Внутрішній аудит в державному управлінні: слабка ланка чи запорука ефективного використання публічних ресурсів?

Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.

Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.

Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн.  Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.

Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.

Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.

Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.

Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.

Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.

На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?

Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні

Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.

Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:

  • незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
  • використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
  • реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
  • проведення незаконних виплат по заробітній платі;
  • списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
  • ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
  • незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.

Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?

Корені проблеми

Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:

  • недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
  • виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
  • поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
  • констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
  • охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
  • низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
  • відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.

На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?

Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.

По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?

У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.

Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.

Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.

Чи стане внутрішній аудит дієвим?                

Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.

Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.

Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.

 

Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.

Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.

 

Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів

About the author

trending_flat
Жалоба на Кременеччині: загинув снайпер

На Кременеччині оголосили жалобу через загибель воїна на фронті Сергія Теренюка. Про це повідомили на сторінці Кременецької громади. "Повідомляємо вам, що в нашу громаду надійшла трагічна звістка про те, що 17 квітня 2025 року поблизу н. п. Успенівка, Покровського району, Донецької області, загинув житель с.Рудка, Дунаївського старостинського округу, стрілець - снайпер 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти, молодший сержант ТЕРЕНЮК Сергій Петрович, 1994 року народження", - йдеться у повідомленні. Завтра, 27 вересня, біля Трьох Валетів відбудеться зустріч тіла загиблого Героя о 13:30. Прощання на Майдані Волі відбудеться о 14:00. Після того домовила з тілом Сергія прибуде до рідного села - похорон відбудеться у селі Рудка. 27 вересня у громаді оголосили Днем жалоби.

trending_flat
Біда в Копичинцях: пожежа пошкодила дім родинi, триває терміновий збір

У Копичинцях пожежа пошкодила житловий будинок родини Маркович. Внаслідок займання сім’я опинилася у скрутному становищі та потребує фінансової допомоги на ремонт. Про це повідомили на офіційній сторінці Копичинецької міської ради у соцмережах. Що сталося Вогонь завдав значної шкоди приватному будинку, де мешкає родина Маркович. Через масштаб руйнувань сім’ї важко самотужно впоратися з наслідками надзвичайної події. Власникам помешкання потрібні значні кошти для проведення відновлювальних робіт. Місцева влада закликає жителів громади та всіх небайдужих долучитися до збору коштів. “Дорога громадо, до нас звернулася сім’я Маркович. У них сталася біда - пожежа завдала значної шкоди будинку, і тепер родина опинилася перед непростим випробуванням”, - зазначили в міській раді. Як допомогти родині Підтримати сім’ю Маркович можна фінансово або поширенням інформації про збір. Реквізити для переказу коштів: Картка ПриватБанк: 5168 7451 4305 0042 Картка Ощадбанк: 5167 8033 2230 9688 Отримувач: Маркович Любов Андріївна.

Остап Курпіта
trending_flat
На війні загинув колишній футболіст ФК “Тернопіль”

На війні загинув тернопільський військовий та колишній футболіст Остап Курпіта. Понад три роки воїна вважали зниклим безвісти, але нещодавно його смерть підтвердили офіційно. Про це повідомили в Асоціації футболу Тернопільщини. Остап Курпіта пішов захищати Україну в січні 2023 року. Вже 13 травня того ж року він зник безвісти під час боїв біля Бахмута на Донеччині. Рідні три роки сподівалися знайти воїна живим. Проте згодом його офіційно визнали загиблим. Захисникові було 40 років. Що відомо про Остапа Курпіту Чоловік народився у Тернополі та з дитинства займався спортом: грав у юнацькій команді тернопільської ДЮСШ «Нива» у 2000 році виступав у фіналі юнацької першості проти «Динамо» та «Шахтаря» того ж року підписав контракт із ФК «Тернопіль» та зіграв матч у Кубку України у цивільному житті працював на залізниці Колишні партнери по футбольній команді згадують чоловіка з теплом. “Остап Курпіта довго тренувався у Петра […]

trending_flat
Пункти пропуску на заході України можуть перенести на території інших держав, – ЗМІ

Україна розпочала переговори із сусідніми державами про переміщення пунктів пропуску на їхню територію. Це необхідно для захисту кордону від російських обстрілів та збереження логістики. Про це повідомило видання «Інтерфакс-Україна». Українська сторона опрацьовує варіант створення спільних КПП із кожною суміжною країною. Нові локації розміщуватимуть на іноземній території як безпечну альтернативу. Що кажуть у профільному міністерстві Урядовці зазначають, що це дозволить кордону працювати без збоїв. «Ми працюємо зараз з іншими країнами, з нашими сусідами, для того, щоб мати можливість, це ми говоримо про альтернативу, перенести пункти пропуску на іншу територію іншої країни», - сказав перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач. Подібний формат спільного контролю вже діє на кількох ділянках: у Польщі вже функціонує декілька спільних пунктів пропуску; аналогічні механізми зараз відпрацьовують із Молдовою. Перенесення КПП має суттєво пришвидшити перевірку вантажів і пасажирів. Прикордонні та митні процедури відбуватимуться […]

вертеба
trending_flat
У Чорткові для дітей безкоштовно відкрили гурток спелеології та туризму

На базі Чортківського Палацу дітей та юнацтва знову працюватиме спелеологічний гурток. На безкоштовні заняття запрошують дітлахів віком від 8 до 14 років. Про відновлення роботи гуртка повідомили на офіційній сторінці Чортківської міської ради у Facebook. Що чекає на учасників Юні дослідники зможуть вивчати унікальні гіпсові печери регіону під наглядом досвідчених фахівців. Програма занять охоплює кілька напрямків: виходи під землю та дослідження печери «Млинки» спільно зі спелеоклубом «Кристал»; туристичні походи, проходження маршрутів та вивчення околиць Чорткова; навчання роботи зі спелеологічним і туристичним спорядженням; розробка навичок орієнтування на місцевості та робота в команді. Цінність для регіону Гіпсові печери Тернопільщини вважають унікальним природним явищем світового значення. Відтепер місцеві школярі матимуть змогу досліджувати їх наживо та здобувати практичний туристичний досвід. Кількість місць у групах обмежена, хоча самі навчання повністю безкоштовні. Записатися та дізнатися деталі можна за телефонами: 068-633-62-23 або 066-000-35-59.

Хмельницький
trending_flat
Масований удар дронами по заходу України: що відомо станом на ранок 24 вересня

Росія всю ніч завдавала масованого удару безпілотниками по заходу України. "Терміново" зібрало всю інформацію, що відома станом на ранок по наслідках удару. Цієї ночі ворог запустив майже 300 дронів по Україні, а також балістичні  і протикорабельні ракети. Основний напрям удару балістикою - Київ. У столиці унаслідок атаки загинуло 2 людей, поранених щонайменше восьмеро. Дрони ж в основному летіли на захід України, Київщину та Одещину. Масована атака "Шахедів" на захід продовжується і вранці - у багатьох областях регіону вкотре було оголошено повітряну тривогу. Вибухи чули на Хмельниччині та Вінниччині, там є збиття, повідомив мер Хмельницького Олександр Симчишин. У Хмельницькому дрон влучив у багатоповерхівку. Видно вибиті вікна. На щастя, ніхто не постраждав. Ударні БПЛА також фіксувались на Тернопільщині. За даними Повітряних сил, ворожа ціль близько шостої ранку рухалась поблизу Ланівців. Після того "Шахед" фіксували поблизу Кременця, а також на кордоні Тернопільської та […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025