Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.
Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.
Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн. Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.
Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.
Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.
Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.
Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.
Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.
На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?
Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні
Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.
Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:
- незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
- використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
- реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
- проведення незаконних виплат по заробітній платі;
- списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
- ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
- незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.
Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?
Корені проблеми
Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:
- недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
- виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
- поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
- констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
- охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
- низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
- відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.
На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?
Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.
По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?
У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.
Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.
Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.
Чи стане внутрішній аудит дієвим?
Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.
Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.
Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.
Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.
Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.
Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів
About the author
Критична ситуація: на Тернопільщині повністю висох ставок (фото)
На Тернопільщині через маловоддя висихають ставки та міліють річки. Про це повідомили у Регіональному офісі водних ресурсів у Тернопільській області. У Тернопільській області через тривале маловоддя на окремих водних об’єктах зафіксували критично низькі рівні води. В одному зі ставків Кременецького району вода повністю зникла. Фахівці Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області спільно з представниками департаменту екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА, Кременецької районної військової адміністрації та органів місцевого самоврядування обстежили водний об’єкт у селі Борщівка Борсуківської територіальної громади. Обстеження провели після звернень місцевих жителів. Під час перевірки встановили повну відсутність води у ставку. Як з’ясували фахівці, струмок Без назви, який є притокою річки Горинька та належить до басейну Горині, значно обмілів. Через це природне живлення ставка фактично припинилося. Крім того, ложе водойми та гідротехнічні споруди, зокрема дамба, заросли деревно-чагарниковою рослинністю. У Регіональному офісі водних ресурсів зазначають, що через тривале маловоддя […]
Фіктивний туберкульоз за 17 тисяч євро: на Тернопільщині викрили схему для ухилянтів
Слідчі поліції Тернопільщини завершили досудове розслідування щодо схеми незаконного заробітку на ухиленні від мобілізації та виїзді військовозобов’язаних за кордон. Про це повідомив очільник поліції у Тернопільській області Сергій Зюбаненко. За даними слідства, лікарка оформила військовозобов’язаному чоловікові, який насправді не хворів на туберкульоз, фіктивний документ про тимчасову непридатність до військової служби. Перед судом постануть троє фігурантів — двоє жителів Чернівецької області, серед яких лікарка-фтизіатр, та 41-річна жителька Тернополя. Її спільники, за версією правоохоронців, вели переговори з «клієнтом» та вимагали понад 17 300 євро за виготовлення фіктивного медичного діагнозу, можливість уникнути мобілізації та безперешкодно виїхати за межі України. Крім того, через внесення неправдивих відомостей до електронної системи охорони здоров’я держава витратила кошти на лікування захворювання, якого насправді не існувало. Правоохоронці затримали фігурантів під час отримання неправомірної вигоди. Схему викрили слідчі поліції Тернопільщини спільно з оперативниками Управління стратегічних розслідувань та співробітниками СБУ за […]
Біля Тернополя горів величезний склад
На Тернопільщині вночі спалахнув склад. Площа пожежі сягнула 700 м². Про це повідомляє ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "2 вересня о 03:23 рятувальники отримали повідомлення про пожежу складського приміщення у селі Цебрів Озернянської громади. Вогонь охопив покрівлю на площі 700 метрів квадратних. Через значну площу займання до гасіння залучили 5 автоцистерн для підвозу води. Усередині приміщення працювали дві ланки газодимозахисної служби. О 06:02 пожежу ліквідували", - йдеться у повідомленні. Пожежа знищила покрівлю та перекриття складського приміщення, пошкоджено облицювання стін і технологічне обладнання.
У Тернополі критична необхідність у крові IV+ групи
Тернопільський обласний центр служби крові терміново шукає донорів із IV (AB) Rh+ групою. Мешканців регіону з четвертим позитивним резус-фактором, які за станом здоров'я можуть здавати кров, просять здати її для поповнення запасів. «Наразі маємо підвищену потребу саме у четвертій позитивній групі крові. Тому особливо звертаємося до донорів із IV (AB) Rh+: якщо маєте можливість, приходьте та здайте кров. Навіть одна донація має велике значення і може допомогти врятувати чиєсь життя», — зазначають у Тернопільському обласному центрі служби крові. Окрім цього, медики закликають робити репости цієї інформації у соціальних мережах, щоб охопити якомога більше потенційних донорів. Донації приймають у Тернополі на вулиці Клінічній, 8.
Жителька Тернопільщини втратила 200 тисяч гривень після дзвінка псевдобанкірів та «кіберполіцейських»
На Тернопільщині 36-річна жінка стала жертвою шахрайської схеми та втратила 200 тисяч гривень. Зловмисники телефоном представилися працівниками банку та кіберполіції й під приводом «опитування» виманили конфіденційні дані. Про випадок повідомили у поліції Тернопільської області. Жінка звернулася до правоохоронців після того, як виявила зникнення коштів із банківських рахунків. За її словами, спочатку їй зателефонували невідомі, які назвалися представниками банківської установи та кіберполіції. Під час розмови шахраї увійшли в довіру до потерпілої та дізналися реквізити її банківських карток. Після цього з рахунків, відкритих у двох різних банках, зловмисники списали загалом 200 тисяч гривень. Наразі правоохоронці проводять перевірку та встановлюють людей, причетних до шахрайства. У поліції нагадують, що працівники банківських установ і правоохоронних органів не повинні запитувати телефоном PIN-код, CVV, паролі до онлайн-банкінгу, коди з SMS та інші конфіденційні дані. Якщо під час телефонної розмови невідомі представляються співробітниками банку чи поліції та просять […]
У Тернополі АЗС перетворили на нічний клуб: поліцейські склали протокол
У Тернополі поліція неодноразово отримувала звернення мешканців щодо гучних зібрань молоді на території однієї з автозаправних станцій міста. Про це повідомила поліція в Тернопільській області. За словами заявників, у вечірній та нічний час на АЗС збиралися компанії молодих людей, які розпивали алкогольні напої, слухали гучну музику та порушували правила додержання тиші. На кожне повідомлення громадян правоохоронці реагували — на місце події виїжджали поліцейські наряди. Під час одного з таких виїздів правоохоронці задокументували факт порушення вимог щодо додержання тиші. На менеджера автозаправної станції склали адміністративний протокол за статтею 182 КУпАП — порушення вимог законодавства щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму або правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях. Крім того, поліцейські проводять профілактичні та превентивні заходи, спрямовані на недопущення порушень вимог комендантської години. Правоохоронці наголошують: розважальні заходи та гучні компанії у нічний час не повинні створювати небезпеку чи […]
