Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.
Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.
Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн. Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.
Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.
Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.
Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.
Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.
Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.
На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?
Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні
Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.
Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:
- незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
- використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
- реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
- проведення незаконних виплат по заробітній платі;
- списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
- ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
- незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.
Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?
Корені проблеми
Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:
- недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
- виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
- поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
- констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
- охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
- низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
- відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.
На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?
Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.
По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?
У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.
Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.
Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.
Чи стане внутрішній аудит дієвим?
Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.
Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.
Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.
Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.
Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.
Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів
About the author
“Малювали” цифри для красивих звітів: на Тернопільщині викрили керівників ТЦК
Трьох керівників тернопільських ТЦК затримали за махінації з реєстром "Оберіг" - вони роками підробляли дані про мобілізацію, щоб показники мобілізації виглядали краще, ніж є насправді. Про це повідомляє Теруправління ДБР у Львові. Що сталося Державне бюро розслідувань спільно з Військовою службою правопорядку, Національною поліцією та СБУ викрило трьох керівників районних ТЦК та СП Тернопільської області. Їм повідомили про підозру у несанкціонованих діях з інформацією в автоматизованих системах - за частинами 1 і 3 статті 362 Кримінального кодексу України. Що саме робили посадовці Протягом 2025-2026 років чиновники через власні ключі доступу вносили в реєстр "Оберіг" неправдиві відомості. Вони фіксували нібито призов людей на службу або їх зняття з обліку. При цьому достеменно знали: ці люди вже воюють у підрозділах Сил оборони. Так штучно роздувалася статистика мобілізації - а реальна картина спотворювалась. Слідчі підтвердили факти незаконного редагування даних щодо понад 100 громадян. […]
Військовий біля Тернополя влаштував вибух гранати після сварки зі співмешканкою
Після сімейного конфлікту в одному із сіл Білецької громади військовослужбовець кинув гранату на городі та зник із місця події. Про це повідомили у пресслужбі поліції області. Експертиза підтвердила: вибухнула ручна осколкова граната Ф-1. Жертв і поранених немає. За версією слідства, напередодні чоловік посварився зі співмешканкою. Після конфлікту вийшов з будинку, кинув гранату на город і втік. Незабаром оперативники його розшукали. Під час обшуку за місцем проживання підозрюваного виявили два споряджені магазини — загалом 60 патронів. Усі речові докази вилучено. Розпочато кримінальне провадження за двома статтями: незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами (ч. 1 ст. 263 ККУ) і погроза вбивством (ч. 1 ст. 129 ККУ). Вирішується питання про оголошення підозри та обрання запобіжного заходу.
Настоятелька зникла, а під воротами натовп: УПЦ МП блокує передачу заповіднику монастиря у Кременці
Релігійна організація УПЦ МП ігнорує судове рішення про передачу комплексу споруд Богоявленського монастиря у Кременці під управління Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. Про це розповів "Укрінформу" директор заповідника Василь Ільчишин. «Настоятелька не виходить на зв'язок, а біля воріт — сотня людей»: УПЦ МП ігнорує суд у Кременці За його словами, під час візиту до монастиря разом із представниками виконавчої служби їх зустріла агресивно налаштована група приблизно зі ста осіб — переважно літніх людей і неповнолітніх. Ще вночі у місцевих телеграм-каналах, пов'язаних з УПЦ МП, поширювали інформацію про нібито примусове виселення, тож частина присутніх з'їхалася заздалегідь, і деякі з них на запитання зізналися, що приїхали з інших міст. Люди викрикували образи й прокльони, хоча храм був відчинений і жодних перешкод для відвідування не було. Це вже другий візит директора заповідника і виконавчої служби до монастиря. Щоразу черниці повідомляють про відсутність керівництва й […]
Таксі Краків – Львів: комфортне повернення з Польщі до України без пересадок
Повернення додому після подорожі, навчання, роботи або відрядження часто хочеться зробити максимально простим і комфортним. Саме тому маршрут Краків – Львів залишається одним із найбільш популярних серед українців, які регулярно перетинають польсько-український кордон. Після тривалого авіаперельоту, поїздки по Європі або насиченого робочого графіка далеко не кожен хоче витрачати додатковий час на пошук автобусів, пересадки та очікування на вокзалах. У таких випадках все більше пасажирів обирають індивідуальний трансфер. Розглянемо особливості маршруту та переваги такого формату подорожі. Чому маршрут Краків – Львів настільки популярний Краків є одним із головних транспортних центрів південної Польщі. Через місцевий міжнародний аеропорт проходять рейси багатьох європейських авіакомпаній, а саме місто залишається важливим освітнім та економічним центром країни. Найчастіше цим маршрутом користуються: туристи після подорожей Європою; студенти польських навчальних закладів; працівники міжнародних компаній; українці, які працюють у Польщі; пасажири міжнародних авіарейсів; люди, які відвідували родичів або друзів. Завдяки […]
На хабарі затримали заступника керівника підволочиського ТЦК та СП
На хабарі був затриманий заступник керівника Підволочиського ТЦК та СП. Про це повідомляє "20 хвилин" з посиланням на Спецпрокуратуру у сфері Західного регіону У повідомленні йдеться про те, що заступника керівника затримали 9 червня на "гарячому". Наразі немає інформації ні про суму хабаря, ні інших деталей. Новина оновлюватиметься.
Унікальні сакральні предмети 18 століття повернулися до фондів Кременецько-Почаївського заповідника
До фондів Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника після року реставраційних робіт повернулася унікальна колекція сакральних предметів XVIII століття, пов'язаних з криптами єзуїтського колегіуму. Про це повідомили на сторінці Кременецько-Почаївського ДІАЗУ. Відновленням пам'яток займалися фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України (Київ). Реставратори не лише стабілізували фізичний стан артефактів, а й розкрили естетичну виразність сакрального мистецтва доби бароко. Предмети були виявлені під час ремонтно-будівельних робіт на початку 2000-х років і передані до музейних фондів заповідника для збереження та дослідження. Наступним кроком стане наукова каталогізація та атрибутування предметів, а також їх підготовка до музейного експонування в рамках майбутньої експозиції, присвяченої міській фунеральній культурі регіону.
