Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.
Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.
Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн. Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.
Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.
Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.
Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.
Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.
Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.
На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?
Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні
Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.
Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:
- незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
- використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
- реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
- проведення незаконних виплат по заробітній платі;
- списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
- ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
- незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.
Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?
Корені проблеми
Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:
- недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
- виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
- поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
- констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
- охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
- низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
- відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.
На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?
Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.
По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?
У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.
Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.
Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.
Чи стане внутрішній аудит дієвим?
Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.
Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.
Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.
Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.
Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.
Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів
About the author
До Тернополя влітку приїдуть два луна-парки: де і коли
Цього літа Тернопіль готує справжнє свято розваг для дітей і дорослих — у місті працюватимуть два мобільні парки атракціонів у різних рекреаційних зонах. Окрім розважальної складової, організатори разом із міською владою передбачили й соціальний аспект — пільгові категорії дітей зможуть скористатися безкоштовними квитками та знижками. Про це повідомила пресслужба Тернопільської міської ради. Луна-парк із Запоріжжя на Східному масиві Першим відкриється атракціон на бульварі Данила Галицького, поблизу регіонального Палацу спорту, — вже у другій декаді червня тут розгорне роботу запорізький луна-парк. Терміни роботи: 20 червня — 15 липня 2026 року. У будні: 16:00–22:00. У вихідні: 12:00–22:00. Луна-парк із Закарпаття у парку Нацвідродження У липні естафету прийме інший відомий мандрівний парк атракціонів — закарпатський, який традиційно розташовується на території парку Національного відродження. Терміни роботи: 20 липня — 17 серпня 2026 року. У будні: 14:00–22:00. У вихідні: 12:00–22:00. Безкоштовні розваги та пільги для […]
Випускника Кременецького ліцею трагічно вбили за кордоном
Випускника Кременецького ліцею жорстоко вбили за кордоном. Рідні просять допомогти з транспортуванням тіла. Сумну новину повідомили у Кременецькому ліцеї імені Уласа Самчука. "Нашого випускника Станіслава Гурецького трагічно вбили за кордоном. Зараз родина робить усе можливе, щоб повернути його тіло додому, в Україну, та гідно провести в останню путь. На жаль, транспортування потребує значних коштів, яких родина не має…Мама бореться з онкологією...Тому родина звертається по допомогу до всіх небайдужих і буде щиро вдячна за будь-яку фінансову підтримку. Кожна гривня має велике значення для родини в цей надзвичайно важкий час. Прохання усіх небайдужих принести гроші в понеділок у приймальню", - йдеться у повідомленні.
Повернувся з Польщі, щоб збивати “Шахеди”: історія пасічника з Тернопільщини з 40-річним стажем
Миколі - 51 рік, він родом із Тернопільщини, солдат 105-ї окремої бригади тероборони. Позивний Шмель узяв не для краси: бджільництвом займається вже понад сорок років. Військовий досвід у нього чималий - строкова служба в середині 90-х, потім понад рік в АТО на Донеччині у 2015–2016 роках. Після демобілізації виїхав до Польщі на заробітки. Повномасштабне вторгнення застало його там. Попри прохання дружини залишитися, вже в березні 2022-го повернувся й одразу записався добровольцем. Про це розповіли у 105 окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Сьогодні Микола служить у мобільній вогневій групі зенітної батареї — полює на «Шахеди» та «Молнії». На його рахунку вже два збитих дрони, обидва — із зенітної установки. Перший збив у хмарну ніч, стріляв на звук: ціль просто зникла з планшета. «Висота була більше кілометра — тільки зенітка могла дістати», — каже він. «Молнії», за його словами, складніші: майже беззвучні, […]
Після скарг на порушення прав громадян у ТЦК на Тернопільщині спецпрокуратура відкрила кримінальне провадження
Прокуратура Тернопільщини відкрила кримінальне провадження через можливе незаконне утримання людей у місцевому ТЦК. Про це повідомляє Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону. Кримінальне провадження розпочато через виявлені факти незаконного позбавлення волі або викрадення людини (ч. 2 ст. 146 КК України). Відомості до ЄРДР внесені 12 червня 2026 року. Приводом для розслідування стали результати моніторингового візиту представників Уповноваженого Верховної Ради з прав людини до Тернопільського районного та міського ТЦК і СП, а також матеріали, отримані від Військової служби правопорядку. Під час перевірки у приміщенні ТЦК перебували близько 28 осіб. Сімнадцять із них письмово заявили про можливі порушення своїх прав. Серед затриманих виявилися люди, які, за попередніми даними, не підлягали мобілізації: чоловік із довічною інвалідністю ІІ групи з дитинства, особи з психічними розладами та громадяни, що фактично досягли граничного віку перебування на військовому обліку. За підсумками перевірки п'ятьох із них звільнили. […]
Нарешті почистять водосховище в Івачеві
У Тернополі виділять кошти на екологічне впорядкування та благоустрій Горішньо-Івачівського водосховища. Це рішення ухвалили для порятунку важливої водойми громади від заростання та забруднення. Про це стало відомо з рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради. Що сталося Посадовці затвердили договір про міжбюджетний трансферт на 2026 рік. Цю угоду уклали між Тернопільською міською радою та Тернопільською обласною військовою адміністрацією. Куди підуть кошти Виділені фінанси мають чітке цільове призначення для покращення технічного стану об'єкта. Гроші витратять на такі потреби: очищення водойми від плавунів - скупчень мулу та водної рослинності; ліквідацію острівців з водоростей, які заважають протоку води; покращення загального екологічного стану водосховища; належне утримання прилеглої території. Наступним кроком документ винесуть на розгляд депутатів під час чергової сесії Тернопільської міської ради.
Алергологічні дослідження як тренд превентивної медицини в Україні: як лабораторна діагностика від Simeynalab допомагає жінкам і батькам контролювати здоров’я родини
Сучасний підхід до піклування про організм передбачає виявлення прихованих загроз ще до появи перших серйозних симптомів. Комплексні аналізи на алергологічні дослідження стають важливою частиною цього процесу, дозволяючи запобігати хронічним запаленням. Своєчасне виявлення чутливості до подразників допомагає значно покращити якість щоденного життя кожної людини. Алергологічні дослідження як новий стандарт превентивної медицини в Україні Сьогодні медична сфера в Україні активно переорієнтовується на профілактику захворювань, а не лише на лікування їхніх наслідків. Діагностика алергічних станів посідає одне з ключових місць у цьому тренді, оскільки кількість екологічних та харчових тригерів постійно зростає. Раннє виявлення специфічних антитіл дає змогу скоригувати спосіб життя та уникнути тривалого медикаментозного навантаження на організм. Чому жінки та батьки все частіше обирають алергологічні дослідження для контролю здоров’я родини Жінки та мами зазвичай виступають головними менеджерами здоров’я у своїх сім’ях, контролюючи раціон, побут та профілактичні візити до спеціалістів. Для отримання точних даних та формування правильної […]
