Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.
Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.
Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн. Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.
Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.
Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.
Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.
Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.
Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.
На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?
Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні
Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.
Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:
- незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
- використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
- реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
- проведення незаконних виплат по заробітній платі;
- списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
- ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
- незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.
Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?
Корені проблеми
Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:
- недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
- виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
- поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
- констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
- охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
- низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
- відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.
На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?
Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.
По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?
У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.
Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.
Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.
Чи стане внутрішній аудит дієвим?
Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.
Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.
Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.
Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.
Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.
Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів
About the author
Курси німецької мови для початківців у 2026 році: як перейти з A1 до A2, скільки часу потрібно та що вчити
У 2026 році курси німецької мови для початківців залишаються найбільш затребуваним форматом навчання серед тих, хто планує навчання, роботу або переїзд до німецькомовних країн. Онлайн-формат дозволяє почати з нуля у комфортному темпі, без перевантаження та з чітким розумінням подальшого прогресу. Саме перехід із рівня A1 до A2 часто стає першим серйозним етапом, який показує, наскільки ефективно побудована програма навчання. Для новачків важливо не лише засвоїти базову лексику й граматику, а й навчитися стабільно використовувати мову в простих ситуаціях. Неправильний старт або відсутність системності на рівні A1 ускладнює подальший перехід до A2. Що означають рівні A1 та A2 у німецькій мові Рівень A1 передбачає знайомство з основами мови: алфавіт, вимова, прості слова та базові граматичні конструкції. На цьому етапі студент вчиться розуміти короткі фрази, представляти себе та будувати найпростіші речення. Головна мета A1 — сформувати мовну базу без перевантаження. Рівень A2 є логічним […]
В Ігровиці перевернулась фура: чи є постраждалі
У вихідні на Тернопільщині сталася аварія. Ігровиці перекинувся вантажний автомобіль. Про випадок розповіли у пресслужбі поліції Тернопільської області. "Повідомлення про автопригоду в селі Ігровиця надійшло на спецлінію Тернопільського відділу поліції о 10:16 від жителя обласного центру. При виїзді слідчо-оперативної групи стало відомо, що житель Шумська, керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача MAN TGX та напівпричепа із вантажем, не врахував дорожньої ситуації, не обрав безпечної швидкості і як наслідок - з'їхав на узбіччя та перекинувся.37-річного кермувальника з численними забоями та травмами госпіталізували", - кажуть правоохоронці. Нагадаємо, "Терміново" розповідало, що в Ігровиці часто стаються аварії. Зокрема, нещодавно тут під час ДТП з фурою буряк засипав людське подвір'я.
НБУ вилучає з обігу дрібні купюри: що треба знати кожному українцю
З 2 березня банкноти 1, 2, 5 і 10 гривень зразків 2003-2007 років більше не є платіжним засобом. Їх замінили монети, а обміняти купюри ще можна - але час обмежений. Як повідомляє Національний банк, із сьогоднішнього дня ці банкноти вилучають з готівкового обігу. Жоден магазин, банк чи підприємство не зобов'язане їх приймати. Що відбувається З 2 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років офіційно виходять з обігу. Їх місце займають обігові монети відповідних номіналів. Де і до коли можна обміняти Встигнути обміняти старі купюри можна у кількох місцях: будь-який банк України - до 26 лютого 2027 року Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ - до 28 лютого 2029 року Національний банк - безстроково Що каже НБУ «Із цієї дати ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу. Їх не можна […]
Як обрати ром і не розгубитися серед різних стилів?
Ром — один із найрізноманітніших міцних напоїв у світі. Здається, просто тростина і дріжджі, а на виході — безліч варіацій смаку: від легкого та свіжого до густого, пряного, з нотками шоколаду й сухофруктів. Якщо ви ніколи серйозно не вивчали цю тему, розібратися справді непросто. Перш ніж іти до магазину, зручно переглянути асортимент онлайн — каталог за посиланням https://fozzyshop.ua/4285-rom допомагає швидко порівняти стилі, країни та цінові категорії в одному місці. Звідки береться смак? Ром виготовляють із цукрової тростини — безпосередньо з її соку або меляси. Меляса забезпечує насичений, «зігріваючий» присмак із карамельними відтінками. Тростинний сік — більш свіжий, трав’янистий, подекуди квітковий. Після завершення ферментації та дистиляції ром визріває у бочках. Різновид деревини, попереднє наповнення ємності, погодні умови — усе це створює фінальний профіль напою. Саме тому два зразки з однієї держави можуть мати абсолютно різний смак. Білий, золотий, темний — у чому різниця? […]
Міфи та факти про лондонський сухий джин: що визначає його статус за регламентом
Алкогольні напої часто оточені стереотипами, особливо коли йдеться про класичні стилі з усталеною назвою. Зокрема, лондонський сухий джин — це категорія, яка має чітко визначені вимоги щодо виробництва. Щоб розуміти різницю між популярними уявленнями та реальними нормами, варто звернутися до технічного регламенту. Поширені міфи про лондонський сухий джин Назва та історія стилю стали підґрунтям для численних припущень. Частина з них не відповідає фактичним вимогам виробництва. Серед найпоширеніших міфів: його можна виробляти лише в Лондоні; у складі обов’язково має бути певна кількість цукру; аромат формується через додавання ароматизаторів після дистиляції; міцність може бути будь-якою; назва означає витримку в бочках. Насправді регламент не обмежує географію виробництва. Напій може виготовлятися в різних країнах за умови дотримання встановлених стандартів. Також у категорії «London Dry» заборонено додавати ароматизатори після дистиляції, а вміст цукру має бути мінімальним. Міцність напою зазвичай не нижча за встановлений норматив для […]
Мистецтво оформлення відкритих полиць та стелажів
Відкриті полиці в інтер’єрі — це не лише функціональні зони для зберігання, а й простір для самовираження. Правильне наповнення стелажа дозволяє перетворити звичайну систему зберігання на гармонійну інсталяцію, яка підкреслює стиль кімнати. Головне завдання полягає у дотриманні балансу між корисними речами та декоративними об’єктами, щоб уникнути відчуття захаращеності. Правило «трикутника» та візуальний ритм Для створення естетичної композиції дизайнери часто використовують принцип геометричного повторення. Розміщення предметів схожої форми або кольору за уявною лінією трикутника дозволяє оку плавно пересуватися стелажем, не зупиняючись на хаотичних плямах. Наприклад, якщо на одній полиці стоїть керамічна ваза, на наступній варто додати елемент такого ж відтінку, але іншого розміру. Використання предметів різної висоти — книг, свічок або рослин — створює необхідну динаміку, яка робить наповнення полиць живим та багатогранним. Поєднання функціональності та декору Стелаж має виглядати обжитим, але впорядкованим. Книги найкраще групувати за кольором корінців або форматом, […]
