Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.
Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.
Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн. Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.
Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.
Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.
Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.
Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.
Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.
На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?
Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні
Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.
Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:
- незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
- використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
- реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
- проведення незаконних виплат по заробітній платі;
- списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
- ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
- незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.
Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?
Корені проблеми
Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:
- недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
- виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
- поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
- констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
- охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
- низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
- відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.
На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?
Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.
По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?
У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.
Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.
Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.
Чи стане внутрішній аудит дієвим?
Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.
Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.
Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.
Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.
Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.
Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів
About the author
Нова ера сторонньої оптики: як серії Viltrox Pro та LAB кинули виклик еталонам Sony GM і Sigma Art
Ринок змінної оптики для бездзеркальних камер переживає тектонічний зсув, коли сторонній виробник перестає бути компромісною заміною оригінального парку і виходить у вищу інженерну лігу. Новітні лінійки Viltrox Pro та LAB пропонують технічні рішення, які раніше вважалися виключною прерогативою преміальних серій на кшталт Sony G Master або Sigma Art. Йдеться не просто про механічне копіювання параметрів світлосили, а про інтеграцію звукових лінійних приводів фокусування, використання спеціалізованого скла HOYA та впровадження інтерактивних інтерфейсів керування. Технологічний стрибок сторонньої оптики: подолання бар'єра автофокусу Швидкість і надійність фокусування роками залишалися головним аргументом на користь покупки виключно фірмових об'єктивів від виробників камер. Традиційні сторонні бренди тривалий час використовували або повністю мануальні схеми, або повільні редукторні приводи, які суттєво обмежували роботу системи розпізнавання фаз на сучасних матрицях. Переломний момент настав тоді, коли інженери Viltrox розробили власні системи лінійного та крокового позиціонування лінзових груп. У ширококутному сегменті компанія […]
Температура різко впаде: на Тернопільщину йдуть похолодання та дощі
Тернопільський обласний центр з гідрометеорології оприлюднив прогноз погоди на найближчі три дні — з 10 по 12 вересня. Синоптики попереджають про сильний вітер та поступове похолодання. Про йде йдеться у прогнозі гідрометцентру у Фейсбуці. 10 вересня буде хмарно з проясненнями, вночі без опадів, а вдень місцями пройдуть невеликі короткочасні дощі. Вітер північно-західний, 7–12 м/с, удень місцями з поривами 15–20 м/с. Температура вночі становитиме 10–15°, вдень — 22–27° тепла. У Тернополі вночі очікується 12–14°, вдень — 25–27° тепла. У зв'язку з посиленням вітру синоптики оголосили попередження першого рівня небезпечності (жовтий рівень) як по області, так і по місту Тернополю — вдень 10 вересня очікуються пориви північно-західного вітру швидкістю 15–20 м/с. 11 вересня буде хмарно з проясненнями, без істотних опадів. Вітер південно-східний, 5–10 м/с. Температура вночі 7–12°, вдень — 18–23° тепла. 12 вересня також буде хмарно, часом дощі. Вітер північно-західний, 5–10 м/с. […]
На Тернопільщині нетвереза 21-річна водійка злетіла з дороги і перекинулась
На Тернопільщині трапилася дорожньо-транспортна пригода з потерпілими. Автопригода сталася близько 16:50 на автодорозі між селами Підзамочок та Медведівці. Про це повідомляє пресслужба поліції Тернопільської області. За попередніми даними, 21-річна кермувальниця автомобіля Opel Zafira на заокругленій ділянці дороги не впоралася з керуванням. Автомобіль з’їхав на узбіччя, після чого транспортний засіб перекинувся. Унаслідок ДТП водійка отримала тілесні ушкодження — її госпіталізували до лікарні. Результати освідування показали, що керманичка перебувала в стані алкогольного сп'яніння: у її крові виявили 0,92 проміле алкоголю, що майже у п'ять разів перевищує допустиму норму. Наразі поліцейські встановлюють усі обставини події.
Як зуби впливають на форму обличчя: симетрія обличчя та молодість шкіри
Зуби нам потрібні не тільки для пережовування їжі, а й для формування пропорцій нижньої частини обличчя. Гармонійний вигляд профілю обличчя залежить від їхнього положення, стану прикусу та об’єму кісткової тканини. Якщо є помітні зміни чи дискомфорт, то визначити причину цього допоможе щелепно лицевий хірург, який оцінить стан зубів та взаємодію щелеп і м’яких тканин. Як зуби впливають на форму обличчя: вплив неправильного прикусу При неправильному прикусі навантаження на щелепи розподіляється нерівномірно, а м’язи поступово адаптуються до нового положення. Тому часто відбуваються зміни контуру підборіддя та положення губ. Необхідне звернення до спеціаліста при: помітному зміщенні зубного ряду відносно центральної лінії; нерівномірному стиранні або пошкодженні зубів; складнощах із повним змиканням губ; дискомфорті чи напруженні жувальних м’язів; поступовій зміні профілю або контуру нижньої щелепи. Відсутність зубів і втрата кісткової тканини: причина глибоких зморшок Кісткова тканина щелепи отримує функціональне навантаження через зуби, тому після їх […]
Відійшов у вічність засновник «Тернопільської меблевої фабрики» Михайло Бородюк
Сумна звістка сколихнула громаду: пересталo битися серце засновника «Тернопільської меблевої фабрики» Бородюка Михайла Степановича. Усі, хто знав, поважав та шанував Михайла Степановича, можуть віддати йому шану та попрощатися. Поховають Михайла Степановича сьогодні, 9 вересня о 12:00. Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, колегам та всім, хто знав Михайла Степановича. ТОВ «Тернопільська меблева фабрика» — одне з найстаріших деревообробних підприємств регіону, розташоване в Тернополі на вулиці Білецькій. Профіль діяльності: виготовлення корпусних і м'яких меблів для дому та офісу, деревообробка та випуск меблевої фурнітури й комплектуючих. Спеціалізується на серійному та індивідуальному виробництві меблів з натуральної деревини та сучасних плитних матеріалів.
На Тернопільщині 47-річний чоловік помер під час перевірки документів мобільною групою ТЦК
У Товстенській громаді Чортківського району 47-річний чоловік помер на вулиці під час заходів з оповіщення, які проводила мобільна група ТЦК та СП. Судово-медична експертиза встановила, що причиною смерті стала серцево-судинна недостатність. Про трагічний випадок повідомив начальник Головного управління Нацполіції в Тернопільській області Сергій Зюбаненко. За його словами, до поліції надійшло повідомлення про те, що в одному із сіл громади на вулиці виявили тіло 47-річного місцевого жителя. На місце події виїхали правоохоронці та медики. Як встановили під час першочергових слідчих дій, у громаді мобільна група ТЦК та СП проводила заходи з оповіщення. Під час перевірки документів чоловік поскаржився на погане самопочуття. Медики, які прибули на виклик, констатували його смерть. Видимих ознак насильницької смерті на тілі не виявили. Для встановлення точної причини смерті призначили судово-медичну експертизу. Наразі експерти встановили, що чоловік помер внаслідок серцево-судинної недостатності. За фактом смерті відомості внесли до Єдиного […]
