Коронавірус та карантин дали залізну “відмазку” для багатьох владних структур. Тепер на нього можна зіпхнути всі біди: відтермінувати відповідь на інфозапит або взагалі його проігнорувати, обмежити доступ до публічних заходів. Чи зловживають цими відмовками органи влади Тернополя?
Опитавши місцеві редакції, регіональна представниця ІМІ в Тернопільській області переконалася: зауваження є до апеляційного суду, міської ради та ОДА. А ще вже за якийсь місяць після обрання починають ігнорувати журналістів і депутати місцевих рад.
Суди
23 листопада на офіційній фейсбук-сторінці Тернопільського апеляційного суду з’явилося повідомлення, що “у зв’язку із запровадженими карантинними заходами у зали судових засідань допускаються лише учасники судових процесів”.
Як пояснила секретар судової палати з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення Тернопільського апеляційного суду Галина Коструба, категоричної заборони для журналістів насправді немає.
– Так, допис про обмеження є. Але чи допускати представників ЗМІ на засідання, вирішує головуючий по справі у кожному випадку окремо, – пояснила Галина Коструба регіональній представниці ІМІ.
Журналістка “Нової тернопільської газети” Іванна Гошій підтвердила: на судове засідання можна потрапити. Власне, не без пригод їй вдалося це зробити якраз у той же день, коли і з’явилося повідомлення пресслужби апеляційного суду. За її словами, охорона спершу не пускала журналістів до суду. Однак суддя до зали їх все ж запросила.
– Суддя бути присутніми нам не заборонила, мовляв, на наш розсуд. Якби заборонила, я готова була іти до голови суду і з’ясовувати, наскільки це законно”, – пояснює Іванна Гошій. – Вважаю, якщо засідання відкриті, то журналісти, попри карантин, повинні мати доступ до слухання резонансних справ і можливість доносити інформацію до суспільства навіть у час карантину. В іншому випадку суд мав би забезпечити трансляцію засідання або хоча б дати дозвіл журналістам залишити пристрої запису в залі суду на час слухання справи, а після засідання – забрати. Правило «обмежити допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань» не означає заборонити.
Навіть зважаючи на карантин, недопуск журналістів на відкриті судові засідання був би порушенням вимог щодо гласності судового процесу і міг би розглядатись як протиправне перешкоджання їхній законній професійній діяльності, нагадує юрист ІМІ Алі Сафаров.
– Режим забезпечення карантину визначається відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” і Постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”. Зазначені нормативні акти не визначають права судових органів обмежувати доступ до судових засідань, окрім загальних обмежень (перебування на певній відстані, наявність засобів захисту тощо), – зауважує юрист. – Додатково стаття 25 Закону України “Про інформацію” передбачає право журналіста після пред’явлення документа, що засвідчує його професійну належність, збирати інформацію на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом.
Хоча загалом журналісти, які часто пишуть про перебіг судових справ, зауважують: під час карантину не мали якихось значних конфліктів, які би не вдалося владнати. Більше того, журналісти та журналістки відмітили: на противагу апеляційному, у міськрайонному проблем із комунікацією та допусками до засідань не виникало за весь період карантину.
Місцеві ради та ОДА
А от отримати коментарі у деяких чиновників стало ще тим випробуванням. І справа не в карантині, а в людях, наголошує журналістка та головна редакторка видання “Тернопіль вечірній” Тетяна Колеснік. Так, розповідає, що майже місяць чекала відповіді на інфозапит, який надіслала на електронну адресу однієї із сільрад. Зрештою, добилася лише хамства від секретарки і відповіді, що листа надіслали поштою. Далі на прохання та листи журналістки там більше не відповідали.
– Так само, на жаль, не спішать давати коментарі новообрані депутати, – зауважує Тетяна. – Деякі ігнорують, деякі відправляють до прессекретарів своїх партій. Мені дивно, що так відбувається в перші тижні існування нового скликання, адже усі йшли під хорошими гаслами про прозорість та відкритість.
Журналістка-редакторка наголошує: часто навіть з боєм отриманий коментар виявляється звичайною відпискою ні про що.
– Транслювати порожні загальні речі замість конкретних відповідей – це неповага до читачів, – обурюється Тетяна. – Чи вважати такі відповіді повноцінними коментарями – питання.
Часто таке ж стається і з відповідями на інфозапити, погоджується головна редакторка тижневика “RIA+” та його онлайн-платформи “20 хвилин” Наталія Бурлаку. А ще додає: в управліннях міської ради часто неможливо отримати коментаря, поки пресслужба не дасть добро. Тут з власного досвіду та з досвіду інших колег підтверджую: деякі начальники управлінь справді погоджуються дати коментар, але з умовою, що “спершу має дати дозвіл начальниця управління пресслужби”. Хоча оцю ремарку дають вже після того, як, власне, прокоментували телефоном. Випадків, щоб у коментарі відмовили, насправді не було. Але оперативності сама процедура точно не додає.
– Часто навіть відповідь у вигляді простої відписки, не довшої за одне-два речення, доводиться чекати цілий день, або ще й довше, – пояснює ситуацію Наталія Бурлаку. – На письмові запити міська рада часто відповідає формально, повної інформації не надає. При спілкуванні з журналістами зазвичай обходиться кількома словами: “Усе в процесі, буде розглянуто згодом”.
Чому виникла така схема і наскільки вона ефективна регіональна представниця ІМІ поцікавилася у начальниці управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ Тернопільської міської ради Мар’яни Зварич. Речниця каже: мова насправді не йде ні про якусь цензуру, ні про погодження, ні про дозволи.
– Така ситуація виникла, бо часто журналісти телефонують до начальників управлінь і хочуть отримати від них коментар на теми, які зовсім не є їхньою компетенцією. Наприклад, телефонують до начальника управління ЖКГ і питають про парки, – роз’яснює ситуацію Мар’яни Зварич. – Крім того, одна справа прокоментувати щось телефоном, і зовсім інша – стати в кадр. Не всі спеціалісти відділів та управлінь до цього готові. А тут раптом журналістка, якій все прокоментували телефоном, каже, що їй насправді треба все це на камеру записати.
За словами Зварич, щоб не витрачати часу і зробити роботу обох сторін більш ефективною, повернулися до старої схеми: коли журналісти телефонували до пресслужби, казали, коментар про що вони хочуть отримати, а їм знаходили відповідного спікера.
Хоча тут мусимо також зазначити: частина начальників та спеціалістів міських управлінь все ж коментують у телефонному режимі і без погоджень пресслужби. Очевидно, тут грає роль і те, чи вже знають самого журналіста, і чи тема справді у компетенції даного чиновника.
Нарікають представники ЗМІ Тернополя і на те, як важко достукатися до деяких начальників обласних управлінь, зокрема – до начальниці управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА, котра лише півтора місяця тому заступила на посаду. Одні скаржаться, що вона не хоче коментувати телефоном, а вимагає особистої присутності, інші – що не відповідає на дзвінки. А зважаючи на те, що ковід – тема, яка в усіх на слуху і чи не щодня є інфоприводом, мати можливість взяти коментар у чиновниці є вкрай важливо.
Начальниця відділу взаємодії із засобами масової інформації Тернопільської ОДА Ганна Василенко стосовно зауважень на адресу управління охорони здоров’я погоджується: такі випадки справді бувають. Однак пояснює: всьому причиною режим роботи в умовах епідемії.
– Зважаючи на ситуацію із коронавірусом в області, начальниця управління часто у роз’їздах і не завжди може спілкуватися телефоном. Якщо виникають проблеми із отриманням коментаря, прошу телефонувати до мене. І спікера, який фахово пояснить все, що цікавить журналіста, ми знайдемо. Є заступники, є спеціалісти відділів, – коментувати є кому, – запевняє Ганна Василенко.
Хоча журналісти відзначають: якщо в перші місяці карантину доступ до подій, організованих ОДА, мали лише працівники місцевих телеканалів, мовляв, це заради безпеки самих працівників ЗМІ, то тепер на події кличуть всіх, наголошуючи лише на дотриманні учасниками карантинних обмежень. А це полегшило доступ до багатьох спікерів та дало можливість на місці уточнити всю необхідну інформацію.
Медицина та освіта
Медична галузь в останні пів року весь час на слуху, очевидно, що так ще буде чимало часу. Тому ще кілька слів і про комунікацію із представниками медзакладів. Зокрема, журналісти відмічають активну співпрацю обласного лабораторного центру з місцевими ЗМІ. Опитані редакції кажуть: ще жодного разу не отримали відмови у коментарі ні від в.о. директора лабцентру, ні від її заступника.
Намагаються йти на контакт із редакціями і очільники медзакладів, які займаються пацієнтами із коронавірусною хворобою. Хоча й тут не без нюансів.
– Доступ до лікарень, а ще закладів освіти – табу на момент карантину. Отримати формальну відповідь, що у закладі все гаразд, можна через пресслужби. Але перевірити, чи справді там виконують всі карантинні вимоги, нереально, – пояснює Наталія Бурлаку.
Справді карантин дав змогу приховувати багато чого та дистанціюватися від журналістів, маючи на це начебто об’єктивні підстави. Однак щиро сподіваємося, що і влада, і ЗМІ зацікавлені не закривати очі на проблеми, які виникли в сучасних умовах, і не лише шукати причини, а й шляхи їхнього вирішення. І робити це спільно з журналістами. Більше того, сподіваємося, що наведені факти сприймуть не просто як критику, а як недолік, який варто виправити, аби покращити контакт між сторонами.
Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації у Тернопільській області
Матеріал підготовлено в межах проекту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House”
Фото: unsplash
About the author
“Літр баланди та 450 грамів каші, а тоді 10 годин на шахті”: історія політв’язня з Тернопільщини Ігоря Олещука
– Кадебісти знайшли написаний мною звіт, але під псевдонімом "Грушка". Там я писав, що в школі була дискусія стосовно Мазепи. Історик називав його зрадником, а ми з однокласниками не боялися назвати його патріотом. По цьому знайшли мою контрольну роботу і прийшли по мене... Дали 25 років таборів суворого режиму. Мені було 17... Травень 2021-го року. Майже 73 роки опісля, двором, що на початку вулиці Коперніка, походжає чоловік. З сусідніх дворів вітер приносить сюди білі пелюстки цвіту аличі та вишень. І волосся у чоловіка таке ж біле. Надворі +20, а він – у довгій куртці. Ліва рука – у в'язаній чорній рукавиці. Згодом пояснить: рука мерзне і опухає. Чоловік оглядає дві наглядацькі вишки. Деревина почорніла від дощів. Де-не-де поламані поручні. – Діти гралися, – з посмішкою каже чоловік в чорній рукавиці. Прикидає, що варто десь дістати 3,5 метри дощок, аби встигнути […]
Захворюваність на ковід на Тернопільщині знижується вже 5 тижнів поспіль – епідеміолог
На Тернопільщині тенденцію до зниження захворюваності на ковід спостерігають вже 5 тижнів поспіль, про це на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом 14 травня розповів лікар-епідеміолог обласного лабораторного центру Володимир Паничев. З 7 квітня в області спостерігають тенденцію до зниження захворюваності, однак впродовж тижня захворюваність не однакова. Це стала тенденція в цілому в країні, пояснив епідеміолог. – Пов'язано це з поведінкою людей, які зазвичай не звертаються за допомогою в п'ятницю-неділю, а чекають до понеділка. Тому середа-четвер – це тижневі піки, – каже Паничев. – Попри це, жовта лінія на діаграмі – це лінія тренду, яка вказує на тенденцію до зниження захворюваності. Впродовж трьох останніх тижнів середньоденна захворюваність в області наступна: – на цьому тижні – 146 випадків в середньому за день; – на попередньому тижні – 211; – два тижні тому – 271. Ці цифри говорять про чітку тенденцію […]
Тернопільським пенсіонерам за віком знову відновлять пільговий проїзд вдень
Із суботи, 15 травня, в Тернополі скасують обмеження щодо пільгового проїзду пенсіонерів за віком з 10.00 до 16.00. Відповідне рішення ухвалили на засіданні міського штабу для боротьби з коронавірусом. Нагадаємо, це обмеження ввели 22 березня, зважаючи на те, що через карантинні обмеження місць у громадському транспорті не вистачало для всіх, а особливо важко було дістатися на роботу працівникам критичних структур, зокрема, медикам. Як оцінив епідемічну ситуацію в місті лікар-епідеміолог Володимир Паничев, вона має тенденцію до зменшення кількості інфікованих. І вже не перший тиждень. – В цілому ситуація, яку ми спостерігаємо на сьогодні, є підставою, щоб приймати рішення про послаблення карантинних заходів, – каже Паничев. – Відповідно до постанови Кабміну №320, яка дає право посилювати заходи місцевій владі, тепер можна розглядати питання щодо скасування деяких обмежень, введених раніше. Наприклад, щодо обмеження проїзду у громадському транспорті. Читайте також: “А де ж транспорт? […]
Хто зміг потрапити на фінал Кубка України та що відбувається на стадіоні (фоторепортаж, відео)
Бути присутніми на фіналі Кубка України з футболу, де 13 травня зіграють "Динамо" (Київ) та "Зоря" (Луганськ), змогли далеко не всі. Із виділених лише 3000 місць на матч потрапили люди "від футболу", медики, атовці та вихованці дитячих спортшкіл. Про це Терміново розповів голова обласної асоціації футболу Тарас Юрик. За його словами, перш за все квитки отримали "довколафутбольні" люди. – В нас були колективні заявки усіх команд чемпіонату області та чемпіонатів районів, вони мали можливість викупити певну кількість квитків. На це була виділена квота. Велику частину отримали ветерани футболу та дитячо-юнацькі спортивні школи, – розповідає Юрик. – Квитки отримали медики, воїни АТО. За словами Юрика квитки отримували за принципом колективних заявок. Крім того частина квитків пішла і на команди "Зоря" та "Динамо". До цього на рішенні міського штабу для боротьби з коронавірусом йшла мова, що їм виділять 10% від квитків. Дісталися […]
“Мінусуємо в прирості захворювань”: ситуація з ковідом на Тернопільщині різко покращала, але чекають на наслідки травневих свят (відео)
На Тернопільщині та в обласному центрі, зокрема, різко знижується кількість випадків інфікування коронавірусом, а також кількість пацієнтів, які саме хворіють. В Тернополі приріст захворюваності взагалі пішов у мінус – становить -49,8%. Такі дані на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом у п'ятницю, 7 травня, повідомив лікар-епідеміолог Володимир Паничев. Епідеміолог нагадує: перед святами він висловлював занепокоєння, щоб внаслідок застіль та гостин рівень захворюваності не почав рости знову. Але наразі критерії оцінювання ситуації дозволяють говорити, що є тенденція до зниження і вона є стабільною: адже знижується не лише кількість нових випадків, а й зменшується кількість людей, які хворіють. – Станом на сьогодні це 6 468 людей, а це вдвічі нижче, ніж ми мали в пік підйому захворюваності, – каже Паничев. – Кількість тих, хто одужують, перевищує кількість тих, хто захворіли. Зменшується також відсоток зайнятості ліжок у медзакладах: 29,7% – це […]
Теми, які викладати геть нелегко: чому навчатимуть тернопільських старшокласників на резонансному спецкурсі
У 2021-2022 навчальному році “Основи сім’ї” ввійдуть до переліку предметів, які мають бути у шкільній програмі Тернопільської міської територіальної громади. Відповідне рішення ухвалили на сесії міськради наприкінці січня цього року. Хоча напередодні по Україні активісти, батьки та фахівці піддали курс нищівній критиці через наявність у підручнику спірних тез та засилля шаблонних, але не завжди підтверджених реаліями, некоректних висновків. Щоправда, до частини зауважень автор курсу все ж дослухався. У Тернополі кінцеве рішення таки дали можливість приймати учням та їх батькам. Якщо вони вирішать, що ці уроки не є необхідними, на них можна буде не ходити. Оцінюватимуть предмет як кінцевий запис у табелі “зарах/незарах”. Аби зрозуміти, про що саме цей курс, журналістка видання “Терміново” придбала робочі зошити для учнів 10-11 класів та проглянула їх із психологинею, директоркою Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги “Родина” Оленою Нагірною. Тут мусимо зробити уточнення: після численних звернень […]
