Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.
Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.
Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн. Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.
Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.
Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.
Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.
Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.
Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.
На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?
Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні
Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.
Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:
- незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
- використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
- реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
- проведення незаконних виплат по заробітній платі;
- списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
- ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
- незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.
Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?
Корені проблеми
Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:
- недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
- виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
- поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
- констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
- охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
- низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
- відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.
На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?
Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.
По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?
У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.
Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.
Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.
Чи стане внутрішній аудит дієвим?
Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.
Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.
Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.
Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.
Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.
Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів
About the author
Життя без гаджетів: як захопити дитину корисними розвиваюльними іграми вдома
Надмірне споживання цифрового контенту знижує здатність дітей до тривалої концентрації, що робить цифровий детокс необхідним елементом режиму дня. Розвиток когнітивних навичок та логіки найбільш ефективно відбувається через фізичну взаємодію з об’ємними предметами. Заміна екранного часу на роботу з реальними структурними елементами стимулює аналітичне мислення та фокусування уваги. Тренування дрібної моторики та просторового мислення Тактильний контакт із дрібними деталями безпосередньо впливає на формування нових нейронних зв’язків у корі головного мозку. Робота зі складними формами вимагає від дитини підключення просторового мислення та планування послідовності дій для досягнення результату. Для складання рухомих механічних моделей використовують металевий конструктор, такі набори представлені за адресою https://rozetka.com.ua/ua/building_kits/c97420/material=8797/. Робота з гвинтовими з’єднаннями розвиває точність рухів та розуміння базових принципів механіки. 3 правила організації домашньої ігрової зони Ефективність розвивальних ігор залежить від правильної підготовки простору. Порушення ергономіки призводить до швидкої втоми дитини та зниження інтересу до процесу конструювання. Для облаштування […]
На Тернопільщині військовий заявив про замінування ТЦК
На Тернопільщині чоловік зателефонував до поліції з повідомленням про замінування ТЦК. Зокрема, він сказав, що заміноване приміщення у місті Ланівці. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Фахівці ретельно обстежили будівлю та прилеглу територію - жодних вибухонебезпечних предметів не було виявлено. У ході оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили особу зловмисника. Ним виявився 24-річний житель Кременецького району. Як з’ясувалося, чоловік є військовослужбовцем та перебуває в розшуку за самовільне залишення військової частини", - йдеться у повідомленні. У поліції також зазначили, що фігуранта затримали в порядку статті 208 ККУ. Під час обшуку його місця проживання виявили 35 набоїв доавтомата Калашникова. Чоловіку повідомили про підозру за двома статтями - ч. 2 ст. 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального […]
У Тернополі відзначають Обливаний понеділок: традиції, жарти та народні звичаї
У Тернополі сьогодні відзначають Обливаний понеділок - другий день після Великодня, який у народі супроводжується веселими звичаями та водяними забавами. Зранку молодь і діти виходять на вулиці, щоб обливати одне одного водою. За традицією, найбільше «дістається» дівчатам — вважається, що це приносить їм здоров’я та красу. З Обливаним понеділком пов’язані й народні прикмети: якщо цього дня облити людину водою — вона буде здоровою протягом року; чим більше води — тим більше щастя і достатку; вважається, що вода цього дня має очищувальну силу; якщо день теплий і сонячний — літо буде погожим; не варто ображатися на обливання — це вважається доброю прикметою.
Великдень у жалобі. Тернопільщина втратила шістьох Героїв
Цьогорічні Великодні свята для Тернопільщини затьмарені важким болем втрат. Після тривалого очікування та експертиз ДНК підтверджено загибель шістьох воїнів, які до останнього подиху боронили Україну. Іван Кацюк та Роман Лаус Тернопіль прощається з двома досвідченими воїнами, які понад чотири роки стояли на захисті держави. Обидва вважалися зниклими безвісти з 6 лютого 2026 року після боїв у Харківській області. Лише ДНК-експертиза поставила крапку в болючому очікуванні. Івану Кацюку було 38 років, Роману Лаусу — 48. Товариш загиблих, Роман Яриш, згадує, що Іван завжди був готовий прийти на допомогу, а Роман врятував його після першого поранення. Тіла Героїв доправляють до Тернополя. Попередньо, прощання відбудеться у вівторок, а чин похорону — у середу. Дмитро Лозовський Копичинецька громада отримала офіційне підтвердження загибелі старшого солдата Дмитра Лозовського (1983 р.н.). Радіотелефоніст польового вузла зв'язку загинув 8 вересня 2025 року в ході стрілецького бою під час облаштування […]
Україна святкує Великдень: що символізує свято та як його правильно провести
Сьогодні віряни відзначають Великдень - одне з найбільших християнських свят, що символізує воскресіння Ісуса Христа та перемогу життя над смертю. До храмів міста прийшли сотні людей, аби взяти участь у великодній літургії. Після служби традиційно відбулося освячення кошиків — віряни приносили паски, писанки, ковбаси та інші святкові страви. Значення свята для вірян Священники наголошують, що Великдень — це не лише освячення їжі, а передусім духовне очищення, віра та надія. Вони зазначають, що на Великдень особливо цінують можливість зібратися разом із родиною та помолитися за мир і спокій в Україні. У зв’язку зі святкуваннями в місті посилили заходи безпеки. Правоохоронці чергують поблизу храмів та закликають громадян дотримуватися порядку. Народні прикмети на Великдень Зі святом пов’язано чимало народних вірувань і прикмет: якщо на Великдень сонячно — літо буде теплим і врожайним; дощ цього дня віщує хороший урожай зернових; якщо першою до хати […]
Заступник начальника ТОВА оголосив про відставку
Заступник голови Тернопільської ОВА Павло Журба залишає посаду після понад півтора року роботи в команді обласної адміністрації. Журба підбив підсумки роботи і подякував усім, з ким співпрацював. Про це він написав на своїй фейсбук-сторінці. За його словами, цей час виявився насиченим - відповідальними рішеннями, складними викликами і командною роботою. На посаді Журба відповідав за напрям євроінтеграції та цифровізації. Він вивчав досвід європейських регіонів і намагався впроваджувати його в громадах Тернопільщини. Посадовець подякував: начальнику Тернопільської ОВА Тарасу Пастуху - за довіру; колишньому керівнику ОВА В'ячеславу Негоді - за співпрацю та спільне бачення розвитку області; обласній раді, керівникам громад, правоохоронцям, рятувальникам і військовим. Окремо Журба відзначив міжнародних партнерів і їхню підтримку України під час війни. "Продовжу працювати заради України вже на іншому напрямку", - зазначив посадовець. Читайте також: Кабмін погодив нову заступницю для начальника ОВА Тараса Пастуха Нагадаємо, Павло Журба та Степан […]
