Цілий ліс фантастичних дерев, щоправда намальованих, тернополяни можуть побачити на виставці львівського художника Ярослава Станчака із однойменною назвою – “Дерева”.
– Малюючи ці дерева, я намагався зобразити не те, що є переді мною, а те, що хотів би бачити, – розповідає митець. – Я прагнув відтворити характер, відчуття чи мить, яку переживає дерево.
Техніка створення картин, за словами Ярослава, водночас і дуже проста, і дуже кропітка. Бо вимагає багато часу, хоча саму картину потрібно створювати дуже швидко. Досягти ефекту, наче дерево вишили гладдю на полотні, дозволяє мастихін.
– Це спеціальний шпатель, на який накладають багато олійної фарби. От із ним я й працюю. Щоправда, робити мазки потрібно досить швидко. Бо хоч картина потім і досить довго сохне, але фарба сама швидко густіє, і нею вже не помоделюєш, – пояснює художник.
Тому іноді виходить попрацювати кілька годин, іноді — пів дня. Хоча це також дуже залежить і від настрою, і від того, яке дерево малює.
Над виставкою Ярослав працював три роки. Розповідає, що його на образи дерев надихнуло з відповідною назвою Бруно Ферреро.
– У ньому дідусь показував онуку велетенські дерева, які росли неподалік алеї, зі словами “Подивись, як вони працюють!”. На що хлопчик дивувався, бо не міг зрозуміти: в чому ж полягає робота дерев? “Вони ж сполучають небо та землю. Це дуже важке завдання”, – такою буда відповідь діда.
Тому Ярослав вирішив присвятити цьому сюжету серію робіт.
– Бо ці прекрасні велетні утримують для нас небо, щоб вітер не відірвав його від землі. Вони живуть в моїй уяві, – зізнається художник і пояснює: хоч натхнення черпає таки із натури, але показує це все по-своєму. Ти десь щось бачиш на вулиці, воно тебе надихає. З часом ти твориш щось подібне. Але воно потім все одно відрізняється від натури. Все ж таки ти відпускаєш свою руку, вона йде сама, її веде твоя свідомість. Тіло створює ці картини саме. Людина, навіть дивлячись на натуру, може малювати з уяви. Натура надихає, але не завжди треба її повторювати. Варто зробити щось своє.
Навіть якщо мольберт зараз десь вдома і не під рукою, але побачене і те, як ти це відчув, тобі десь зафіксувалось, пояснює Ярослав.
– Дерева нас супроводжують все життя, починаючи від колиски, вони слугують нам опаленням, ми добуваємо їжу з дерев. І лягаємо потім теж у дерево, – пояснює своє бачення автор картин.
Друзі іноді питають у художника, чи не хоче він влаштувати аналогічну виставку, але зі світлинами. Адже він також і фотограф. Однак Ярослав відмахується – наразі не відчуває потреби в цьому.
Виставка діятиме в галереї “Бункермуз” до 9 лютого щодня з 16.00. Вхід вільний
Довідка:
Ярослав Станчак народився у Львові в 1976 році. Навчався у Львівському державному коледжі декоративного та прикладного мистецтва ім. Івана Труша. У студентські роки захопився фотографією. Шість років жив і малював на півдні Італії. Опісля повернувся до України та став фоторепортером всеукраїнської газети «Експрес».
У вільний час займається живописом. Його роботи зберігають у приватних колекціях в Україні, Великобританії, Італії та Німеччині.
Фото Анни Золотнюк
