Техніка піднімає кам’яну сходинку, вагою кілька десятків кілограмів. Перевертає її. Зі звороту в камені вирізьблені свічник, квіти і напис івритом “тут похована жінка скромна…”, внизу епітафія продубльована польською, як часто бувало у міжвоєнний період… Після Другої світової мацеви (надмогильні плити з єврейського кладовища – авт.) багато де пішли на будматеріали. В Залізцях їх використали як сходи біля місцевої поліклініки та… туалету. Тепер плити повертають на місце – вивозять на спустошений цвинтар, де на них чекають ще кілька десятків уламків.
Мацеви з єврейського кладовища місцеві жителі почали розносити на власні потреби, дещо пішло “на користь батьківщині” – як будматеріал на території поліклініки. Хоча з роками небайдужі все ж почали повертати плити назад. На спустошеному кіркуті (одна з назв єврейських кладовищ – авт.) вже кілька років лежить гірка з уламків мацев. Це місцеві приносять їх на місце, пояснив Терміново історик та археолог Василь Ільчишин. Він – один із тих, хто бере участь в демонтажі надгробних плит на території поліклініки у Залізцях.
– Нещодавно виконком Залозецької селищної ради прийняв рішення про впорядкування об’єктів культурної спадщини на території Залізців та в околицях. Одними із таких є пам’ятки єврейської культури містечка. Зокрема, це мацеви із кладовища, які в радянський період використали як будівельний матеріал і порозкидали територією цілого селища, – пояснює Ільчишин.
Демонтаж надгробків і встановлення нових сходів фінансує єврейська організація “Оелей Цадикім”.
– Всього демонтували понад 20 плит, як цілих так і фрагментованих, – продовжує розповідати Василь Ільчишин. – Здебільшого вони були у сходах поліклініки, також з мацев була викладена і доріжка поруч, і поріг до старого туалету. Скільки ще є плит у містечку – невідомо, оскільки багато з них були побиті і використанні на будівельний матеріал.
У Залозецькому музеї, який от-от мають створити, обіцяють організувати відповідні експозиції, в яких буде висвітлено культуру і вірування усіх етнічних та релігійних груп людей які жили у Залізцях.
Адже попри те, що свого часу в містечку були дві синагоги, війн та повоєнного часу не пережила жодна: одну зруйнували ще на початку ХХ століття, іншу – в Нових Залізцях – у повоєнний час використовували як крамницю. На початку 2000-х років вона перейшла у приватну власність, а згодом її взагалі розібрали.
На початку ХХ століття євреїв у тодішніх Заложцях була третина від всього населення: 2 397 євреїв з 7 315 мешканців. Були дві синагоги. Згідно свідчень істориків, перша згадка про євреїв у містечку датують 1606 роком – тоді єврей не то з Теребовлі, не то з Тернополя орендував у містечку водяний млин. А вже через 40 років у Заложцях почала формуватися повноцінна юдейська громада.
Євреї в містечку зазвичай займалися ремісництвом та торгівлею, на початку ХХ століття є згадка про місцевого юдея-лікаря. Культурне життя процвітало: тут діяли кілька організацій, серед них і молодіжних, бібліотека та драмгурток. У 1895 році в Заложцях за фінансової допомоги єврейського мецената і філантропа європейського рівня барона Гірша відкрили єврейську школу. На початку ХХ ст. до неї ходили 118 учнів. Навчальний заклад закрили росіяни на початку Першої світової. Більше вона не працювала ніколи.
“Особливих збитків Заложці зазнали під час І Світової війни, адже були практично спалені. Російські військові обвинувачували євреїв у підпалах і всіх гамузом вигнали з міста. На кінець війни єврейська громада складала лише чверть від довоєнної. Так, у 1921 р. з 4 774 мешканців тільки 524 були євреями. Від такого удару громада так і не відійшла. У 1931 р. у Заложцях було тільки 704 євреї”, – так описують Заложці в “Енциклопедії єврейських громад”.
А вже після Другої світової євреїв у містечку не стало взагалі. Ті, хто пережили нацистську окупацію, згодом виїхали. Хто до Ізраїлю, хто у Штати.
Помалу сліди єврейської громади затерлися, як зникали і сліди ще однієї – польської. Немає людей, немає кому підтримувати в належному стані їхню спадщину.
About the author
“Літр баланди та 450 грамів каші, а тоді 10 годин на шахті”: історія політв’язня з Тернопільщини Ігоря Олещука
– Кадебісти знайшли написаний мною звіт, але під псевдонімом "Грушка". Там я писав, що в школі була дискусія стосовно Мазепи. Історик називав його зрадником, а ми з однокласниками не боялися назвати його патріотом. По цьому знайшли мою контрольну роботу і прийшли по мене... Дали 25 років таборів суворого режиму. Мені було 17... Травень 2021-го року. Майже 73 роки опісля, двором, що на початку вулиці Коперніка, походжає чоловік. З сусідніх дворів вітер приносить сюди білі пелюстки цвіту аличі та вишень. І волосся у чоловіка таке ж біле. Надворі +20, а він – у довгій куртці. Ліва рука – у в'язаній чорній рукавиці. Згодом пояснить: рука мерзне і опухає. Чоловік оглядає дві наглядацькі вишки. Деревина почорніла від дощів. Де-не-де поламані поручні. – Діти гралися, – з посмішкою каже чоловік в чорній рукавиці. Прикидає, що варто десь дістати 3,5 метри дощок, аби встигнути […]
Захворюваність на ковід на Тернопільщині знижується вже 5 тижнів поспіль – епідеміолог
На Тернопільщині тенденцію до зниження захворюваності на ковід спостерігають вже 5 тижнів поспіль, про це на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом 14 травня розповів лікар-епідеміолог обласного лабораторного центру Володимир Паничев. З 7 квітня в області спостерігають тенденцію до зниження захворюваності, однак впродовж тижня захворюваність не однакова. Це стала тенденція в цілому в країні, пояснив епідеміолог. – Пов'язано це з поведінкою людей, які зазвичай не звертаються за допомогою в п'ятницю-неділю, а чекають до понеділка. Тому середа-четвер – це тижневі піки, – каже Паничев. – Попри це, жовта лінія на діаграмі – це лінія тренду, яка вказує на тенденцію до зниження захворюваності. Впродовж трьох останніх тижнів середньоденна захворюваність в області наступна: – на цьому тижні – 146 випадків в середньому за день; – на попередньому тижні – 211; – два тижні тому – 271. Ці цифри говорять про чітку тенденцію […]
Тернопільським пенсіонерам за віком знову відновлять пільговий проїзд вдень
Із суботи, 15 травня, в Тернополі скасують обмеження щодо пільгового проїзду пенсіонерів за віком з 10.00 до 16.00. Відповідне рішення ухвалили на засіданні міського штабу для боротьби з коронавірусом. Нагадаємо, це обмеження ввели 22 березня, зважаючи на те, що через карантинні обмеження місць у громадському транспорті не вистачало для всіх, а особливо важко було дістатися на роботу працівникам критичних структур, зокрема, медикам. Як оцінив епідемічну ситуацію в місті лікар-епідеміолог Володимир Паничев, вона має тенденцію до зменшення кількості інфікованих. І вже не перший тиждень. – В цілому ситуація, яку ми спостерігаємо на сьогодні, є підставою, щоб приймати рішення про послаблення карантинних заходів, – каже Паничев. – Відповідно до постанови Кабміну №320, яка дає право посилювати заходи місцевій владі, тепер можна розглядати питання щодо скасування деяких обмежень, введених раніше. Наприклад, щодо обмеження проїзду у громадському транспорті. Читайте також: “А де ж транспорт? […]
Хто зміг потрапити на фінал Кубка України та що відбувається на стадіоні (фоторепортаж, відео)
Бути присутніми на фіналі Кубка України з футболу, де 13 травня зіграють "Динамо" (Київ) та "Зоря" (Луганськ), змогли далеко не всі. Із виділених лише 3000 місць на матч потрапили люди "від футболу", медики, атовці та вихованці дитячих спортшкіл. Про це Терміново розповів голова обласної асоціації футболу Тарас Юрик. За його словами, перш за все квитки отримали "довколафутбольні" люди. – В нас були колективні заявки усіх команд чемпіонату області та чемпіонатів районів, вони мали можливість викупити певну кількість квитків. На це була виділена квота. Велику частину отримали ветерани футболу та дитячо-юнацькі спортивні школи, – розповідає Юрик. – Квитки отримали медики, воїни АТО. За словами Юрика квитки отримували за принципом колективних заявок. Крім того частина квитків пішла і на команди "Зоря" та "Динамо". До цього на рішенні міського штабу для боротьби з коронавірусом йшла мова, що їм виділять 10% від квитків. Дісталися […]
“Мінусуємо в прирості захворювань”: ситуація з ковідом на Тернопільщині різко покращала, але чекають на наслідки травневих свят (відео)
На Тернопільщині та в обласному центрі, зокрема, різко знижується кількість випадків інфікування коронавірусом, а також кількість пацієнтів, які саме хворіють. В Тернополі приріст захворюваності взагалі пішов у мінус – становить -49,8%. Такі дані на засіданні міського оперативного штабу для боротьби з коронавірусом у п'ятницю, 7 травня, повідомив лікар-епідеміолог Володимир Паничев. Епідеміолог нагадує: перед святами він висловлював занепокоєння, щоб внаслідок застіль та гостин рівень захворюваності не почав рости знову. Але наразі критерії оцінювання ситуації дозволяють говорити, що є тенденція до зниження і вона є стабільною: адже знижується не лише кількість нових випадків, а й зменшується кількість людей, які хворіють. – Станом на сьогодні це 6 468 людей, а це вдвічі нижче, ніж ми мали в пік підйому захворюваності, – каже Паничев. – Кількість тих, хто одужують, перевищує кількість тих, хто захворіли. Зменшується також відсоток зайнятості ліжок у медзакладах: 29,7% – це […]
Теми, які викладати геть нелегко: чому навчатимуть тернопільських старшокласників на резонансному спецкурсі
У 2021-2022 навчальному році “Основи сім’ї” ввійдуть до переліку предметів, які мають бути у шкільній програмі Тернопільської міської територіальної громади. Відповідне рішення ухвалили на сесії міськради наприкінці січня цього року. Хоча напередодні по Україні активісти, батьки та фахівці піддали курс нищівній критиці через наявність у підручнику спірних тез та засилля шаблонних, але не завжди підтверджених реаліями, некоректних висновків. Щоправда, до частини зауважень автор курсу все ж дослухався. У Тернополі кінцеве рішення таки дали можливість приймати учням та їх батькам. Якщо вони вирішать, що ці уроки не є необхідними, на них можна буде не ходити. Оцінюватимуть предмет як кінцевий запис у табелі “зарах/незарах”. Аби зрозуміти, про що саме цей курс, журналістка видання “Терміново” придбала робочі зошити для учнів 10-11 класів та проглянула їх із психологинею, директоркою Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги “Родина” Оленою Нагірною. Тут мусимо зробити уточнення: після численних звернень […]
