Вже як пів року підприємство DELTA FOOD працює на Тернопільщині. Як це позначилося на виробництві й персоналі, що набула компанія, а що втратила, чи з’явилися в новому краї нові можливості – про все докладно розповів виконавчий директор Тарас Кутко.
– Якщо озирнутися назад, на 6 місяців роботи на Тернопільщині, які можете назвати знакові перемоги й успішне подолання складнощів?
Найперше, чим пишаємося, – ми зуміли організувати виробничий майданчик на новому місці, не зупиняючи процесу постачань продукції клієнтам. До того ж у найкоротші терміни. Це було мегазавдання.
Нам вдалося не лише втриматися на ринку, а й збільшити свої продажі.
Було багато інвестовано в нове обладнання. Щоб організувати процес виробництва, ми вклали не один мільйон гривень. Закупили дорогу систему очищення води – осмос, облаштували систему вентиляції. Придбали варильне обладнання, завдяки якому незабаром запустимо проєкт з виробництва кетчупів і соусів червоної групи. А ще 2 фасувальних станки.
Після переїзду в Тернопіль перед нами щодня поставали нові виклики: відсутність світла, проблеми з постачанням сировини, соняшникової олії, матеріалів. Тож ми вирішили мати 2 виробничих майданчики – в Запоріжжі й Тернополі, щоб диверсифікувати ризики. І це дійсно спрацювало!
Через вимкнення електрики довелося купити 2 генератори, які дають змогу автономно працювати як у Запоріжжі, так і в Тернополі.
– Ви самі з Тернополя і знаєте цей край. Чи відрізняється ведення бізнесу тут і в Запоріжжі?
Коли почали набирати персонал на Західній Україні, то помітили відмінність: працівників зі сходу простіше організувати, вони дисциплінованіші. Тоді як місцевих працівників треба більше мотивувати на роботу. Хоча працелюбні й ті, і ті в однаковій мірі. Чому так – не знаю. Ніби й можливості працювати за кордоном у тернопільчан зараз немає і якихось особливих фінансових надходжень, щоб обирати, вагатись, торгуватись – теж. Припускаю, це через те, що практично всі мають домашні господарства, які забезпечують мінімальну стабільність. Саме тому місцеві жителі спокійніше ставляться до роботи.
А от щодо взаємодії з місцевою владою, то проблем не було. Ми постійно з нею комунікуємо, бо Тернопільщина – це новий майданчик, тут потрібно вибудовувати зв’язки з різними органами, щоб вони допомагали спростити нам роботу. До нас доволі лояльно поставилися, пішли на зустріч. Можливо, через те, що ми релоковане підприємство.
– Якась частина співробітників приїхала з вами із Запоріжжя. Чи й досі ці люди працюють в компанії?
Більшість працівників, які переїхали в Тернопіль, залишаються тут працювати, за що ми їм дуже вдячні. Ці люди наразі є опорою, бо мають досвід, яким можуть поділитися з новими співробітниками. Для нас вони дуже цінні, й ми намагаємося зберегти їх.
– Які основні запити надходять від працівників?
Життя простішим не стає, тож в основному це збільшення матеріальної винагороди. А ще розв’язання питання, як дістатися до заводу. Поки ми самостійно організовуємо розвозку персоналу. Але наше виробництво розташоване в індустріальному парку, перспективи розвитку якого є важливим не лише для нашого підприємства, а і для регіону. Тож сподіваємося на допомогу влади в організації регулярних рейсів. Наявність міського транспорту допоможе людям з різними графіками робочого часу вчасно дістатися до роботи.
Далі є запит на організацію оптимальних умов праці. Оскільки ми продовжуємо будівництво й монтаж обладнання, в цеху й досі проводяться роботи, – це створює певний дискомфорт для персоналу.
Я розумію, що колектив новий, тож в мене теж є свій запит. Створити гарний мікроклімат в команді, а для цього треба сформувати її кістяк.
– А які цінності сповідує компанія стосовно ведення бізнесу, роботи з людьми?
Передусім робити якісний добрий продукт, який хочеться споживати самому, й при цьому зберегти всі традиції його виготовлення.
Велику увагу приділяємо роботі з персоналом. Люди є основною цінністю, без них ми нічого не варті. Без правильних людей не житиме й продукт.
Ми велика сім’я, і проводимо на роботі більше часу, ніж вдома. Тож треба забезпечити належні умови, щоб співробітнику було комфортно перебувати в цеху, він хотів працювати, був продуктивним. А результатом цього є відмінний продукт, ефективна робота й задоволений клієнт.
– Чи може підприємство бути містоформувальним? Які переваги отримуватимуть містяни від розвитку DELTA FOOD?
Щодо міста загалом, то ми сприяємо підвищенню його ділової активності, адже надаємо та створюємо робочі місця. В людей з’являється ресурс, яким вони можуть розпоряджатися. Це все збільшує грошову масу. А ще наше виробництво – це податки, що наповнюють міську казну й забезпечують соціальний сектор.
Тож чим більше буде таких підприємств, як наше, тим краще для міста й людей. Це створює конкуренцію робочих місць, що змушує роботодавців підіймати рівень зарплати. Це змушує бізнес рухатись, вдосконалюватися, щоб залишатися конкурентоспроможними на ринку.
Ми готові брати участь в розробленні чи впровадженні інфраструктурних проєктів міста. Виступати стейкхолдерами в проєктних університетських групах, де студенти-випускники, аспіранти опрацьовують теми менеджменту, управління персоналом, економіки підприємництва. Ми готові бути учасниками, надавати свою інфраструктуру, аби ці студенти, майбутні науковці, аналізували й удосконалювали процеси, які спонукатимуть такі підприємства, як наші, до розвитку.
– А як ви оцінюєте перспективи розвитку чи зміни в категорії майонезів у відповідь на запит споживачів? Є якісь нові тренди?
Наразі ринок майонезів нам зрозумілий, як і його перспективи. А от ринок соусів сьогодні достатньо динамічний. Молоде покоління людей не хоче витрачати час на приготування їжі, тому є запит на швидке харчування, в тому числі на готові соуси різних смаків. Ця категорія останніми роками дуже активно розвивається, тому нам є до чого прагнути та над чим працювати. Є за що боротися. Конкуренція сильна, ми не є лідерами ринку, але воліємо стати одним з них.
– Є зміни в споживанні майонезів і кетчупів через війну?
Якщо говорити конкретно про нас і з цієї позиції оцінювати ринок, то споживання продукції DELTA FOOD зросло! Навіть попри великий відтік населення за кордон через війну. Попри окуповані території, на яких ми мали хорошу представленість, і попри те, що ці регіони були лідерами в нашій компанії. Ми їх втратили, але нам вдалося реалізувати інші проєкти, зайти в низку національних і локальних мереж, знайти партнерів на тих територіях, де ми були слабо представлені. Також в нас з’явився експорт, це та ніша, яка була нами не зайнята і до війни майже не працювала.
– Щодо запуску червоної лінії. Як збираєтесь працювати, якщо не вистачатиме сировини? Або тоді відкриваються перспективи для інших регіонів чи малих фермерських угідь?
Сподіваюся, що Херсонський регіон буде деокупований і вдасться налагодити логістику постачання сировини звідти. На сьогодні правобережна частина звільнена, тому є перспектива, що частину врожаю в наступному сезоні ми отримаємо.
Але треба розуміти, що компанії, які виробляють кетчупи й соуси червоної групи, не стоять на місці й вже укладають контракти на постачання томатної пасти з країн Балкан, Іспанії, Ірану. Ми не виняток, тому будемо одними з гравців, що закуповують сировину за кордоном.
– А де берете сировину для майонезів?
Якщо говорити про яйця, то ми не використовуємо сирі. Застосовуємо висушений яєчний жовток, який проходить процес пастеризації. Робляться всі мікробіологічні аналізи, щоб бути певними у чистоті продукту. Адже при контакті з водою в ньому може розвиватися мікробіологія, яка псує продукт і робить непридатним до споживання.
Всі інгредієнти ми закуповуємо за кордоном. Яєчний жовток – в Австрії та Польщі, крохмаль – в Німеччині, Швеції, Австрії, тобто всі складові імпортні.
– Невже в нас такого не виготовляють?
Дивна річ. Україна – одна з найбільших виробників яєць, але в нас немає правильної технології виготовлення продукту, який ми використовуємо для виробництва майонезу. Є вітчизняна компанія, що робить висушений жовток, але він не стабільної якості. Якщо ж погано сформувалась емульсія, майонез вже зовсім не той.
Для нас це великий ризик і втрати, тому працюємо лише з тими компаніями, які здатні забезпечувати стабільну якість сировини. Україна – ресурсна держава, але стосовно перероблення продуктів, в нас не вистачає технологій, компетентності. Така ж ситуація, наприклад, з картоплею і кукурудзою. Ми є великими виробниками цих культур, але не маємо технологій їх перероблення.
Однак цукор і сіль ми закуповуємо вітчизняні.
– В останні кілька років на хвилі популярності здорового способу життя майонези і кетчупи набули перейшли в категорію нездорової їжі. Як вважаєте, чи дійсно це так чи це все ж таки міф?
Дійсно, ми звикли ставитися до майонезу як до шкідливої їжі. Та якщо розібратися в його складі, а це соняшникова олія, сіль, цукор, яйця, то можна побачити, що шкідливого в цьому продукті нічого немає. Тут питання в кількості споживання.
Ми всі багато говоримо, що треба дотримуватися правильного харчування. Але коли постає вибір – з’їсти щось здорове чи смачне, то у 8 випадках з 10 люди виберуть смачне, бо це емоція, те, чого не вистачає в наш важкий час. Тому, гадаю, споживати майонези й соуси будуть, тим більше в повсякденному житті ми все одно їх споживаємо – в салатах чи інших стравах, в яких цей продукт додається. Це все відносно.
– І наостанок традиційне питання про плани.
Подальший розвиток: ми збираємося розширювати сферу діяльності на Тернопільщині – маємо намір будувати завод з рафінації й дезодорації олії, а це нові робочі місця. Все залежатиме від того, як якісно ми вестимемо бізнес. Ми прагнемо за 5–10 років стати компанією рівня Nestle чи Unilever, які виготовляють широкий спектр товарів ринку. Наша мета – масштабуватися й не зупинятися лише на продуктах певного напрямку, а створювати класні товари високої якості, щоб поповнювався асортимент.
About the author
Помер відомий аграрій та екскерівник районної держадміністрації з Тернопільщини
23 лютого 2026 року помер Володимир Тимофійович Гищук - голова фермерського господарства «Широка нива». Він прожив життя, повністю присвячене землі та хліборобській справі. Про втрату розповіли на сторінці Більче-Золотецької сільської ради. Свій шлях Володимир Гищук розпочав як звичайний спеціаліст у сільському господарстві. З часом він виріс до керівника господарства, а потім очолив районну державну адміністрацію. Десятки років він пропрацював у аграрній галузі краю. Редакція "Терміново" висловлює співчуття родині та близьким померлого.
Він став живою перепоною для ворога: історія Віталія Скакуна з Тернопільщини, який підірвав себе разом із мостом у перший день Великої війни
Сьогодні, у четверті роковини повномасштабного вторгнення, згадуємо Героя з Тернопільщини Віталія Скакуна, який 24 лютого 2022 року пожертвував собою, прикривши побратимів. Його подвиг став одним із перших символів героїзму українських захисників у лютому 2022 року — прикладом усвідомленої жертви заради порятунку побратимів і стримування ворога. Подвиг 24 лютого 2022 року У перший день повномасштабного вторгнення російські війська проривалися з окупованого Криму на материкову Україну. Однією з ключових точок був автомобільний міст біля Генічеська на Херсонщині. Віталій Скакун отримав завдання замінувати переправу. Коли ситуація різко ускладнилася і часу на відхід не залишалося, він свідомо підірвав міст разом із собою, щоб зупинити просування російської колони та дати шанс українським підрозділам перегрупуватися. Цей вчинок затримав ворога на критично важливому напрямку в перші години вторгнення. Вшанування і пам’ять 26 лютого 2022 року Володимир Зеленський посмертно присвоїв Віталію Скакуну звання Героя України. У його рідних […]
Працівник пресслужби мерії адміністрував пабліки для ухилянтів на Тернопільщині
Працівник пресслужби Чортківської міськради вів Telegram- і Viber-канали, де публікував маршрути та місця роботи військових ТЦК і СП. Чортківський районний суд затвердив угоду про визнання винуватості - чоловіка засудили до 5 років ув'язнення з іспитовим строком один рік. З травня 2024 року по листопад 2025-го мешканець Чорткова адмініструв одразу три спільноти: Telegram-канал на 1,5 тисячі читачів, Telegram-групу на 12 тисяч підписників і Viber-групу з такою ж кількістю учасників. Там він розміщував інформацію про пересування та місця дислокації військових, які проводять мобілізаційні заходи, - це допомагало учасникам груп ухилятися від призову. Про це повідомляє "Судовий репортер". Наприкінці листопада 2025-го у будинку чоловіка провели обшук. З'ясувалося, що адміністратором спільнот виявився штатний спеціаліст пресслужби Чортківської міської ради. За два місяці він уклав угоду з прокурором, визнавши свою провину. Вирок суду датований 18 лютого 2026 року, про нього повідомив «Судовий репортер».
Які тернопільські школи стануть гімназіями, а які – ліцеями: перелік
На черговій сесії Тернопільської міської ради затвердили план формування мережі закладів освіти на 2026-2027 навчальний рік. Документ визначає, які школи міста стануть гімназіями, а які - ліцеями. Реформа Нової української школи передбачає поділ загальноосвітніх закладів на два типи: гімназії з початковими та базовими класами і ліцеї зі старшими профільними класами. Обговорення тривали понад рік - до процесу залучали педагогів і батьків у кожному навчальному закладі міста. Про це повідомили у Тернопільській міській раді. Управління освіти паралельно перевіряло школи: дивилися на матеріально-технічну базу, кадри, розташування закладів та кількість учнів. За затвердженим планом, у гімназії зі структурним підрозділом «Початкова школа» перетворять школи №2, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 26, 27, 29, школу-колегіум імені Йосипа Сліпого, Кобзарівську гімназію, Курівецьку гімназію імені Миколи Бенцаля та Чернихівську гімназію. У цих закладах припинять набір до 10-го […]
Чотири роки великої війни: Україна вистояла
Рівно чотири роки тому, вдосвіта 24 лютого 2022 року, Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Путін розраховував на блискавичну кампанію — за різними оцінками, Кремль відводив на захоплення Києва від трьох до десяти днів. Але сталося інакше. Україна зустріла агресора зі зброєю в руках. Ми зберегли Україну У зверненні до українців з нагоди четвертої річниці президент Володимир Зеленський підбив головний підсумок цих років боротьби. «Ми захистили незалежність, ми не програли державність, путін не досягнув своїх цілей. Не зламав українців, не переміг у цій війні. Ми зберегли Україну», — наголосив він. Ці слова — не лише про військові успіхи. Вони про мільйони українців, які залишилися в країні й продовжують жити та працювати попри обстріли. Про тих, хто пішов на фронт. Про тих, хто виїхав і продовжує підтримувати Україну з-за кордону. Про волонтерів, медиків, вчителів, які не покинули своїх місць. Чотири роки у цифрах […]
Автобуси з України до Німеччини: як обрати надійного перевізника
Кількість компаній, які пропонують автобусні рейси до Німеччини, постійно зростає. З одного боку — це добре: є з чого вибирати. З іншого — легко розгубитися і натрапити на перевізника, який не виправдає очікувань. Щоб поїздка пройшла без неприємних сюрпризів, варто знати, на що звертати увагу ще до купівлі квитка. Досвідчені мандрівники радять шукати компанії з підтвердженою репутацією та прозорими умовами — наприклад, Бенц експрес є одним із перевізників, які мають чітко прописані тарифи, розклад і правила бронювання на сайті. На що звертати увагу при виборі перевізника? Прозорість інформації. Надійна компанія завжди публікує на сайті актуальний розклад, вартість квитків, правила провезення багажу та контактні дані. Якщо цієї інформації немає або вона розмита — це привід насторожитися. Відгуки пасажирів. Перед бронюванням варто почитати реальні відгуки — не на сайті самої компанії, а на незалежних платформах або в тематичних групах у соціальних мережах. Зверніть увагу на те, […]
