Підмінили ліки на підробку: у жодного пацієнта чортківської офтальмології за місяць не відновився зір

Історія з масовою втратою зору пацієнтами лікарні у містечку Чортків на Тернопільщині розлетілася Україною і має всі шанси стати найбільш масштабним випадком медичної недбалості. Проте саме цей випадок мав усі шанси залишитися невідомим для широкої громадськості, бо медики намагалися його приховати.

Певного розголосу ця історія набула після офіційного повідомлення тернопільської поліції, куди звернулися родичі постраждалих пацієнтів. Втім жодних подробиць поліція не розкрила, мовчать і медики, а самі пацієнти просто не розуміють, що їм вкололи. “Терміново” також розповідало про цей прикрий випадок.

Наші колеги з «Наших грошей. Львів» провели складне розслідування цієї ситуації, але тепер ми знаємо, що аби заробити кілька тисяч гривень українські медики можуть підмінити необхідні ліки забороненими препаратами невідомого походження.

Чорний день

Вранці у четвер, 16 лютого, 54-річний Іван Якимець прийшов до Чортківської центральної міської лікарні на заплановану попередньо процедуру – йому мали зробити ін’єкцію в ліве око, яке стало гірше бачити. Для Івана, який працює водієм, це була уже третя така процедура.

«Після двох перших уколів я помітив, що мені краще. У мене розсмоктувалася кров, я бачив все нормально, були хіба деякі хмаринки… А 16 лютого настав чорний день», – розповідає Іван Якимець, який за кілька годин після уколу повністю осліп на ліве око.

«Ми довірились нашим лікарям, сказали, що треба вколоти – то вкололи. Зранку мені зробили ін’єкцію, а через 5 годин все просто згоріло», – згадує свої відчуття у розмові з НГЛ ще один пацієнт чортківських медиків, який просив зберегти анонімність. В результаті він осліп на два ока.

Загалом того ранку ін’єкції в очне яблуко отримали 22 пацієнти – хтось в одне, а хтось і в обидва ока. За кілька годин усі вони почали різко втрачати зір та відчували гострий біль і печіння в очах. Чортківські медики зрозуміли, що ситуація вийшла з-під контролю, і уже наступного ранку усіх постраждалих пацієнтів терміново відправили в Тернопільську обласну клінічну лікарню. Там їм діагностували гострий ендофтальміт блискавичної форми і терміново провели операції.

«Ми забрали ту уражену запаленням тканину з ока, це внутрішня очна операція, дуже складна операція. Хірурги оперували всю ніч, 27 операцій було зроблено 22 пацієнтам», – казав головний лікар тернопільської лікарні Василь Бліхар. Зараз він відмовляється від будь-яких коментарів.

Гострий ендофтальміт – це гнійне запалення внутрішніх оболонок ока з утворенням абсцесу в склистому тілі, одне з найнебезпечніших офтальмологічних захворювань. Основна причина – ушкодження ока, у результаті якого заноситься інфекція. 

Попередньо проведені у Тернополі аналізи свідчать, що занесеною пацієнтам бактерією виявилась кишкова паличка, стверджує Христина Якимець, донька Івана Якимця. Як це могло трапитись – має з’ясувати розслідування поліції, куди родичі постраждалих почали звертатися після того, які ті почали сліпнути.

Реакція медиків і стан пацієнтів

Чортківські медики, посилаючись на таємницю слідства, в один голос відмовляються називати препарат, який вкололи своїм пацієнтам.

«На жаль, я не можу дати вам ніяких коментарів у зв’язку з [моїм] важким емоційним станом», – сказав 1 березня у розмові з НГЛ офтальмолог Чортківської центральної міської лікарні Ярослав Ушій, один з трьох лікарів, які робили ін’єкції, внаслідок яких пацієнти осліпли.

Попри свій важкий емоційний стан, Ушій сподівається повернути зір своїм пацієнтам, хоч минуло уже багато часу: «Незворотних змін немає. Все робимо, все лікуємо. Коли комусь би відірвало голову, тоді ми можемо сказати, що це незворотні зміни, а тут у всіх є органи зору і рано говорити [про остаточну сліпоту]».

Втім, минув уже місяць, але у жодного з пацієнтів зір не відновився – лише дехто з них може реагувати на світло. Ймовірно, усі вони залишаться незрячими.

Як обманюють лікарі

Усі пацієнти Чортківської лікарні і раніше мали певні проблеми з зором – у більшості діагностована діабетична ретинопатія. Це захворювання сітківки ока, коли на тлі діабету порушується кровотік в дрібних судинах, що може з часом призвести до втрати зору. Щоб призупинити цей процес проводять так звану анти-VEGF-терапію.

Жоден з постраждалих не зміг назвати журналістам назву препарату, який їм вкололи. Те саме вони кажуть і поліції – лікарі просто не говорили їм назви препарату.

Як повідомили НГЛ у тернопільській поліції, слідчі вилучили для експертизи препарат із назвою «Алтузан» з діючою речовиною бевацизунаб. Використання у Чорткові препарату з тією ж діючою речовиною підтвердили нам і тернопільські лікарі, яким довелося терміново оперувати постраждалих.

Назву цього препарату місцеві медики намагалися приховати і від пацієнтів, і від журналістів. Що більше, вони свідомо вводили в оману пацієнтів – про це свідчить виписка 62-річної Марії Сенишин, у якій з її слів тернопільські лікарі написали, що у Чорткові їй ввели в обидва ока афліберсепт – це діюча речовина сертифікованого в Україні німецького препарату «Айлія». Насправді Марії ввели «Алтузан» (бевацизунаб) і вона втратила зір на обох очах.

Що таке «Алтузан»?

«Алтузан» є препаратом швейцарської компанії Roche, що виробляється лише для турецького ринку, і не сертифікований в Україні. Зрештою, навіть у Туреччині цей препарат дозволений лише для лікування деяких онкологічних захворювань, але аж ніяк не в офтальмології.

Раніше турецькі медики також використовували «Алтузан» в офтальмології за процедурою off-label, коли призначені для однієї хвороби ліки добре показують себе в лікуванні іншої. Проте після того як відразу 36 пацієнтів у місті Кириккале у центральній Туреччині втратили зір (частині пізніше вдалося його повернути), у 2020 році тамтешнє міністерство охорони здоров’я заборонило будь-яке використання «Алтузану» в офтальмології.

Підробка забороненого препарату

Частина постраждалих у Чорткові отримувала ін’єкцію в очне яблуко не вперше. І всі стверджують, що раніше проблем після уколів не було. Дружина одного з пацієнтів Галина Зрайчик розповіла нам, що дві попередні ін’єкції її чоловікові робили препаратом під назвою «Авастин». А от останнього разу препарат змінили, втім його назву не повідомили.

«Після двох уколів та трьох процедур лазерної терапії йому стало набагато краще. І останній укол мав закріпити результат і вже навіть підбирали окуляри для водіння, бо він шофер», – розповідає дружина 47-річного Ореста Зрайчика, який втратив зір на обох очах. Як ми уже з’ясували вище, замість обіцяного «Авастину» йому вкололи «Алтузан».

Діюча речовина «Авастину», як і «Алтузану» – бевацизумаб. Різниця у тому, що «Авастин» справді іноді використовують в офтальмології і в Україні, і в інших країнах, хоч і не без неприємних наслідків (про це пізніше).

Виробником обох фактично аналогічних препаратів є швейцарська фармацевтична компанія Roche, яка позиціонує їх як ліки проти певних видів раку. Проте «Авастин» (Avastin) сертифікований у ЄС, США та Україні – на відміну від турецького аналога «Алтузан» (Altuzan) – і дозволений до використання в офтальмології за процедурою off-label.

Тобто до Чорткова «Алтузан» міг потрапити лише контрабандою, бо легально його не постачають. Втім «Алтузан» легко можна придбати в українських онлайн-аптеках.

Значно гірше, що використаний чортківськими медиками препарат виявився контрафактом, тобто підробкою невідомого походження. Це випливає з повідомлення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), де з посиланням на компанію Roshe вказані ознаки підробки вилученого 16 лютого у Чорткові препарату і помилки у маркуванні.

Чому медики використали «Алтузан»?

Як не прикро, але відповідь на це питання криється, схоже, у захланності медиків. Справа в тому, що один флакон «Авастину» 400 мг/16 мл, розрахований на 28 ін’єкцій, коштує 36-38 тис. грн – тобто вартість однієї ін’єкції становить приблизно 1300 грн. Натомість такий самий флакон оригінального «Алтузану» коштує 14-16 тис. грн і відповідно собівартість однієї ін’єкції становить менше 600 грн. При цьому усі пацієнти чортківської лікарні платили по 2000 грн за укол, хоча їм вкололи, нагадаємо, навіть не оригінальний препарат, а підробку.

Чому українські офтальмологи використовують не зовсім легальні препарати (але не «Алтузан»)

Для лікування діабетичної ретинопатії в Україні офіційно сертифіковано лише два препарати – «Айлія» з діючою речовиною афліберсепт і «Луцентіс» (ранібізумаб). Це значно дорожчі препарати («Айлія», наприклад, коштує 6500- 9000 грн за одну ін’єкцію), а пацієнтам такі уколи треба робити з певною періодичністю – 5-7 разів на рік.

Саме тому українські офтальмологи, зрештою як і їхні іноземні колеги, часто використовують дешевший «Авастин» від швейцарської компанії Roshe, який хоч і не сертифікований виробником в офтальмології, проте дозволений за процедурою off-label у багатьох розвинених країнах – але не в Україні.

Відомий львівський офтальмолог Ігор Новицький, як і багато інших українських лікарів, використовував «Авастин» якраз через його доступну ціну.

«Коли до нас приходить пацієнт, ми йому кажемо, що є два варіанти. Ми можемо вколоти «Айлію» або «Авастин» і переважно люди обирають другий варіант, бо не мають можливості оплатити дороге лікування, – каже Новицький. – Тепер, після випадку у Чорткові, ми припинили використовувати «Авастин», але це вдарить по пацієнтах, адже багато хто з них не можуть дозволити собі ту саму «Айлію».

Ігор Новицький також розповів, що неодноразово звертався у міністерство охорони здоров’я з проханням розробити український протокол off-label для використання «Авастину» в офтальмології, але марно. МОЗ проігнорувало запит «Наших грошей. Львів» про причини відмови.

«Авастин» досить широко застосовують як у Європі, так і у США – насамперед через нижчу вартість порівняно з офіційно призначеними для лікування дистрофії сітківки «Луцентіс» чи «Айлія». За словами Тараса Литвина, керівника відділення оптометрії UCSF Medical Center у Сан-Франциско, вартість однієї ін’єкції приблизно 60 доларів.

«У США «Авастин» справді масово використовують і статистика виникнення побічних ефектів дуже мала, – каже американський офтальмолог у розмові з НГЛ. – Але варто розуміти, що при будь-яких ін’єкціях в око існує ризик зараження. Пацієнтів попереджають про ці ризики і про те, що препарат використовують off-label. Для уникнення зараження є кілька способів – перед процедурою пацієнту в око капають або антибіотик, або антисептичний засіб. Тому ризики справді малі, але так, вони існують».

Що призводить до втрати зору?

Випадки зараження пацієнтів під час ін’єкцій справді трапляються. Наприклад, у медичному центрі для ветеранів в Лос-Анжелесі у 2011 році чи у московській приватній клініці у 2016 році. В обох випадках розслідування підтвердило, що пацієнти втратили зір через неналежне використання «Авастину», а не через особливості самого препарату.

Справа в тому, що «Авастин» треба використовувати відразу, тому офтальмологи, які на відміну від онкологів використовують значно менші дози, один флакон препарату дроблять на велику кількість пацієнтів і це суттєво збільшує ризик занесення інфекції.

Тут варто нагадати про 22 пацієнтів чортківської лікарні, яких зібрали разом саме для того, щоб за раз використати цілий флакон. Тож кишкова паличка, яка призвела до блискавичного розвитку гострого ендофтальміту і, як наслідок, втрати зору, могла бути занесена під час розведення препарату з фізрозчином, вважає відомий український офтальмолог, який просив про анонімність. «Це або зараження розчину, який використовувався для розведення, або був порушений технологічний процес під час процедур. Найчастіше такі випадки трапляються під час розведення препарату: там може бути порушення стерильності, тому інфекція потрапляє в око та провокує ендофтальміт», – каже він.

Головний позаштатний офтальмолог МОЗ Оксана Вітовська відмовилась коментувати «Нашим Грошам. Львів» ситуацію у Чорткові.

Схожий випадок у Львові

Схожий випадок трапився кілька тижнів тому у Львівській обласній клінічній лікарні (ЛОКЛ), де восьмеро пацієнтів втратили зір після ін’єкцій «Авастином». Проте, на відміну від випадку у Чорткові, до поліції ніхто не звертався, тому львівські медики намагаються повернути зір постраждалим, уникаючи розголосу.

Що буде далі?

Тернопільська поліція почала розслідування справи за ст. 140 КК (неналежне виконання професійних обов’язків медиками чи фармацевтами. Вилучений флакон «Алтузану» відправили на експертизу в Київ, результатів ще нема.

Майже місяць постраждалим пацієнтам надавали безкоштовне післяопераційне лікування. Деяким з них  лікарі пропонують операцію з заміни кришталиків.  Втім чи допоможе така операція – невідомо, адже заміна кришталика рекомендується при катаракті, а не при проблемах з сітківкою, пояснили «Нашим Грошам. Львів» одразу кілька офтальмологів.

Чи варто звернутися до суду?

Чи є шанси у постраждалих домогтися якщо не відновлення зору, то хоча б справедливості? Наталія Радіонова, адвокатка, що спеціалізується на медичних випадках, вважає, що так.

– У всіх пацієнтів є гарантоване Конституцією право на безпечну медичну допомогу, тому у випадку порушення такого права медзаклади і лікарі мають повністю відшкодовувати моральну та матеріальну шкоду.

Якщо ми говоримо про матеріальну шкоду, то це визначається згідно з витратами на лікування, в тому числі і на транспортування. Враховують також і додаткові операції і реабілітаційні послуги. До матеріальної шкоди також відносять і втрату працездатності, тобто втрачений прибуток.

У цьому випадку, коли є втрата зору, то це безповоротне ушкодження здоров’я і тут однозначні зміни в житті людини. Якщо людина була працездатна і втратила зір, то ми можемо, рахувати матеріальну шкоду за розміром середнього заробітку, який в неї був на момент втрати зору і до пенсійного віку. Але суди можуть розглядати і приймати остаточне рішення на власний розсуд.

Найскладніше – це відшкодування моральної шкоди. Попри те, що наша правова система існує не перший день, однак досі немає чіткого критерію визначення саме глибини страждань моральної та психологічної шкоди. Тому важко обґрунтовувати значні виплати. Все залежить від компетентності адвоката, наскільки він зможе зібрати докази, провести грамотну психологічну експертизу і обґрунтувати завдану моральну шкоду і те, наскільки суттєвими стали зміна укладу життя і взагалі можливостей людини. Адже ми розуміємо, що лікарі та медичний заклад все одно будуть заперечувати ці суми і намагатися їх максимально зменшити. І звичайно також будуть звертатися до адвокатів.

А наша судова практика достатньо неоднозначна в цих випадках. Є доволі абсурдні прецеденти. Наприклад, у Подільському районному суді Києва була справа, де 9-річному хлопчику була погано зроблена офтальмологічна операція, і він втратив зір на одне око. Моральну шкоду присудили лише у розмірі 9000 грн. Натомість у тому ж суді жінка, якій погано полікували два зуби, змогла відсудити 600 тис. грн моральної шкоди. Тобто через відсутність чітких критеріїв у нас суди, вибачте, граються і все залежить від професійності адвоката.

Тут правоохоронці однозначно мають розглядати як статтю про лікарську недбалість, так і фальсифікацію документів, бо медики, підчищаючи ситуацію, почали ще і підробляти лікарську документацію – це окрема стаття, додаткова.

Щодо [використаного] препарату, тут також цікавий момент – як він у них з’явився, якщо він не зареєстрований на нашому ринку? Лікарня несе відповідальність щодо стандартів надання послуг і якщо використовувати препарати невідомого походження – тобто ті, які не були офіційно закуплені чи принесені самими пацієнтом – то виникає багато запитань щодо його використання та господарської діяльності лікарні. Фактично, це незаконна діяльність.

Пацієнти можуть в досудовому порядку подати до лікарні вимогу про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, у тому числі й витрат на подальшу реабілітацію чи операції. Якщо лікарня зацікавлена у збереженні своєї репутації, то вони можуть почати вирішувати це питання уже. Від кримінальної відповідальності це не врятує, але люди можуть почати щось отримувати.

Попередня

trending_flat

Під Вишнівцем вантажівка на смерть переїхала тернополянина

Новини

Наступна

trending_flat

“Раніше чули лише відмовки”: у Кременецькій лікарні відчутні зміни

Новини