Виховувати дітей, які народилися один за одним, важко не лише через брак часу і те, що такі дітки потребують надто багато уваги. Жіночий організм після пологів відновлюється 3-4 роки, і повторна вагітність 9-12 місяців – це неабияке навантаження на нього.
Погодки – це діти з мінімальною різницею у віці – від 9 місяців до двох років.
Ми поспілкувалися з тернополянками, які виховують діток-погодок і розпитали про труднощі, з якими вони зіштовхувались.
Тернополянка Ірина, яка виховує двох діток з різницею у трішки більше року, коли ми спитали про труднощі, які виникали від народження діток, сказала:
–Було так важко, що мозок це стирає з пам’яті.
Зараз, коли старший син Ірини готується іти до школи, а його молодша сестричка ходить в садочок, безумовно, стало легше. Та на початках не знаєш, як ти маєш розірватись: коли одну дитину вночі прийшов час годувати, іншій приснився страшний сон, і дуже треба маму.
–Одна справа, коли є допомога. Але коли чоловік іде на роботу, а ти залишаєшся сам з двома малесенькими дітьми, спочатку дуже страшно. Звісно, до всього звикаєш. Зараз я ніколи б не хотіла змінити часу їх народження. Це найкращий період мого життя.
Ірино, а які поради, чи, можливо, лайфхаки ви порадите матерям з дітьми-погодками?
– Не буду розповідати про терпіння, спокій, необхідність виспатись і т.д. Усі мої лайфхаки – мій транспорт. Щоби бути мобільною (а я люблю рух, не сиджу вдома навіть в погану погоду), використовувала хіпсіт. Це така підставка, щоб носити дитину, яка уже сидить. Вона легка, зручна і корисна.
Ірина з погодками використовувала хіпсіт (на фото).
– Крім того, в мене безліч колясок. Їх я використовувала в залежності від потреби. Якщо їхати мали обоє, використовувала подвійну. Це геніальний винахід людства!
А як справляєшся психологічно?
– Просто люблю материнство і своїх дітей. Це запорука щастя. Також відвідувала декілька тренінгів психолога Наталії Гаєвської. Вона навчає матерів тонкощів виховання дітей-погодок. Наприклад, те, що брат і сестра не зобов’язані дружити. Вони повинні хвилюватись один за одного. Тільки тоді стануть найкращою підтримкою на все життя.
– Також варто пам’ятати, що вони різні. Це окремі особистості, кожен із них має свої потреби і вподобання. Тому завжди зважаю на це.
Також на цю тему ми поспілкувалися із жителькою Тернопільського району Оксаною, яка розповіла про свій досвід у вихованні 3-річного Сашка і 4-річного Василька.
– Ми відразу знали, що будемо мати дітей-погодок, тому що дуже хотіли з чоловіком мати діток з невеликою різницею у віці. Тому це був наш вибір. Страшилок розповідати не хочу, лише скажу: щоб виховувати діток з такою різницею у віці, потрібно бути здоровою як кінь! Мати ангельське терпіння, а також дуже любити дітей!
Скажіть, Оксано, які найбільші труднощі виникали у вас за цей весь час?
– Для мене найважче – це зібрати їх на вулицю. Бо поки ми одягнемося, вийдемо, проходить година. А прогулянка може бути удвічі коротшою, особливо, коли настрій не той. Це дуже виводить з себе.
А які, можливо, смішні випадки були у вас, пов’язані з материнством?
– Так відразу дуже щось смішне не пригадаю. Єдине: два роки тому в ніч з 13 на 14 лютого (День закоханих), чекала я чоловіка з відрядження (а він працює далекобійником). Він, напевне, очікував, що прийде з квітами, тихенько їх сховає до ранку, щоб мене привітати, але не склалось. Малі саме попросинались, обоє разом, як завжди. Ну і я така намотую круги по квартирі з дітьми на руках, заколисую. Підходжу саме до вхідних дверей, а тут він такий з квітами. Від здивування вони полетіли на підлогу. Подумав, мабуть, що я за ним шпигую.
Висновок: діти-погодки – це радість для всієї сім’ї. Особливо коли батьки відчувають моральну підтримку, можуть попросити про допомогу. А краще, коли її сам хтось запропонує, адже це удвічі приємніше.
Через декілька років малюки підростуть, уже не так потребуватимуть постійного догляду, і все зміниться. Але головне – вони отримають рідну душу, яка буде підтримувати протягом усього життя.
