Напередодні свого 29-річчя Тернопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей зі зниженим слухом отримала неприємний “подарунок” від депутатів обласної ради. На сесії 25 вересня народні обранці одноголосно прийняли рішення про реорганізацію навчального закладу. Згідно з ним, спецшкола, в якій навчається 147 учнів, повинна передати своє приміщення Тернопільському ліцею “Знамення” із 38 ученицями, бо в ліцею – недостатня матеріально-технічна база. При цьому школа має стати його структурним підрозділом.
Чому школа-інтернат, яка двічі подавала заяву на зміну назви, аби не підпасти під реорганізацію інтернатів, тепер має передати все своє майно ліцею із християнським ухилом в навчанні, чого побоюються батьки, і що думає про все це керівництво обидвох навчальних закладів, з’ясовувала журналістка Терміново.
Вивчати питання почали аж після акції протесту
У діяльності ліцею “Знамення”, відповідно до результатів перевірки уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, є проблеми із матеріально-технічною базою Тож депутати облради вирішили розв’язати проблему шляхом злиттям двох закладів. Однак це спричинило серйозне непорозуміння і скандал, оскільки дане рішення ніхто не узгодив із самими закладами. До того ж, як наголошують посадовці Тернопільської ОДА та самої облради, прийняли його з порушеннями.
Після того, як батьки учнів спецшколи перекрили дорогу в центрі міста та прийшли на сесію облради 29 вересня, її очільник Віктор Овчарук запевнив: створять депутатську комісію, яка впродовж 10 днів дослідить питання.
– Якщо дійдемо рішення залишити цю школу, то скличемо сесію і приймемо рішення скасувати пропозицію, – пообіцяв Овчарук.
Учора, 1 жовтня Тернопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради, яка розміщена на Східному масиві, святкувала своє 29-річчя. І рішення, яке прийняли на сесії 25 вересня, затьмарило цей день, каже заступник директора з навчальної роботи Ігор Гук.
Він зазначає, що за три десятиліття із дитсадка бавовняного комбінату працівники зробили повноцінну школу, де тепер навчається 147 дітей віком від 6 до 18 років, хоча є і старші. А тепер, бідкається він, виглядає, що вихованців школи вирішили потіснити, а чи навіть взагалі з часом закрити школу заради приміщення.
Від розвалюхи до школи на 150 учнів
– Спеціальну школу спершу мали збудувати в Гаях, але не було грошей, – розповідає пан Гук. – А класи для дітей зі зниженим слухом тоді були при Струсівській школі-інтернаті для дітей із серцево-судинними захворюваннями. Тоді батьки слабочуючих та нечуючих учнів добилися, щоб школу відкрили в Тернополі на базі дитсадка. У спадок нам дісталася розвалюха, яку треба було переробити у школу.
Ігор Гук каже: щоб зрозуміти масштаб зробленого, варто зайти за стіни сірого фасаду, на ремонт якого за всі ці роки грошей не знайшлося ні разу. Щоправда, перекрили дах. Все решта робили руками вчителів, вихователів та підсобних працівників.
– Очевидно, на це свідомо не давали грошей, аби знецінити приміщення. Але ми мусили якось рятуватися, – пояснює пан Гук. – Тут ми і живемо, і ночуємо, бо діти не можуть їздити, наприклад, із Заліщиків і назад, а ще й взимку. Тому ця школа і називалася “інтернатом”.
Раніше тут навчалися діти не лише з Тернопільської області, а й із сусідніх: Хмельницької, Чернівецької, Львівської, Волинської. Наразі ж більшість дітей – із самого Тернополя.
– У нас була чи не найкраща в країні ситуація із забезпеченням дефектологів. Кожен наш вчитель має по дві вищих освіти: фахову і дефекологічну, – з гордістю розповідає заступник директора. – Такої концентрації фахівців, мабуть, немає в усій області. А досвід!
Його слова підтверджують і самі батьки. Бо це не звичайна школа, з якої можна в будь-який момент перевести свою дитину в іншу. Інших варіантів у них просто немає.
– Ми переживаємо, щоб наші діти не залишилися на вулиці, – пояснювала під час сесії 29 вересня мама однієї з учениць школи Ольга Харатін. – Окрім цієї школи ми не знаємо, де можемо навчати своїх дітей, адже вони мають особливі освітні потреби, а в школі використовують спеціальні освітні методики, які дозволяють нашим дітям повноцінно вчитися.
Особливі освітні потреби – це не лише про технічне забезпечення. Це перш за все про наявність фахівців, які мають підхід до їхніх дітей, розповідає ще одна мама, яка просить не називати її імені, “бо й так вже наговорила багато”. Після рішення сесії 25 вересня батьки не були розчаровані, вони були розлючені.
– Батьки дітей з інвалідністю – це батьки, які не мовчать. Кожен із нас може розповісти, скільки сил потребує добитися хоч чогось для своєї дитини в цій державі. І коли ти нарешті маєш школу, куди спокійно можеш віддати свою дитину, яка має проблеми із слухом, де в неї є друзі, вона вчиться, розвивається – тут цієї школи раптом може не стати. Ні, такі батьки мовчати не будуть! Порозпихати нас знову по кутках і робити вигляд, що наших дітей не існує, ми більше не дозволимо! – емоційно заявляє жінка.
“Депутати не розуміли, за що вони голосують”
Заступник голови Тернопільської облради Любомир Крупа розкритикував рішення колег, наголошуючи, що воно було прийнято з численним порушеннями.
Тоді після інформації першого заступника голови облради Василя Деревляного про те, що в спеціалізованій школі начебто виявили розтрату в 500 тис. грн, а ліцеїстки “Знамення” не мають гарного приміщення для навчання, депутати проголосували за запропонований для розгляду проєкт реорганізації.
“Проєкт рішення було роздано за декілька хвилин до голосування, зрозуміло, що для ознайомлення не було часу, обговорення цього питання теж не було!!! Більше того, не було позитивного рішення профільної комісії облради. І, як потім з’ясувалося, не був про це попереджений ні педагогічний колектив, ні батьки дітей. Зрозуміло, що депутати, почувши “Знамення” і “діти”, одноголосно проголосували “ЗА”, – пише Крупа.
На зауваження ж дописувачів, мовляв, як юридичний відділ міг взагалі допустити до розгляду цей проєкт, Крупа за юрвідділ заступився, але дав зрозуміти, що його колег фактично ввели в оману.
“Проєкт був внесений з голосу, депутати в процесі голосування взагалі не розуміли, за що голосують!”, – написав він у коментарях.
У своєму виступі Деревляний апелював до того, що в спецшколі є вільні приміщення, бо воно розраховане на 300 учнів, тож чотири десятки нових нікому заважати не будуть. Однак директор навчального закладу Іван Смачило відкидає цей аргумент. Каже, що жодних вільних приміщень насправді немає.
На 147 учнів у школі є близько 70 педагогів та вихователів. Така кількість персоналу передбачена положенням про спеціальну школу, пояснює заступник директора Ігор Гук.
У класах для нечуючих дітей, а в нас цьогоріч є один такий, може бути до 8 учнів. Дітей зі зниженим слухом у класах має бути до 10, а таких класів у школі є декілька. Для дітей із тяжкими порушеннями мовлення – до 12. Звісно, може бути, що на одну дитину в класі навчається більше, але загалом кількість не може бути меншою 50% від норми плюс 1 дитина.
Тобто, навіть якщо дитсадок спершу і був розрахований на 300 дітей, то в спецшколі, яка діє в його приміщенні, насправді може навчатися значно менше учнів. І віддати ще частину приміщення ліцеїсткам, змоги просто немає, переконує директор школи.
На початку розмови Ігор Гук не стримував емоцій, бо за останні дні вже стільки разів доводилося розповідати про ситуацію в школі, так наче це вони виправдовуються, що школа справді потрібна.
– Чому ми повинні пояснювати, що дітей з особливими освітніми потребами мають вчити особливі фахівці? Але при цьому рішення про долю закладу приймають з порушенням всіх норм. Це не ми маємо доказувати, що ми сумлінно виконуємо свою роботу, це нам мають довести, що заклад підпадає під реорганізацію і на основі чого. Діти стоять, батьки страйкують, та що ж це таке робиться? – обурюється Ігор Гук.
У ліцеї про рішення облради навіть не знали
Створення при облраді комісії в школі сприймають скептично. Та і через два дні після оголошення про її створення, з цієї комісії до представників школи ще не звернулися, хоча обіцяли, зазначає заступник директора інтернату.
– Треба створити комісію про незаконність самого рішення, – вважає Ігор Гук. – Комісія, наскільки я зрозумів, також оголошена з голосу, нема рішення про її створення, про те, скільки осіб має делегувати кожна сторона. Наскільки мені відомо, ця комісія взагалі має назву “про функціонування школи”. Що це таке? Ми вирішуємо про незаконне рішення щодо її реорганізації чи як? Очевидно, така комісія мала би діяти до того, як прийняли саме безпідставне рішення про реорганізацію.
За словами заступника директора, досі ніхто з депутатів чи чиновників облради у заклад не приходив: ні до резонансного голосування, ні після.
Колишній колегіум-інтернат “Знамення” рішенням облради перейменували в ліцей у серпні цього року. А от справу про зміну назви Тернопільської спеціалізованої школи-інтернату чомусь спустили на гальмах. Тому там допускають, що зробили це зумисне, аби тепер спецшкола, яка досі на папері є інтернатом, потрапила під реорганізацію.
– Ми подавали документи про зміну назви нашої школи відповідно до закону про переіменування, аби там не було слова “інтернат”, – пояснює Ігор Гук. – Ми двічі подавали статут, але зрештою отримали відписку, що “ваше питання залишили без розгляду”, як нам пояснили, що ще будуть його правити. А за законом мають право це робити до 2026 року. Тому чому раптом так поспішили з цим рішенням про реорганізацію?
Хоча Тернопільська спеціальна школа взагалі не підлягала трансформації, запевняє Ігор Гук. Мовляв, відповідно до плану, під цей процес потрапляли 3 навчальні заклади інтернатного типу області, але не їхня. А саме у Збаражі, Бережанах та Теребовлі.
Із самим ліцеєм “Знамення”, який наразі розташований у Зарваниці, про реорганізацію також ніхто не спілкувався. Про те, що спеціальна школа стане їхньої філією, керівництво не попереджали, каже виконуюча обов’язків директорки закладу Марія Миськів. Про рішення облради та скандал, який через нього розгорівся, тут дізналися… від ЗМІ. Керівництво та працівники закладу розгублені і через саме рішення, і через реакцію, яке воно викликало. Марія Миськів зауважує, що рішення сесії облради вона на руках досі не має, тому коментувати його не може. Хоча саме вона фігурує в ньому як голова комісії щодо припинення юридичної особи спецшколи.
– Тернопільська обласна рада є засновником “Знамення”, однак про сесійне рішення ми не знали, – каже Марія Миськів. – Наразі Маріїнський духовний центр надає нам безоплатну оренду своїх приміщень. Під час перевірки дійшли висновку, що вони для нас замалі і не відповідають вимогам. Тому ми, звичайно ж, просили про нове, але про які саме йтиме мова… Я цього не знала. Про все довідалася з інтернету.
“Реорганізація потрібна, але не в такий спосіб”
Рішення облради одразу викликало нерозуміння і в Тернопільській ОДА. Начальниця обласного управління освіти Ольга Хома запевняє, що в облради є достатньо вільних приміщень, щоб вирішити питання покращення матеріальної бази ліцею «Знамення» без шкоди для дітей, які навчаються у спеціалізованій школі”. Хома також підкреслила, що рішення про реорганізацію прийняли з грубими порушеннями.
“Процес відбувся без будь-якого відома батьківського комітету та колективу навчального закладу, без повідомлення управління освіти. Процес мав би відбутися так, як цього вимагає законодавство. Ми прекрасно розуміємо і знаємо проблеми матеріально технічної бази ліцею «Знамення», що воно потребує покращення, але не таким чином, як відбулося у рішення обласної ради”, – пояснила тоді Ольга Хома.
Також пані Хома заявила, що з 2024 року в ліцеях повинні навчатися більше трьох сотень учнів. Як таке може бути в стінах будівлі спецшколи, яка є колишнім дитсадком, вона не розуміє.
Василь Деревляний, який подав проєкт про реорганізацію, пояснює: учні спецшколи, яка стане структурним підрозділом ліцею, формально і будуть цими ліцеїстами, і наполягає, що місця якраз вистачає на 300 людей. Він також запевнив журналістку Терміново, що приміщення ніхто у школи відбирати не планує.
Я слово даю, що такого не буде! Не знаю, звідки взагалі взялися ці думки. Ніхто би не посмів відібрати в дітей школу. Приміщення залишається за ліцеєм, але школа буде частиною ліцею. Зрештою, коли він туди зайде, це допоможе покращити їхню матеріально-технічну базу, – переконує перший заступник голови облради. І додає, що обидва приміщення: і спецшколи, і те, яке “Знамення” безоплатно орендує в Зарваниці, наразі залишать за ліцеєм.
Як пояснює пан Деревляний, учениці ліцею мають проблеми не лише із приміщенням, а й з добиранням до Зарваниці на навчання. У Тернополі їм було би зручніше. На запитання ж, чи буде ліцей, який має релігійне спрямування, втручатися в освітню програму спецшколи, пан Деревляний спершу категорично заперечив, але згодом таки додав, що програму мають узгодити між собою обидві сторони.
– Для цього в комісії (про припинення юридичної особи спецшколи – авт.) і вказані по двоє представників обох закладів. Як вже вони між собою домовляться, – додає Деревляний. – Зрештою, не думаю, що молитва – це щось погане.
Домовитися між собою керівництво повинно буде і стосовно педколективів. Адже батьки учнів спецшколи переживають, що їхні діти залишаться без улюблених викладачів, і обіцяють це все так просто не залишити. Ольга Хома від імені Тернопільської ОДА тим часом пообіцяла в разі потребинадати спецшколі юридичну підтримку.
Терміново буде слідкувати за тим, як розвиватимуться події.
