під шкірою, зазвичай у верхній частині грудної клітки, хоча можливі й інші варіанти локалізації. Для введення препаратів використовують спеціальну голку Губера, конструкція якої призначена для багаторазової пункції мембрани. Через неї лікарський розчин надходить до резервуара, а потім через […]
