Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.
Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.
Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн. Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.
Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.
Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.
Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.
Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.
Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.
На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?
Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні
Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.
Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:
- незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
- використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
- реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
- проведення незаконних виплат по заробітній платі;
- списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
- ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
- незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.
Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?
Корені проблеми
Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:
- недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
- виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
- поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
- констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
- охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
- низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
- відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.
На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?
Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.
По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?
У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.
Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.
Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.
Чи стане внутрішній аудит дієвим?
Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.
Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.
Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.
Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.
Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.
Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів
About the author
Кращі моделі дисків R15 для бюджетного авто
Оновлення коліс — це простий спосіб освіжити вигляд машини та покращити її поведінку на дорозі. Власники недорогих автівок часто обирають саме 15-дюймовий радіус. Він забезпечує правильний баланс між комфортом руху, вартістю гуми та зовнішнім виглядом. Коли фінанси обмежені, автовласники шукають надійні варіанти, які витримають щоденні поїздки містом та путівцями. Зараз на ринку є чимало пропозицій, тому знайти підхожі товари під конкретну марку стає простіше. Багато водіїв віддають перевагу перевіреним онлайн-майданчикам, де зібрані оголошення з усієї країни. Наприклад, на платформі RIA.Запчастини можна знайти сотні варіантів у різному стані, що дозволяє швидко підібрати колісну продукцію під будь-який гаманець. Якщо вам необхідно купити диски р15, варто заздалегідь розібратися в їхніх різновидах, щоб отримати максимальну користь від покупки. Виробники та види: що обрати? У бюджетному сегменті чітко виділяються два напрямки: сталева класика та легкі сплави. Кожен тип має своїх прихильників серед практичних водіїв. Звичайний […]
П’ять квартир і Toyota: ВАКС визнав необґрунтованими активи нардепки Марченко
Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованими активи чинної народної депутатки України Лесі Марченко на понад 8,2 млн гривень. Йдеться про майно, яке вона набула у 2021-2023 роках. Як повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, 21 серпня колегія суддів ВАКС задовольнила позов прокурора САП про визнання необґрунтованими активів. Про яке майно йдеться У позові фігурують: п'ять квартир; майнові права на ще одну квартиру; автомобіль Toyota Land Cruiser. Загальна вартість цього майна перевищує 8,2 млн гривень. За даними САП, формально право власності на активи було зареєстроване на батька народної депутатки та співмешканку її брата. Водночас, за твердженням прокурора, фактично майном користувалася та набула його саме народна депутатка. Під час аналізу майнового стану Марченко, її родини та родичів прокурори встановили, що їхніх законних доходів було недостатньо для придбання зазначених об'єктів. https://terminovo.te.ua/news/139965/ Що вирішив суд Суд, заслухавши аргументи сторін, погодився з позицією прокурора САП та задовольнив […]
Не треба довго уварювати: як приготувати густу томатну пасту на зиму за 30 хв
У серпні триває сезон заготівлі помідорів, тож саме час подбати про домашню томатну пасту. Її можна приготувати без тривалого уварювання - достатньо близько 20-30 хвилин після попереднього відділення зайвого соку. Рецептом поділилася авторка YouTube-каналу «Улюблені домашні страви» Людмила Онищук. Для приготування можна використовувати помідори різних сортів і кольорів - червоні, жовті або їх суміш. Томатна паста на зиму: рецепт Інгредієнти 7 кг помідорів; неповна столова ложка солі для першого способу; приблизно половина столової ложки солі для другого способу. Спосіб №1 - через соковижималку Помідори потрібно добре помити, обсушити, видалити плодоніжки та нарізати шматочками. Підготовлені помідори пропускають через ручну соковижималку. Авторка зазначає, що на переробку 7 кг овочів у неї пішло близько 20 хвилин. Отриманий томатний сік переливають у каструлю з високими бортиками та доводять до кипіння. Коли на поверхні утвориться «шапка», вогонь вимикають. Далі в каструлю занурюють друшляк із дрібною сіточкою […]
У Заліщиках 17 людей захворіли на кишкову інфекцію: причиною міг стати басейн
У селі Городок Заліщицької громади зафіксували спалах гострої кишкової інфекції. Захворіли 17 людей, серед них 12 дітей. Під час лабораторних досліджень у воді з басейну та артезіанської свердловини виявили аденовірус типу F. Епідемічну ситуацію 19 серпня розглянула місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Йдеться про спалах у ТОВ «Футбольний центр ТІРАС», пише "20 хвилин". Що відомо про стан хворих За інформацією Тернопільського обласного центру контролю та профілактики хвороб, станом на 19 серпня захворіли 12 дітей та 5 дорослих. Усіх пацієнтів госпіталізували до інфекційного відділення Заліщицької центральної міської лікарні. У хворих були нудота, блювання, біль у животі та підвищена температура. Медики оцінюють перебіг захворювання як середньої тяжкості. Після початку лікування стан пацієнтів покращується. Фахівці провели епідеміологічне розслідування та відібрали для аналізів проби води з артезіанської свердловини, розподільчої мережі та басейну. У матеріалах від хворих, а також у воді […]
Росіяни знищили склад популярного у Тернополі морозива
У ніч на сьогодні російські війська завдали ракетного удару по Києву, внаслідок якого було повністю знищено розподільчий склад популярного бренду морозива «Файні льоди». Про це повідомили на офіційній сторінці компанії у соцмережах. Цей логістичний хаб відігравав ключову роль у постачанні продукції не лише для столиці, а й для 12 інших міст України, зокрема й Тернополя, де крафтове морозиво бренду користується високим попитом. Внаслідок влучання знищено тонни готової продукції, спеціалізоване обладнання та транспорт. Наслідки для споживачів: У компанії попереджають про тимчасові перебої з наявністю та асортиментом морозива в закладах та партнерських мережах. Ніхто з людей не постраждав. Команда «Файні льоди» вже працює над оперативним запуском альтернативних шляхів логістики, зберігання та постачання, аби якнайшвидше відновити повноцінну роботу. Представники бренду подякували клієнтам за підтримку та закликали поставитися до ситуації з розумінням, наголосивши, що обов'язково все відбудують.
У Тернополі демонтують майже 60 водоматів і поштоматів: адреси
У Тернополі планують прибрати торговельний майданчик, поштомати та апарати з продажу питної води — їх встановили на комунальній землі без потрібних дозволів. Таке рішення ухвалили на засіданні виконкому міської ради, повідомляє Тернопільська міськрада. Демонтаж тимчасових споруд триватиме до 20 днів, але власники можуть демонтувати їх самостійно, не чекаючи примусових заходів. Зняті конструкції передаватимуть на зберігання підприємству «Міськшляхрембуд». Щоб забрати своє майно, власникам доведеться відшкодувати витрати на демонтаж, перевезення та зберігання. Для підтримання порядку під час робіт залучатимуть поліцейських Тернопільського районного управління. ПЕРЕЛІК об’єктів, які підлягають демонтажу 1. вул. Чумацька, 2 – водомат і поштомат; 2. вул. Львівська, 2 – водомат; 3. вул. Львівська 10 – поштомат, водомат; 4. вул. Івана Мазепи, 5 – водомат; 5. вул. Івана Мазепи, 2 – водомат; 6. вул. Івана Мазепи, 1 – поштомат; 7. вул. Івана Мазепи, 1 – поштомат; 8. вул. Дружби, 7 – […]
