Управління ЖКГ Тернопільської міськради закупило саджанців кущів і дерев за двома договорами з одним і тим же підприємцем на 199 тис. і на 198 тис. Як кажуть у замовника, купили у гарного підприємця дорожчі саджанці за нижчими цінами. Тільки-от суми договорів близькі до надпорогових і схоже на те, що замовник зробив усе, аби уникнути відкритих торгів.
Уклали, розірвали, уклали
Зокрема, за даними Prozorro, 5 лютого 2020 управління ЖКГ уклало два договора із СПД ФО Чернієм Русланом Михайловичем на 199 і 198 тис. грн, з однаковим з одним державним класифікатором – ДК 021:2015: 03451100-7 — Саджанці. Щоправда, в одному випадку йшлося про закупівлю саджанців дерев для багаторічних насаджень віком до одного року: 25 штук клена гостролистого “Глобозум ”, вартістю 4950 тис. за штуку; 15 штук клена гостролистого “Дрюмонді”, вартістю 4980 грн за штуку.
В іншому договорі йшлося про закупівлю саджанців кущів – 30 штук Золотого дощу альпійського, вартістю 2900 грн за штуку; 15 шт. клена американського “Фламінго”, вартістю 3520 грн за шт.; 15 шт. клена гостролистого “Принцетон Голд”, вартістю 3970 грн за шт.
Однак укладення двох договорів з різними номерами, майже одночасно, за одним і тим самим ДК свідчить про порушення Закону “Про публічні закупівлі”. Тобто це мав бути один тендер через відкриті торги, а два укладені договори свідчать про бажання уникнути конкуренції.
7 лютого цю “аномалію” виявляють експерти “Центру громадського моніторингу та досліджень” (далі – ЦГМД). При детальному аналізі з’ясувалось, що замовник умисно здійснив розподіл закупівлі на частини, з метою уникнення конкурентних торгів в системі ProZorro. Вони звернулись в управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області щодо можливо ймовірного розподілу предмету закупівлі.
Вже 12 лютого управління ЖКГ та підприємець розривають один із договорів на закупівлю кущів.
А 17 лютого проводять нову закупівлю “Декоративні насадження”, щоправда вже із державним класифікатором – ДК 021:2015: 03441000-3 — Рослини, трави, мохи або лишайники декоративні, але по факту закуповують ті ж самі саджанці, на які раніше розірвали договір.
Що ж купили?
Що ж саме купило управління ЖКГ – кущі, дерева, чи може таки “мохи та лишайники”, ми поцікавились у фахівців. За їхньою інформацією, Золотий дощ альпійський- точно декоративний кущ, клен американський “Фламінго” і гостролистий “Принцетон Голд” – дерева середніх розмірів, але їх можна сформувати у вигляді кущів. Тобто це може вирости або невеликим деревом, або високим кущем (5-6 м.), залежно, як сформуєш.
А от щодо вартості саджанців за обома договорами фахівці не беруться судити, оскільки це реально треба бачити саджанці, в контейнерах вони чи ні, бачити розмір, діаметр. Однак зазначають, що однорічні саджанці, м’яко кажучи, мали би бути дешевші.
Натомість в управлінні ЖКГ кажуть, що закупили вони саджанці десь на 20% дешевше, як продають в інтернеті.
– Ми закупили особливо гарні дерева і кущі – і золотий дощ, і клени різнокольорові, ми закупили там бомбезні дерева, – каже начальник управління ЖКГ Олег Соколовський. – Наші на відсотків 20 дешевше, як в Інтернеті. Ми маємо постійного постачальника, він – фанат нашого міста, нагороджений два рази був – раз сесією, раз – міським головою за сприяння в озелененні міста. Він – ландшафтний архітектор. Ми з ним працюємо 20 років, постійно радимось.
Також, за словами пана Соколовського, саджанці насправді – понад два метри, не однорічні (хоча предмет закупівлі: Саджанці дерев для багаторічних насаджень віком до одного року- прим. ЦГМД) Мовляв, завдячуючи добрим стосункам, підприємець продав їм дешевше дорожчі саджанці.
“Передумали, бо забагато”
Якщо ж із добрими стосунками управління ЖКГ чи то міськради і підприємця – все зрозуміло і дерева – справді “бомбезні”, то це не змінює того факту, що мали би бути відкриті торги. То невже схаменулись та розірвали один із договорів, укладений 5 лютого, також перепитали в очільника управління ЖКГ.
– А чого розірвали – а ми передумали, забагато буде, – відповів він. – Ми потім подивились, що ми просто не потягнемо. Нема де висаджувати. І голова дав зауваження, де ти стільки збираєшся висаджувати. Вже дійсно нема де – вже садимо, де тільки можемо. І тому вирішили щось спростити.
Зважаючи на той факт, що потім закупівлю потім провели, але з іншим ДК, то такі пояснення якось не в’яжуться з тим, що попередній договір розривали через те, що накупили забагато саджанців.
Не менш цікаве у посадовця пояснення і щодо того, чому не проводили тендерів. Зокрема, один тендер на все не оголошували, бо йдеться нібито про різне – там про кущі, там – про дерева , а на кожен предмет окремо не проводили, бо в обох випадках сума не сягає 200 тис. Наше нагадування, що в одному випадку йдеться про 199 тис., в іншому – про 198 тис. і врешті можна було б оголосити тендер і на 200 тис., лишень роздратувало чоловіка.
– А нам не треба більше, нам хватає до 200 тисяч, – сказав він. – Що тут такого неясного?
Очікують не реакцію аудиторів
На думку голови правління ЦГМД Мирослава Сімки – «Згідно Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, під час здійснення закупівлі товару визначається замовником згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону та на основі ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару.
Здійснюючи аналіз даних закупівель бачимо, що Замовник все ж закупляв саджанці дерев та кущів. Тобто, згідно четвертого знаку класифікатора вони відповідають 0345 – розсадницька продукція, яка включає в себе і саджанці, і дерева, і кущі. Тому з початку укладення договір Замовник розумів, що такими діями уникає проведення закупівлі відкритих торгів, оскільки сукупна вартість яких перевищує граничні межі проведення закупівель, оскільки складає 397 800 грн. Також Законом забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Тому мали б розірвати обидва договори.
Тим не менше, замовник після розірвання договору уклав інший з тією ж специфікацією – з іншим ДК, який абсолютно не відповідає предмету закупівлі, бо застосовується для продукція лісівництва та лісозаготівлі. Таким чином – продовжив свої неправомірні дії.
У ЦГМД оскаржили такі дії в Держаудитслужбі, натомість отримали відповідь, що оскільки Замовник розірвав один з договорів за взаємною згодою, то підстав для моніторингу та перевірки даних закупівель немає». На даний момент готують звернення в Державну аудиторську служби України щодо перегляду рішення Тернопільського ДАСУ.
Як зазначають в ЦГМД, у ДАСУ не дуже прагнуть здійснювати моніторинг щодо імовірних розподілів, пояснюючи це тим, що це не входить в їхні повноваження. Проте, є вже декілька висновків підтвердження управліннями уникнення Замовниками проведення конкурентних торгів, зокрема Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (UA-2019-10-02-002039-b).
Додамо, що предмети у першому договорі, що у другому, що у третьому – всюди, за винятком золотого дощу альпійського – хай декоративні, але дерева. А значить, замовник мав би провести тендер на ті дерева, а не ділити і називати часом деревами, часом кущами, часом – рослинами…мохами.