Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.
Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.
Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн. Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.
Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.
Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.
Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.
Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.
Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.
На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?
Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні
Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.
Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:
- незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
- використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
- реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
- проведення незаконних виплат по заробітній платі;
- списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
- ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
- незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.
Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?
Корені проблеми
Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:
- недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
- виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
- поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
- констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
- охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
- низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
- відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.
На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?
Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.
По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?
У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.
Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.
Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.
Чи стане внутрішній аудит дієвим?
Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.
Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.
Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.
Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.
Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.
Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів
About the author
19 закладів освіти на Тернопільщині отримають кошти на системи резервного електроживлення
На Тернопільщині 19 закладів освіти зможуть отримати гроші на системи резервного електроживлення. Про це повідомляється в пресрелізі Міністерства освіти України. "Це дозволить закладам освіти працювати та продовжувати очне навчання навіть у разі перебоїв з електропостачанням в осінньо-зимовий період. Кошти отримають заклади, які працюють в очному або змішаному форматі та мають укриття. Їх спрямують на закупівлю, доставку та встановлення «під ключ» систем резервного електроживлення," - йдеться у заяві. Це можуть бути акумуляторні системи, генератори, сонячні електростанції тощо - залежно від потреб закладу. Але є умова - автономна робота щонайменше 8 годин, а також встановлення та введення в експлуатацію до 15 листопада. Під час відбору перевага надавалась закладам, які виконують функції Пунктів незламності або є пунктами проведення національного мультипредметного тесту. Частину коштів виділяють з місцевого бюджету. № з/п Громада Заклад освіти Сума субвенції, тис. грн. 1 Шумська міська Шумський ліцей Шумської міської […]
Тернопільський проєкт «Жовтий фартух» відсвяткував шосту річницю
У Тернополі благодійний проєкт «Жовтий фартух» відзначив шість років роботи. З цієї нагоди організатори провели святкову роздачу їжі для підопічних та подякували всім, хто долучився до заходу. Про це йдеться у повідомленні на сторінці проєкту. Напередодні організатори проєкту звернулися до тернополян за допомогою, адже кількість волонтерів останнім часом скоротилася. На заклик відгукнулося чимало людей — прийшли як постійні учасники, так і нові волонтери, зокрема гість з Англії Расс Тернер. Волонтери допомагали готувати та роздавати їжу підопічним. Меню святкового дня було розширеним: окрім звичної гарячої страви - гречаної каші з котлетою та малосольним огірком - кожен отримав додаткову порцію плову. Тернопільський ресторан «Тандурі» приготував цілий казан плову, а заклад «Домашня кухня» - велику кількість котлет. Заклади «Ляпота» та «Trumukolu» допомогли закупити вісім великих тортів: сім передали підопічним проєкту, а один відвезли до дитячого будинку на Східному разом із лимонадом — за […]
Генштаб звернувся з важливим повідомленням через чутки про відставку Сирського
Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних сил України не буде звільнено. Про це заявили у Генеральному штабі України. "Інформація, що з’явилась в інформаційному просторі, зокрема, в соцмережах та деяких медіа щодо начебто звільнення Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського з посади не відповідають дійсності. Генерал Олександр Сирський продовжує виконувати свої обов’язки на посаді Головнокомандувача ЗС України. Начальник Генерального штабу ЗС України генерал-лейтенант Андрій Гнатов також продовжує виконувати свої функціональні обов’язки. Звільнення з цих посад відбувається на підставі Указу Президента України", - заявили у Генштабі Нагадаємо, протягом останніх днів у Києві, Тернополі, Львові, Івано-Франківську та інших містах тривали протести з вимогою відставки Сирського. Мітингувальники вимагали заміни головнокомандувача після відставки міністра оборони Михайла Федорова. Нагадаємо, Financial Times повідомляло, що Зеленський розглядав можливість звільнення Сирського за умови, що знайде йому гідну заміну, здатну забезпечити плавну передачу командування на 1200-кілометровій лінії фронту. Крім […]
Збитки – страшні. Тернопіль досі затоплений після сильних злив, – ДСНС
У Тернополі та регіоні рятувальники продовжують працювати в посиленому режимі, ліквідовуючи наслідки інтенсивних опадів. Про це повідомляє Головне управління ДСНС України у Тернопільській області. Станом на 20 липня надзвичайники відкачують воду з підвалів та прибудинкових територій. Де саме тривають роботи у Тернополі Вулиця Стадникової: рятувальники відкачують воду з підвального приміщення дитячого садка. Читайте також: У Тернополі злива затопила могили Героїв Вулиця Микулинецька: триває відведення води з прибудинкової території та гаражних приміщень. Напередодні, 19 липня, підрозділи ДСНС здійснили 8 оперативно-рятувальних виїздів у Тернополі, Кременці та Вишнівці. Допомога знадобилася через підтоплення: житлових будинків та приватних домогосподарств; підвалів житлових і адміністративних будівель; гаражних масивів. «Рятувальники продовжують працювати до повного усунення наслідків підтоплень. Ситуація перебуває під контролем Служби порятунку», — зазначають у ДСНС. Нагадаємо, "Терміново" писало про всі наслідки негоди на Тернопільщині. Понищено багато майна тернополян. На щастя, постраждалих немає.
Затоплені будинки, авто та Пантеон Героїв: усе про наслідки негоди на Тернопільщині
Через негоду, яка накрила Тернопільщину 19 липня, без світла залишилися понад три тисячі домівок, підтопило вулиці та городи, а рятувальники досі ліквідовують наслідки. "Терміново" зібрало все, що відомо про наслідки негоди. Скільки людей без світла Станом на 08:00 через несприятливі погодні умови в області знеструмлено 3 213 побутових абонентів у 37 населених пунктах. 27 з них - знеструмлені частково, повідомили у Тернопільській ОВА. Що відбувається у місті У Тернополі рятувальники та комунальні служби відкачують воду з підтоплених ділянок. Роботи відбувались на вулицях: Гайова Бічна Микулинецька Стадникової Коновальця Оболоня "Будь ласка, не виходьте і не виїжджайте з дому без нагальної потреби", - звернувся до містян мер Тернополя Сергій Надал. Він також попередив: якщо помітили пошкоджені лінії електропередач - не підходьте, одразу телефонуйте рятувальникам. Фото та відео затоплених вулиць публікують очевидці. Зокрема, на вулиці Коновальця вода піднялась настільки, що затопила вхід до […]
У Шумську люди втратили частину врожаю через негоду (відео)
Через негоду на Тернопільщині люди втратили частину врожаю. Сильна злива, град і поривчастий вітер знищили городину на присадибних ділянках. Відео знищеного урожаю опублікувала у соцмережі Facebook Наталя Антонівна. "Був город... Скільки праці вкладено... і що стало за лічені хвилини", - написала вона. Нагадаємо, вчора частиною Тернопільщини пронеслася сильна злива. Підтопило багато будинків. На Микулинецькому цвинтарі через негоду затопило могили Героїв.
