Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.
Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.
Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн. Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.
Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.
Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.
Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.
Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.
Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.
На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?
Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні
Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.
Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:
- незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
- використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
- реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
- проведення незаконних виплат по заробітній платі;
- списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
- ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
- незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.
Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?
Корені проблеми
Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:
- недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
- виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
- поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
- констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
- охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
- низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
- відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.
На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?
Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.
По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?
У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.
Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.
Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.
Чи стане внутрішній аудит дієвим?
Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.
Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.
Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.
Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.
Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.
Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів
About the author
Комуналка подорожчає: НБУ розповів, коли українцям підвищать тарифи
Національний банк України очікує підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення вже цього року. Регулятор опублікував свій прогноз у щоквартальному Інфляційному звіті за січень 2026 року. До завершення поточного опалювального сезону ціни на комунальні послуги залишаться стабільними. Влада продовжує дію мораторію на підвищення тарифів для населення на окремі послуги ЖКГ. Однак після закінчення опалювального сезону і в разі не продовження мораторію ситуація зміниться. НБУ припускає, що ціни на електроенергію для звичайних споживачів зростуть через необхідність відновлювати енергосистему. Крім електрики, подорожчають і інші комунальні послуги, на які зараз діє мораторій. За словами НБУ, тарифи поступово наближатимуться до ринкових рівнів. "НБУ припускає, що до кінця поточного опалювального сезону адміністративна інфляція знижуватиметься завдяки збереженню мораторію на підвищення тарифів для населення на окремі послуги ЖКГ. Проте надалі з огляду на високі потреби у відновленні енергосистеми в прогноз закладено технічне припущення щодо підвищення цін на […]
Від Тернополя до Луцька: російський шпигун збирав дані для масштабної атаки
Служба безпеки затримала агента російської військової розвідки, який збирав дані для обстрілів по трьох західних регіонах. Чоловік фіксував геолокації критично важливих об'єктів у Волинській, Рівненській та Тернопільській областях. 42-річний переселенець з Луганщини працював на ворога і шукав координати енергетичної та авіаційної інфраструктури. Окупанти планували нову серію ракетних ударів по цих об'єктах. Про це повідомили в пресслужбі СБУ. Зрадник також цікавився вежами мобільного зв'язку та залізничними станціями, де проходить найбільше вантажних поїздів. Контррозвідники СБУ викрили його на початку діяльності і затримали вдома. Щоб уникнути мобілізації, чоловік влаштувався на критично важливе підприємство регіону. До роботи на ГРУ його залучив родич, який живе на тимчасово окупованій території. Після вербування агент їздив по західних областях на власному авто з увімкненим відеореєстратором. Він знімав стратегічні об'єкти і надсилав відео своєму куратору з російської військової розвідки. Під час обшуку вилучили телефон із записами розвідувальних поїздок і […]
Дощ замерзає одразу: чи перетвориться Тернопіль на каток із льоду та снігу завтра
У Тернополі зараз іде дощ, але вночі температура впаде нижче нуля. Завтра вранці на дорогах буде дуже слизько через ожеледицю та ожеледь. Сьогодні вранці у Львові, на Франківщині та в інших містах західної України люди вже стикнулися з дощем і крижаним дощем. Тепер схожа ситуація розгортається в обласному центрі. Тернопільський обласний центр з гідрометеорології попереджає: 6 лютого буде хмарно, вночі невеликий дощ, вдень часом дощ. На дорогах очікується ожеледиця та ожеледь. Вітер буде південно-східний, 9-14 м/с. Температура по області впродовж доби триматиметься від 4° морозу до 1° тепла, а по місту - 0-2° морозу. 7 лютого синоптики обіцяють хмарну погоду з невеликими опадами. Ожеледиця на дорогах збережеться. Вітер змінить напрямок на південний, 3-8 м/с, а температура коливатиметься від 3° морозу до 2° тепла. 8 лютого почнеться снігопад. Вночі випаде невеликий сніг, вдень - помірний. Ожеледиця нікуди не дінеться, а температура […]
Льодяна брила впала на 8-річну дитину в Бережанах
На Тернопільщині ледь не сталося біди. Льодяна брила впала на 8-річного хлопчика. Про це розповіли у поліції Тернопільської області. "Інцидент стався у четвер, 5 лютого, близько 16 години в Бережанах. Льодяна брила з даху будівлі супермаркету впала на ногу 8-річного хлопця. Внаслідок цього дитина впала на лід і вдарилася головою. Його негайно доправили до лікарні. За попередніми даними, у дитини перелом ноги та струс мозку. Поліцейські встановлюють обставини події. Вирішується питання щодо правової кваліфікації та притягнення винних осіб до відповідальності,"- йдеться у повідомленні.
Дороги громади на Тернопільщині досі не розчищені: підрядник не виходить на маршрути
Через погіршення погоди на Тернопільщині дороги Микулинецької територіальної громади покрились льодом, але підрядна організація не проводить жодних робіт з їхнього обслуговування. Про це повідомила Микулинецька селищна рада у зверненні до жителів громади. ТОВ «АВАКС ПРОФ», яке виграло тендер на утримання місцевих автошляхів, має за договором чистити та обробляти дорожнє покриття у складних погодних умовах. Проте зараз компанія ігнорує свої зобов'язання, хоча контракт укладений з Департаментом розвитку інфраструктури Тернопільської обласної військової адміністрації. Під обслуговуванням ТОВ «АВАКС ПРОФ» перебувають дев'ять автошляхів загальною протяжністю понад 42 кілометри. Серед них дороги С201419 «Держдорога М-19 Микулинці» (4 км), С201408 «Струсів-Заздрість» (7,6 км), С201439 «Дружба - Автошлях М-19» (4,2 км), С201429 «Автошлях Н-18 - Нова Брикуля» (2,4 км) та інші траси громади. Місцева влада вже проінформувала підрядника та обласний департамент інфраструктури про потребу терміново розпочати роботи. Жителям громади радять бути обережними на дорогах та повідомляти про […]
АТ «Тернопільобленерго» вперше детально пояснило, чому не публікують звичних графіків світла і що буде далі
АТ «Тернопільобленерго» надало офіційні роз’яснення на запит ЗМІ щодо роботи персоналізованого сервісу перегляду графіків погодинних відключень електроенергії, який нині діє на Тернопільщині. У компанії пояснили, що персоналізована форма дозволяє споживачам бачити актуальні години відключень та підчергу одразу за кількома адресами. «Історія переглянутих адрес зберігається, вводити заново дані не потрібно, користувач може швидко перемикатися між ними без повторного введення», – зазначили в АТ «Тернопільобленерго». За їхніми словами, це зручно для людей, які протягом дня перебувають у різних місцях. Також у сервісі передбачена можливість повідомити про відсутність електропостачання. Споживач може скористатися функцією «Повідомити диспетчера», відповісти на кілька уточнюючих запитань, вказати номер особового рахунку та ПІБ власника, після чого звернення автоматично потрапляє до відповідного підрозділу для перевірки та оперативного реагування. В обленерго повідомили, що оновлений сервіс розробили власні ІТ-фахівці товариства, а перехід на новий формат відбувався поетапно. Водночас система наразі перебуває на етапі […]
